Справа № 127/19909/23
Провадження № 2/127/2482/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.09.2023 року Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Федчишена С.А.,
при секретарі Підвисоцькій О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Вінницької міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Терещенко В.В. про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -
встановив:
ОСОБА_2 звернулась в суд з позовом до Вінницької міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Терещенко В.В. про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. Позов мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачки - ОСОБА_3 , що підтверджується відповідним свідоцтвом про смерть від 30.05.2022 серії НОМЕР_1 . Факт родинних відносин між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 доводиться відповідним свідоцтвом про народження, довідкою про реєстрацію шлюбу від 01.03.2004 № 08-46-26 та свідоцтвом про розірвання шлюбу від 26.01.2004, свідоцтвом про одруження від 06.05.2004. Таким чином, позивачка є спадкоємцем за законом першої черги відповідно до ст. 1261 ЦК України після смерті своєї матері. Інших спадкоємців після смерті ОСОБА_3 немає. Постановою приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Терещенко В.В. № 49/02-14 від 05.05.2023 позивачці, від імені якої діяв ОСОБА_4 , відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку із пропуском строку шестимісячного строку подачі заяви про вступ у спадщину. З фактичних обставин справи вбачається, що позивачка 06.05.2004 року зареєструвала шлюб з громадянином Федеративної Республіки Німеччина - ОСОБА_5 . З 22.03.2016 взята на консульській облік Генерального консульства України в Мюнхені, що підтверджується відповідною відміткою у закордонному паспорті позивачки, а з 26.06.2018 постійно проживає та зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 . Тобто, упродовж тривалого часу позивачка перебуває за межами території України на значній відстані від місця відкриття спадщини. Більш того, з наданих документів вбачається, що чоловік позивачки є особою похилого віку за яким позивачка здійснює постійний догляд. Окрім того, 24.02.2022 Указом Президента України в Україні було введено воєнний стан, вказана обставина є загальновідомою, а тому не потребує доказування. З огляду на викладене, враховуючи що на усій території України введено воєнний стан, позивачка тривалий час перебуває за межами України здійснюючи догляд за чоловіком похилого віку, вважаю у своїй сукупності зазначені обставини свідчать про поважність причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини, та дають можливість суду достатні підстави встановити позивачці додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини. Просить визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 додатковий строк у 3 місяці для подання заяви до нотаріальної контори для прийняття спадщини ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Вінниця, Вінницької області.
Ухвалою суду від 06.07.2023року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав за обставин викладених в ньому, просив позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні при винесені рішення покладався на розсуд суду.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову, з наступних підстав.
При розгляді справи судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 .
Згідно свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 ОСОБА_3 є матір'ю ОСОБА_6 .
Відповідно до довідки міського відділу реєстрації актів цивільного стану № 1051-67 від 01.03.2004р. ІНФОРМАЦІЯ_3 зареєстровано шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , після реєстрації шлюбу прізвище дружини - ОСОБА_8 .
Згідно свідоцтва про розірвання шлюбу 26.01.2004року шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_9 розірвано.
06.05.2004року ОСОБА_9 зареєструвала шлюб з ОСОБА_10 .
Постановою приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Терещенко В.В. відмовлено ОСОБА_4 , діючому від імені своєї довірительки ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , оскільки пропущено шестимісячний строк.
Відповідно до ч. ч. 1 3 ст. 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1269 Цивільного кодексу України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Згідно з ч. 1 ст. 1270 Цивільного кодексу України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1220 Цивільного кодексу України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
Частиною 1 ст. 1272 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
Частинами 2, 3 ст. 1272 Цивільного кодексу України передбачено, що за письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї норми поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила ч. 3 ст. 1272 Цивільного кодексу України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; ці обставини визнані судом поважними.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому, необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України тощо.
Аналогічний висновок щодо застосування норм права висловлений в постанові Верховного Суду від 11 листопада 2020 року у справі № 750/262/20.
Отже, позивач ОСОБА_2 як спадкоємець за законом до майна ОСОБА_3 як с спадкоємець першої черги за законом, для реалізації свого права на спадкування повинна була подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини в шестимісячний строк з часу відкриття спадщини, тобто з дня смерті ОСОБА_3 , тобто з ІНФОРМАЦІЯ_1 .
При цьому, представник позивача підтвердив, що позивачу було відомо про день смерті матері та, відповідно, про відкриття спадщини до її майна.
Однак у вказаний строк ОСОБА_2 не подала заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 .
Наведеним підтверджується факт того, що ОСОБА_2 пропустила встановлений законом строк подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , відповідно, вважається такою, що не прийняла її.
Щодо посилання ОСОБА_2 та його представника на ту обставину, що позивач на час відкриття спадщини проживала в Республіці Німеччина, суд зазначає таке.
Вказані обставини, на думку суду, не свідчать про існування поважних причин у розумінні ст. 1272 Цивільного кодексу України, оскільки факт перебування позивача в Республіці Німеччина сам по собі не свідчить про наявність об'єктивних, непереборних перешкод для звернення із заявою про прийняття спадщини.
Аналогічний висновок щодо застосування норм права висловлений в постанові Верховного Суду від 17 квітня 2019 року у справі № 161/9998/17.
Крім того, позивач не надала суду жодних доказів, що консульство України в Німеччині не працювало і не могло надати позивачу консульських послуг і отримати такі.
Крім того, «Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, передбачено надсилання заяв про прийняття спадщини поштою, проте ОСОБА_2 цим правом не скористалася.
При цьому, суд зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 12 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
А згідно з нормами ч. ч. 1 3 ст. 13 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Також як роз'яснено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц, принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.
Зважаючи на наведені вище вимоги процесуального закону та висновки Верховного Суду щодо доказування в цивільних справах, суд вважає, що під час розгляду справи позивач не довела, що строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , нею пропущено з поважних причин, а тому в задоволенні позову слід відмовити.
Оскільки суд ухвалив рішення про відмову у задоволенні позову, відповідно до норм ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати слід залишити за позивачем.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 259, 263 265, 268 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Вінницької міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Терещенко В.В. про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 28.09.2023року.
ОСОБА_1 , Федеративна Республіка Німеччина, Баварія, м. Бад-Тельц, Соннляйтенштр. 5В, 83646.
Вінницька міська рада, м. Вінниця, вул. Соборна, 59, код ЄДРПОУ 25512617.
Приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу Терещенко В.В., м. Вінниця, вул. О. Довженко, 36.
Суддя: