Справа № 159/5240/23 Провадження №11-сс/802/465/23 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 вересня 2023 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з участю
секретаря судових засідань - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 15 вересня 2023 року щодо ОСОБА_6 ,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою слідчого судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 15 вересня 2023 року відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність посадових осіб Ковельського районного управління Головного управління національної поліції у Волинській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 вважає, що слідчий суддя дійшов до помилкового висновку про те, що скаржник не довів наявність вчинення щодо нього кримінального правопорушення, а тому ухвала слідчого судді є незаконною та необґрунтованою в зв'язку з чим вона підлягає скасуванню. Просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою скаргу задовольнити та зобов'язати уповноважену особу Ковельського ВП ГУНП у Волинській області внести до ЄРДР відомості за його заявою від 18 липня 2023 року.
В судове засідання учасники, будучи належним чином повідомленими про час та місце судового розгляду, не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, в зв'язку з чим апеляційний суд вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу ОСОБА_6 за відсутності вказаних осіб. Разом з тим така неявка позбавляє суд можливості заслухати пояснення ОСОБА_6 з приводу наявності мотивів, які б слугували підставою для скасування ухвали слідчого судді.
Заслухавши доповідача, який виклав суть ухвали слідчого судді та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали провадження, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Згідно з ч.1 ст.214 КПК України, слідчий, прокурор, невідкладно, але не пізніше 24 години після подання заяви, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування. До ЄРДР, зокрема, має бути внесено короткий виклад обставин про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; вказана попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) КК України (ч.5 ст.214 КПК України). Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР, порядок формування та ведення якого затверджується Генеральною Прокуратурою України.
Внесення відомостей до ЄРДР врегульовано Положенням про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань (затверджене наказом Генеральної прокуратури України від 06.04.2016 № 139). Згідно з п.1 глави 2 розділу I цього Положення, до реєстру вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що узгоджується з вимогами п.4,5 ч.5 ст.214 КПК України.
Відповідно до п.3 розділу 3 Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 08.02.2019 року № 100, заяви і повідомлення про інші події, що надійшли до чергової служби центрального органу управління поліцією, головних управлінь Національної поліції та їх територіальних (відокремлених) підрозділів (управлінь, відділів, відділень) поліції, у яких немає відомостей, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, уповноважена службова особа після реєстрації в ІТС ІПНП (журналі ЄО) невідкладно, але не пізніше 24 годин передає керівнику відповідного органу (підрозділу) поліції або особі, яка виконує його обов'язки, для розгляду та прийняття рішення згідно із Законом України «Про звернення громадян» або Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до розділу ІV Порядку розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 15.11.2017 р. № 930, керівники органів (підрозділів) поліції та їх заступники під час розгляду звернень громадян вивчають суть порушених у них питань, у разі потреби вимагають у виконавців матеріали попередніх перевірок за цими зверненнями, направляють працівників органів (підрозділів) поліції на місця для перевірки викладених у зверненнях фактів та вживають інших заходів для об'єктивного вирішення порушених авторами звернень питань.
Звернення вважаються вирішеними, якщо розглянуто всі порушені в них питання, ужито необхідних заходів і заявникам надано ґрунтовні та вичерпні відповіді. Звернення розглядаються і вирішуються в термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, що не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання.
Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у зверненні, доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон України «Про звернення громадян» і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення. При цьому зазначають заходи, вжиті органом чи підрозділом поліції в межах його компетенції для захисту конституційних прав громадян.
Апеляційним переглядом встановлено, що до слідчого судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області надійшла скарга заявника ОСОБА_6 на бездіяльність посадових осіб Ковельського районного управління Головного управління національної поліції у Волинській області, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення ОСОБА_7 та ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.191, ч.1 ст.367, ст.197 КК України до ЄРДР. В поданій скарзі ОСОБА_6 просив суд зобов'язати уповноважену особу Ковельського РУП ГУНП у Волинській області внести відомості за його заявою від 18 липня 2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати досудове розслідування.
Відмовляючи у задоволенні скарги ОСОБА_6 слідчий суддя зазначив, про те, що з скарги вбачається, що скаржник уклав цивільно-правову угоду на купівлю-продаж дизпалива, яка не була виконана в повному обсязі, оскільки продавцем не передано скаржнику товар, що стало підставою ініціювання скаржником кримінального переслідування представника ВДВС та зберігача майна. За таких підстав, слідчий суддя погодився з доводами Ковельського РУП про розгляд заяви скаржника в порядку ЗУ «Про звернення громадян», оскільки між учасниками виникли договірні відносини, та що відсутній склад кримінального правопорушення, передбачений диспозицією наведених статей кримінального кодексу.
З таким висновком слідчого судді колегія суддів погоджується з огляду на наступне.
Норма ч.1 ст.214 КПК України містить два ключових положення: 1) строк, протягом якого мають бути внесені відомості - невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення; 2) зміст заяви, повідомлення - вони мають бути про вчинене кримінальне правопорушення.
Разом з тим, на підставі ст.25 КПК України проголошено засаду публічності. Прокурор, слідчий зобов'язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила. З вказаною нормою кореспондується вимога п.4 ч.5 ст.214 КПК України, відповідно до якої до Єдиного реєстру досудових розслідувань вноситься, зокрема, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником.
За такого нормативного закріплення позиція щодо автоматичної реєстрації відомостей по всіх заявах і повідомленнях, які надходять до слідчого, прокурора, дізнавача для порушення кримінального провадження, є помилковою, адже сама норма опосередковано містить вимогу наявності відомостей про кримінальне правопорушення. Отже, навіть у чинній редакції ч.1 ст.214 КПК України проблема щодо внесення відомостей до ЄРДР і оскарження відповідної бездіяльності лежить у площині застосування і вибіркового застосування нормативних формулювань.
Системний аналіз положень кримінального процесуального закону дає підстави для висновку, що реєстрації в Єдиного реєстру досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення. До того ж законодавцем розмежовано поняття внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР у відповідності до положень ч.1 ст.214 КПК України та прийняття і реєстрації відповідних заяв, про що йдеться у ч.4 ст.214 КПК України.
У цілому такий висновок відповідає Рішенню Конституційного Суду України у справі за конституційною скаргою ОСОБА_9 від 17 червня 2020 року, згідно п.5 мотивувальної частини якого зазначено, що "встановлений законодавцем обсяг судового захисту стосовно оцінки бездіяльності уповноважених державних органів має забезпечити ефективність судового контролю, який має бути забезпечено під час розгляду відповідних питань хоча б у двох судових інстанціях: законодавець має запровадити такий обсяг судового контролю за бездіяльністю слідчого чи прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Реєстру після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, що дозволяв би здійснити ефективний судовий контроль щодо відповідних питань та за наявності підстав надати особі можливість ініціювати початок кримінального провадження, а отже, надати їй реальний доступ до судового захисту".
Таким чином бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, може мати місце лише у разі:
- надходження заяви, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення до суб'єкта, який наділений повноваженнями вносити дані до ЄРДР (відповідно до ч.4 ст.214 КПК України, слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Однак слід додатково наголосити, що обов'язок зареєструвати заяву не є обов'язком зареєструвати відомості з цієї заяви в Єдиному реєстрі досудових розслідувань) ;
- наявності у заяві, повідомленні інформації, яка може свідчити про вчинення кримінального правопорушення (для початку досудового розслідування достатньою є мінімально необхідна кількість таких ознак: суспільна небезпечність і протиправність (ознаки правопорушення) та об'єкт і об'єктивна сторона (ознаки складу правопорушення). Разом з тим, відомостями про кримінальне правопорушення можна вважати інформацію про подію, яка може бути предметом кримінально-правової оцінки, або про діяння, яке виглядає як суспільно-небезпечне і протиправне) ;
- невнесення відомостей за заявою, повідомленням, які надійшли уповноваженому суб'єкту і містять ознаки кримінального правопорушення, протягом 24 годин.
Отже, з урахуванням викладеного заява ОСОБА_6 про вчинення кримінального правопорушення за своїм змістом та суттю, на думку колегії суддів, не містить конкретних та достатніх даних про можливість вчинення ОСОБА_7 та ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.191, ч.1 ст.367, ст.197 КК України.
Оскільки колегією судів встановлено, що рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, ухвалене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, тому підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга ОСОБА_6 - без задоволення.
Керуючись ст.ст.376, 407 ч.3 п.1, 422 КПК України, Волинський апеляційний суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 15 вересня 2023 року, якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність посадових осіб Ковельського районного управління Головного управління національної поліції у Волинській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - без змін.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:
Судді: