КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 11-сс/824/5109/2023 Головуючий у 1-й інстанції: ОСОБА_1
Унікальний № 753/13092/23 Доповідач: ОСОБА_2
Категорія: ст. 181 КПК
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 вересня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді- ОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засідання - ОСОБА_5
за участю:
прокурора - ОСОБА_6
захисника - ОСОБА_7
підозрюваного - ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві апеляційну скаргу прокурора Дарницької окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 02 серпня 2023 року, -
ВСТАНОВИЛА:
Цією ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання слідчого СВ Дарницького УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_9 , погодженого прокурором Дарницької окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_10 , про застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту відносно
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця
м. Києва, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, прокурор подав апеляційну скаргу з доповненнями, в яких просить ухвалу слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 02 серпня 2023 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою застосувати до ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, строком на 2 місяці.
Мотивуючи свою апеляційну скаргу вказує на те, що оскаржувана ухвала є незаконною, необґрунтованою, а висновки слідчого судді не відповідають фактичним обставинами кримінального провадження.
Так, надаючи оцінку обґрунтованості повідомлення про підозру, слідчим суддею здійснено аналіз висновку експерта за результатами проведення експертно-будівельно-технічного дослідження № 104/03/2017 від 21.03.2017.
У мотивувальній частині рішення слідчим суддею критично оцінено вказаний документ, а також зроблено висновок щодо його недопустимості, у зв'язку з тим, що він здобутий у позапроцесуальному порядку.
При цьому, слідчим суддею не надано належної оцінки доводам прокурора щодо походження вказаного висновку експертного дослідження, у яких зазначалось, що це дослідження проводилось в ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, яке здійснювалось слідчими СБУ, а в подальшому ці кримінальні провадження були об'єднані за № 22017101110000307.
Однак, слідчий суддя не зважаючи на викладені обставини дійшов безпідставного висновку про отримання зазначеного вище експертного дослідження до внесення відомостей в ЄРДР.
Крім того, в ході проведення судового розгляду, суд першої інстанції вдався до оцінки доказів у кримінальному провадженні, взявши до уваги положення договору підряду, договору про здійснення технічного нагляду та договору про передачу майна на відповідальне зберігання як докази невинуватості ОСОБА_8 .
Зокрема, оцінюючи договір підряду № 1/28к від 01.11.2016, договору на здійснення технічного нагляду № 1/28 від 14.12.2016, а також договору відповідального зберігання № 1/28К/2 від 04.01.2017, слідчий суддя прийняв до уваги тільки пояснення сторони захисту, залишивши поза увагою пояснення сторони обвинувачення, у яких вказувалось на факт підписання ОСОБА_8 актів виконаних робіт без будь-яких претензій та зауважень, у той час як вже у січні, під час натурного обстеження об'єкту експертом, виявлено невиконання робіт на суму більше 4 мільйонів гривень, які здатен був оцінити будь-хто, навіть не володіючи спеціальними технічними знаннями.
Відтак, на думку прокурора, під час постановлення оскаржуваного рішення слідчим суддею порушено принцип безсторонності, оскільки судом беззаперечно прийняті до уваги всі доводи сторони захисту та не оцінено критично докази надані стороною обвинувачення.
Окрім цього, як мотивацію для визнання повідомлення про підозру необґрунтованою, слідчим суддею був використаний лист начальника Управління поліції охорони Києва від 31.08.2017. Вказаний документ стороною захисту до матеріалів кримінального провадження не долучався, не був об'єктом дослідження, не стосується предмету судового розгляду щодо обрання запобіжного заходу чи обґрунтованості підозри, а відтак не зрозуміло на підставі чого зазначений документ був врахований слідчим суддею, оскільки визначення повноти проведення робіт по капітальному ремонту об'єкту взагалі не відноситься до компетенції Поліції охорони м. Києва.
Таким чином, надавши оцінку наявним у справі доказам слідчий суддя допустив порушення норм чинного кримінального процесуального закону, оскільки на даній стадії провадження, суд першої інстанції не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не в праві оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи ні у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для вручення їй повідомлення про підозру.
Щодо наявності існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, то вони, на думку прокурора, також є доведеними.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, захисника та підозрюваного, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги та просили залишити ухвалу слідчого судді без змін, вивчивши матеріали судового провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Як вбачається з наданих в апеляційний суд матеріалів, що у провадженні слідчого відділу Дарницького УП ГУ НП в м. Києві перебуває кримінальне провадження № 22017101110000307, відомості щодо якого внесено до ЄРДР від 18.12.2017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 367 КК України.
29.06.2023 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.
28.07.2023 слідчий СВ Дарницького УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_9 , за погодженням з прокурором Дарницької окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_10 , звернувся з клопотанням до слідчого судді Дарницького районного суду міста Києва про застосування відносно ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, із забороною залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 цілодобово, із покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду міста Києва від 02 серпня 2023 року відмовлено у задоволенні клопотання слідчого про застосування відносно ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, із забороною залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 цілодобово, із покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
З таким рішенням слідчого судді колегія суддів погодитися не може, з огляду на наступне.
Згідно ч. 1 та 2 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини,вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Крім того, слід зазначити й про те, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5ст. 9 КПК України, необхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Як вбачається з повідомлення про підозру, ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.
В даному кримінальному провадженні зв'язок підозрюваного ОСОБА_8 з вчиненим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами. Сукупність цих доказів дають підстави вважати, що причетність ОСОБА_8 до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення є обґрунтованою.
При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, колегія суддів вважає, що наявність фактів та інформації, на які посилаються органи досудового розслідування та які містяться в матеріалах справи, можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що ОСОБА_8 може бути причетний до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.
З урахуванням зазначеного, посилання прокурора в апеляційній скарзі на наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, заслуговують на увагу.
Крім того, колегією суддів враховується і практика Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Щодо існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про недоведеність прокурором їх існування.
Згідно ч. 3 ст. 194 КПК України, слідчий суддя, суд має право зобов'язати підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, судом, якщо прокурор доведе обставини, передбачені пунктом 1 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктами 2 та 3 частини першої цієї статті.
Дослідивши матеріали провадження, слідчий суддя правильно встановив, що виключних обставин для застосування відносно ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту немає, оскільки даних, які б свідчили про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів у клопотанні слідчого не вказано та прокурором в судовому засіданні не доведено.
Тому, виходячи із встановлених конкретних обставин кримінального провадження, існування обґрунтованої підозри ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, недоведеності як існування ризиків у кримінальному провадженні, так і неможливості недостатності застосування більш м'яких запобіжних заходів, колегія суддів приходить до висновку про необхідність покладення на підозрюваного обов'язку прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого та прокурора, що в даному випадку, зможе повною мірою гарантувати належну процесуальну поведінку останнього.
За таких обставин, апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню, ухвала слідчого судді скасуванню з постановленням нової ухвали про часткове задоволення клопотання слідчого із покладенням на підозрюваного обов'язку прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого та прокурора.
Керуючись ст. ст. 176-178, 181, 194, 196, 199, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу прокурора Дарницької окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 , - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 02 серпня 2023 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання слідчого СВ Дарницького УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_9 , погодженого прокурором Дарницької окружної прокуратури
м. Києва ОСОБА_10 , про застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого СВ Дарницького УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_9 , погодженого прокурором Дарницької окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_10 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити частково.
Зобов'язати підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прибувати у відповідності до ч. 3 ст. 194 КПК України, за кожною вимогою до суду, слідчого та прокурора.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СУДДІ:
_____________ _______________ ________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4