Справа №295/10325/23
Категорія 67
2/295/2475/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.09.2023 року м. Житомир
Богунський районний суд міста Житомира в складі:
головуючої - судді Семенцової Л.М.,
за участі секретаря - Кирийчук А.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на малолітню дитину,-
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2023 року позивач звернулася до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що між нею та відповідачем 08.05.2015 року було зареєстровано шлюб, від якого вони мають малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У зв'язку з втратою почуття любові та поваги, відсутністю спільних інтересів, взаєморозуміння шлюбні відносини між ними припинені, спільного господарства не ведуть. Збереження шлюбу та примирення вважає неможливим. Дитина проживає з нею та перебуває на її утриманні, відповідач матеріальної допомоги не надає, хоча має таку можливість. Він є працездатним, офіційно працює та має регулярний дохід, на його утриманні інші неповнолітні діти не перебувають. Добровільної угоди щодо утримання дитини між ними не досягнуто.
Тому позивач просить: 1) розірвати шлюб між нею та відповідачем, зареєстрований 08.05.2015 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Житомирського міського управління юстиції у Житомирській області за актовим записом № 773; 2) стягнути з відповідача на свою користь аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/3 частки всіх видів доходів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця до досягнення дитиною повноліття.
Сторони в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце його проведення були повідомлені належним чином. У поданій до суду заяві позивач вказала про розгляд справи за її відсутності та підтримання позовних вимог. Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву з викладеними в ньому запереченнями проти задоволення позову в частині вимоги про стягнення аліментів на утримання дитини у розмірі 1/3 частини всіх видів його доходів, вказавши про отримання ним мінімальної заробітної плати, водночас не заперечуючи проти розірвання шлюбу та стягнення з нього аліментів на утримання малолітнього сина в розмірі 1/4 частини всіх видів його доходів. Також виклав прохання проводити судове засідання за його відсутності.
Частиною ч. 3 ст. 211 ЦПК України передбачено право учасників справи заявити клопотання про розгляд справи за їх відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Оскільки в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу за їхньої відсутності на підставі наявних у справі матеріалів.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що 08.05.2015 року між позивачем та відповідачем відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Житомирського міського управління юстиції у Житомирській області було зареєстровано шлюб за актовим записом № 773, від якого вони мають малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб та копією свідоцтва про народження дитини.
Як убачається з копії довідки № 10-14/9179 від 18.03.2019 року, виданої Управлінням ведення реєстру територіальної громади Житомирської міської ради, малолітній син ОСОБА_3 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , що є зареєстрованим місцем проживання його матері ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним з подружжя.
Частиною 2 ст. 112 СК України визначено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
У зв'язку з відсутністю між сторонами взаєморозуміння наміру зберігати сім'ю вони не мають. Зважаючи на те, що збереження шлюбу можливе тільки на почуттях взаємної любові та поваги, взаєморозуміння та взаємодопомоги, що є морально-правовою основою шлюбу, а також враховуючи визнання відповідачем позову в цій частині, яке не суперечить закону і не порушує прав, свобод та інтересів інших осіб, тому приймається судом, і за даних обставин суд вважає, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам обох сторін, що є підставою для розірвання шлюбу.
Статтею 180 СК України передбачено обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (ч. 3 ст. 181 СК України).
Згідно ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Як визначено ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Згідно ст. 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 pоку батько або (і) інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здатностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Це положення відбите в українському законодавстві. Зміст глави 15 СК України вказує на обов'язок кожного з батьків утримувати дитину. Таке утримання є безумовним, оскільки Закон не передбачає будь-яких спеціальних умов для виникнення обов'язку батьків з утримання своїх дітей, та не передбачає звільнення батьків від утримання незалежно від того, чи є батьки працездатними, та чи є в них кошти, достатні для утримання.
Добровільної угоди щодо утримання дитини між сторонами не досягнуто.
Відповідач, будучи батьком малолітньої дитини, зобов'язаний утримувати її до досягнення нею повноліття, що передбачено положеннями ст. 51 Конституції та ст. 180 СК України.
Зважаючи на те, що обов'язок утримувати неповнолітніх дітей до їх повноліття є рівною мірою обов'язком як батька, так і матері, тому оскільки позивачем не доведено належними та допустими доказами наявності підстав визначення аліментів у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходів) відповідача щомісячно, суд визначає розмір аліментів на утримання малолітнього сина у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення нею повноліття.
Аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову (ч. 1 ст. 191 СК України).
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
При вирішення питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, суд керується ч. 2 ст. 141 ЦПК України та ч. 1 ст. 142 ЦПК України та покладає на відповідача судові витрати зі сплати судового збору в частині розірвання шлюбу в розмірі 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, та у зв'язку з визнанням позову відповідачем вважає необхідним повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
У частині позову про стягнення аліментів відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України суд покладає на відповідача судові витрати у виді судового збору за подання позову про стягнення аліментів, від сплати якого відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнена при зверненні до суду.
Керуючись ст. 51 Конституції України, ст. ст. 104, 105, 110, 112, 191 СК України, ст. ст. 81, 141, 142, 206, 209, 264, 265, 268, 354, 430 ЦПК України, -
УХВАЛИВ:
Позов задовольнити частково.
Шлюб, зареєстрований 08 травня 2015 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Житомирського міського управління юстиції у Житомирській області за актовим записом № 773, розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 536,80 грн. судового збору.
Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету судовий збір у сумі 536,80 грн, сплачений відповідно до квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки № ПН81685С1 від 31.07.2023 року. Оригінал квитанції зберігається в Богунському районному суді міста Житомира в матеріалах справи № 295/10325/23.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
Аліменти стягувати, починаючи з 01 серпня 2023 року.
Рішення суду в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 1073,60 грн судового збору.
У задоволенні решти вимог позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в порядку, визначеному ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Копію рішення про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Суддя Л.М. Семенцова