Справа № 159/4485/22 Провадження № 22-з/802/63/23 Головуючий у 1 інстанції: Бойчук П. Ю.
Доповідач: Карпук А. К.
ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ДОДАТКОВАПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 вересня 2023 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Карпук А.К.
суддів - Бовчалюк З.А., Здрилюк О. І.,
секретар Ганжа М. І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку питання про ухвалення додаткового рішення за заявами представника позивача ОСОБА_1 та представника відповідача ОСОБА_2 в цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення боргу за борговою розпискою за апеляційними скаргами позивача ОСОБА_3 подану його представником ОСОБА_1 на додаткове рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 15 травня 2023 року та відповідача ОСОБА_4 на рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 10 квітня 2023 року, додаткове рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 15 травня 2023 року,-
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2022 року позивач ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором позики.
Рішенням Ковельського міськрайонного суду від 10 квітня 2023 року позов задоволено.
Постановлено стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 10000,00 доларів США боргу за договором позики від 15.04.2021.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судові витрати по справі в сумі 3800 гривень 00 копійок.
Додатковим рішенням Ковельського міськрайонного суду від 15 травня 2023 року стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 10 000 гривень витрат на професійну правничу допомогу.
Не погоджуючись з судовим рішенням та додатковим рішенням суду відповідач ОСОБА_4 подав апеляційні скарги, в яких просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в позові. Зазначає, що суд першої інстанції не витребував оригіналу боргової розписки, копію якої він ставить під сумнів, зазначає, що коштів у ОСОБА_3 не позичав.
Позивач ОСОБА_5 також подав апеляційну скаргу на додаткове рішення Ковельського міськрайонного суду від 15 травня 2023 року просив його скасувати та ухвалити нове рішення про стягнення на його користь 20 000 витрат на професійну правничу допомогу.
Постановою Волинського апеляційного суду від 29 серпня 2023 року апеляційну скаргу позивача ОСОБА_3 подану його представником ОСОБА_1 залишено без задоволення, а апеляційні скарги відповідача ОСОБА_4 задоволено.
Постановлено рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 10 квітня 2023 року та додаткове рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 15 травня 2023 року в даній справі скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Відмовити в позові ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення боргу за борговою розпискою.
31.08.2023 представник позивача ОСОБА_1 подав заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просив стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 20000 грн.
02.09.2023 представника відповідача Солтисюк А. П. також подав заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просить стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 11 000 гривень, а також 5700 грн витрат пов'язаних зі сплатою судового збору.
26.09.2023 представник позивача ОСОБА_1 подав клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу та просив відмовити в ухваленні додаткового рішення за заявою представника відповідача.
27.09.2023 на адресу суду надійшла заява представника відповідача про розгляд справи за відсутності відповідача та його представника.
В судове засідання позивач і його представник не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про час і місце судового засідання шляхом направлення судової повісти позивачу на поштову адресу, ОСОБА_1 на електронну пошту вказаної представником.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
За змістом частин четвертої та п'ятої статті 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Датою прийняття додаткової постанови у даній справі є 27.09.2023, тобто, дата складення повного судового рішення.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша статті 141 ЦПК України).
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до квитанції 4134-2190-6075-3530 від 31.05.2023 відповідач ОСОБА_4 сплатив 5700 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.
Постановою Волинського апеляційного суду від 29.08.2023 рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 10 квітня 2023 року та додаткове рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 15 травня 2023 року в даній справі скасовано, та ухвалено нове судове рішення про відмову з задоволенні позовних вимог
З огляду на викладене, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України понесені відповідачем судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 5700 грн. підлягають стягненню з позивача ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 .
Крім того, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
Частинами 1-4 ст. 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При стягненні витрат на правову допомогу необхідно враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (ст. 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору.
Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу.
Витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, складання відзиву на позовну заяву, апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів).
Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
У своїх апеляційних скаргах відповідач та позивач заявляли вимогу про розподіл судових витрат пов'язаних з розглядом справи.
Представник відповідача Солтисюк А. П. у заяві про ухвалення додаткового рішення, просив стягнути з позивача на користь відповідача 11000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
На підтвердження понесених витрат представник відповідача долучив до матеріалів справи: копію договору про надання правничої допомоги №18/23 від 04.08.2023, копію додаткової угоди №1 від 23.08.2023, копію акту №1 здавання-приймання наданих послуг (виконаних робіт) від 29.08.2023.
Згідно з копією акту №1 здавання-приймання наданих послуг (виконаних робіт) від 29.08.2023 ОСОБА_4 надано такі послуги: підготовка до розгляду справи (затрачений час 15 год.) вартість 7500 грн., підготовка клопотань (затрачений час 5 год.) вартість 2500грн., представництво у суді (затрачений час 2 год.) вартість 1000 грн.
У клопотанні про зменшення витрат на професійну правничу допомогу представник позивача ОСОБА_1 вказав, що вважає розмір витрат вказаних представником відповідача завищеним, необґрунтованим, не підтвердженим належними доказами.
Вирішуючи питання про розмір витрат, які належить стягнути з позивача на користь відповідача, апеляційний суд ураховує заперечення представника позивача, який вважає завищеним розмір витрат на професійну правничу допомогу, а також визначені нормами процесуального кодексу критерії, згідно з якими, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 3 грудня 2021 у справі № 927/237/20).
Враховуючи наведене, а також з врахуванням співмірності вартості послуг із складністю справи, яка за своїм правовим змістом не може бути віднесена до складних, змістом наданих адвокатом послуг, які полягають у підготовці трьох клопотань (два клопотання: про призначення судової почеркознавчої експертизи від якої останній відмовився та про призначення технічної експертизи) та участі в судових засіданнях, які не були довготоривалими, виходячи з принципу розумності, апеляційний суд дійшов висновку, що з позивача ОСОБА_3 на користь відповідача ОСОБА_4 підлягає стягненню 7500 гривень витрат на правничу допомогу.
Щодо поданої представником позивача ОСОБА_1 заяви про ухвалення додаткового рішення, в якій просив стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 20000 грн, то керуючись приписами частини 2 статті 141 ЦПК України та беручи до уваги, те що постановою Волинського апеляційного суду від 29.08.2023 відмовлено у задоволенні позову та апеляційної скарги позивача, апеляційний суд дійшов висновку про безпідставність поданої заяви та відсутність підстав для її задоволення.
Керуючись статтями 246, 270 ЦПК України, апеляційний суд
ПОСТАНОВИВ:
Прийняти додаткову постанову у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення боргу за борговою розпискою за апеляційними скаргами позивача ОСОБА_3 подану його представником ОСОБА_1 на додаткове рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 15 травня 2023 року та відповідача ОСОБА_4 на рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 10 квітня 2023 року, додаткове рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 15 травня 2023 року.
Заяву представника позивача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення залишити без задоволення.
Заяву представника відповідача ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_2 ) 5700 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги, 7500 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Додаткова постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту додаткової постанови.
Головуючий - суддя
Судді