308/11974/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.09.2023 м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Фазикош О.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення що надійшла з ВП №1 Ужгородського РУП відносно гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешк. АДРЕСА_1 , за ч. 3 ст. 126 КУпАП,-
ВСТАНОВИВ:
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №045305 від 01.03.2023, вбачається що 01.03.2023 о 00.01 год. в с. Сюрте, автодорога Київ-Чоп, водій ОСОБА_1 , керував Мерседес , д.н.з. НОМЕР_1 відносно якого встановлено тимчасово обмеження у праві керування транспортним засобом постановою від 23.06.2021 ВП 65888642, чим порушив ст. 15 ЗУ «Про дорожній рух», за що відповідальність передбачена ч.3 ст. 126 КУпАП.
Постановою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 25.04.2023, матеріали справи за протоколом серії ААБ №045305 від 01.03.2023, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешк. АДРЕСА_1 , за ч. 3 ст. 126 КУпАП, направлено до ВП №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області, для доопрацювання та належного оформлення.
Справа надійшла до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області повторно 12 липня 2023 року.
У судове засідання ОСОБА_1 , не з'явився повторно про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомляв. Слід вказати на те, що на його адресу судом надсилалися повістки, а також інформація про розгляд справи міститься на офіційному веб-сайті Судова влада України, на сторінці Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області за посиланням: https://ug.zk.court.gov.ua/sud0712/, а також шляхом направлення електронних повісток у формі sms повідомлень на його мобільний номер телефону.
Відповідно до ч. 1 ст. 277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Ч. 1 ст. 268 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до ст. 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків або при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий i відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним i безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» вказано, що стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі "Смірнов проти України", в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Суд повинен контролювати процесуальну поведінку осіб, які беруть участь у справі, а значить обов'язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки, а також нести відповідальність за зловживання правом. В прямі обов'язки осіб, що беруть участь у справі, входить дотримання процесуальної дисципліни на протязі всього провадження у справі.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було зневільовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, як що таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за статтею 126 КУпАП без обов'язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
За таких обставин, суддя не знаходить підстав для відкладення розгляду справи, оскільки справа неодноразово відкладалась у взязку з неявкою особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення.
Дослідивши матеріали справи, доходжу висновку, що в діях гр. України ОСОБА_1 , наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП його дії кваліфіковані вірно.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визначається, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Диспозиція ч. 3 ст.126 КУпАП визначає відповідальність особи за: керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Відповідно до цього Закону зазнали змін і положення Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, ст. 71, яка регулює порядок виконання рішення про стягнення аліментів та в якій передбачено види, підстави та порядок встановлення тимчасових обмежень боржника, втому числі встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами.
Статтею 71 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець виносить вмотивовану постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці.
Якщо аліменти сплачуються на утримання дитини з інвалідністю, яка хворіє на тяжкі види захворювань, постанови, зазначені у пунктах 1 4 ч. 9 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження», в тому числі про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами, виносяться державним виконавцем за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три місяці.
Постанови, зазначені у пунктах 14 цієї частини, надсилаються сторонам виконавчого провадження для відома не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.
Статтею 22 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами надсилаються рекомендованим поштовим відправленням і боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Частиною 9 статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що постанова про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобам направляються до виконання відповідними органами після закінчення строку, визначеного частиною п'ятою статті 74 цього Закону, для оскарження рішення, дії виконавця, якщо рішення, дії виконавця не були оскаржені.
Частина 10 статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає, що тимчасові обмеження боржника у праві керувати транспортними засобами не може бути застосовано, зокрема у разі, якщо встановлення такого обмеження позбавляє боржника основного законного джерела засобів для існування.
Відповідно до положень ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
З матеріалів справи вбачається, що постановою державного виконавця від 23.06.2021 р ВП №65888642 ОСОБА_1 , тимчасово обмежено у праві керування транспортними засобам до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі згідно виконавчого листа №309/2430/20 виданого 13.05.2021. Згідно п. 2 вказаної постави, таку надіслано сторонам виконавчого провадження.
Відомостей про те, що на час складання протоколу про адміністративне правопорушення, відповідна постанова ДВС про тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами була скасована суду надано не було.
Доказів оскарження або скасування постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами суду не надано. При цьому зі змісту постанови, вбачається, що строк її дії до конкретної дати не вказано та вказано до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі згідно виконавчого листа №309/2430/20 виданого 13.05.2021.
Слід зазначити, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не надавав пояснення. Своїм правом не скористався, до суду для надання особистих пояснень у судовому засіданні не з'явився.
Повно та всебічно проаналізувавши кожен доказ окремо та в сукупності, з урахуванням критерію «поза розумним сумнівом», суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується дослідженими під час судового засідання письмовими доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ №045305 від 01.03.2023 року; постановою державного виконавця про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами ВП 65888642 від 23.06.2021; дослідженим в судовому засіданні відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, відповідно до яких зафіксовано обставини складання протоколу.
Разом з тим, статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті.
Відповідно до п. 7 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає до закриття у випадку закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.
З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги, що правопорушення було вчинено 01.03.2023, (справа до суду надійшла 12.07.2023 року після доопрацювання), то на момент надходження даної справи до суду та відповідно на день її розгляду минув визначений ст. 38 КУпАП строк для накладення адміністративного стягнення, вважаю, що справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , слід закрити у зв'язку із закінченням протягом якого може бути накладено адміністративне стягнення.
На підставі ст. 38 КУпАП, керуючись ст. 247 п.7, ст. 283 КУпАП, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 126 КУпАП та закрити провадження в даній справі на підставі п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строку для накладення адміністративного стягнення.
Постанова про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, прокурором та потерпілим, протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду О.В. Фазикош