Справа №295/12121/23
Категорія 16
2-о/295/226/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.09.2023 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира в складі:
головуючого - судді Перекупка І.Г.
за участю секретаря судового засідання Конончук Ю.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою поданою представником ОСОБА_1 - адвокатом Хоменком Сергієм Олександровичем, заінтересована особа Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території, -
УСТАНОВИВ:
Представник заявника звернувся до суду із заявою, в якій просить встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка померла у місті Єнакієве Донецької області у віці 73 років.
В обґрунтування заяви вказано, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть № 1056 від 17.06.2023 виданого відділом РАЦС Єнакіївського міського управління юстиції Міністерства Донецької Народної республіки. У зв'язку з тим, що вказане медичне свідоцтво про смерть особи видано на тимчасово окупованій території, яке, відповідно до законодавства України не має юридичної сили, а тому є недійсним та не створює жодних правових наслідків, у зв'язку з чим заявник не має можливості отримати свідоцтво про смерть українського зразка. Встановлення факту смерті заявнику необхідно для проведення державної реєстрації смерті шляхом внесення до Реєстру запису про смерть та наступної видачі свідоцтва про смерть.
Ухвалою судді Богунського районного суду Житомирської області від 15.08.2022 прийнято до свого провадження та призначено справу до розгляду.
Заявник в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, заявлені вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник заінтересованої особи подав до суду заяву, якою просив розгляд справи проводити без участі.
На підставі ч. 3 ст. 211 ЦПК України, якою передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності, якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що заявлені вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Заявник ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження заявника серії НОМЕР_1 . (а.с. 7)
Відповідно до копії паспорту серії НОМЕР_2 , яка мається в матеріалах справи, мати заявника - ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Єнакієве Донецької області. (а.с. 8)
З копії свідоцтва про смерть від 17.06.2023, яке видане установою, що розташована на тимчасово окупованій території України (так званий "відділ РАЦС Єнакіївського міського управління юстиції Донецької Народної Республіки"), вбачається, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . (а.с. 9)
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім'ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов'язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника. У даному випадку заяву подано сином померлої.
Частиною третьою статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» визначено, що будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.
Відповідно до ст.ст. 3, 8, 9 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 49 ЦК України, актами цивільного стану є, серед іншого, смерть фізичної особи; згідно з положеннями частинами 3 і 4 цієї ж статті, смерть фізичної особи підлягає державній реєстрації відповідно до закону.
Відповідно до п. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 01 липня 2010 року та п. 1 ч. 5 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 17 березня 2011 року підставою для державної реєстрації є лікарське свідоцтво про смерть, рішення суду про оголошення особи померлою, рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час.
Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України. Закон закріплює за державою обов'язок вживати всіх необхідних заходів щодо гарантування прав і свобод людини і громадянина, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, усім громадянам України, які проживають на тимчасово окупованій території.
Відповідно до ст. 18 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.
Згідно з ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-який акт (рішення, документ), виданий незаконними органами та/або посадовими особами, є недійсним і таким, що не створює правових наслідків.
Окрім цього, будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або посадові особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.
Питання щодо можливості використання як доказів у справі про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України документів, які видані органами та установами (зокрема, лікарняними закладами), що знаходяться на такій території, має вирішуватися з урахуванням загальних положень цивільного процесуального законодавства України щодо належності та допустимості доказів. Зокрема, належними відповідно до вимог ч.1 ст. 77 ЦПК України є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Даючи оцінку допустимості таких доказів, як документи, що видані органами та установами на тимчасово окупованій території України, слід керуватись положенням ч. 2 ст. 19 Конституції України, якою передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», норми якого стосуються тимчасово окупованої території м. Макіївка Донецької області, передбачено, що будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими ч. 2 цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Разом із тим, під час вирішення питання щодо оцінки доказів у справах про встановлення факту народження та смерті особи на тимчасово окупованій території України, необхідно брати до уваги практику Європейського суду з прав людини, яка відповідно до українського законодавства має застосовуватися судами при розгляді справ як джерело права. Так, під час розгляду згаданої категорії справ необхідно враховувати висновки Європейського суду з прав людини у справах проти Туреччини (зокрема, «Loizidou v. Turkey», «Cyprus v. Turkey»), а також Молдови та Росії (зокрема, «Mozer v. the Republic of Moldova and Russia», «Ilascu and Others v. Moldova and Russia»), де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), Європейський суд з прав людини наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної сторони.
Такий висновок Європейського суду з прав людини слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», Європейський суд з прав людини, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.
Враховуючи наведену практику Європейського суду з прав людини, а також ключове значення, яке має встановлення факту народження або смерті особи для реалізації майнових та особистих немайнових прав заявників, рішення суду у такій категорії справ має ґрунтуватись на дотриманні вимог ст. 263 ЦПК України щодо повного і всебічного з'ясування обставин справи на підставі всіх поданих особами, які беруть участь у справі, доказів у їх сукупності, в тому числі з урахуванням документів, які видані органами та установами, що знаходяться на такій території.
Таким чином, документи, видані органами та установами (зокрема, лікарняними закладами), що знаходяться на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, як виняток можуть братись до уваги судом та оцінюватись разом з іншими доказами в їх сукупності та взаємозв'язку під час розгляду справ у порядку ст. 317 ЦПК України.
На підставі вищевикладеного, суд вважає факт смерті ОСОБА_2 встановленим.
Згідно п.8 ч.1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства.
Керуючись ст. 49 ЦК України, ст.ст. 77, 79, 263, 293, 315, 317, 319 ЦПК України, ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», суд
УХВАЛИВ:
Заяву подану представником ОСОБА_1 - адвокатом Хоменком Сергієм Олександровичем, заінтересована особа Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території, задовольнити.
Встановити факт смерті громадянки України ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: м. Єнакієве Донецької області, Україна), яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Єнакієве Донецької області, Україна.
Рішення суду підлягає до негайного виконання.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про сторін:
Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації:: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Представник заявника: адвокат Хоменко Сергій Олександрович, м. Житомир, вул. Покровська, 4, e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_4
Заінтересована особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), місцезнаходження: м. Житомир, м-н Соборний, 1, код ЄДРПОУ: 42506517.
Суддя І.Г. Перекупка