27.09.23
Справа №635/1371/23
Провадження № 3/635/596/2023
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 вересня 2023 року Суддя Харківського районного суду Харківської області Березовська І.В., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Богодухів Харківської області, громадянки України, провідного інженера АТ «Укргазвидобування», зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ,-
ВСТАНОВИВ:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії АДД №225337 від 27 лютого 2023 року, ОСОБА_1 26 лютого 2023 року о 23 годині 50 хвилини в м. Мерефа Харківського району Харківської області по вул. Дніпропетровська, буд. 202, керувала транспортним засобом ВАЗ 21103, державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини роту, почервоніння обличчя, хитка хода, порушення координації рухів). Від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки та в медичному закладі ОСОБА_1 відмовилася, чим порушила вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, а саме:
- п.2.5 Правил дорожнього руху України «Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».
У судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , не погодилася з протоколом про адміністративне правопорушення та пояснила, що 26 лютого 2023 біля 22-00 години, керуючи транспортним засобом ВАЗ 21103, державний номерний знак НОМЕР_1 , рухалась в м. Мерефа Харківського району Харківської області. В салоні автомобіля також перебувала її подруга. Під час руху її автомобіль зламався та вона була змушена зупинитися на узбіччі. Оскільки наближалася комендантська година вони вирішили заночувати в автомобілі, а вранці викликати евакуатор. Після чого вона з подругою почали вживати в автомобілі спиртні напої. Через деякий час до них під'їхали працівники поліції та запропонували їй пройти огляд на стан сп'яніння в медичному закладі, на що вона відмовилася, оскільки не виконувала функції водія. Пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки працівники поліції їй не пропонували. Вона повідомила працівників поліції, що автомобіль знаходиться в технічно несправному стані, функція водія вона не виконувала.
Відповідно до положень ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, що сформульовані у п.43 рішення від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» ( з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини»), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».
Доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суд встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частина 1 ст. 130 КУпАП України передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Тобто доказова база має бути спрямована саме на доведення одночасно двох обставин: керування транспортним засобом і відмова особи, що керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Визначення терміну "керування транспортним засобом" наведено в п. 27 Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», за яким керування транспортним засобом - виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Крім того, в п. 38 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 20 лютого 2019 року (справа № 404/4467/16-а (2-іс/811/3/17) зазначено, що «само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування».
Таким чином, керування транспортним засобом - це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху - для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу.
Згідно положень ч.ч.2, 5 ст.266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно з п. 2 розділу І Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18 грудня 2018 року №1026 (далі - Інструкція), застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, здійснюється з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення; 2) охорони громадської безпеки та власності; 3) забезпечення безпеки осіб; 4) забезпечення публічної безпеки і порядку.
Згідно із п. 4 розділу 2 Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18 грудня 2018 року №1026, під час здійснення повноважень поліцейськими портативний відеореєстратор закріплюється на його форменому одязі на грудях (ближче до плечового суглоба) так, щоб не створювати перешкод діям поліцейського.
Таким чином, як убачається із вище наведених положень чинного законодавства та відомчих нормативно-правових актів, під час здійснення своїх повноважень поліцейськими повинен використовуватися портативний відеореєстратор, отриманий за підписом у відповідному підрозділі поліції, та закріплений на форменому одязі працівника поліції, та відеозапис саме з такого реєстратору є допустимим доказом наявності тих чи інших подій зафіксованих на ньому, оскільки саме з відеозапису, здійсненого на відеореєстраторі вбачається час та дата фіксації тих чи інших подій.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №225337 від 27 лютого 2023 року ОСОБА_1 26 лютого 2023 року о 23 годині 50 хвилини, в м. Мерефа Харківського району Харківської області, по вул. Дніпропетровська, буд. 202, керувала транспортним засобом ВАЗ 21103, державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини роту, почервоніння обличчя, хитка хода, порушення координації рухів). Від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки та в медичному закладі ОСОБА_1 відмовилася, чим порушила вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
В графі до протоколу зазначено, що до протоколу додається рапорт, направлення, відеозапис з бодікамери 475601.
Однак, як убачається з наявних матеріалів справи, працівниками патрульної поліції відеозапис моменту зупинки транспортного засобу ВАЗ 21103, державний номерний знак НОМЕР_1 , не проводився взагалі. На відеозапису з бодікамери поліцейського зафіксовано, що автомобіль знаходиться в нерухомому стані біля узбіччя з відкритим капотом. ОСОБА_1 повідомляє працівникам поліції,що вона автомобілем не керувала,оскільки автомобіль знаходиться в технічно несправному стані.
Слід зазначити, що за відсутності відеозапису об'єктивно встановити обстановку та обставини подій даного правопорушення, що інкримінується ОСОБА_1 , у тому числі факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та момент зупинки транспортного засобу, не представляється можливим.
Відтак доводи ОСОБА_1 стосовно того, що автомобіль знаходився в технічно несправному стані та вона не керувала транспортним засобом не спростовані наявними в матеріалах справи доказами.
Протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №225337 від 27 лютого 2023 року відносно ОСОБА_1 сам по собі, без підтвердження іншими належними та допустимими доказами, не є безумовним та беззаперечним доказом доведення вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, а є лише початковим правовим висновком щодо дій особи, в якому фактично формулюється обвинувачення особи у вчиненні певного правопорушення.
За вказаних обставин, матеріали провадження не містять достовірних відомостей, з яких можна було б беззаперечно, за принципом «поза розумним сумнівом» встановити факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а тому зазначене не породжувало подальшого виконання вимог працівників поліції щодо проходження медичного огляду в закладі охорони здоров'я для визначення стану алкогольного сп'яніння.
Відповідно до ч. 3 ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно ст. 253 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно чинного законодавства усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на користь особи, яка притягується до відповідальності.
Відповідно до вимог ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що в діях ОСОБА_1 не міститься складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю при відсутності складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 33, ч.1 ст. 130, ст.248, 251,252, 268, 280, 283 КУпАП, суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП стосовно ОСОБА_1 у зв'язку з відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Харківський районний суд Харківської області протягом десяти днів з дня винесення такої постанови.
Суддя І.В.Березовська