Справа№ 583/3773/23
2-а/583/26/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 вересня 2023 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі :
головуючого судді Яценко Н.Г.,
за участю секретаря судового засідання Артеменко О.С.,
позивачки ОСОБА_1 ,
її представника Савочки А.М.
представника відповідача Ситниченко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Охтирка Сумської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
встановив:
08.08.2023 позивачка звернулася до суду із вказаним адміністративним позовом, згідно якого просить визнати протиправними та скасувати постанови заступника начальника відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Державної служби України з безпеки на транспорті Криштоп Я.І. по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування на території України серії НОМЕР_1 від 26.07.2023 та серії НОМЕР_2 від 26.07.2023 про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 8500,00 грн., провадження в адміністративній справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Вимоги вмотивовані тим, що 26.07.2023 заступником начальника відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Державної служби України з безпеки на транспорті Криштоп Я.І. винесено зазначені вище постанови, якими ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 8500,00 грн., копії даних постанов вона отримала поштою 01.08.2023. Згідно вказаних постанов, 12.07.2023 о 20.01 год. за адресою ЗТ-11, км 76 + 702, Дніпропетровська область, автоматичним пунктом фіксації адміністративних порушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксовано транспортний засіб марки «Renault Magnum 440 E-Tech», державний номерний знак НОМЕР_3 , який рухався із перевищенням нормативних параметрів, визначених п. 22.5 ПДР України, а саме перевищенням загальної маси транспортного засобу на 6,65% (2,66 тон) при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон, навантаження на одинарну вісь транспортного засобу на 6,643% (0,764 тон) при дозволеному максимальному навантаженні на вісь 11,5 тон, та транспортний засіб «Renault Magnum», державний номерний знак НОМЕР_4 , що рухався із перевищенням загальної маси транспортного засобу на 9,8% (3,92 тон). Рух вказаного транспортного засобу був допущений ОСОБА_1 , як відповідальною особою. Позивачка зазначає, що оскаржувані постанови є протиправними, оскільки на фотознімках в даних постановах не відображено напівпричепів, які рухалися в складі автопоїздів з вищевказаними автомобілями. Так, 12.07.2023 автомобіль марки «Renault Magnum 440 E-Tech», державний номерний знак НОМЕР_3 , рухався через пункт автоматичного контролю з напівпричепом-контейнеровозом «Montracon», державний номерний знак НОМЕР_5 , а автомобіль марки «Renault Magnum», державний номерний знак НОМЕР_4 рухався з напівпричепом - контейнеровозом «Koegel», державний номерний знак НОМЕР_6 . Максимально допустимий параметр для вказаних транспортних засобів на автодорозі державного значення якою є автодорога Н-11 по максимально допустимій вазі становив 42 тони, що узгоджується з приписами п. 22.5 ПДР України. Позивачка вказувала на те, що згідно перерахунку перевищення нормативного параметру, визначеного п. 22.5. ПДР України, по автомобілю марки «Renault Magnum 440 E-Tech», державний номерний знак НОМЕР_7 , що рухався 12.07.2023 через пункт автоматичного контролю з напівпричепом - контейнеровозом марки «Montracon», державний номерний знак НОМЕР_5 , складає 0,660 т, що становить 1,57 % від дозволеної для контейнеровозів ваги, а по автомобілю марки «Renault Magnum», державний номерний знак НОМЕР_4 , який рухався з напівпричепом - контейнеровозом марки «Koegel», державний номерний знак НОМЕР_6 , - 1,920 т, що становить 4,57 % від дозволеної норми. З огляду на викладене, перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм до 5% не є об'єктивною стороною складу адміністративного правопорушення, визначеного ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, а тому притягнення позивачки до адміністративної відповідальності не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, як вважає позивачка.
15.08.2023 ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області суду відкрито провадження по справі, справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.
17.08.2023 від представника Державної служби України з безпеки на транспорті надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого останній просив відмовити у задоволенні позовних вимог пославшись на їх необґрунтованість. Представник відповідача зазначає, що постанови від 26.07.2023 серії АА № 00012825 та серії АА № 00012827 про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України відповідають всім вищенаведеним критеріям та містить всю необхідну інформацію, передбачену КУпАП та п. 17 Порядку фіксації адміністративних правопорушень, а тому зміст оскаржуваних постанов відображає ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП. В оскаржуваних постановах про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті зазначено виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, за результатами яких встановлено, що відповідальна особа допустила рух транспортного засобу з перевищенням нормативних параметрів зазначених п. 22.5 ПДР України. Представник відповідача звертає увагу на те, що в постанові від 26.07.2023 серії АА № 00012825 системою фіксації зафіксовано напівпричеп з державним номерним знаком НОМЕР_5 , а в постанові від 26.07.2023 серії АА № 00012827 напівпричеп з державним номерним знаком НОМЕР_8 . Так, у вказаних постановах наявна наступна інформація: назва технічного засобу, код, тип обладнання, серійний номер: WIM78, WAGA-WIM35. зав №16, серія, номер свідоцтва про повірку технічного засобу та строк його дії № UA.TR.113-0619/11F-22; 0695/11F-22 до 26.12.2023. Перевищення параметрів, зазначених у п. 22.5 ПДР України, було встановлено з огляду на виміри із врахуванням похибки вагових та габаритних параметрів вищевказаного транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортного засобу на ділянці автомобільної дороги. Коректність даних вимірювання підтверджується сертифікатами відповідності приладу автоматичного для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та сертифікату перевірки типу. Крім того, нормативні параметри, передбачені п. 22.5 ПДР України, визначені для руху саме транспортних засобів та їх составів, оскільки напівпричіп не взмозі пересуватися та перевозити вантаж без тягача, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для буксирування напівпричепа.
Щодо посилання позивачки на те, що маса перевищення для спеціалізованого вантажного сідлового тягача-Е, тип причепу спеціалізований напівпричіп контейнеровоз-Е складає понад 42 тони, позивач зазначає, що максимально допустиму вагу перевезення для контейнеровозів в 42000 кг визначено лише для здійснення перевезення контейнеровозом саме контейнерів. Універсальні автомобільні контейнери, що належать перевізникам, повинні мати єдину нумерацію, а також нанесене фарбою, що контрастно виділяється від кольору контейнера, а саме розпізнавальний знак; номер контейнера; найменування власника контейнера; вантажність і маса тари контейнера, кг; внутрішній об'єм контейнера, куб.м, місце, місяць і рік виготовлення контейнера; час останнього капітального ремонту і наступного ремонту контейнера. Разом з тим, на належних позивачці контейнерах було відсутне відповідне маркування, що підтверджується фотознімками, зробленими під час фіксації факту порушення норм чинного законодавства. Враховуючи викладене, оскаржувані постанови за своїм змістом повністю відповідають вимогам діючих нормативно- правових актів та містить необхідну інформацію, згідно з якою уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті було встановлено події та склад вчиненого адміністративного правопорушення, за яке позивачку правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП (а.с. 24-30).
Позивачка та її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили їх задовольнити.
Представника Державної служби України з безпеки на транспорті в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, врахувавши пояснення учасників справи, дійшов наступного висновку.
Встановлено, що ОСОБА_1 є власницею наступних транспортних засобів: згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_9 спеціалізованого вантажного сідлового тягача, тип D. 4, марки «RENAULT MAGNUM», державний номерний знак НОМЕР_4 , повна маса 18600кг, маса без навантаження 8650 кг; згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_10 спеціалізованого вантажного сідлового тягача-Е марки «RENAULT MAGNUM 440-E TECH», державний номерний знак НОМЕР_3 , повна маса 19000,00 кг, маса без навантаження 8220 кг; згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_11 спеціалізованого напівпричепа-контейнеровоза марки «KOEGEL», державний номерний знак НОМЕР_6 , повна маса 39000 кг, маса без навантаження 4210 кг; згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_12 спеціалізованого напівпричепа-спеціалізованого н/пр-контейнеровоза-Е марки «MONTRACON», державний номерний знак НОМЕР_13 , повна маса 39000 кг, маса без навантаження 6950 кг (а.с.16-19).
26.07.2023 заступник начальника відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Державної служби України з безпеки на транспорті Криштоп Я.І. винесла постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії НОМЕР_1 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 8500,00 грн. (а.с. 9)
Зі змісту вказаної постанови вбачається, що 12.07.2023 о 20.01 год. за адресою Н-11 км 76+702, Дніпропетровська область, автоматичним пунктом фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксовано транспортний засіб «RENAULT MAGNUM 440-E TECH», державний номерний знак НОМЕР_3 . Відповідальна особа ОСОБА_1 допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параментів, зазначених п. 22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 6,65% (2,66 тон) при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон, навантаження на одинарну вісь транспортного засобу 6,643 % (0,764 тон) при дозволеному максимальному навантаженні на вісь 11,5 тон, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 132-1 КУпАП. У вказаній постанові зазначені результати автоматичної фіксації транспортного засобу в момент учинення адміністративного правопорушенн. Так, виміряні з урахуванням похибки вагові або габаритні параметри транспортного засобу - загальна маса 42660 кг, навантаження на одну вісь - 12264 кг; фактичні зафіксовані параметри транспортного засобу: кількість вісей - 5 шт.; спарені колеса - 2 вісь; відстань між вісями 1-2 - 4140 мм., 2-3 - 7320 мм, 3-4 - 1300мм, 4-5 - 1310 мм; навантаження на вісь 1 - 7500 кг, 2 - 14600 кг; 3 - 8550 кг; 4 - 8100 кг; 5 - 8650 кг; загальна маса - 47400 кг; висота - 3,852 м; ширина - 2,607 м; довжина - 16,882 м.
Крім того, 26.07.2023 заступник начальника відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Державної служби України з безпеки на транспорті Криштоп Я.І. винесла постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії АА № 00012827 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 8500,00 грн. (а.с. 10)
Згідно зазначеної постанови 12.07.2023 о 20.01 год. за адресою Н-11 км 76+702, Дніпропетровська область, автоматичним пунктом фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксовано транспортний засіб «Renault Magnum», державний номерний знак НОМЕР_4 . Відповідальна особа ОСОБА_1 допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параментів, зазначених п. 22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 9,8% (3,92 тон) при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 132-1 КУпАП. У даній постанові зазначені наступні результати автоматичної фіксації транспортного засобу в момент учинення адміністративного правопорушення: виміряні з урахуванням похибки вагові або габаритні параметри транспортного засобу - загальна маса 43920 кг; фактичні зафіксовані параметри транспортного засобу: кількість вісей - 5 шт.; спарені колеса - 2 вісь; відстань між вісями 1-2 - 4140 мм., 2-3 - 5710 мм, 3-4 - 1320мм, 4-5 - 1310 мм; навантаження на вісь 1 - 9250 кг, 2 - 13600 кг; 3 - 8950 кг; 4 - 8700 кг; 5 - 8650 кг; загальна маса - 48800 кг.; висота - 3,812 м.; ширина - 2,596 м; довжина - 15,001 м.
Відповідно до товарно-транспортних накладних № 700820 та № 700821 від 12.07.2023 транспортний засіб марки «RENAULT», державний номерний знак НОМЕР_3 , з причипом/напівпричепом, державний номерний знак НОМЕР_13 , здійснював перевезення пшениці м'якої масою брутто 42760 тон, масою нетто 24460 тон, а транспортний засіб марки «RENAULT», державний номерний знак НОМЕР_4 , з причепом/напівпричепом, державний номерний знак НОМЕР_6 , здійснював перевезення пшениці м'якої масою брутто 41960 тон, масою нетто 25260 тон за маршрутом з м. Синельникове Дніпропетровської області до Ренійського морського поту м. Рені Одеської області, під керуванням водіїв ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , відповідно (а.с. 14, 15).
Згідно вимог ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За приписами ч. 12 ст. 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
Нормами чинного законодавства визначені повноваження Державної служби України з безпеки на транспорті щодо здійснення контролю за рухом транспортних засобів з перевищенням габаритно-вагових параметрів, а також порядок здійснення такого контролю.
Положеннями ч. 2 ст. 132-1 КУпАП передбачено відповідальність за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.
При цьому, згідно примітки підставою для звільнення від відповідальності, передбаченої частинами першою і другою цієї статті, є наявність дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.
В ч. 1 ст. 14-3 КУпАП зазначено що адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частинами другою і третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Обґрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_1 посилається на те, що оскаржувані постанови не містять обов'язкових відомостей щодо марки, моделі, державного номерного знаку напівпричепів. Крім того, при обчисленнях відсотку перевищення загальної маси транспортних засобів відповідачем не враховано їх типу -контейнеровози, до яких передбачено збільшені вагові норми - 42 тони, у результаті чого помилково застосовано норму 40 тон, як до звичайних вантажних автомобілів.
Так, згідно вимог ч. 2 ст. 29 Закону України «Про дорожній рух» з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 33 Закону України «Про автомобільні дороги» рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Положеннями ст. 1Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що великоваговий транспортний засіб - транспортний засіб з вантажем або без вантажу, хоча б один з вагових параметрів якого перевищує встановлені на території України допустиму максимальну масу чи осьове навантаження.
В п. 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 30 від 18.01.2001, зазначено, що транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.
Так, відповідно до п. 22.5 ПДР України (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м); за висотою від поверхні дороги - 4 м (для транспортних засобів спеціалізованого призначення (контейнеровозів), що здійснюють перевезення одного або більше контейнерів, на маршрутах, встановлених Агентством відновлення, Укртрансбезпекою, Національною поліцією - 4,35 м); за довжиною - 12 м для вантажного автомобіля (для автопоїзда - 22 м, для автомобіля (тягача) з напівпричепом та маршрутного транспортного засобу - 18,75 м) , виступ вантажу за задній габарит транспортного засобу - 2 м; за фактичною масою для двовісного автомобіля (тягач) з трьохвісним напівпричепом 40 т (для двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра - 42 т); навантаженням на одинарну вісь - 11,5 т (на здвоєні осі, якщо відстань між осями менш як 1 метр - 11,5 т, від 1 до 1,3 метра - 16 т, від 1,3 до 1,8 метра при неспарених колесах - 18 т, від 1,3 до 1,8 метра при спарених колесах, за умови, що навантаження на кожну вісь не перевищує 9,5 тонни - 19 т, від 1,3 до 1,8 метра чотирьохвісних автомобілів, ведучі вісі яких оснащені спареними колесами, за умови, що навантаження на кожну ведучу вісь не перевищує 11,5 тонни - 23 т, від 1,8 до 2,5 метра для причепів та напівпричепів - 20 т).
Рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоча б один з їх габаритних та/або вагових параметрів перевищує нормативи, визначені цим пунктом, здійснюється відповідно до Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 р. № 30 “Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами” (Офіційний вісник України, 2001 р., № 3, ст. 75).
Вимоги цього пункту не поширюються на транспортні засоби спеціального призначення, які виконують функції зимового утримання автомобільних доріг, та Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту під час слідування (повернення) до (з) місця виконання заходів із захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, гасіння пожеж.
Рух транспортних засобів та їх составів, фактична маса та навантаження на вісь яких перевищують параметри, визначені підпунктами “б” та “в” цього пункту, у разі перевезення подільних вантажів забороняється.
У період воєнного стану в Україні та протягом трьох місяців з дня його припинення або скасування вимоги абзаців першого та другого цього пункту не поширюються на транспортні засоби, які здійснюють перевезення вантажів з метою їх використання для забезпечення обороноздатності держави за рішенням військового командування, в інтересах якого здійснюється таке перевезення.
Положеннями ч. 6 ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», ч. 2 ст. 29 Закону України «Про дорожній рух» та п. 16 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правила користування ними та охорони, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 198 від 30.03.1994 встановлено, що у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п'яти відсотків. Порядок видачі дозволу або розмір плати за його отримання встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначений Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 № 1174.
В п. 7, п. 8 Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі передбачено, що фіксація правопорушень в автоматичному режимі здійснюється на автоматичних пунктах, які облаштовані відповідно до вимог, визначених у додатку. Автоматичні пункти встановлюються в місцях (на ділянках) руху вантажних транспортних засобів на: автомобільних дорогах загального користування державного значення - за рішенням органу управління таких доріг; автомобільних дорогах загального користування місцевого значення - за рішенням облдержадміністрацій; вулицях і дорогах у містах та інших населених пунктах - за рішенням органу місцевого самоврядування. Місця встановлення автоматичних пунктів погоджуються з Укртрансбезпекою.
Отже, здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному транспорті відбувається за допомогою встановлених на автомобільних дорогах автоматичних пунктів комплексів технічних засобів, що здатні в автоматичному режимі, вимірювати загальну масу транспортного засобу; визначати кількості осей транспортного засобу; вимірювати навантаження, що припадають на кожну вісь транспортного засобу тощо.
Відповідно до п. 12 Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі передбачено, автоматичний пункт може забезпечувати: вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу; вимірювання загальної маси транспортного засобу; визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій; вимірювання міжосьових відстаней транспортного засобу; визначення кількості коліс (скатності) на осях транспортного засобу; вимірювання габаритів транспортного засобу; фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу); фіксацію фронтального зображення транспортного засобу; фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей); первинне оброблення зібраних даних та передачу інформації до інформаційно-телекомунікаційної системи за допомогою засобів захищених каналів зв'язку із використанням наскрізного шифрування; автентифікацію автоматичного пункту, контроль цілісності, авторства, доступності, а також неспростовності дій щодо інформації, що передається від автоматичного пункту до інформаційно-телекомунікаційної системи.
В подальшому така інформація від автоматичних пунктів передається до інформаційно-телекомунікаційної системи у вигляді метаданих, які містять інформацію про засоби вимірювальної техніки, місце фіксації, найменування автомобільної дороги, дату і час фіксації здійснення вимірювання тощо, фотографії транспортного засобу, відеозапис руху транспортного засобу через автоматичний пункт.
Згідно п. 10Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, під час передачі інформаційних файлів та метаданих Укртрансбезпекою впроваджуються організаційно-технічні заходи, які забезпечують захист інформації, що передається, відповідно до ступеня її конфіденційності. Передача інформаційних файлів та метаданих через незахищене середовище (Інтернет) повинна здійснюватися з використанням засобів криптографічного захисту інформації, які мають чинні позитивні експертні висновки у сфері криптографічного захисту інформації. Для автентифікації автоматичних пунктів та підтвердження цілісності на кожен інформаційний файл автоматично накладається кваліфікована електронна печатка. Під час передачі інформаційних файлів та метаданих проводиться їх автоматизована перевірка в інформаційно-телекомунікаційній системі на цілісність та походження даних.
При цьому, система забезпечує автоматизоване формування проекту постанови про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі за допомогою автоматичних пунктів, відповідно до законодавства.
Відповідно до п. 16 Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі посадові особи Укртрансбезпеки, уповноважені розглядати справи про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, під час їх розгляду використовують інформаційні файли.
Відповідно до п. 2 Порядку інформаційний файл - упорядкована сукупність відомостей про транспортний засіб, відповідальну особу, визначену статтею 14-3 КУпАП, наявність/відсутність документа, який підтверджує внесення плати за проїзд, або дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та метаданих, сформованих автоматичним пунктом.
Система фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі - взаємопов'язана сукупність автоматичних пунктів та інформаційно-телекомунікаційної системи.
В п. 15 Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі метадані повинні містити дані про: засоби вимірювальної техніки - назва засобу вимірювальної техніки та його умовне позначення, серійний номер, найменування виробника, рік виготовлення, метрологічні характеристики, найменування власника засобу вимірювальної техніки, документи про відповідність та/або результати повірки (дата повірки, строк дії повірки); місце фіксації (кілометр + метр, географічні координати); найменування автомобільної дороги загального користування, вулиць і доріг міст та інших населених пунктів; дату і час фіксації здійснення вимірювання, смугу руху, напрямок руху, максимальне дозволене навантаження на вісь, державний номерний знак транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу), категорію транспортного засобу, тип транспортного засобу згідно з пунктом Г.2 додатка Г ДСТУ 8824:2019 «Автомобільні дороги. Визначення інтенсивності руху та складу транспортного потоку», повну масу транспортного засобу, ширину, висоту, довжину, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей, фактичну міжосьову відстань, фактичну шинність (кількість коліс) на вісі); фотографії транспортного засобу - фронтальна, фотографія державного номерного знака транспортного засобу, фотографія державного номерного знака причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу), оглядова фотографія із зображенням розпізнаного державного номерного знака; відеозапис руху транспортного засобу через автоматичний пункт (за наявності).
Згідно п. 17 Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі У постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги.
За приписами ч.ч. 2-4 ст.283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу; крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.
Відповідно до п.п. 1-3 розділу IIІ Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, затвердженої Наказом Мініфраструктури № 512 від 27.09.2021, уповноважена посадова особа розглядає справи про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, які передбачені ч. 2 ст.122-2, ч. 2, 3 ст.132-1 КУпАП. Справи про адміністративні правопорушення розглядаються за місцем оброблення таких правопорушень в Державній службі України з безпеки на транспорті. Уповноважена посадова особа здійснює розгляд справи про адміністративне правопорушення шляхом опрацювання інформаційного файлу системою фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, необхідного для об'єктивного розгляду справи та винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі. Під час опрацювання інформаційних файлів уповноважена посадова особа оцінює їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю; під час опрацювання матеріалів інформаційного файлу та встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення, розгляд якого віднесено до компетенції Державної служби України з безпеки на транспорті, уповноважена посадова особа виносить сформовану системою в автоматичному режимі постанову без складання протоколу про адміністративне правопорушення.
В п. 3 розділу IV Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, встановлено, що винесені уповноваженими посадовими особами постанови, роздруковані на паперових бланках, обліковуються в автоматичному режимі з використанням засобів системи в Реєстрі адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху.
За приписами ч. 2 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, частинами другою, третьою статті 132-1, статтею 132-2 цього Кодексу, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису).
Таким чином, основним доказом у приведених випадках є показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, працюючими в автоматичному режимі, внесені до автоматично сформованої постанови.
З матеріалів справи, що містять відомості, якими керувалися посадові особи відповідача при винесенні оскаржуваних постанов, та які містяться у інформаційній картці автоматичного пункту габаритно-вагового контролю, сформованій автоматичним пунктом при фіксації адміністративного правопорушення, вбачається, що порушення стосуються саме нормативних вагових параметрів в частині перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм, а саме навантаження на строєну вісь транспортного засобу та перевищення загальної маси транспортного засобу.
Суд зазначає, що для розуміння здійснених розрахунків перевищення габаритно-вагових норм в оскаржуваних постановах зазначено формула розрахунку: % перевищення = ((Хфакт. Хнорм.-похибка пристрою)/ Хнорм.)*100%, де: Х факт. фактично зафіксований параметр габариту або ваги відповідно в натуральних одиницях (тона або міліметр); Хнорм. нормативно дозволений параметр габариту або ваги відповідно в натуральних одиницях (тона або міліметр) зазначений відповідно до пункту 22.5 ПДР.
Похибка пристрою - регламентовано допустима похибка вимірювального пристрою параметрів габариту або ваги у відсотках відповідно до ДСТУ OIML R 134-1:2010, помножена на Х факт. (при розрахунку використовується у натуральних одиницях (тона або міліметр) та становить: для параметру довжини ТЗ - 600 мм, для параметру ширини ТЗ - 100 мм, для параметру висоти ТЗ - 60 мм, для параметру загальної маси ТЗ - 10% від фактичної маси ТЗ, для параметру навантаження на одиночну вісь ТЗ - 16% від фактичного навантаження на вісь, для параметру навантаження на здвоєні осі ТЗ - 16% від фактичного навантаження на осі, для параметру навантаження на строєні осі ТЗ - 16% від фактичного навантаження на осі.
Таким чином, в ході судового розгляду підтверджено, що наведений у кожній з оскаржуваних постанов розрахунок відсоткового перевищення параметрів габариту та вантажу транспортного засобу, отриманий в результаті даних розрахунків, здійснених за наведеною вище формулою, є обґрунтованими.
Доказів того, що у позивачки, відповідно до норм чинного законодавства, є дозвіл на рух автомобільними дорогами транспортними засобами із перевищенням габаритів, визначених п. 22.5 ПДР України, судом не отримано та стороною позивача не надано.
Крім того, на підтвердження вчинення позивачкою інкримінованих адміністративних правопорушень представником відповідача надано інформаційні картки габаритно-вагового контролю, фотознімки транспортних засобів з напівпричепами, а також сертифікати відповідності UA.TR.113-0619/11F-22;0695/11F-22, чинні до 26.12.2023, сертифікати перевірки типу вимірювального обладнання автоматичних пунктів, вказаного в оскаржуваних постановах (зворотний бік а.с. 37, а.с. 38-45).
Отже, фіксація адміністративного правопорушення здійснена вимірювальним обладнанням автоматичних пунктів WIM 78, WAGA-WIM35, зав. № 16, яке відповідає вимогам Технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України № 94 від 13.01.2016, що підтверджено зазначеними сертифікатами відповідності, сертифікатом перевірки типу.
Суд не приймає до уваги доводи позивачки щодо відповідності ваги належних їй транспортних засобу нормативним ваговим параметрам, виходячи зі змісту п.22.5 ПДР України, відповідно до якого при визначенні максимально допустимої ваги перевезення для контейнеровозів як 44000 кг визначено як умову не лише здійснення такого перевезення контейнеровозом, а здійснення перевезення контейнеровозом саме контейнерів.
Так, у наказі Міністерства транспорту України від 14 січня 1997 року №363 «Про затвердження правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні» (далі - Правила № 363) міститься визначення н/причеп-контейнеровоз - транспортний засіб спеціалізованого призначення, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів певних категорій - контейнерів.
Згідно п.17.6. Правил № 363, для перевезення контейнерів перевізник повинен надавати автомобілі (автопоїзди) із бортовими платформами або спеціалізований рухомий склад (низькорамні напівпричепи - контейнеровози, автомобілі із вантажопіднімальними пристроями тощо).
Відповідно до п.17.2-17.5 Правил №363, забороняється перевозити в універсальних контейнерах вантажі, які швидко псуються, сипучі вантажі без тари, вибухові, займисті, їдкі та отруйні речовини, смердючі вантажі та ті, які забруднюють стіни і підлогу контейнера, а також вантажі, які не можуть бути завантажені в контейнер або вивантажені з нього без застосування вантажно-розвантажувальних механізмів. Універсальні автомобільні контейнери, що належать перевізникам, повинні мати єдину нумерацію, а також нанесене фарбою, що контрастно виділяється від кольору контейнера, таке маркування: розпізнавальний знак; номер контейнера; найменування власника контейнера; вантажність і маса тари контейнера, кг; внутрішній об'єм контейнера, куб.м, місце, місяць і рік виготовлення контейнера; час останнього капітального ремонту і наступного ремонту контейнера.
Номер контейнера наноситься на всіх бокових стінках, даху і всередині контейнера.
Універсальні автомобільні та спеціальні контейнери, які належать власникам вантажу, повинні мати маркування, яке запроваджене власником майна. При цьому обов'язково наноситься вантажність і маса тари контейнера, а також внутрішній об'єм контейнера (куб.м).
Після завантаження вантажу вантажовідправник повинен зачинити контейнер, закріпити ручку замка контейнера дротом діаметром не менше 2 мм, опломбувати контейнер у порядку, передбаченому розділом 9 цих Правил, навісити бирку довжиною 120-150 мм і шириною 80-100 мм, на якій зазначаються пункти відправлення та призначення вантажу і найменування вантажоодержувача (п.17.15. Правил № 363).
Разом з тим, позивачкою не надано доказів перевезення контейнеру із відповідним маркуванням. Відсутність контейнеру із відповідним маркуванням підтверджується і фотознімками, зробленими під час фіксації факту порушення норм чинного законодавства.
Також не надано позивачкою і належних доказів надання послуг з перевезення вантажу контейнеровозом, яким є саме договір про перевезення вантажів контейнером, що узгоджується з приписами п. 17.9 Наказу міністерства транспорту України «Про затвердження правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні» від 14.10.1997 № 363.
За приписами ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно положень ч. 2 ст. 74 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до положень статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що зміст оскаржуваних постанов відображає всі істотні ознаки складу адміністративного правопорушення, вимоги до змісту постанов про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, визначені ст. 283 КУпАП та Інструкцією з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженою наказом Міністерства інфраструктури України від 27.09.2021№ 512, відповідачем дотримані.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
Враховуючи викладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, вирішуючи позов у межах заявлених вимог, з урахуванням принципів розумності, справедливості та виваженості суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 2, 6, 9, 72-77, 90, 132, 139, 229, 242-246, 286 КАС України, суд -
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Позивачка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_14 .
Відповідач - Державній службі України з безпеки на транспорті, місцезнаходження: пр. Перемоги, 14, м. Київ, код ЄДРПОУ 39816845.
Суддя Охтирського міськрайонного суду
Сумської області Н.Г. Яценко