КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 752/1054/21
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/10781/2023
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 вересня 2023 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді - доповідача Слюсар Т.А.,
суддів: Білич І.М., Лапчевської О.Ф.,
за участю секретаря судового засідання Шаламай Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 16 травня 2023 року у складі судді Саламон О.Б.,
у цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність старшого державного виконавця Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Дяченко Алли Олегівни, заінтересована особа: ОСОБА_2 ,-
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернувся у суд із скаргою на бездіяльність державного виконавця Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якій просив:
- визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця в питанні організації своєчасного прийняття рішення у відповідності до приписів Закону України «Про виконавче провадження» на підставі заяви від 10 квітня 2023 про примусове виконання рішення;
- зобов'язати державного виконавця на підставі заяви від 10 квітня 2023 вирішити питання щодо прийняття і надіслання скаржнику рішення у відповідності до приписів Закону України «Про виконавче провадження» з урахуванням правової оцінки, наданої судом.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 16 травня 2023 року у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на незаконність та необґрунтованість ухвали суду першої інстанції, просить її скасувати та ухвалити нове рішення, яким скаргу ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі.
Зазначає, що суд першої інстанції проігнорував передбачені п. 2 ч. 2 ст. 183 ЦПК України вимоги щодо надсилання копій процесуальних документів, на підставі яких суд зробив свої висновки по справі.
Вказує, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні скарги на підставі недопустимих доказів, поданих посадовою особою органу державної виконавчої служби.
Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.
В судове засідання учасники справи не з'явились, про день та час розгляду справи повідомлялися у встановленому законом порядку, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за можливе розгляд справи у їх відсутності, за правилами ч. 2 ст. 372 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Згідно з ч.ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Ухвала суду в повній мірі відповідає указаним вимогам закону.
Як убачається зі справи, на підставі рішення Деснянського районного суду м. Києва від 23.11.2021, яким з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто 2 800 дол. США боргу за розписками та судовий збір в сумі 840 грн 80 коп., 25.10.2022 видано виконачі листи (а.с. 25, 30).
10.04.2023 до Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Соломанчуком А.Ю. подано заяви про примусове виконання рішення суду до яких долучив виконавчі листи Деснянського районного суду м. Києва від 25.10.2022 (а.с. 24, 29).
Повідомленнями від 18.04.2023 ОСОБА_1 повернуто виконавчі документи без прийняття до виконання, на підставі п. 10 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки боржник мешкає за адресою АДРЕСА_1 , що територіально не відноситься до Деснянського ВДВС м. Києві ЦМУМЮ(м. Київ) (а.с. 26, 38).
Відмовляючи в задоволенні скарги ОСОБА_1 , районний суд виходив з того, що дії державного виконавця Деснянського ВДВС м. Києві ЦМУМЮ (м. Київ) є правомірними та вчинялися у відповідності до Закону України «Про виконавче провадження».
Колегія суддів погоджується з висновками місцевого суду, враховуючи наступне.
У відповідності до ч. 5 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
Між тим, відповідно до п. 10 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо виконавчий документ пред'явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.
Установлено, що подана ОСОБА_1 заява про примусове виконання рішення зареєстрована Деснянським ВДВС м. Києві ЦМУМЮ(м. Київ) за вх. № 9472 16.04.2023 (а.с. 24) та виконавцем сформовано повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання на підставі п. 10 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження»
Між тим, колегія суддів перевіривши доводи апеляційної скарги, вимоги закону щодо спірних правовідносин вважає заначити наступне.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
У відповідності з ч. 1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Положеннями п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Згідно з положеннями статті 2 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" правовою основою діяльності органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є Конституція України, цей Закон, міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, інші закони, нормативно-правові акти, прийняті на їх виконання.
З виконавчого листа виданого Деснянським районним судом м. Києва, убачається, що у розділі даних про боржника значиться адреса: АДРЕСА_1 , що територіально не відноситься до Деснянського ВДВС м. Києві ЦМУМЮ(м. Київ).
Відповідно п. 10 ч. 4 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо виконавчий документ пред'явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.
Отже, державним виконавцем правомірно прийнято рішення про повернення виконавчого листа стягувачу без виконання.
Та обставина, що виконавчі листи про стягнення з ОСОБА_2 на користь скаржника грошових коштів видано Деснянським районним судом м. Києва на виконання рішення, ухваленого цим же судом, по справі правового значення не має, остільки виконавчі документи виконуються за місцем проживання, перебування боржника або за місцезнаходженням його майна.
Між тим, ОСОБА_1 , подаючи до Деснянського ВДВС у м. Києві ЦМУМЮ (м. Київ) виконавчі листи на примусове виконання судового рішення не долучив докази на підтвердження того, що адреса проживання чи перебування боржника є територія, на яку поширюється компетенція зазначеного органу державної виконавчої служби.
За таких обставин, посилання апеляційної скарги про те, що саме Деснянський ВДВС у м. Києві ЦМУМЮ (м. Київ) повинен виконувати судове рішення не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в суді апеляційної інстанції.
З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що державний виконавець Деснянського ВДВС м. Києві ЦМУМЮ Дяченко А.О. прийняла правомірне рішення від 18.04.2023 у формі повідомлення про повернення стягувачу без прийняття до виконання виданих 25.10.2022 Деснянським районним судом міста Києва виконавчих листів у справі № 752/1054/21.
Суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення скарги ОСОБА_1 .
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Колегія суддів не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права. Відтак, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 16 травня 2023 року залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дати складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повне судове рішення складено 27 вересня 2023 року.
Суддя-доповідач:
Судді: