Справа №461/7942/23
Провадження №1-кп/461/707/23
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.09.2023 м. Львів
Галицький районний суд м. Львова в складі:
головуючого - судді: ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові кримінальне провадження, внесене 17.09.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023142360000691, про обвинувачення:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м.Тростянець Сумської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , без освіти, одруженого, офіційно не працюючого, згідно ст.89 КК України раніше не судимого, -
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.190 Кримінального кодексу України,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_4 17.09.2023 приблизно о 13.41 год. перебуваючи в приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ФОП « ОСОБА_5 », що на АДРЕСА_2 , умисно, з корисливих мотивів, з метою власного протиправного збагачення, зловживаючи довірою працівника магазину, під приводом купівлі спиртних напоїв, пред'явив продавцеві ОСОБА_5 купюру номіналом 500 /п'ятсот/ гривень за намір придбати товар та отримавши решту коштів від придбаного товару в сумі 420 грн., умисно шляхом спілкування з продавцем, викликав в останньої оманливу впевненість та довір'я, що вона діє правильно, зловживаючи цим, переслідуючи ціль збагачення, приховав при цьому грошові кошти в сумі 500 грн., чим заподіяв ФОП « ОСОБА_5 » матеріальну шкоду на вищевказану суму.
Таким чином, ОСОБА_4 заволодів чужим майном шляхом обману (шахрайство), тобто вчинив кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст.190 КК України.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 винним себе в інкримінованому йому кримінальному проступку визнав повністю та дав суду показання, аналогічні фабулі обвинувачення. У вчиненому щиро розкаявся. Крім того, просив суд визнати недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ним не оспорюються по справі. При цьому вказав, що розуміє зміст цих обставин. Зміст ст.349 КПК України йому зрозумілий.
Суд переконався, що показання обвинуваченого ОСОБА_4 є послідовними, логічними, а тому не викликають сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
Від потерпілої ФОП « ОСОБА_5 » надійшла письмова заява про розгляд кримінального провадження у її відсутності, при призначенні покарання покладається на розсуд суду.
На підставі вимог ст.325 КПК України, за погодженням із сторонами кримінального провадження, судовий розгляд проведено за відсутності потерпілої.
Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.
Відповідно до цих вимог закону суд обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого та дослідженням тих матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого.
Обвинувачений та інші учасники судового процесу правильно розуміють зміст цих обставин, а також те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці фактичні обставини справи. Суд немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції.
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ч.1 ст.190 КК України кваліфіковано вірно, оскільки він умисно заволодів чужим майном шляхом обману (шахрайство).
При вирішенні питання про обрання виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує вимоги ч.2 ст.50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами, а також вимоги ст.65 КК України, відповідно до яких суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті КК, відповідно до положень Загальної частини Кодексу, ураховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 суд, відповідно до ст. 66 КК України, визнає його щире каяття та добровільне відшкодування завданого збитку.
Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , судом не встановлено.
При призначенні обвинуваченому покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є кримінальним проступком проти власності, його наслідки, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, дані про особу винного, який раніше не судимий, має постійне місце проживання, одружений, має семеро дітей, які досягли повноліття, неофіційно працює в сфері торгівлі продовольчими товарами, згідно ст.89 КК України раніше не судимий, на обліках в психоневрологічному та наркологічному диспансерах не перебуває.
Враховуючи сукупність наведених обставин справи, та дотримуючись принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень, ставлення обвинуваченого до вчиненого, позицію сторони обвинувачення та потерпілої, враховуючи, що за приписами ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, суд приходить до висновку про можливість призначення ОСОБА_4 покарання у виді штрафу.
Процесуальні витрати в межах кримінального провадження відсутні.
Питання доцільності обрання запобіжного заходу суд не розглядає з огляду на відсутність з цього питання відповідного клопотання прокурора, та у світлі того, що відповідно до ст.ст. 22, 26 КПК України, суд розглядає тільки ті питання, які винесені на такий розгляд сторонами.
Цивільний позов у кримінальному проваджені не заявлявся.
Долю речових доказів слід вирішити у відповідності до положень ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 368-371, 373, 374 КПК України,
УХВАЛИВ:
ОСОБА_4 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч.1 ст.190 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 2000 (двох тисяч) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень.
Речові докази:
- оптичні DVD - R диски, із відеозаписами місця події, згідно постанови про визнання предмета речовим доказом від 18.09.2023, які прилучено до матеріалів кримінального провадження, - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Вирок суду в частині встановлення обставин справи, дослідження яких було визнане недоцільним відповідно до положень ч.3 ст. 349 КПК України, оскарженню не підлягає, в іншій частині може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова протягом 30-ти днів з дня його проголошення.
Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
Відповідно до ч.6 ст.376 КПК України копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.
Суддя ОСОБА_1