Справа № 643/8591/23
Провадження № 2-д/643/8/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.09.2023 Суддя Московського районного суду м.Харкова Довготько Т.М. розглянувши доручення італійського суду про вручення судових документів ОСОБА_1 ,-
ВСТАНОВИВ:
24.08.2023 року від Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на адресу Московського районного суду м. Харкова надійшло доручення італійського суду про вручення судових документів ОСОБА_1 .
Відповідно до Інформаційної довідки з Реєстру територіальної громади м.Харкова, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
За адресою: АДРЕСА_1 , судом неодноразово направлено судові повістки з рекомендованим повідомленням щодо вручення поштового відправлення, про виклик у судові засідання, призначені на 13.09.2023, 28.09.2023.
Однак ОСОБА_1 до суду не з'явилася, відповідно до довідок про причини повернення, наданої з Укрпошти, судові повістки повернуті з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Згідно ч. 1, 2 ст. 501 ЦПК України, доручення іноземного суду про вручення виклику до суду чи інших документів виконується у судовому засіданні або уповноваженим працівником суду за місцем проживання (перебування, місцем роботи) фізичної особи чи місцезнаходженням юридичної особи. Виклик до суду чи інші документи, що підлягають врученню за дорученням іноземного суду, вручаються особисто фізичній особі чи її представникові або представникові юридичної особи під розписку.
За вимогами ч. 5, 6 ст. 501 ЦПК України, у разі відмови особи отримати виклик до суду чи інші документи, що підлягають врученню за дорученням іноземного суду, суддя, уповноважений працівник суду або представник адміністрації місця тримання особи робить відповідну позначку на документах, що підлягають врученню. У такому разі документи, що підлягають врученню за дорученням іноземного суду, вважаються врученими. У разі неявки до суду без поважних причин особи, яку належним чином повідомлено про день, час та місце судового засідання, у якому мають бути вручені виклик до суду чи інші документи за дорученням іноземного суду, такі документи вважаються врученими.
Враховуючи відсутність у матеріалах справи належного повідомлення особи, на адресу якої надсилалися виклики до суду, у зв'язку із поверненням їх на адресу суду, а також відсутність даних щодо місця фактичного перебування ОСОБА_1 , суд приходить до висновку про відсутність підстав вважати судове доручення виконаним.
За таких обставин, судом вжито всіх передбачених Цивільним процесуальним кодексом України заходів для повідомлення та виклику ОСОБА_1 , проте виконати доручення виявилося неможливим.
Вимогами ч. 6 ст. 500 ЦПК України визначено, що у разі якщо немає можливості виконати доручення іноземного суду, суд України у порядку, встановленому міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або якщо міжнародний договір не укладено, - дипломатичними каналами, повертає таке доручення іноземному суду без виконання із зазначенням причин та подає відповідні документи, що це підтверджують.
Враховуючи вищевикладене, зважаючи на відсутність у суду можливості викликати до суду ОСОБА_1 та провести необхідні процесуальні дії, перелічені у запиті Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, суд вважає за необхідне повернути доручення без виконання, у зв'язку з неможливістю його виконання.
Керуючись ст.ст. 417, 418 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Судове доручення італійського суду про вручення судових документів ОСОБА_1 - повернути до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції без виконання.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Т.М.Довготько