Справа № 595/1705/23
Провадження № 2-а/595/47/2023
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.09.2023
Бучацький районний суд Тернопільської області
у складі: головуючого судді Тхорик І.І.
за участі: секретаря судового засідання Шпуняр О.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бучач справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Пасічник А.З., 08 вересня 2023 року звернувся в суд з адміністративним позовом до ГУНП в Тернопільській області, в якому просить скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії БАД №822844 від 24 серпня 2023 року, згідно якої на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20400 грн, на підставі ч.1 ст.122 та ч.4 ст.126 КУпАП, а провадження у справі закрити. Позовні вимоги мотивує тим, що вважає дану постанову незаконною та необґрунтованою, оскільки 24 серпня 2023 року він не здійснював зупинки-стоянки в зоні дії дорожньої розмітки, передбаченої п.1.4 ПДР України та керував транспортним засобом, не будучи позбавленим такого права. Постанова Бучацького районного суду від 20.07.2023, відповідно до якої він позбавлений права керування т/з оскаржена до Тернопільського апеляційного суду, розгляд якої призначений на 14.09.2023.
Ухвалою Бучацького районного суду Тернопільської області від 12 вересня 2023 року позивачу поновлено пропущений строк звернення до суду на оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення серії БАД №822844 від 24 серпня 2023 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.122, ч.4 ст.126 КУпАП. Прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
21 вересня 2023 року представником відповідача Головного управління Національної поліції в Тернопільській області подано відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 через його безпідставність, вказуючи на те, що оскаржувану постанову винесено працівником поліції у межах повноважень та у суворому дотриманні закону, відповідно до об'єктивних обставин справи, зазначаючи, що 24 серпня 2023 року на ОСОБА_1 , який керував т/з марки «Ford C-Max», д.н.з. НОМЕР_1 , накладено штраф в розмірі 20400,00 грн. за вчинення ним правопорушень, передбачених ч.1 ст.122 та ч.4 ст.126 КУпАП. Вказує, що скоєння позивачем адміністративного правопорушення чітко прослідковується з відеозапису із нагрудної камери поліцейського, де чітко видно, що ним здійснено зупинку в зоні дії дорожньої розмітки 1.4 ПДР України, нанесеній на бордюрі жовтою фарбою. Також, з відеозапису вбачається, що позивачем надається на вимогу поліцейських тимчасовий дозвіл на керування транспортним засобом. В ході спілкування з поліцейськими позивач зазначив, що рішенням суду першої інстанції його позбавлено права керування автомобілем, але він подав на вказане рішення суду апеляційну скаргу. В свою чергу, поліцейськими, в ході перевірки позивача в спеціальній електронній підсистемі НПУ «ІПНП» встановлено, що позивач позбавлений права керування на підставі рішення суду та жодних інших відомостей в базі немає. Вважає, що у зв'язку з наведеним, поліцейськими правомірно було притягнуто позивача до відповідальності за керування автомобілем особою, позбавленою такого права. За наведених обставин, просить в задоволенні позову відмовити.
Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Пасічник А.З. в судове засідання не прибули, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи. Представник позивача на адресу суду подав письмову заяву, в якій просить розглядати справу у його та позивача відсутності, позов підтримує та просить такий задовольнити.
Представник відповідача - Головного управління Національної поліції в Тернопільській області в судове засідання не з'явився, у відзиві на позов просив справу слухати у відсутності представника відповідача у зв'язку із зайнятістю по службі. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 просив відмовити через його безпідставність.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.
Згідно ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що містяться у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як вбачається із постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД №822844 від 24 серпня 2023 року, ОСОБА_1 24 серпня 2023 року о 09 год. 32 хв. в м. Бучач по вул. Галицька, 55, керуючи т/з, здійснив зупинку в зоні дії дорожньої розмітки 1.4, нанесеної на бордюрі, а також під час перевірки документів було встановлено, що водій позбавлений права керування Бучацьким районним судом від 20 липня 2023 року, чим порушив п.2.1 «а», п.34.1.4 ПДР України та скоїв адміністративні правопорушення, передбачені ч.4 ст.126, ч.1 ст.122 КУпАП.
На підставі ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадській порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
При накладанні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України № 580-VIII від 02 липня 2015 року «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Згідно із ст. 31 цього Закону поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
Статтею 40 вказаного Закону визначено, що поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення: 1) фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень; 2) технічні прилади та технічні засоби з виявлення радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз; 3) безпілотні літальні апарати та спеціальні технічні засоби протидії їх застосуванню; 4) спеціальні технічні засоби перевірки на наявність стану алкогольного сп'яніння; 5) спеціалізоване програмне забезпечення для здійснення аналітичної обробки фото- і відеоінформації, у тому числі для встановлення осіб та номерних знаків транспортних засобів. Технічні прилади та технічні засоби, передбачені пунктами 1 і 2 цієї частини, поліція може закріплювати на однострої, у/на безпілотних літальних апаратах, службових транспортних засобах, суднах чи інших плавучих засобах, у тому числі тих, що не мають кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, які свідчать про належність до поліції, а також монтувати/розміщувати їх по зовнішньому периметру доріг і будівель. Поліція може використовувати інформацію, отриману за допомогою фото- і відеотехніки, технічних приладів та технічних засобів, що перебувають у чужому володінні. Інформація про змонтовані/розміщені технічні прилади, технічні засоби повинна бути розміщена на видному місці. Строки та порядок зберігання матеріалів фото- і кінозйомки, відеозапису та результатів їх аналізу встановлюються Міністерством внутрішніх справ України.
Згідно з п. 2 розділу І Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18 грудня 2018 року № 1026 (далі - Інструкція), застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, здійснюється з метою:
1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення;
2) охорони громадської безпеки та власності;
3) забезпечення безпеки осіб;
4) забезпечення публічної безпеки і порядку.
З перегляду відеозапису, наданого відповідачем суду, вбачається, що він здійснений за допомогою нагрудної камери працівника поліції.
Відповідно до ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Положеннями ч. 1 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її позовні вимоги та заперечення.
За нормою ч. 2 цієї статті, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до приписів ч.1 ст.122 КУпАП відповідальність за зазначеною статтею настає у разі перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Згідно пункту 34.1.4. горизонтальна розмітка жовтого кольору позначає місця, де заборонено зупинку транспортних засобів з тієї сторони, де вона нанесена. Застосовується самостійно або в поєднанні зі знаком 3.34 і наноситься біля краю проїзної частини або по верху бордюру.
Ч.4 ст.126 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Пунктом 2.1 «а» ПДР України передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення у відповідності до ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Докази мають бути належними та допустимими. Допустимими є ті докази, які зібрані у відповідності до закону, а належними якщо вони містять інформацію щодо предмету доказування.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. (частина 1 ст. 7 КУпАП).
Як вбачається з долученого представником відповідача до відзиву відеозапису на DVD+RW диску, працівником поліції зафіксовано здійснення водієм зупинки в зоні дії дорожньої розмітки 1.4 ПДР України, де зупинку заборонено, чого він у розмові з працівником поліції не заперечував. На зауваження поліцейської, що в даному місці не можна здійснювати зупинку, а його т/з стоїть там вже тривалий час, ОСОБА_1 сказав, що він тільки пішов купити шоколадку. Після чого працівник поліції повідомила, що він здійснив зупинку в зоні дії дорожньої розмітки 1.4, чим порушив п.34.1.4 ПДР України, у зв'язку з чим на нього буде винесено адміністративну постанову.
З наведеного відеозапису підтверджується факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП та порушення вимог п.34.1.4. ПДР України.
Санкція частини 1 статті 122 КУпАП передбачає відповідальність за правопорушення, визначені диспозицією цієї статті, у виді накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн.
Разом з тим, представник позивача, адвокат Пасічник А.З., долучив до матеріалів адміністративної справи постанову Бучацького районного суду Тернопільської області від 20 липня 2023 року (справа №595/1045/23), якою ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Постанова видана 18 вересня 2023 року та містить примітку, про те, що не набрала законної сили.
Відтак, із зазначеної вище постанови Бучацького районного суду Тернопільської області від 20 липня 2023 року, слідує, що станом на момент вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за ч.4 ст.126 КУпАП, а саме 24 серпня 2023 року, така не набрала законної сили та, відповідно, останній не був позбавлений права керування транспортними засобами, а тому підстав кваліфікувати його дії за ч.4 ст.126 КУпАП та накладати стягнення за вказаною статтею у виді штрафу в розмірі 20400 грн у поліцейського СРПП ВП №2 (м. Бучач) Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області Гуцул С.С. не було.
Незважаючи на вимоги КУпАП, всупереч ч. 2 ст. 77 КАС України, відповідачем не перевірено вказані обставини та не представлено суду належних доказів на підтвердження викладеного інспектором поліції у постанові.
Беручи до уваги вищенаведене, а також шляхом співставлення зібраних по справі доказів, з врахуванням встановленого КАС України обов'язку доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідачем, суд вважає, що останнім не доведено факту вчинення позивачем порушення п.2.1 «а» ПДР України, оскільки в матеріалах справи наявні докази, які очевидно свідчать про відсутність підстав для висновку про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.126 КУпАП.
Відтак, покликання представника позивача на неправомірність дій поліцейського в частині притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП знайшло своє підтвердження в судовому засіданні.
З приводу клопотання про виклик свідка суд зазначає наступне.
У відзиві на позовну заяву представник відповідача просив заслухати в якості свідка поліцейську СРПП ВП №2 (м. Бучач) ОСОБА_2 , проте, в обґрунтування такого клопотання не зазначив, які обставини свідок може додатково повідомити суду, окрім тих, які зазначені нею в постанові.
Крім цього, як установлено судом вище, жодних інших доказів на підтвердження правомірності оскаржуваної постанови в частині притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП відповідачем суду не надано.
Разом з тим Верховний Суд у постанові від 29.04.2020, ухваленій у справі № 161/5372/17, зазначив, що цінність свідка полягає в його безпосередньому об'єктивному сприйнятті обставини справи за допомогою органів чуттів і відсутності юридичної зацікавленості у вирішенні справи. І саме з огляду на своє нейтральне становище людина здатна об'єктивно та правильно засвідчити події і факти так, як вони дійсно відбувалися, для можливості уникнення формалізму та зловживання процесуальними правами.
Натомість на підставі показань свідків не можуть встановлюватися факти, які з огляду на закон або звичай установлюються в документах.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Таким чином, обставини, що підтверджуються показаннями свідка, повинні узгоджуватись з іншими доказами у справі, тоді вони можуть бути визнані судом достовірними та достатніми для висновку про винуватість особи в тому чи іншому адміністративному правопорушенні.
З урахуванням викладеного суд не вбачав підстав для задоволення клопотання про виклик свідка та здійснював розгляд справі на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Зважаючи на те, що факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП та порушення вимог п.34.1.4. ПДР України знайшов своє підтвердження в судовому засіданні, суд приходить до висновку про необхідність зміни ОСОБА_1 заходу стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП.
Отже, беручи до уваги все вищевикладене, суд приходить до висновку, що постанова серії БАД № 822844 від 24 серпня 2023 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі в частині притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП відповідає вимогам ст.ст.283, 284 КУпАП, є законною та обґрунтованою, оскільки винесена на підставі доказів які доводять факт вчинення правопорушення, а тому постанову суб'єкта владних повноважень в цій частині необхідно залишити без змін, а позовну заяву в цій частині без задоволення.
Відповідно до вимог п.4 ч.3 ст.286 КАС України, суд вважає за необхідне змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП.
Таким чином, на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн, відтак позов слід задовольнити частково.
Керуючись ст. ст. 8, 9, 72-77, 139, 242, 244-246, 257, 271, 286 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити частково.
Постанову серії БАД №822844 від 24 серпня 2023 року про накладення адміністративного стягнення за ч.1 ст.122 та ч.4 ст.126 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 20400 грн на ОСОБА_1 , винесену поліцейським СРПП відділення поліції №2 (м. Бучач) Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області Гуцул С.С. - скасувати в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП та накладення на підставі ст.36 КУпАП на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 20400 (двадцять тисяч чотириста) грн.
Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП.
Змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП, і застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення за ч.1 ст.122 КУпАП у виді штрафу в дохід держави в розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Відповідач: Головне управління Національної поліції в Тернопільській області, яке знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Валова, 11, код ЄДРПОУ 40108720.
Суддя: І. І. Тхорик