НОВОМИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
смт Новомиколаївка
Іменем України
ПОСТАНОВА
28 вересня 2023 року Справа № 322/1478/23 (Провадження № 3/322/1070/23)
Суддя Новомиколаївського районного суду Запорізької області Губанов Р.О., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла до суду 14.09.2023 з відділення поліції №3 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області, за ч.1 ст.173-2 КУпАП щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
встановив:
згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 2 вересня 2023 року серії ВАВ №053942 (далі Протокол) ОСОБА_1 вчинив правопорушення передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП, а саме «02.09.2023 о 8:30 години гр. ОСОБА_1 перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив сварку із своєю дружиною гр. ОСОБА_2 , в ході якої висловлювався в її адресу нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою, на прохання припинити не реагував, чим міг завдати шкоду психологічному здоров'ю ОСОБА_2 ».
Вирішуючи питання про наявність підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності, суддя виходить з наступного.
Частиною першою статті 173-2 КУпАП передбачено відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Згідно з п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство діяння (дія або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Пунктом 14 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що психологічним насильством є форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Відповідно до ст.3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» правопорушник та потерпіла належать до категорії осіб, на яких поширюється дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнав. Пояснив, що він приїхав до місця події побачити свою дитину - ОСОБА_3 , 2012 року народження, яку дружина забрала до своїх батьків. У подарунок він привіз донці солодощі. Під час спілкування з донькою, дружина і її батьки постійно наголошували на тому, що вони кудись поспішають. Він допустив, що це може бути правдою і оскільки не хотів затримувати усіх, покликав ОСОБА_3 до свого автомобіля щоб віддати їй солодощі. Теща ( ОСОБА_4 ), яка знаходилась поруч побачивши це почала неадекватно себе поводити, кричала на нього і лаялась, схопила доньку і почала тягти її у свій двір. Він допускає, що можливо у тещі склалося хибне враження, що він хоче забрати ОСОБА_3 у дружини чи щось на кшталт цього. Від таких дій тещі донька почала плакати, як результат він дійсно щось нецензурно сказав на адресу ОСОБА_4 . В цей час дружина перебувала неподалік і спілкувалася з його сестрою. Тобто сварки з дружиною у нього не було, а фактично вона відбулась з тещею, і, на його переконання, спровокувала сварку саме остання. Зрозумівши, що ситуація може лише погіршитись він вирішив не провокувати подальший конфлікт і тому поїхав з місця події. Приблизно через три години коли він повертався додому, його зупиненили на блокпосту і склали протокол з яким він категорично був не згідний. Додав, що на даний час з дружиною вони проживають окремо. Остання забрала їх доньку і фактично перешкоджає йому бачитись з дитиною. Після події він ще раз приїздив до батьків дружини щоб побачитися з ОСОБА_3 , однак йому не дали цього зробити. Він викликав поліцію, втім заміть отримання допомоги у тій ситуації його притягли до відповідальності за ст.183 КУпАП (завідомо неправдивий виклик поліції).
Суддею окрім загаданого Протоколу досліджені долучені до матеріалів справи наступні письмові докази: реєстрація відділення поліції №3 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області ЄО №2058 від 02.09.2023, протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію, письмові пояснення потерпілої ОСОБА_2 , ОСОБА_4 і особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , копії термінового заборонного припису стосовно кривдника серії АА №410477 від 02.09.2023, форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, DVD з відеозаписами.
Зі змісту письмових пояснень ОСОБА_2 і ОСОБА_4 випливає, що сварка відбулась між ОСОБА_1 і потерпілою. В тім з цих пояснень не випливає, що через дії ОСОБА_1 потерпіла мала побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, що їй було спричинено емоційну невпевненість, нездатність захистити себе. Не можливо встановити, у чому саме полягало завдання психологічної шкоди її здоров'ю, якими є наслідки, якщо вважати, що шкода психологічному здоров'ю все ж таки була завдана. В поясненнях ОСОБА_2 йдеться про те, що подія відбулася в присутності їх з ОСОБА_1 спільної дитини (що узгоджується з показаннями ОСОБА_1 ) втім дитина не опитана. ОСОБА_1 поліцейським пояснював, що очевидцем події була його сестра. Однак остання також не була опитана. Не встановлені свідки чи очевидці, які на відміну від ОСОБА_4 можна було б визнати суб'єктивно незацікавленими у результатах розгляду цієї справи.
Показання ОСОБА_1 надані в судовому засіданні, повністю узгоджуються з його письмовими поясненнями і поясненнями, які він давав поліцейським (що зафіксовано на відеозаписах), вони є послідовними і переконливими.
Потерпіла в свою чергу в судове засідання не з'явилася, не повідомивши причин неявки. Будь-яких клопотань, заяв чи пояснень по суті суду не подала.
Отже, беззаперечним є факт того, що 02.09.2023 у вказаних в протоколі час і місці відбулася подія учасниками або свідками якої були як мінімум чотири (родина ОСОБА_5 і ОСОБА_4 ), а з великою долею імовірності - шість осіб (додатково чоловік ОСОБА_4 і сестра ОСОБА_1 ). Втім достеменно встановити між ким сталася сварка (між подружжям ОСОБА_5 , або між ОСОБА_1 і ОСОБА_4 ), причини її виникнення, неможливо оскільки в цій частині показання ОСОБА_1 суперечать письмовим поясненням ОСОБА_2 і ОСОБА_4 , а інші докази окрім показань і пояснень в матеріалах справи відсутні. При цьому кожна сторона суб'єктивно зацікавлена не визнавати обставини, які зазначає протилежна.
Усі сумніви принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. Відповідний правовий висновок викладено у п.39 постанови Верховного Суду від 08.07.2020 по справі №463/1352/16-а (реєстраційний номер судового рішення у ЄДРСР 90264746).
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст.221, 247, 283-285, 294 КУпАП, суддя
постановив:
справу про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_1 , за ч.1 ст.173-2 КУпАП закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Новомиколаївський районний суд Запорізької області, шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Р.О. Губанов