Справа № 3/714/517/23
ЄУН: 714/1178/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"27" вересня 2023 р. м. Герца
Суддя Герцаївського районного суду Чернівецької області Єфтемій С.М., розглянувши матеріали адміністративної справи які надійшли з відділення поліції № 4 (м. Герца) Чернівецького районного управління поліції Головного управління національної поліції в Чернівецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
мешканку
АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 184 Кодексу про адміністративні правопорушення України ,-
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 21 серпня 2023 року, ОСОБА_1 , в той день, о 15 год. 15 хв., знаходячись у м. Чернівці по вул. Ентузіастів, ухилилась від виконання материнських обов'язків відносно своєї неповнолітньої доньки: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки залишила доньку саму у транспортному засобі без належного догляду, а остання у свою чергу зателефонувала на спеціальну лінію «102» та повідомила що невідома особа вкрала її матір, що не відповідало дійсності.
Такі дії ОСОБА_1 отримали правову кваліфікацію за ч. 1 ст. 184 КпАП України.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, хоча належним чином була неодноразово повідомлена про час та місце розгляду справи. Присутність ОСОБА_1 при розгляді справи згідно ч.3 ст. 268 КпАП України не є обов'язковою, а тому судовий розгляд проведено у відсутності останньої.
Дослідивши письмові докази, слід зазначити про наступне.
Відповідно до положень ст.9 КупАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків (ст.ст.10, 11 КУпАП).
Згідно ст. 245 КпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.
Ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей має наслідком адміністративної відповідальності яка передбачена ст. 184 КпАП України.
Об'єктивна сторона правопорушення передбаченого ч. 1 ст.184 КУпАП полягає у ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, а суб'єктивна сторона даного правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Про ухилення батьків від виконання своїх обов'язків зазначено у п. 16 постанови Пленум Верховного Суду у п. 16 своєї постанови від 30.03.2007 №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», згідно з яким таке ухилення має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками. Зазначені чинники повинні мати систематичний та постійних характер.
Таким чином, для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, у протоколі має бути розкрито сутність правопорушення і має бути зазначено, яке правопорушення вчинено (містить ознаки правопорушення) відносно своєї неповнолітньої доньки, відповідальність за яке передбачено Кодексом про адміністративні правопорушення України.
Водночас у протоколі про адміністративному правопорушенні складеному відносно ОСОБА_1 про вказане не зазначено.
Як випливає з довідки про результати перевірки інформації, викладеної у зверненні громадянки ОСОБА_2 , 21 серпня 2023 року, о 15 год. 15 хв., ОСОБА_1 разом із донькою ОСОБА_2 знаходилися у м. Чернівці по вул. Ентузіастів. Матір ОСОБА_1 залишила доньку ОСОБА_2 у автомобілі, а сама пішла у магазин для того аби придбати канцелярські товари для доньки. У цей час, донька зателефонувала на спеціальну лінію «102» та повідомила що невідома особа вкрала її матір, що не відповідало дійсності.
Обставини того, що неповнолітня дитина на свій розсуд зателефонувала на спеціальну лінію «102» на час коли матір займалася покупками для самої дитини не можуть свідчити про те, що матір ухиляється від обов'язків виховання дитини.
Згідно вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Аналізуючи фактичні дані що містяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, зважаючи на те, що будь-яких належних та допустимих доказів, які б свідчили про умисне ухилення ОСОБА_1 від виконання обов'язків щодо виховання доньки не встановлено, з урахуванням положень п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі підлягає закриттю за відсутністю в діях останньої складу адміністративного правопорушення.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 247, 283, 284 КпАП України, -
ПОСТАНОВИВ:
Провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 184 КпАП України закрити в зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду через Герцаївський районний суд шляхом подачі в 10-и денний строк з дня її винесення апеляційної скарги.
Суддя: