Справа № 753/8569/23 Головуючий в суді І інстанції Коляденко П.Л.
Провадження № 33/824/3504/2023 Доповідач в суді ІІ інстанції Писана Т.О.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 вересня 2023 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі судді-доповідача Писаної Т.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дарницького районного суду міста Києва від 15 червня 2023 року у адміністративній справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, одруженого, працюючого лікарем неврологом, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , передбаченої ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Дарницького районного суду міста Києва від 15 червня 2023 року провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП закрито за закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності.
Судом встановлено, що 12 грудня 2023 року о 08 год. 05 хв., ОСОБА_1 керуючи автомобілем марки «BMW 328і», д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись регульованим перехрестям вулиць Дніпровська набережна та Здолбунівська у м. Києві, в порушення вимог п. п. 10.1, 16.6 ПДР, при повороті ліворуч не надав дорогу автомобілю марки «Audi A6», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався у зустрічному напрямку, внаслідок чого допустив зіткнення із ним.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 - адвокат Лукашенко М.П. звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить зазначену постану скасувати та прийняти нову постанову, за якою провадження по справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, в зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що судом відмовлено у задоволенні клопотання про виклик експерта-автотехніка до суду для пояснення висновку, на підставі якого було прийнято рішення про складання протоколу за порушення п.16.6 ПДР України. Рішення про відмову було оголошено на початку слухання і є свідченням упередженого ставлення до складеного протоколу та свідчить про поверхневий розгляд справи, який звівся лише до суб'єктивного бачення ситуації суддею.
Звертає увагу, що експерти у висновку не зазначили, хто з водіїв в даній ситуації має пріоритет в русі. Суддя також проігнорувала дану обставину, тому і прийшла до помилкового висновку про наявність порушення п. 16.6 ПДР.
Вказує, що суд першої інстанції встановив з висновку експерта, що водій ОСОБА_2 рухався на заборонений жовтий сигнал світлофора, але в описовій частині про дану суттєву обставину не зазначив, що створює безпідставну уяву, що ОСОБА_2 рухався на зелений сигнал з пріоритетом в русі, оскільки рухався прямо. Отже постанова суду як і протокол поліції - не відповідають обставинам справи і наявним в ній доказам.
Також вказує, що рішення суду ґрунтується на суб'єктивній та однобокій оцінці дій водія ОСОБА_1 , який виконував лівий поворот, що на думку суду є єдиною і достатньою обставиною для доведення його вини. На думку суду, водій не міг знати сигнали світлофора, яким мав керуватися другий водій, який рухався назустріч прямо, і відповідно суддя вважає, що водій не мав переваги в русі, оскільки п. 16.6 ПДР зобов'язує надати дорогу автомобілям, які рухаються прямо, навіть на червоний сигнал світлофора. Таке рішення є хибним, оскільки ОСОБА_1 в поясненнях неодноразово зазначив, що їздить щодня цим перехрестям на роботу і добре знає схему роботи світлофора, і що для повороту ліворуч у нього є лише 10 секунд, і саме так організовано рух на перехресті, коли для зустрічних потоків зелений сигнал горить на 10 секунд довше саме для того, щоб водії мали можливість виконати поворот ліворуч в той момент, коли зустрічний потік зупинений заборонений рух сигналом світлофора.
Вважає необґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 мав надати дорогу ОСОБА_2 , навіть якщо той рухається на заборонений сигнал світлофору.
Зазначає, що в діях водія ОСОБА_2 також наявні ознаки невиконання 16.4. Забороняється виїжджати на будь-яке перехрестя, у тому числі при сигналі світлофора, що дозволяє рух, якщо утворився затор, який змусить водія зупинитися на перехресті, що створить перешкоду для руху інших транспортних засобів і пішоходів.
11 вересня 2023 року на адресу Київського апеляційного суду від представника ОСОБА_1 - адвоката Лукашенко М.П. надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи висновку експерта Семенченко П.О.
Відповідно до положень ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
Відмовляючи у задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Лукашенко М.П. про долучення до матеріалів справи висновку експерта Семенченко П.О. апеляційний суд виходить із того, що ОСОБА_1 та його представник жодних доказів неможливості звернення до суду першої інстанції з відповідним клопотання апеляційному суду не надали.
Вислухавши пояснення представника ОСОБА_1 - адвоката Лукашенка М.П., який просив задовольнити апеляційну скаргу з наведених в ній підстав, також вислухавши пояснення представника поліції Гжибовського В.В., вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, слід дійти наступних висновків.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно з'ясовувати питання: чи було вчинено таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Стаття 124 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів чи іншого майна.
Тобто, умовою відповідальності за вказаною нормою є сукупність наступних обставин: встановлення факту порушення особою ПДР, наслідки у виді пошкодження транспортного засобу (засобів) чи іншого майна, а також причинно-наслідковий зв'язок між порушенням ПДР і виявленими пошкодженнями.
Відповідно до п.10.1. перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Проїзд регульованого перехрестя передбачено положеннями п.16.6. ПДР наступним чином. Повертаючи ліворуч або розвертаючись при зеленому сигналі основного світлофора, водій нерейкового транспортного засобу зобов'язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються в зустрічному напрямку прямо або повертають праворуч. Цим правилом повинні керуватися між собою і водії трамваїв.
У відповідності з положенням п.1.10 ПДР України терміни, наведені у цих Правилах, мають таке значення:
дати дорогу - вимога до учасника дорожнього руху не продовжувати або не відновлювати рух, не здійснювати будь-яких маневрів (за винятком вимоги звільнити займану смугу руху), якщо це може примусити інших учасників дорожнього руху, які мають перевагу, змінити напрямок руху або швидкість.
Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.
Визнаючи доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення за ст. 124 КУпАП суд першої інстанції виходив із того, що вина ОСОБА_1 , доводиться зібраними у справі доказами, а саме протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 031017 від 15 травня 2023 року, схемою місця ДТП до нього, поясненнями ОСОБА_1 , поясненнями іншого учасника пригоди - ОСОБА_2 , свідка ОСОБА_3 , висновком судової фототехнічної та судової інженерно-транспортної експертизи № КСЕ-19/111-23/14421 від 21 квітня 2023 року.
Апеляційний суд повністю погоджується із такими висновками суду першої інстанції.
Судом першої інстанції встановлено, що 12 грудня 2023 року о 08 год. 05 хв., ОСОБА_1 керуючи автомобілем марки «BMW 328і», д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись регульованим перехрестям вулиць Дніпровська набережна та Здолбунівська у м. Києві, в порушення вимог п. п. 10.1, 16.6 ПДР, при повороті ліворуч не надав дорогу автомобілю марки «Audi A6», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався у зустрічному напрямку, внаслідок чого допустив зіткнення із ним.
За таких обставин суд дійшов правильного висновку про те, що ОСОБА_1 порушено п.п. 10.1, 16.6 Правил дорожнього руху України, що потягло пошкодження транспортних засобів, а відтак у його діях містяться ознаки правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується розглянутими в судовому засіданні доказами і є обґрунтованим.
Так, винність ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення підтверджується даними, які містяться:
- у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 031017 від 15 травня 2023 року, відповідно до якого 12 грудня 2023 року о 08 год. 05 хв., ОСОБА_1 керуючи автомобілем марки «BMW 328і», д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись регульованим перехрестям вулиць Дніпровська набережна та Здолбунівська у м. Києві, в порушення вимог п. п. 10.1, 16.6 ПДР, при повороті ліворуч не надав дорогу автомобілю марки «Audi A6», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався у зустрічному напрямку, внаслідок чого допустив зіткнення із ним;
- поясненнями іншого учасника пригоди - ОСОБА_2 , він, керуючи автомобілем марки «Audi A6», д.н.з. НОМЕР_2 , рухався у крайній правій смузі в м. Києві по вул. Дніпровська набережна, зі сторони вул. А. Ахматової, в напрямку Дарницького мосту. В подальшому він перелаштувався в додаткову смугу руху праворуч, яка дозволяє рух прямо та праворуч на вул. Здолбунівська, та продовжив свій рух прямо, при цьому рухався зі швидкістю приблизно 50 км/год. Під час наближення до світлофорного об'єкта, світлофор 2-й та 3-й раз мигнув зеленим світлом, який дозволяв йому продовжувати рух, що він і зробив. Під час проїзду даного перехрестя, приблизно на відстані 20 метрів від його автомобіля, побачив світло фар зустрічного автомобіля, який не надавши йому переваги в русі, здійснював маневр повороту ліворуч, рухаючись зліва направо відносно напрямку руху його автомобіля, в напрямку вул. Здолбунівська, та в'їхав в смугу його руху, наслідок чого і сталося зіткнення.
- висновком судової фототехнічної та судової інженерно-транспортної експертизи №КСЕ-19/111-23/14421 від 21 квітня 2023 року, в якому встановлено, що швидкість руху автомобіля «Audi A6», д.н.з. НОМЕР_2 , перед зіткненням, за даними відеофайлу «20221212123709.dav» встановити не виявляється можливим, у зв'язку з ракурсом та тим, що контури зазначеного транспортного засобу перед зіткненням не відобразилися або відобразилися частково, нечіткими та значно розмитими. В ситуації, яка склалася на дорозі безпосередньо перед дорожньо-транспортною пригодою, водій автомобіля «Audi A6», д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_2 повинен був керуватися вимогами пунктів 8.7.3 ґ) та 8.10 ПДР України. В даній дорожній ситуації, експертами, з технічної точки зору, в діях водія автомобіля «Audi A6», д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_4 , вбачаються невідповідності вимогам пунктів 8.7.3 ґ) та 8.10 ПДР України. В ситуації, що склалася на дорозі безпосередньо перед дорожньо-транспортною пригодою, водій автомобіля «BMW 328і», д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 повинен був керуватися вимогами пунктів 10.1 та 16.6 ПДР України. В даній дорожній ситуації, експертами, з технічної точки зору, в діях водія автомобіля «BMW 328і», д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 вбачаються невідповідності вимогам пунктів 10.1 та 16.6 ПДР України. З технічної точки зору, причиною виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди, є невідповідності дій водія автомобіля «Audi A6», д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_2 вимогам пунктів 8.7.3 ґ) та 8.10 ПДР України та невідповідності дій водія автомобіля «BMW 328і», д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 вимогам пунктів 10.1 та 16.6 ПДР України.
- доказами досудового розслідування, якими було встановлено наявність вини обох учасників даної ДТП, при цьому тільки ОСОБА_1 спричинено тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості, обвинувачення за ч. 1 ст. 286 КК України висунуто ОСОБА_2 , оскільки одна й та ж сама особа не може бути одночасно потерпілим та обвинуваченим, а відносно ОСОБА_1 , відповідно до вимог КУпАП, було складено адміністративний протокол за ст. 124 КУпАП.
Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб, а тому будь-які сумніви у їх достовірності та істинності відсутні.
Протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали по документуванню адміністративного правопорушення складено відповідно до вимог ст.256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі від 07 листопада 2015 року; Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції від 06 листопада 2015 року.
До протоколу про адміністративне правопорушення додані належно оформлені матеріали, передбачені розділом ІХ «Особливості оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.124 КупАП» Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі від 07 листопада 2015 року.
Протокол підписаний особою, яка його склала, та безпосередньо ОСОБА_1 , якому у встановленому законом порядку роз'яснено його права, передбачені ст.268 КупАП.
Отже, зі змісту оскаржуваної постанови суду першої інстанції вбачається, що при прийнятті рішення суд повно, об'єктивно та всебічно проаналізував зібрані по справі докази, дав їм належну оцінку та дійшов правильного й законного висновку про доведеність винності ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП і такий висновок, всупереч тверджень апелянта, ґрунтується на наявних у провадженні доказах.
Судом першої інстанції повно та всебічно з'ясовано обставини та механізм вчинення ДТП, які мають значення для вирішення справи, і які наведено у оскаржуваній постанові.
Доводи ОСОБА_1 про те, що інший учасник ДТП також допустив порушення ПДР апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки, виходячи зі змісту ст.ст.7, 254, 279, 280 КУпАП, розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється лише щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення, на що правильно звернув увагу суд першої інстанції.
Вирішуючи апеляційну скаргу, апеляційний суд відповідно до приписів ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини застосовує при розгляді даної справи Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Апеляційний суд застосовує загальноприйнятий європейський стандарт доказування «поза розумним сумнівом», сформульований у рішеннях ЄСПЛ, зокрема від 14 лютого 2008 року у справах «Кобець проти України» (п.43) та «Авшар проти Туреччини» (п. 282), «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, «Барбера, Мессеге і Ябардо про Іспанії» від 6 грудня 1998 року; доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
Винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ст.124 КУпАП доводиться сукупністю ознак та неспростовних презумпцій, які наведені вище, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, які доводять факт вчинення правопорушення і не викликають у суду сумнівів.
Всі вказані докази одержані законним шляхом.
Оцінюючи сукупність наявних в справі доказів апеляційний суд дійшов висновку, що твердження ОСОБА_1 з приводу відсутності в його діях ознак правопорушення, передбаченого, передбаченого ст.124 КУпАП, не відповідають встановленим обставинам справи та повністю спростовуються сукупністю досліджених в суді першої інстанції матеріалів справи про адміністративне правопорушення, та відповідно розцінюються як такі, що спрямовані на уникнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності.
Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено. Як і не встановлено істотних порушень норм КУпАП, які могли б стати підставою для скасування постанови, як про це просить в апеляційній скарзі апелянт.
Даючи оцінку доводам, викладеним у апеляційній скарзі, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справах «Серявін та інші проти України», «Трофимчук проти України», «Проніна проти України»). Отже, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо наведення обґрунтування рішення, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Апеляційний суд враховує, що викладені в цій постанові висновки прийнятого рішення та його мотивування є достатніми і зрозумілими та відповідають вимогам закону.
Таким чином, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що судом першої інстанції було прийнято законне і обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та закриття провадження у справі у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, з наведенням обґрунтованої мотивації прийнятого рішення.
Враховуючи наведене, постанова Дарницького районного суду міста Києва від 15 червня 2023 року є законною та обґрунтованою, і підстав для її скасування або зміни не вбачається.
Керуючись положеннями статті 247, 284, 294 КУпАП, апеляційний суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Дарницького районного суду міста Києва від 15 червня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Т.О. Писана