Справа № 645/4711/23
Провадження № 3/645/1731/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 вересня 2023 року м. Харків
Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Шевченко Г.С.,
за участю секретаря судових засідань - Базаки А.А.,
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
розглянувши матеріал, що надійшов з Управління патрульної поліції в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зі слів не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
ВСТАНОВИВ:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №603041 від 29.08.2023, 29.08.2023 року о 18:23 год. в м. Харкові по Салтівському шосе, 194 водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Ford B-MAX», д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі КНП ХОР ОНД у лікаря-нарколога водій відмовився, зафіксовано бодікам 473213, 467904, НОМЕР_3 .
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не визнав. Пояснив суду, що 29.08.2023 року не перебував у стані наркотичного сп'яніння. За 5 днів до цієї дати він перебував у стані глибокої депресії, тому був вимушений прийняти природний антидепресант - тетатргідроканабінол. Розуміючи, що результат огляду, який пропонується поліцейським, буде позитивним в незалежності від того, що ОСОБА_1 був тверезим, оскільки перебував у стані наркотичного сп'яніння 5 днів тому, а наявність ТГК в організмі може залишатися більше місяця, останній не бачив сенсу його проходження. Вказував, що відмовився від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння, оскільки поспішав додому, де знаходився його син, який, як здавалось ОСОБА_1 , хворий. Вважає, що перебував у стані крайньої необхідності, тому, посилаючись на ст.ст. 17, 18, 245, 247 КУпАП просив провадження у справі закрити.
Суд, заслухавши пояснення ОСОБА_2 , дослідивши надані разом з протоколом про адміністративне правопорушення матеріали, оцінивши докази у їх у сукупності, встановив наступне.
Відповідно до вимог статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно статті 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Приписами статті 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває у стані алкогольного сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Положеннями статті 68 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Згідно пункту 1.3. ПДР України учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Пункт 1.9. ПДР України передбачає, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до пункту 1.10 ПДР України водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії.
Згідно пункту 2.9.«а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.5 ПДР України передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно пункту 2 Розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС України, МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015року (далі Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
За змістом зазначених положень особу може бути притягнуто до адміністративної відповідальності, коли вона керувала транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, що визначається лише у встановленому чинним законодавством порядку, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Згідно ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Отже, для вирішення питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП слід перевірити, чи було дотримано вимог закону при вирішенні питання наявності в діях складу адміністративного правопорушення, тобто чи відповідає процедура перевірки водія транспортного засобу на стан сп'яніння вимогам закону.
Положенням Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 №1395 (далі-Інструкція з оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення), врегульовано порядок оформлення протоколів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Підпунктом 4 пункту 1 розділу ІІ Інструкції встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення складається в письмовій формі відповідно до статті 254 КУпАП. До протоколу про адміністративне правопорушення, крім іншого, долучаються інші документи та матеріали, які містять інформацію про правопорушення.
Сам по собі протокол не є беззаперечним доказом на підставі якого встановлюється факт вчинення особою адміністративного правопорушення, а документом, в якому фіксуються обставини можливого правопорушення. Водночас, факт вчинення адміністративного правопорушення має встановлюватись судом з урахуванням інших доказів по справі, які мають відповідати критеріям належності, допустимості, достовірності, достатності та в своїй сукупності підтверджувати вину особи поза розумним сумнівом.
Відповідно до даних, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №603041 від 29.08.2023, 29.08.2023 року о 18:23 год. в м. Харкові по Салтівському шосе, 194 водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Ford B-MAX», д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі КНП ХОР ОНД у лікаря-нарколога водій відмовився, зафіксовано бодікам 473213, 467904, НОМЕР_3 . Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Частиною 1 статті 40 Закону України «Про національну поліції» врегульовано застосування поліцейськими технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Крім того, відповідно до вимог статей 251, 252 КУпАП технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису є доказами в справі про адміністративне правопорушення та є предметом оцінки суду у сукупності з іншими доказами при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
З відтворених в судовому засіданні відеозаписів бодікам 473213, 467904, 473223 вбачається, що водію транспортного засобу «Ford B-MAX», д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_1 працівниками поліції роз'яснено право пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі, на що останній відмовився.
З огляду на зазначене, а також те, що ОСОБА_1 в межах розгляду справи не заперечував факт відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в установленому законом порядку в закладі охорони здоров'я КНП ХОР ОНД, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 є водієм в розумінні вимог пункту 1.10 ПДР України, який порушив пункт 2.5 ПДР України.
Причини, з яких ОСОБА_1 відмовився виконувати вимогу поліцейського щодо проходження огляду на стан сп'яніння, правового значення для розгляду цієї справи не мають, оскільки, відповідно до пункту 2.5 ПДР України та абзацу 3 частини 2 статті 16 Закону України «Про дорожній рух», він був зобов'язаний виконати таку вимогу працівника поліції.
Суд враховує, що законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров'я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів безумовні додаткові обов'язки пройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку огляд для визначення стану сп'яніння.
Враховуючи зазначене, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, повністю доведена та підтверджується сукупністю зібраних та досліджених судом доказів:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №603041 від 29.08.2023, який складений згідно вимог статті 256 КУпАП та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС від 07.11.2015 № 1395;
- даними направлення на огляд водія транспортного засобу ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до закладу охорони здоров'я КНП ХОР «ОНД» від 29.08.2023;
- відеозаписами з бодікам 473213, 467904, НОМЕР_3 ;
- даними рапорту інспектора взводу № 2 роти № 6 батальйону № 2 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Дудкіної Я. від 29.08.2023.
Доводи ОСОБА_1 , що він діяв в стані крайньої необхідності, не підтверджені належними, допустимими та достатніми доказами.
Відповідно до ст. 17 КУпАП особа, яка діяла в стані крайньої необхідності, необхідної оборони або яка була в стані неосудності, не підлягає адміністративній відповідальності.
Згідно ст. 18 КУпАП не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.
Стан крайньої необхідності виникає, коли є дійсна, реальна, а не уявна загроза зазначеним інтересам. Однією з найважливіших умов правомірності акта крайньої необхідності є те, що за таких обставин небезпека не може бути усунута іншими засобами, тобто засобами, не пов'язаними із заподіянням шкоди іншим охоронюваним законом інтересам.
Оскільки ОСОБА_1 реалізував право володіти та керувати транспортним засобом, то тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону.
Обґрунтовуючи стан крайньої необхідності, ОСОБА_1 зазначив, що їхав до, на його думку, хворої дитини. Проте жодних доказів, що дитина була дійсно хвора та потребувала невідкладної медичної допомоги, ОСОБА_1 не надано. Окрім того, надання невідкладної медичної допомоги належить до компетенції медичних працівників. Відтак не спростовано те, що допомога могла бути надана в інший спосіб, зокрема, шляхом виклику швидкої допомоги, якщо така дійсно була потрібна.
Таким чином, відсутні підстави вважати, що ОСОБА_1 діяв у стані крайньої необхідності, що змусило його відмовитися від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння, а відтак заявлена вимога щодо закриття провадження у справі з підстав вчинення дії у стані крайньої необхідності задоволенню не підлягає.
Відповідно до статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (стаття 23 КУпАП).
Згідно довідки інспектора ВАП УПП в Харківській області ДПП Чумак Л., ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно облікових даних ІПНП отримував посвідчення водія НОМЕР_4 від 19.11.2003.
При обранні виду адміністративного стягнення щодо притягуваного суд враховує характер вчиненого правопорушення, дані про особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Пом'якшуючих чи обтяжуючих відповідальність обставин, передбачених ст.ст. 34, 35 КУпАП, судом не встановлено.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, дані про особу порушника, ступінь вини, обставини справи, та те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, з метою дотримання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд дійшов до висновку, що необхідним та достатнім є вид адміністративного стягнення у вигляді накладення штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно положенням статті 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 536,80 грн.
На підставі викладеного, керуючись 24, 33-35, 40-1, п. 4 ч. 1 ст. 213, ч. 1 ст. 130, ст.ст. 221, 256, 268, 283-285 КУпАП, суддя
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі 17000,00 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. з одночасним позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 536,80 (п'ятсот тридцять шість) грн. 80 коп.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Фрунзенський районний суд м. Харкова протягом десяти днів з моменту її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку на її оскарження, та може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців.
Повний текст постанови виготовлений до 28.09.2023 року.
Суддя Г. С. Шевченко