Справа № 643/2420/23
Провадження № 2/643/918/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.08.2023 рокуМосковський районний суд м. Харкова у складі : головуючого судді Майстренко О.М., за участю секретаря -Риндіч О.Б., розглянув у судовому засіданні у м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, суд,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просить розірвати шлюб, укладений між нею та відповідачем, зареєстрований 24.08.1984 року Відділом ЗАГС Московського РВК м.Харкова , актовий запис № 976.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що сторони уклали між собою шлюб, який зареєстрований 24.08.1984 року Відділом ЗАГС Московського РВК м.Харкова , актовий запис № 976. Від шлюбу стони мають повнолітніх дітей .Підставою для розірвання шлюбу є наявні різні погляди на життя, різні інтереси, внаслідок чого спільне життя з відповідачем і збереження шлюбу є неможливим. Фактично сім'я припинила своє існування, сторони не підтримують шлюбно-сімейні відносини , спільного господарства не ведуть, шлюб існує лише формально. Підстав щодо примирення не існує.
Позивач надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явився, будучи повідомленою про день та час слухання справи належним чином, заяв про поважні причини своєї неявки або слухання справи за її відсутності не надав, відзив на позовну заяву не подавав, у зв'язку з чим, суд зі згоди позивача, визнав доцільним слухати справу у відсутність відповідача, постановляючи заочне рішення, що не суперечить вимогам ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України.
Суд, вивчивши доводи позову, дослідивши матеріали справи та надані докази, вважає вимоги позову такими, що підлягають задоволенню, виходячи із такого.
Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, який укладено 24.08.1984 року у Відділі ЗАГС Московського РВК м.Харкова , актовий запис № 976.
Відповідно до статті 51 Конституції України, статті 24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Згідно з ч. 1 ст. 110 Сімейного кодексу України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Позивач, скориставшись даним правом, звернулась до суду з позовом і наполягає на розірванні шлюбу.
Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має наміру зберегти шлюб з відповідачем.
Положеннями ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України визначено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
З матеріалів справи вбачається, що шлюбно-сімейні відносини між сторонами припинені, позивач продовжувати шлюбні відносини не бажає, сім'я існує формально, відсутні спільні інтереси, спору між сторонами щодо спільно нажитого майна подружжя не вбачається.
На підставі зазначеного, а також беручи до уваги пояснення позивача у позовній заяві, суд дійшов висновку, що причини, які спонукають наполягати на розірванні шлюбу, є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б його інтересам, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.
Згідно з ч. 2 ст. 114 Сімейного кодексу України, у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Частиною 3 статті 115 Сімейного кодексу України передбачено, що документом, який засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Суд, з'ясувавши причини розірвання шлюбу та фактичні взаємовідносини подружжя, вважає подальше сімейне життя подружжя і збереження сім'ї неможливим та задовольняє позов про розірвання шлюбу.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 133, 258, 263, 259, 279 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу-задовольнити .
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 24.08.1984 року у Відділі ЗАГС Московського РВК м.Харкова , актовий запис № 976.
Після розірвання шлюбу прізвища сторін залишити без зміни.
Роз'яснити сторонам, що у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється в день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Документом, який засвідчує факт розірвання шлюбу судом є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Суддя Майстренко О.М.