Єдиний унікальний номер справи 201/7483/22
Провадження № 1-кп/185/331/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 серпня 2023 року колегія суддів Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участі секретаря ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в період воєнного стану кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022131370000667 від 11 квітня 2022 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 111, ч. 1 ст. 350 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
захисника обвинуваченого-адвоката ОСОБА_7 ,
потерпілого ОСОБА_8 (дистанційно),
ВСТАНОВИЛА:
Від прокурора надійшло клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 , строк якого спливає 27 серпня 2023 року, оскільки ризики, передбачені ст. 177 КПК України, на його думку, не перестали існувати.
Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник - адвокат ОСОБА_7 заперечували щодо задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
З'ясувавши думку сторін кримінального провадження із зазначеного питання, кожного окремо, проаналізувавши та співставляючи зазначені питання між собою та у сукупності з позицією сторін кримінального провадження, змістом обвинувального акту, а також вимогами КК та КПК України, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування.
Строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 закінчиться до наступного судового засідання, однак завершити кримінальне провадження неможливо, оскільки є необхідність у відкладенні судового засідання для допиту свідків.
Статтею 176 КПК України передбачений перелік запобіжних заходів, одним з яких є й такий запобіжний захід, як тримання під вартою.
Згідно зі ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, в тому числі: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Окрім того, ст. 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про запобіжний захід, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, необхідно враховувати в тому числі й вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров'я обвинуваченого, міцність його соціальних зв'язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.
На виконання вказаних вимог Закону колегією суддів встановлено, що обвинувачений ОСОБА_5 є особою раніше не судимою, обвинувачується у вчиненні умисного кримінального проступку та особливо тяжкого кримінального правопорушення проти основ Національної безпеки України, що згідно обвинувального акту були вчинені в умовах воєнного стану, покарання за вчинення яких за сукупністю злочинів, у разі доведеності вини, передбачено у вигляді позбавлення волі на строк п'ятнадцять років або довічне позбавлення волі, в разі обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, може ухилятися від явки до суду, може незаконно впливати на свідків з метою схилення їх до зміни показів на свою користь, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити правопорушення, у яких обвинувачується, тому ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не перестали існувати і мають місце при продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Враховуючи обсяг пред'явленого ОСОБА_5 обвинувачення, зважаючи на обставини та характер зухвалості, тяжкості та суспільної небезпечності, інкримінованих обвинуваченому злочинів, ймовірну тяжкість покарання, яке загрожує останньому, у разі визнання його винуватим у кримінальних правопорушеннях, є достатні підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_5 може переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення, тобто наявні ризики, передбачені п. 1, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Водночас колегія суддів враховує ризик можливого впливу на свідків, адже свідки перед судом безпосередньо не допитані. Матеріали провадження не містять інших переконливих даних про застереження, які б унеможливлювали перебування обвинуваченого під вартою.
На думку колегії суддів, оскільки в цей час продовжують існувати ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, в тому числі зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці ЄСПЛ і вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, продовження обвинуваченому строку тримання під вартою в повній мірі відповідатиме меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу.
Також колегія суддів враховує положення ч. 6 ст. 176 КПК України відповідно до якої під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Колегія суддів вважає, що на даній стадії судового провадження, встановлені ризики на цей час продовжують існувати, є реальними, що виправдовує тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою і застосування саме такого запобіжного заходу у цьому випадку буде виправданим. З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів зазначає, що тяжкість злочинів не є єдиною підставою продовження строку тримання під вартою.
Враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_5 , обставини вчинених злочинів, ризики, передбачені ст. 177 КПК України, колегія суддів керуючись положеннями абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України не вбачає підстав для обрання обвинуваченому альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 183, 331, 372 КПК України, колегія суддів -
ПОСТАНОВИЛА:
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 , - задовольнити.
Продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - до 21 жовтня 2023 року.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Суддя: ОСОБА_2
Суддя: ОСОБА_3