Справа № 276/480/23
Провадження по справі №2/276/169/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 вересня 2023 року смт. Хорошів
Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді Збаражського А.М., з участю:
секретаря судового засідання Дашенко Д.А.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
представника органу опіки та піклування Гасіци О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа - орган опіки та піклування Хорошівської селищної ради, про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулася до суду з даним позовом вказуючи, що вона з відповідачем 18.02.2022 року уклали шлюб. Від даного шлюбу мають доньку: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зазначає, що спільне сімейне життя з відповідачем не склалося через різні погляди на життя, відсутність спільних інтересів та взаєморозуміння, вони втратили почуття любові один до одного, шлюб фактично припинив існувати, подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечить її інтересам. Після розірвання між сторонами відносин, їх стосунки погіршились, тому вона вимушена звернутись до суду про визначення місця проживання дитини з матір'ю, у зв'язку з тим, що відповідач має намір забрати дитину.
Позивач просить суд розірвати шлюб між нею та відповідачем зареєстрований 18 лютого 2022 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м.Хмельницький) , актовий запис №212; визначити місце проживання малолітньої доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з матір'ю - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; стягнути з відповідача понесені нею судові витрати по справі .
Ухвалою Володарсько - Волинського районного суду Житомирської області від 11.04.2023 року відкрито провадження у даній справі та призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
10.05.2023 року від відповідача до суду надійшло клопотання про зупинення провадження у справі та надання строку для примирення подружжя, а також відзив на позов. Згідно з відзивом на позовну заяву, відповідач бажає зберегти сім'ю та вважає, що дитина, з огляду на її вік, має проживати з матір'ю.
Ухвалою Володарсько - Волинського районного суду Житомирської області від 16.05.2023 року сторонам у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа - орган опіки та піклування Хорошівської селищної ради, про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини надано строк для примирення тривалістю два місяці, та зупинено провадження по справі.
Ухвалою суду від 17.07.2023 року відновлено провадження по цивільній справі позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа - орган опіки та піклування Хорошівської селищної ради, про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини та призначено справу до розгляду .
08.08.2023 року ухвалою Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті.
Позивач та її представник в судовому засіданні позов підтримали та просили його задовольнити.
Відповідач будучи повідомлений про час та місце розгляду справи , в судове засідання не прибув.
Представник органу опіки та піклування в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила залишити проживати дитину разом з матір'ю.
Заслухавши сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.51 Конституції України та ч.1 ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування до шлюбу не допускається.
Згідно ч.3 ст.56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.
Частина 3 ст.105 СК України передбачає, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 цього Кодексу.
Згідно ч.1 ст.110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Як вбачається з матеріалів справи, сторони перебувають в шлюбі, зареєстрованому 18 лютого 2022 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м.Хмельницький) , актовий запис №212, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .
Подружжя ОСОБА_5 від шлюбу мають малолітню дитину - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що слідує з копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 .
Судом встановлено, що спільне подружнє життя у сторін не склалося через різні погляди на життя, відсутність спільних інтересів та взаєморозуміння, шлюб фактично припинив існувати, позивач наполягає на розірванні шлюбу, сім'я розпалась і зберегти її неможливо.
Згідно зі статтею 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає статті 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Враховуючи, що регулювання шлюбно-сімейних правовідносин здійснюється на принципах добровільності, взаємоповаги, взаєморозуміння, а держава забезпечує принцип свободи шлюбу та принцип свободи розірвання шлюбу, а також те, що сторони не бажають зберегти сім'ю, спільне проживання суперечить їх інтересам, шлюбні відносини припинені, а тому є підстави для розірвання шлюбу.
Окрім вимоги щодо розірвання шлюбу позивач в позові просить визначити місце проживання спільної малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з матір'ю - ОСОБА_1 .
Свою вимогу обґрунтовує тим, що вона з малолітньою донькою проживає окремо від відповідача. За місцем спільного з донькою проживання є всі необхідні умови для розвитку дитини. Звертає увагу, що жодних перешкод для спілкування з батьком не чинитиме. З огляду на наведені обставини, вказує на необхідність визначення місця проживання дитини разом із матір'ю.
Відповідно до положень ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
Згідно із ст. 150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою цієї статті (ч. 1 ст. 157 СК України).
Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Україною 27 лютого 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Відповідно до ст. 9 цієї Конвенції держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини; таке розлучення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини; держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
Згідно ст. 160 СК України, місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.
Відповідно до ч. 1 ст. 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.
Статтею 6 Декларації прав дитини, прийнятої резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 20 листопада 1959 року, проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Вона має, якщо це можливо, зростати в піклуванні та під відповідальністю своїх батьків, у будь-якому разі в атмосфері любові та моральної і матеріальної забезпеченості.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства», сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Визначаючи місце проживання малолітньої дитини сторін, суд також керується положеннями ст.160 Сімейного Кодексу України та роз'ясненнями п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року, з яких слідує, що місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків, яка досягла десяти років - за спільною згодою батьків та самої дитини, а місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років - визначається нею самою.
Судом встановлено, що у шлюбі в сторін ІНФОРМАЦІЯ_4 народилася донька ОСОБА_4 .
Відповідно до копії довідки-характеристики, виданої виконкомом Хорошівської селищної ради №682 від 26.10.2022, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на даний час проживає в АДРЕСА_1 разом зі своє дочкою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,. та батьками: батьком ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та матір'ю ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; ОСОБА_1 перебуває у відпустці по догляду за дитиною до трьох років, за роки проживання за даною адресою проявила себе з позитивного боку, скарг від сусідів не надходило. За свідченнями сусідів працьовита, ввічлива, товариська.
Згідно з довідкою ТОВ «КРОМБЕРГ ЕНД ШУБЕРТ Україна ЖУ» №229 від 01.02.2023 року позивач дійсно працює в ТОВ «КРОМБЕРГ ЕНД ШУБЕРТ Україна ЖУ» з 06 листопада 2017 року, згідно наказу №1748- к/тр від 02 листопада 2017 року, на посаді комплектувальника проводів виробничого відділу, на повній ставці. З 17 травня 2022 року ОСОБА_1 перебуває у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Відповідно до наявного в матеріалах справи висновку органу опіки і піклування Хорошівської селищної ради щодо визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 , затвердженого рішенням виконавчого комітету Хорошівської селищної ради №137 від 22.08.2023 року, орган опіки та піклування, виходячи з інтересів дитини, дійшов висновку про доцільність визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з матір'ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Зі змісту вказаного висновку слідує, що позивач створила належні умови для проживання дитини, спроможна виконувати обов'язки з виховання та догляду. Донька забезпечена усіма необхідними речами, засобами для проживання та розвитку. Батько дитини ОСОБА_3 не заперечує проти визначення місця проживання малолітньої доньки дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із матір'ю ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 .. У матеріалах справи відсутні докази неналежного виконання ОСОБА_1 батьківських обов'язків чи аморальної поведінки, які унеможливлюють виховання та утримання дитини.
Враховуючи вищевикладене, зважаючи на те, що відповідач не заперечує щодо визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_4 разом з позивачем, зважаючи на вік дитини та умови її проживання і виховання, виходячи з найкращих інтересів дитини, суд вважає, що позовні вимоги про визначення місця проживання дитини з матір'ю підлягають задоволенню.
При цьому, суд звертає увагу, що у даному випадку мова йде не про розлучення дитини з батьком, а про визначення місця проживання дитини, при тому, що дитина уже тривалий час та постійно проживає разом із матір'ю окремо від батька.
Згідно ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у виді судового збору в сумі 2147,20 грн.
Керуючись статтями 76-83, 258, 259, 263-265, 268, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , зареєстрований 18 лютого 2022 року у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану у м. Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), актовий запис № 212.
Визначити місце проживання малолітньої доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір'ю - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2147 (дві тисячі сто сорок сім) гривень 20 (двадцять) копійок.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач: ОСОБА_3 , адреса проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_4 .
Третя особа: орган опіки та піклування Хорошівської селищної ради, адреса: вул. Героїв України, 13, смт Хорошів, Житомирського району Житомирської області, код ЄДРПОУ 04344587.
Повний текст рішення складено 28.09.2023.
Суддя А.М. Збаражський