Справа № 308/16493/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 вересня 2023 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Фазикош О.В. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 від імені якої діє представник - Країло Микола Вікторович, до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач, ОСОБА_1 , від імені якої діє представник - адвокат Голубка Микола Вікторович, звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із позовом до відповідача ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів.
Дослідивши матеріали позовної заяви суд приходить до наступного висновку.
Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху оскільки подана з порушенням вимог ст. ст.175, 177 ЦПК України.
Відповідно до чинного законодавства України позовна заява є процесуальним документом, який повинен містити в собі вимоги передбачені ст.175 ЦПК України, а саме відповідно до п.5 ч. : зміст позовної заяви, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно од ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону
Крім того, відповідно до частини 5 ст.177 ЦПК України, до позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до ч.ч.4,5 19 Сімейного Кодексу України, при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.
Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Разом із тим, згідно ч.1 ст. 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
Однак позивачем, до справи в якості третьої особи не залучено орган опіки та піклування, а також до позовної заяви не надано висновку органу опіки та піклування, не вказано чи звертався позивач до відповідного органу, та неможливості отримання такого позивачем.
Слід зазначити, що у постанова КЦС ВС від 23 грудня 2020 року по справі № 712/11527/17 (провадження № 61-18882св19) - ВС повертаючи справу на новий апеляційний розгляд зазначив, що: «Під час нового апеляційного розгляду суду апеляційної інстанції необхідно дослідити питання доцільності визначення місця проживання дитини з батьком або матір'ю на підставі зібраних у справі доказів, а також з урахуванням висновків органів опіки та піклування щодо можливості визначення місця проживання дитини як з матір'ю, так і з батьком. Визначаючи місце проживання дитини з одним із батьків, суд зобов'язаний керуватися найкращими інтересами дитини, враховуючи особливість цієї категорії спорів та чутливість дитини».
Таким чином, позивачу слід до участі у справі залучити орган опіки та піклування, та надати до суду відповідний висновок органу опіки та піклування, щодо доцільності проживання дитини з одним із батьків, або надати підтвердження того, що він звертався для отримання такого висновку у відповідний орган, однак самостійно його отримати не може.
Згідно ч. 1 ст. 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Позовна заява представником позивача адвокатом Країло М.В., подана через систему «Електронний суд» 21.09.2023.
При дослідженні позовної заяви вбачається, що заявником не надано підтвердження надсилання відповідачу копії позовної заяви.
Окрім того, зі змісту позовної заяви вбачається, що за твердженням позивача, вона понесла судові витрати у розмірі 1073,60 (одну тисячу сімдесят три гривні 60 копійок) гривень та витрати на правову допомогу орієнтовний розмір якої становить 12 000.00 гривень.
При цьому переліку додатків позовної заяви вказано, що до неї додано Докази сплати судового збору на 1 арк. в 1 прим.
Разом із тим, докази сплати судового збору у матеріалах позовної заяви відсутні.
Відповідно ч.4 ст. 177 ЦПК України, не надано підтвердження сплати судового збору, відсутнє клопотання чи заяви позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів тощо.
Згідно прохальної частини позовної заяви позивачем фактично заявлено дві позовні вимоги нематеріального характеру, а саме щодо визначення місця проживання дитини та стягнення із відповідача аліментів на утримання дитини.
Відповідно до ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» за звернення до суду із позовною заявою немайнового характеру, яка подана фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позивач згідно п.3 ч.1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору за вимогу про стягнення аліментів.
Таким, чином за звернення із вказаним позовом до суду позивачу слід сплатити судовий збір у розмірі 1073,60 грн.
Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору в гривнях: Отримувач коштів- ГУК у Зак. обл/Ужгородська тг/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37975895; Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.); Код банку отримувача (МФО) - 899998; Рахунок отримувача - UA308999980313141206000007493 ; Код класифікації доходів бюджету-22030101.
Дослідивши матеріали справи приходжу до переконання, що без зазначення наведених вище обставин, вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо, вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви з подачею її до суду в новій редакції з врахуванням вимог ст. 175 ЦПК України.
Згідно ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Враховуючи наведене вважаю, що провадження у справі неможливо відкрити до усунення вказаних недоліків, а тому позовну заяву слід залишити без руху, а позивачу надати строк для їх усунення.
Керуючись ст. 185, 260 ЦПК України, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 від імені якої діє представник - Країло Микола Вікторович, до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви протягом трьох днів з дня отримання копії ухвали.
Роз'яснити, що інакше заява буде вважатися неподаною та повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду О.В. Фазикош