Справа № 183/10670/23
№ 1-кп/183/1805/23
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 вересня 2023 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області кримінальне провадження №12023041350001016 за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю Новомосковська Дніпропетровської області, громадянина України, маючого середньо-технічну освіта, не працюючого, не одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , судимого:
- 18.04.2004 Новомосковським міським судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком на 2 роки,
- 28.09.2005 Новомосковським міським судом Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ст. 70 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України частково приєднано невідбутий термін 1 рік 6 місяців за вироком Новомосковського міського суду від 18.03.2004, до відбуття остаточно призначено 4 роки 6 місяців позбавлення волі,
- 22.12.2005 Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 185, ст. 69, ч. 4 ст. 70 КК України до 4 років 7 місяців позбавлення волі. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України даним вироком поглинено вирок Новомосковським міським судом Дніпропетровської області від 28.09.2005, до відбуття остаточно призначено 4 роки 7 місяців позбавлення волі, з зарахуванням терміну тримання під вартою в період з 29.11.2003 до 18.03.2004. 27.04.2007 звільнений з Снігурівської виправної колонії Миколаївської області №5 на підставі постанови Снігурівського районного суду Миколаївської області від 20.04.2007, вид: умовно-достроково, невідбутий термін 2 роки 11 днів, з приміткою ст.107 КК України,
- 20.06.2008 Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 186, ч. 3 ст. 185, ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України частково приєднано невідбутий термін покарання у вигляді 6 місяців за вироком Новомосковського міськрайонного суду від 22.12.2005, до відбуття остаточно призначено покарання 4 роки 6 місяців позбавлення волі. 16.09.2011 звільнений з Солонянської виправної колонії Дніпропетровської області № 21 на підставі постанови Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 08.09.2011, ст. 81 КК України, вид: умовно-достроково, невідбутий термін 6 місяців 13 днів,
- 11.04.2013 Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 187, ч. 1 ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі. 09.03.2016 звільнений з Синельниківської виправної колонії Дніпропетровської області № 94 у зв'язку з відбуттям терміну покарання;
- 08.05.2020 Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч.2 ст.15, ч.2 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі.
-21.03.2019 Новомосковським міськрайоннимсудомДніпропетровської області за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі.
- 06.01.2021 Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч.2 ст.185,ч.3 ст.185, ч.1 ст.70 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі. На підставі ст.70 ч.4 КК України часткового складання призначеного покарання від 08.05.2020 до відбуття остаточно призначено 4 роки 2 місяці.
24.03.2023 року звільнений з виправної колонії №94 за відбуттям строку покарання
у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,
за участю сторін кримінального провадження
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_5 ,
встановив:
відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» з 24.02.2022 року на всій території України введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався.
24 липня 2023 року, приблизно о 13 годині 00 хвилин, ОСОБА_3 , перебуваючи на території домоволодіння АДРЕСА_2 , де побачив через незачинені на замок двері гаражу ланцюгову бензопилу «Kentavr» модель БП-4521 ТН, що належить ОСОБА_6 та в цей момент у останнього виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), в умовах воєнного стану, а саме вищевказаної ланцюгової бензопили.
Після чого, ОСОБА_3 перебуваючи у вказаний час та місці, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи протиправність своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно - небезпечних наслідків, проник до приміщення гаражу, через незачинені на замок двері гаражу де взяв викрав ланцюгову бензопилу «Kentavr» модель БП-4521 ТН, вартістю 1827 гривень. Після чого, ОСОБА_3 утримуючи викрадене майно, покинув місце вчинення злочину та розпорядився ним в подальшому на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на суму 1827 гривень.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину в пред'явленому кримінальному правопорушенні визнав повністю, у скоєному щиро кається,готовий нести відповідальність, передбачену законом, відшкодував завдану шкоду потерпілому і сприяв досудовому розслідуванню, бо зразу розповів про крадіжку та вказав де знаходиться бензопила. В час вказаний у обвинувальному акті він прийшов до потерпілого додому, трохи побувши, пішов в магазин. Коли повернувся, то потерпілий спав, він взяв з гаражу бензопилку та виніс з двору і потів продав незнайомому чоловікові. Всі обставини вірно викладені в обвинувальному акті,.
В судове засідання потерпілий ОСОБА_6 не з'явився, надав заяву про розгляд кримінального провадження в йоговідсутність.
Оскільки учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, не оспорювали в судовому засіданні обставини, при яких скоєно злочин, суд, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, вважає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, і учасники судового процесу проти цього не заперечували.
Також в судовому засіданні суд роз'яснив учасникам судового процесу, що у даному випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Судом було з'ясовано, що учасники судового процесу правильно розуміють вищенаведені обставини та наслідки такого порядку дослідження доказів, а також встановлено відсутність сумнівів у добровільності їх позиції.
Суд, дослідивши докази в межах пред'явленої підозри, зберігаючи неупередженість і об'єктивність, не виходячи за межі пред'явлено обвинувачення, яке прокурор підтримав у суді, вважає вину ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушеннявстановленою та доведеною, його дії підлягають кваліфікації за ч. 4 ст. 185КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно,в умовах воєнного стану, поєднана з проникненням у приміщення.
При призначенні виду та розміру покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів та його суспільно небезпечні наслідки, сукупність усіх обставин у справі, дані про особу обвинуваченого. Так, обвинувачений ОСОБА_3 вчинив тяжкий злочин,за місцем проживання характеризується посередньо, не працює, на обліку у лікарів не перебуває.
Суд встановив пом'якшуючі покарання обставини добровільне відшкодування завданих збитків та щире каяття, яке ґрунтується на належній критичній оцінці ОСОБА_3 своєї протиправної поведінки, беззаперечному визнані вини обвинуваченим та готовністю підлягати кримінальній відповідальності.
Обставинами, що обтяжують покарання суд визнає рецидив злочинів.
Таким чином, з урахуванням тяжкості вчиненого злочину, відсутності обставин, що пом'якшують покарання, особи обвинуваченого, суд не знаходить підстав для призначення йому покарання із застосуванням положень ст. ст. 69, 75 КК України, і вважає, що покарання обвинуваченому за вчинений злочин повинно бути призначено виключно у виді позбавлення волі на певний строк. Суд враховує,що ОСОБА_3 , маючи судимості та відбуваючи неодноразово покарання у виді позбавлення волі,вчинив злочин в короткий термін, після звільнення з місця відбування покарання, де відбував покарання у виді позбавлення волі.
При цьому, суд, враховуючи всі обставини справи, вважає за можливе обмежитись мінімальним покаранням відповідно до санкцій ч. 4 ст. 185 КК України. Таке покарання, на переконання суду, буде відповідати обставинам справи, тяжкості вчиненого злочину та особі обвинуваченого, буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого і запобігання вчиненню ним нових злочинів, а також є справедливим.
Вирішуючи долю речових доказів відповідно до ст. ст. 100, 374 КПК України суд вважає, щоланцюгову бензопилу «Kentavr» модель БП-4521 ТН та гарантійну книжку наланцюгову бензопилу «Kentavr» залишити потерпілому ОСОБА_6 .
На підставі викладеного, враховуючи ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, а також усі обставини по справі, керуючись ст. ст. 349, 370, 371, 374 КПК України, суд, -
ухвалив:
визнати винуватим ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушеннята призначити покарання за ч.4 ст. 185 КК України п'ять років позбавлення волі.
Початок відбуття строку покарання рахувати з дня затримання ОСОБА_3 з 31 серпня 2023 року.
Врахувати в строк відбування покарання час знаходження ОСОБА_3 вартою з 31 серпня 2023 року, з розрахунку день за день.
Запобіжний захід тримання під вартою ОСОБА_3 ,залишити до вступу вироку в законну силу.
Речові докази :ланцюгову бензопилу «Kentavr» модель БП-4521 ТН та гарантійну книжку наланцюгову бензопилу «Kentavr» залишити потерпілому ОСОБА_6 .
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення лише з підстав, передбачених ст. 349 КПКУкраїни.
Копії вироку видати обвинуваченому, прокурору негайно, після його проголошення.
Суддя ОСОБА_1