КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
1[1]
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 вересня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 16 березня 2023 року про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_5 на бездіяльність уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, яка полягає у невнесені відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 16 березня 2023 року відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_5 на бездіяльність уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, яка полягає у невнесені відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Рішення слідчого судді мотивовано тим, що виходячи зі змісту заяви ОСОБА_5 від 01 березня 2020 року про вчинення кримінального правопорушення, а саме, невиконання ухвали № 991/9521/10 від 24.11.2020 року, яку поставив слідчий суддя Вищого антикорупційного суду, слідчий суддя вважає, що, в розумінні ст. ст. 2, 11 КПК України, вона не містить даних про вчинення діяння, яке містить ознаки злочину та є суспільно небезпечним, а тому в уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, не виникло обов'язку внести відомості до ЄРДР.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 16 березня 2023 року скасувати, та постановити нову ухвалу, якою його скаргу задовольнити. Зобов'язати уповноважену особу Територіального управління Державного бюро розслідування, розташованого у місті Києві, внести до ЄРДР відомості, викладені в заяві ОСОБА_5 від 01 березня 2023 №VYH-20230301-12-01-02 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 382 КК України, та надати ОСОБА_5 відповідний витяг з ЄРДР.
Апелянт вважає, що ухвала слідчого судді є незаконною, невмотивованою, необґрунтованою та постановлена з істотними порушеннями кримінального процесуального закону.
Так, на думку апелянта, слідчий суддя зробив хибні висновки, і узявся вирішувати, чи невиконання судового рішення може бути підставою для того, щоб вважати це кримінальним правопорушенням. Проте, насправді, невиконання судового рішення - це один із самих серйозних злочинів, бо він підриває основи Держави.
Апелянт вказує на те, що слідчий суддя повинен був лише розглянути скаргу встановити чи скаржник звернувся до належного органу і суду, чи він додав докази звернення до органу, чи орган надав доказ прийняття рішення щодо звернення до цього органу. Проте, нічого цього не було перевірено.
Відповідно до правової позиції, яку виклав Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у узагальненні «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування» від 12.01.2017 №9-49/0/4-17: «Водночас, якщо особа звертається із певним документом до органів, відповідальних за реалізацію завдань кримінального провадження, пов'язаних із вчиненням, на її думку, кримінального правопорушення, то таке звернення недопустимо розцінювати як таке в якому реалізується право особи на внесення пропозицій стосовно вдосконалення роботи органів досудового розслідування, викриття недоліків у їх роботі або як прояв участі у державних справах. Також неправильно (з цих же міркувань) розглядати заяви, які, на думку уповноважених суб'єктів органів досудового розслідування, містять відомості про кримінальне правопорушення, за правилами ст. 214 КПК а які таких відомостей не містять, - за правилами Закону України «Про звернення громадян», оскільки така ознака не може використовуватись як розмежувальна для цих двох видів звернень.
Тобто, апелянт вказує на те, що слідчий суддя, не дослідив позицію слідчого, а самостійно прийняв рішення без урахування доказів, які були надані слідчому судді.
З наведених підстав обґрунтованою є практика слідчих суддів, які визнають протиправною бездіяльність слідчих та прокурорів із невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, якщо заява, яка, на думку особи, що її подала, містила відомості про кримінальне правопорушення, однак була розглянута в порядку Закону України «Про звернення громадян».
Отже, якщо зі звернення особи вбачається, що вона порушує перед органом досудового розслідування питання про вчинення кримінального правопорушення, ініціюючи здійснення ним дій, визначених КПК, то навіть за умови, що результати аналізу наведених особою відомостей свідчать про відсутність ознак складу злочину, такі відомості мають бути внесені до ЄРДР з подальшим закриттям кримінального провадження відповідно до ст. 284 КПК.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, виходячи з таких підстав.
Як убачається з матеріалів провадження, ОСОБА_5 засобами електронного зв'язку направив до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, заяву № VYH-20230301-12-01-02 від 01 березня 2023 року про вчинення кримінального правопорушення, а саме: невиконання ухвали № 991/9521/10 від 24 листопада 2020 року, яку поставив слідчий суддя Вищого антикорупційного суду.
03 березня 2023 року ОСОБА_5 подав до Печерського районного суду м. Києва скаргу на бездіяльність слідчого, у якій просив зобов'язати уповноваженого особу ТУ ДБР, розташованого у м. Києві, внести відомості до ЄРДР, вручити витяг з ЄРДР та вручити пам'ятку про процесуальні права та обов'язки потерпілого.
Відмовляючи у задоволенні скарги ОСОБА_5 , слідчий суддя виходив з того, що заява ОСОБА_6 від 01 березня 2023 року про вчинення кримінального правопорушення, а саме, невиконання ухвали № 991/9521/10 від 24.11.2020 року, яку поставив слідчий суддя Вищого антикорупційного суду, в розумінні ст. ст. 2, 11 КПК України, не містить даних про вчинення діяння, яке містить ознаки злочину та є суспільно небезпечним.
Такий висновок слідчого судді, колегія суддів вважає обґрунтованим.
Так, згідно з ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відповідно до ч. 5 ст. 214 КПК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань, серед іншого, вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.
Положення ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв'язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому відомості, які вказують на ознаки складу злочину, кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
На підставі п. 2 Розділу ІІ Положення про ЄРДР, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора України № 298 від 30.06.2020, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п'ятої статті 214 КПК України, зокрема, мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Вищезазначені положення закону дають підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо ж зі змісту заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР і це слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Таким чином, закон передбачає необхідність попереднього вивчення слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення.
Як вірно зазначив в ухвалі слідчий суддя, зміст заяви ОСОБА_5 в розумінні ст. ст. 2, 11 КПК України, не містить даних про вчинення діяння, яке містить ознаки злочину та є суспільно небезпечним.
Відтак, доводи апелянта про те, ухвалою від 16 серпня 2023 року слідчий суддя порушив норми ст. 214 КПК України є безпідставними.
Що стосується доводів апеляційної скарги про те, що відомості до ЄРДР слід вносити з тексту заяви, яка може мати ознаки злочину, а перевірити це поза межами кримінального провадження ч. 3 ст. 214 КПК України заборонено, то колегія суддів зауважує, що хоч кримінальний процесуальний закон і не вимагає від заявника зазначення в заяві усіх складових злочину, разом з тим, відомості не по будь-якій заяві про вчинене кримінальне правопорушення тягнуть за собою процесуальні наслідки у виді внесення відомостей до ЄРДР уповноваженою на те особою, тобто не будь-яка заява про вчинене кримінальне правопорушення виключно з огляду на її назву набуває статусу цього документа і її подання до Державного бюро розслідувань не тягне за собою процесуальні наслідки у виді внесення відомостей до ЄРДР.
Окрім того, слід зазначити, що слідчий суддя не вирішував питання, які можуть бути предметом судового розгляду у кримінальному провадженні або віднесені до компетенції слідчого, прокурора під час досудового розслідування, тобто не давав оцінку обґрунтованості заяви та не досліджував докази, а лише вивчив її зміст на предмет лише наявності відомостей про кримінальне правопорушення, які підлягають внесенню до ЄРДР, а тому доводи апелянта, про те, що твердження слідчого судді по відсутність будь-яких об'єктивних даних, які дійсно свідчили б про ознаки злочину та підтвердили б реальність конкретної події злочину, суперечать вимогам ст. 214 КПК України, колегія суддів вважає безпідставними.
При цьому посилання ОСОБА_5 на викладену в узагальненні Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ позицію щодо внесення до ЄРДР відомостей навіть за умови, що результати аналізу наведених особою відомостей свідчать про відсутність ознак складу злочину, з подальшим закриттям кримінального провадження відповідно до ст. 284 КПК України, є неспроможним, оскільки суперечить вимогам ч. 1 ст. 214 КПК України, якою передбачено внесення до ЄРДР відомостей лише за наявності обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень.
Будь-яких порушень вимог кримінального процесуального закону, які б перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді ухвалити законне та обґрунтоване рішення, колегія суддів не вбачає.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про законність, обґрунтованість та вмотивованість постановленої слідчим суддею ухвали за скаргою ОСОБА_5 та підстав для її скасування не убачає.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 422 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 16 березня 2023 року про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_5 на бездіяльність уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, яка полягає у невнесені відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_5 - без задоволення.
Ухвала суду апеляційної інстанції оскарженню не підлягає.
СУДДІ:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа №757/8981/23-к
Провадження №11-сс/824/4080/2023
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_7
Доповідач ОСОБА_1