Справа № 309/2327/21
Провадження № 2/309/604/21
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 вересня 2023 року м. Хуст
Хустський районний суд Закарпатської області
в особі головуючого судді Волощук О.Я.
при секретарі Кальчевій Д.О.
за участю представника позивача - адвокатки Іляшкович Н.В.
відповідачки ОСОБА_1
представника відповідачки - адвоката Кричфалушій І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в залі суду м. Хуст цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача: приватний нотаріус Хустського районного нотаріального округу Рошинець Наталія Павлівна, ОСОБА_3 про визнання недійсною відмови від спадщини та застосування наслідків недійсності одностороннього правочину шляхом визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 , треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача: приватний нотаріус Хустського районного нотаріального округу Рошинець Наталія Павлівна, ОСОБА_3 про визнання недійсною відмови від спадщини та застосування наслідків недійсності одностороннього правочину шляхом визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину.
Позовні вимоги позивачем вмотивовано наступними обставинами та доказами.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача - ОСОБА_4 .
08.02.2017 року позивач ОСОБА_2 звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за померлим батьком. З того часу вважав, що у відповідності до закону володіє майном, яке входить до його частки спадщини за померлим батьком.
27.03.2017 року позивач, імовірно, підписав заяву про те, що він відкликає заяву про прийняття спадщини від 08.02.2017 року за його померлим батьком, ОСОБА_4 , та відмовився від прийняття обов'язкової частки після смерті батька.
Позивач вказує, що йому не було відомо про зміст підписаного ним документу, він чітко та однозначно висловлював свою позицію щодо бажання прийняти спадщину за померлим батьком.
На початку 2021 року, сусіди, які проживають біля будинку за адресою: АДРЕСА_1 (будинок, який належав померлому), повідомили позивача, що в будинок заселилися невідомі люди. Згодом позивач дізнався, що будинок, імовірно, продано його сестрою - відповідачкою ОСОБА_1 громадянину ОСОБА_3 .
Позивач звернувся до приватного нотаріуса Рошинець Н.П., яка роз'яснила йому, що він підписав заяву про відмову від прийняття спадщини за померлим батьком ще у 2017 році.
Зміст заяви про відмову від спадщини йому не роз'яснювали, він вважав, що підписує документи пов'язані з реєстрацією права власності на 1/2 частку житлового будинку, згідно договору дарування від 27.03.2017 року, якій було посвідчено тим самий нотаріусом, у той самий день. Вказану обставину підтверджує наявність реєстрового номеру на договорі дарування від 27.03.2017 року, який зареєстровано в реєстрі нотаріуса під номером 577, в той час як заява про відмову від спадщини зареєстрована за номером 578.
Позивач вважає, що його мати та сестра ввели його в оману, повідомивши, що він іде до нотаріуса для підписання договору дарування та реєстрації за ним права власності, оманом дали йому підписати заяву про відмову від спадщини, зі змістом якої він не був ознайомлений.
Позивач являється інвалідом першої групи з дитинства по зору, він не може читати. Він не мав наміру відмовлятися від спадщини за померлим батьком. Нотаріусом не роз'яснено зміст правочину, текст заяви йому не оголошувався.
Батько позивача мав намір, щоб спадщина перейшла саме сину, а заповіт, який, імовірно, складено на користь відповідачки, про наявність якого позивач не знав, спадкодавець, на думку позивача, склав під тиском. Вказує, що імовірно під час складання заповіту спадкодавець перебував під дією сильнодіючих ліків. Позивач не вважає заповіт батька свідомим виявленням його об'єктивної волі. Однак, враховуючи відсутність достовірних відомостей про наявність заповіту та змісту заповіту позивач немає можливості його оскаржити.
Як вбачається з відомостей наявних у позивача до спадкової маси за ОСОБА_2 входило наступне майно: 1/2 частки права власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 , та земельна ділянка призначена для його обслуговування з кадастровим номером: 2110800000:01:028:0164.
Житловий будинок в АДРЕСА_1 , також належав батьку позивача на час смерті.
У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні відомості про реєстрацію права власності на будинок за адресою: АДРЕСА_1 . Одночасно як вбачається з відомостей наявних в ДЗК, існує дві земельні ділянки за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно рішення суду, будинок належний спадкодавцю знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а у витягу про реєстрацію права власності - адреса будинку: АДРЕСА_1 , яка проводилась на підставі рішення суду у справі № 713/4622/12.
Відповідачка ОСОБА_1 - дочка померлого ОСОБА_4 , одноосібно прийняла спадщину за померлим батьком.
Позивач не усвідомлював значення своїх дій через його фізичні вади, відсутність у нього можливості прочитати текст підписаної заяви. Вказана обставина виникла через дії сторонніх осіб, оскільки позивач будучи дієздатним не міг без сторонньої допомоги зрозуміти який текст підписує.
Позивач просить визнати недійсною зареєстровану приватним нотаріусом Хустського районного нотаріального округу Рошинець Наталією Павлівною у книзі обліку та реєстрації спадкових справ за №41 від 27 березня 2017 року (спадкова справа №11/2017) відмову ОСОБА_2 від спадщини після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину від 04.09.2017 року, видане приватним нотаріусом Хустського районного нотаріального округу Рошинець Наталією Павлівною та зареєстроване в реєстрі нотаріальних дій за №1685 (спадкова справа №11/2017), на ім'я ОСОБА_1 на спадщину, яка складається з 1/2 частки у праві власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 ; визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину від 04.09.2017 року, видане приватним нотаріусом Хустського районного нотаріального округу Рошинець Наталією Павлівною та зареєстроване в реєстрі нотаріальних дій за N 1686 (спадкова справа №11/2017) на ім'я ОСОБА_1 на спадщину, яка складається з 1/2 частки у праві власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер: 2110800000:01:028:0164; Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину від 18.05.2020 року, видане приватним нотаріусом Хустського районного нотаріального округу Рошинець Наталією Павлівною та зареєстроване в реєстрі нотаріальних дій за №770 (спадкова справа №11/2017).
У судове засідання позивач ОСОБА_2 не з'явився. Представник позивача - адвокатка Іляшкович Н.В. позовні вимоги підтримала, просила задоволити позов.
У судовому засіданні відповідачка ОСОБА_1 пояснила про те, що за життя її батько - ОСОБА_4 склав заповіт від 28.11.2016 року, посвідчений приватним нотаріусом Хустського районного нотаріального округу Рошинець Н.П., відповідно до якого він все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось, і все те, що йому буде належати на день смерті і на що згідно з законом матиме право заповів доньці - ОСОБА_1 . Після смерті батька вона звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за померлим батьком та вступила у володіння спадковим майном. 08.02.2017 року позивач також подав заяву про прийняття спадщини за померлим батьком - обов'язкової частки у спадщині згідно ст.1241 ЦК України, так як на день смерті батька був інвалідом першої групи. 27.03.2017 року позивач разом з відповідачкою та їх матір'ю ОСОБА_5 домовились між собою про те, що ОСОБА_5 дарує 1/2 будинку, що розташований по АДРЕСА_2 та належить їй на праві особистої власності - позивачу - ОСОБА_2 , а останній в свою чергу відмовляється від своєї обов'язкової частки спадщини після смерті батька. В той же день ОСОБА_5 оформила договір дарування на 1/2 будинку, розташований по АДРЕСА_2 на позивача ОСОБА_2 , а останній на виконання попередніх домовленостей 27.03.2017 року подав заяву про відкликання своєї заяви від 08.02.2017 року про прийняття обов'язкової частини у спадщині після смерті батька та відмовився від прийняття обов'язкової частки у спадщині після смерті батька. На підставі зібраних у спадковій справі документів нотаріусом було видано відповідні свідоцтва на спадщину ОСОБА_1 . Відповідачка вважає, що жодних правових підстав для задоволення позову немає, оскільки відмова позивача від прийняття спадщини на користь сестри є одностороннім правочином, який не допускає можливості врахування самообману як підстави для визнання його недійсним. Просила відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Треті особи без самостійних вимог: приватний нотаріус Хустського районного нотаріального округу Рошинець Наталія Павлівна та ОСОБА_3 у судове засіданні не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши доводи сторін, свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення виходячи з наступного.
У відповідності до ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.
Аналіз ст. 1301 ЦК України дозволяє стверджувати, що до інших випадків, які встановлені законом відноситься, зокрема, визнання заповіту недійсним, визнання відмови від спадщини недійсною, порушення у зв'язку із видачею свідоцтва про право на спадщину інших осіб.
Згідно спадкової справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , про що видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 від 28.01.2017 року.
За життя ОСОБА_4 склав заповіт від 28.11.2016 року, посвідчений приватним нотаріусом Хустського районного нотаріального округу Рошинець Н.П., зареєстрований в реєстрі за №2282, відповідно до якого він все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось, і все те, що йому буде належати на день смерті і на що згідно з законом матиме право він заповів доньці - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (т. 1 а.с.99).
ІНФОРМАЦІЯ_3 син померлого ОСОБА_4 - позивач ОСОБА_2 , мешканець АДРЕСА_2 звернувся до приватного нотаріуса Хустського районного округу Рошинець Н.А. із заявою про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_4 якій зазначив про те, що у разі наявності заповіту на користь інших осіб приймає обов'язкову частку у спадщині згідно вимог ст. 1241 ЦК України, так як на день смерті батька мав і має по теперішній час інвалідність І групи. Вказана заява власноручно підписана ОСОБА_2 , зареєстрована в реєстрі за №261, посвідчена приватним нотаріусом Рошинець Н.П. (т.1 а.с.89).
10.02.2017 року ОСОБА_5 - дружина померлого ОСОБА_5 звернулася до приватного нотаріуса Хустського районного округу Рошинець Н.А. із заявою про відмову та небажання оформляти своє право на обов'язкову частку у спадщині по померлим чоловіком. Додатково повідомивши, що їй відомо про зміст заповіту, складеного померлим ОСОБА_4 , посвідченого приватним нотаріусом Рошинець Н.П. від 28.11.2016 року за реєстровим номером №2282 згідного якого спадкоємицею всього майна ОСОБА_4 є донька ОСОБА_1 (т.1 а.с. 90).
У матеріалах спадкової справи померлого ОСОБА_4 наявна заява позивача ОСОБА_2 від 27.03.2017 року про відкликання заяви про прийняття обов'язкової частки у спадщині після смерті батька ОСОБА_4 . Позивач заперечує написання даної заяви, оскільки вона йому не була оголошена і, на його думку, він підписав іншого роду заяву пов'язану із реєстрацією права власності на 1/2 частину житлового будинку згідно договору дарування від 27.03.2017 року, який було посвідчено тим самим нотаріусом у той самий день.
Вказана заява на прохання позивача підписана його матір'ю ОСОБА_5 у присутності приватного нотаріуса Рошинець Н.П. (т.1 а.с.89).
04.09.2017 року приватним нотаріусом Рошинець Н.П. видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом ОСОБА_1 . Спадщина на яку видано вказане свідоцтво складається із 1/2 частки житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , що належав померлому на підставі свідоцтва про право власності на жилий будинок, виданого Хустського міської радою від 07.03.2001 року на підставі рішення виконкому від 22.02.2001 року за №62, зареєстрованого у ХДПТІ від 07.03.2001 року в реєстровій книзі за №33, реєстровий номер 4706 (т.1 а.с.123).
04.09.2017 року приватним нотаріусом Рошинець Н.П. видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом ОСОБА_1 на 1/2 частки земельної ділянки, площею 0,0512 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка належала померлому на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ЗК №008614, виданого Хустською міської радою Закарпатської області від 15.02.2002 року на підстав рішення виконкому від 30.01.2002 року за №4, зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю від 15.02.2002 року за №5045. Кадастровий номер земельної ділянки 2110800000:01:028:0164 (т.1 а.с.124).
18.05.2020 року приватним нотаріусом Рошинець Н.П. видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом ОСОБА_1 на цілий житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , який належав померлому ОСОБА_4 на підставі рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 16.01.2013 року по справі №713/4622/12 згідно якого на вказаний будинок визнано за ОСОБА_4 право власності за набувальною давністю (т.1 а.с.135).
У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні відомості про реєстрацію права власності на будинок в АДРЕСА_1 . Згідно відомостей наявних в Державному земельному кадастрі існують дві земельні ділянки за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно рішення суду, будинок належний спадкодавцю знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а у витягу про реєстрацію права власності - адреса будинку: АДРЕСА_1 , яка проводилась на підставі рішення суду у справі № 713/4622/12.
Відповідачка ОСОБА_1 - дочка померлого ОСОБА_4 , одноосібно прийняла спадщину за померлим батьком.
15.12.2020 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 уклали договір купівлі-продажу, житлового будинку посвідчений приватним нотаріус Хустського районного нотаріального округу Рошинець Н.П., зареєстрований в реєстрі за №2650 за умовами якого продавець зобов'язується передати, а покупець прийняти у власність цілий житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 на підставі та умовах визначених договором та сплатити за нього обговорену грошову суму (а.с.149-150).
Відповідно до ст. 1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка). Розмір обов'язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення.
Так, відповідно до вимог даної статті, зокрема, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця спадкують незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).
Право на обов'язкову частку містить тлумачення статті 1241 ЦК України свідчить, що право на обов'язкову частку - це суб'єктивне майнове право окремих спадкоємців першої черги (ст. 1261 ЦК України) отримати певну частку у спадщині, незалежно від змісту заповіту (Постанова КЦС ВС від 02.08.2018 року у справі №705/3890/16-ц).
Доведеним у судовому засіданні є той факт, що позивач ОСОБА_2 , який є інвалідом І групи через вади зору, при підписанні заяви від 27.03.2017 року про відмову від прийняття спадщини за померлим батьком, не усвідомлював значення своїх дій через свої фізичні вади, був позбавлений можливості прочитати текст підписаної заяви. Вказана обставина виникла через дії сторонніх осіб, оскільки позивач будучи дієздатним не міг без сторонньої допомоги зрозуміти який текст від підписує.
Суд критично оцінює покази свідка ОСОБА_5 - матері позивача та відповідачки про те, що позивач відкликав заяву про прийняття спадщини, оскільки саме підпис свідка стверджував, що у її присутності відібрана заява.
Свідок ОСОБА_6 ствердив у судовому засіданні, що заповідач любив своїх дітей, піклувався про них, не робив різниці між ними. Однак, його весь час турбував стан здоров'я позивача, оскільки він є незрячим (т. 2 а.с.7-8).
Відповідно до частини п'ятої статті 1274 ЦК України відмова від прийняття спадщини може бути визнана судом недійсною з підстав, встановлених статтями 225, 229 -231 і 233 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Частиною першою статті 230 ЦК України передбачено, що якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.
Відповідно до вимог ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Судові витрати в справі - суму судового збору в розмірі 4294,40 грн., який підлягає покладенню на відповідачку, відповідно до п. 1 ч.2 ст. 141 ЦПК України слід стягнути з відповідачки на користь держави.
Керуючись ст. 4, 5, 81, 258, 259, 263-265, 273 ЦПК України, ст. 1227, 1218, 1269, 1301 ЦК України, ст. 105, 109, 110, 112 СК України, суд -
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_2 - задоволити.
Визнати недійсною зареєстровану приватним нотаріусом Хустського районного нотаріального округу Рошинець Наталією Павлівною у книзі обліку та реєстрації спадкових справ за №41 від 27 березня 2017 року (спадкова справа №11/2017) відмову ОСОБА_2 від спадщини після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину від 04.09.2017 року, видане приватним нотаріусом Хустського районного нотаріального округу Рошинець Наталією Павлівною та зареєстроване в реєстрі нотаріальних дій за №1685 (спадкова справа №11/2017), на ім'я ОСОБА_1 на спадщину, яка складається з 1/2 частки у праві власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 .
Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину від 04.09.2017 року, видане приватним нотаріусом Хустського районного нотаріального округу Рошинець Наталією Павлівною та зареєстроване в реєстрі нотаріальних дій за №1686 (спадкова справа №11/2017) на ім'я ОСОБА_1 на спадщину, яка складається з 1/2 частки у праві власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер: 2110800000:01:028:0164.
Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину від 18.05.2020 року, видане приватним нотаріусом Хустського районного нотаріального округу Рошинець Наталією Павлівною та зареєстроване в реєстрі нотаріальних дій за №770 (спадкова справа №11/2017).
Стягнути із ОСОБА_1 , мешканки АДРЕСА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 4294,40 грн.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення до Закарпатського апеляційного суду через Хустський районний суд Закарпатської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Суддя Хустського
районного суду: Волощук О.Я.