г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
Справа № 213/2191/23
Номер провадження 2-о/213/87/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 вересня 2023 року м. Кривий Ріг
Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Попова В.В.,
секретар судового засідання - Куропятник І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі судових засідань № 14, цивільну справу № 213/2191/23 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Виконавчий комітет Інгулецької районної у місті Кривому Розі ради, про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини,
за участю представника заявника - адвоката Олешицької Вікторії Едуардівни,-
ВСТАНОВИВ:
Заявниця 01.06.2023 звернулася до суду із вищезазначеною заявою та просить встановити факт її постійного проживання на час відкриття спадщини зі спадкодавцем ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період з 1995 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 включно, за адресою: АДРЕСА_1 , посилаючись на те, що вона є матір'ю померлого, з яким 26 квітня 1994 року вони приватизували квартиру за вказаною адресою. Незважаючи на те, що син не мав зареєстрованого місця проживання, він на момент смерті постійно проживав із заявницею у належній їм квартирі. Тому вона вважає, що фактично прийняла спадщину, але нотаріус своєю постановою відмовила їй у видачі свідоцтва про право на спадщину з тієї причини, що заявниця не була зареєстрованою з померлим на момент смерті за однією адресою і не подала відповідну заяву у встановлений законом шестимісячний строк. Інших спадкоємців після смерті сина немає.Встановлення даного факту необхідно заявниці для прийняття спадщини після смерті сина ОСОБА_2
06.06.2023 заяву було залишено без руху
16.06.2023 надійшла заява на усунення недоліків.
Ухвалою від 21.06.2023 року було відкрито провадження у справі, призначено судове засідання.
10.07.2023 за клопотанням представника заявника було витребувано докази.
Представник заінтересованої особи в судове засідання не з'явився, надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутності, зазначивши, що при ухваленні рішення покладається на розсуд суду.
Представник заявника в судовому засіданні 04.09.2023 заяву підтримала, просили задовольнити з підстав, викладених в ній.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснила, що вона колишня дружина молодшого сина заявниці, з яким познайомилася у 1999 році, і вже на той час свекруха проживала зі старшим сином - ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 . Проживали разом тому що ОСОБА_2 був хворим, потребував догляду. А після смерті ОСОБА_2 вони з чоловіком теж почали проживати в цій квартирі, оскільки матері за станом здоров'я була потрібна допомога. Мати завжди казала, що частку сергія успадкують вони з чоловіком.
Свідок ОСОБА_6 пояснила, що вона є свахою заявниці, її донька знаходилася у шлюбі за її молодшим сином. Старий син хворів, тому заявниця мешкала разом з ним, допомагала йому, поховала сина. До нотаріуса за прийняттям спадщини свого часу не зверталася, оскільки вважала, що коли рідні мешкають разом, то часка перейде до неї за замовчуванням.
Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні 25.09.2023 року пояснила, що проживає в будинку, де мешкає заявниця, з 1973 року. Коли вона заселялася, сім'я заявниці там вже жила. ОСОБА_2 дуже хворів, а потім помер. Мама ОСОБА_1 і досі там сама проживає.
Вислухавши представника заявника, свідків, дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного.
Згідно з п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до ч.2 ст.315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені інші факти, від яких належить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
В судовому засіданні встановлено, що заявниця ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_2 /а.с.15/.
Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 26.04.1994, виданого органом приватизації Інгулецьким ГЗК згідно з розпорядженням від 15.03.1993 № 299, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 належала квартира за адресою: АДРЕСА_1 на праві спільної сумісної власності /а.с.7/.\
Рішенням виконкому Інгулецької районної у місті ради від 17.06.2009 року № 256, зі змінами, внесеними рішенням Інгулецької районної у місті ради від 17.12.2014 року № 399, житловому будинку АДРЕСА_1 присвоєно поштову адресу: АДРЕСА_1 /а.с.12, 13/.
Сина заявника ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с.16/.
Після його смерті відкрилася спадщина у вигляді частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
Заявниця зареєстрована за цією адресою, спадкодавець не мав зареєстрованого місця проживання /а.с.72, 75/.
17.01.2023 року заявниця звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_2 , було відкрито спадкову справу, але у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частку квартири за вищевказаною адресою, яка належала ОСОБА_2 постановою приватного нотаріуса Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Колесниковою Н.Л. від 07.03.2023 року представнику ОСОБА_1 за довіреністю - ОСОБА_3 було відмовлено, оскільки спадкоємець за однією адресою з померлим не проживала, заяву про прийняття спадщини у встановлений законом строк не подала /а.с.64, 86/.
Актом від 08.03.2023 року, складеним мешканцями будинку АДРЕСА_1 , затвердженого посадовою особою ОСББ «ГІРНИКІВ-24», підтверджено, що за адресою: АДРЕСА_1 , починаючи з 1995 року по день смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 проживав ОСОБА_2 разом із матір'ю ОСОБА_1 , яка продовжує проживати за цією адресою/а.с.38/.
Згідно з матеріалами спадкової справи № 3/2023, відкритої після смерті ОСОБА_2 , її заведено на підставі заяви ОСОБА_1 , заповіти та спадкові договори спадкодавцем не складалися, свідоцтва про право на спадщину не видавалися..
Суд встановив, що факт відсутності реєстрації заявниці за однією адресою разом з померлим сином на день його смерті став перешкодою в отриманні заявницею свідоцтва про право власності на спадкове нерухоме майно.
Водночас, згідно з ч.1 ст.29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.
Місце проживання необхідно відрізняти від місця перебування фізично: тобто того місця, де вона не проживає, а тимчасово знаходиться.
Статтями 2, 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» передбачено, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Разом з тим, показаннями свідків та наданими письмовими матеріалами судом встановлено, що заявниця постійно проживала зі спадкодавцем, який не мав зареєстрованого місця проживання, на момент смерті останнього за однією адресою: АДРЕСА_1 .
Таким чином, суд вважає, що відсутність реєстрації місця проживання спадкодавця за місцем проживання заявниці не може бути доказом того, що вони не проживали разом на момент смерті останнього, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно з положеннями ст.2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені ч.3 ст.1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами.
Таку позицію висловив Верховний Суд у постанові від 10.01.2019 року по справі № 484/747/17, яка відповідно до ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ч.4 ст.263 ЦПК України має бути врахована судом, що розглядає справу з відповідними правовідносинами.
Іншого способу, окрім як звернення до суду для встановлення факту постійного проживання з померлим, заявниця не має. Встановлення даного факту має для неї юридичне значення, оскільки дозволить здійснити їй право на спадщину.
Отже, судом встановлено, що заява обґрунтована та підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 293, 294, 315, 319 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Встановити факт постійного проживання на час відкриття спадщини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_1 разом із спадкодавцем - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період з 1995 року по 28 жовтня 2007 року включно.
Апеляційна скарга на рішення суду, в зв'язку з оголошенням його вступної та резолютивної частини, подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заявник - ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Заінтересована особа - Виконавчий комітет Інгулецької районної у місті Кривому Розі ради, адреса: м. Кривий Ріг, пл. Гірницької Слави, 1, код ЄДРПОУ 04052548.
Вступну та резолютивну частини рішення проголошено у судовому засіданні 25.09.2023 року.
Повне судове рішення складено - 27 вересня 2023 року.
Суддя В.В. Попов