Справа № 521/22397/23
Провадження № 6/521/387/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 вересня 2023 року
Суддя Малиновського районного суду м. Одеси Бобуйок І.А., дослідивши матеріали цивільної справи за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» про заміну сторони стягувача у виконавчому провадженні шляхом її заміни, -
ВСТАНОВИВ:
26.09.2023 року до Малиновського районного суду м. Одеси звернувся представник заявника про заміну сторони стягувача у виконавчому провадженні шляхом її заміни, та посилається на наступні обставини справи.
На виконанні у приватного виконавця яким є Баталін Сергій Сергійович перебуває виконавче провадження №66106657, відкрите на підставі виконавчого напису №83938 вчиненого 03.06.2021 року приватним нотаріусом, яким є ОСОБА_1 , про стягнення боргу з боржника яким є ОСОБА_2 , на користь ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ".
15.02.2023 року між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КАМПСІС ФІНАНС» було укладено Договір № 15-02/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав Вимоги, відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило ТОВ «КАМПСІС ФІНАНС», а ТОВ «КАМПСІС ФІНАНС» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Кредитним договором №1182114.
30.05.2023 року між ТОВ «КАМПСІС ФІНАНС» та ТОВ «ДЕБТ ФОРС» було укладено Договір № 30-05/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «КАМПСІС ФІНАНС» відступило ТОВ «ДЕБТ ФОРС», а ТОВ «ДЕБТ ФОРС» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Кредитним договором №1182114.
Враховуючи вищевикладене, заявник просить суд замінити первісного стягувача ТОВ «Вердикт капітал» на ТОВ «Дебт Форс» у виконавчому провадженні №66106657 щодо стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_2 , відкритого на підставі виконавчого напису нотаріуса № 83938 від 03.06.2021 року.
Суд дослідивши матеріали справи вважає, що дана заява не може бути задоволена виходячи з наступного.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
Згідно ст. 446 ЦПК України, процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом. Процесуальні питання, пов'язані з виконанням рішень інших органів (посадових осіб), вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення.
Відповідно ч. 1, 2 ст. 24 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу. Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
26.09.2023 року заявник звернувся до Малиновського районного суду м. Одеси із заявою заміну первісного стягувача з порушенням правил підсудності, оскільки місцем виконання даного рішення є не адреса місцезнаходження офісу приватного виконавця, а місце виконання є адреса проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна.
Суд роз'яснює, що місцем вичинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 66106657, що відкрите на підставі виконавчого напису № 83938 від 03.06.2021 року приватним нотаріусом, може бути адреса реєстрації боржника, тобто: АДРЕСА_1 , що територіально відноситься до Херсонського міського суду Херсонської області, або адреса роботи боржника, або за адресою місцезнаходження майна боржника.
Враховуючи, що справа не підсудна Малиновському районному суду м. Одеси, відомостей про місце роботи боржниці ОСОБА_2 та/або місцезнаходження майна в межах Малиновського району м. Одеси матеріали справи не містять, а тому даний суд не може бути визначений законом, як такий, що повноважний розглядати дану заяву про заміну сторони виконавчого провадження.
В даному випадку, враховуючи положення частини другої ст.. 466 ЦПК України та статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» справа не належить до територіальної юрисдикції Малиновського районного суду ум. Одеси, оскільки місцем виконання виконавчого напису є місце проживання боржника, місце його роботи або місцезнаходження майна (в даному випадку), але не місцезнаходження приватного виконавця.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Як роз'яснив Європейський суд з прав людини у справах «Верітас проти України» та «Сокуренко та Стригун проти України», суд не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції у разі перевищення ним своїх повноважень, визначених процесуальним законодавством. Зокрема, повноваження суду на розгляд конкретної справи, заяви або скарги визначається правилами підвідомчості та підсудності.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Під підсудністю у цивільному процесуальному праві розуміють інститут (тобто сукупність правових норм), який регулює віднесення справ, які підлягають розгляду судами цивільної юрисдикції, до відання конкретного суду судової системи України для розгляду по першій інстанції. Тобто, визначити підсудність цивільної справи означає встановити компетентний, належний суд у цій справі.
Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до частини першої статті 23 ЦПК України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою та третьою цієї статті.
Недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (частина перша статті 378 ЦПК України).
Згідно з Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у пункті 1 статті 6 Конвенції, оскільки, за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Таким чином, визначаючи підсудність даної заяви за частиною другою статті 466 ЦПК України, яка з врахуванням положень статті 24 Закону України «Про виконавче провадження», визначається місцем реєстрації боржника, місцем роботи та місцезнаходженням майна, та не визначається за місцезнаходженням приватного виконавця, суд дійшов висновку, що дана заява територіально не підсудна Малиновському районному суду міста Одеси, а тому суд відмовляє у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження.
Керуючись ст. 24 ЗУ «Про виконавче провадження», ст.ст. 260, 263, 354, 442, 466 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» про заміну сторони стягувача у виконавчому провадженні шляхом її заміни - відмовити.
Копію ухвали направити заявнику.
Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою ЦПК України підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першоїстатті 31 ЦПК України, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
СУДДЯ: Бобуйок І.А.