ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 вересня 2023 року Чернігів Справа № 620/11532/23
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Соломко І.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
У провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 (далі також - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі також - ГУПФУ в Чернігівській області, відповідач) про визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо нарахування та виплати пенсії за віком згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” із урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014, 2015 та 2016 роки та зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області провести з 02.06.2023 року перерахунок та виплату пенсії за віком відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2020, 2021 та 2022 роки, з урахуванням раніше виплачених сум.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області та отримувала з 10.12.2010 пенсію за вислугу років. 08.06.2023 позивачу призначена пенсія за віком відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 №1058-IV (далі- Закон №1058- IV) із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2014-2016 роки. Позивач вважає, що при призначенні у 2023 році пенсії за віком відповідно до Закону №1058- IV підлягає застосуванню середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком.
17.08.2023 ухвалою суду провадження у справі відкрито, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач надіслав суду відзив, у якому заперечив проти позову, мотивуючи тим, що у період з 10.12.2010 по 20.10.2010 позивач перебував на обліку як одержувач пенсії за вислугу років відповідно до Закону №1788, а з 02.06.2023 - відповідно до заяви позивача переведено на пенсію за віком відповідно до Закону №1058- IV. Зазначає, що позивачу первино призначено пенсію відповідно до Закону №1788, що і є різновидом пенсії за віком. З посиланням на положення ч.3 ст.45 Закону №1058-IV зазначає, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви, отже позивача переведено на пенсію за віком з 02.06.2023, при цьому застосовано показник середньої заробітної плати за 2014-2016 рік, який враховувався під час попереднього призначення виду пенсії з 01.10.2017. Таким чином, відсутні правові підстави для застосування показника середньої заробітної плати по Україні за 2020-2022 роки при переведенні з одного виду пенсії на інший, оскільки такий показник може бути застосований лише при первинному призначенні пенсії у 2023 році. Просить в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Розглянувши надані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд встановив таке.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області. З 10.12.2010 позивачу первинно призначена пенсія за вислугу років, як працівнику освіти, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Після досягнення загального пенсійного віку, позивач звернулася до відповідача із заявою від 02.06.2023 про призначення пенсії за віком (а.с.1-21).
02.06.2023 позивача переведено з пенсії за вислугу років по Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням 42 роки 5 місяців 19 днів страхового стажу (а.с.22-31).
На звернення позивача, відповідач листом від 10.07.2023 повідомив, що при переведенні з попереднього виду пенсії на пенсію за віком, застосовано показник середньої заробітної плати в Україні у розмірі 3764,40 грн із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсій.
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо застосування при призначенні пенсії за віком, середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014 - 2016 роки в розмірі 3764,40 грн., позивач звернулась до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.,
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статей 22, 44 Конституції України права і свободи людини та громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються й не можуть бути скасовані. Під час прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту й обсягу наявних прав і свобод.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
У преамбулі Закону №1788-ХІІ зазначено, що цей Закон відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.
Частиною першою статті 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-ІV (надалі, також Закон №1058-ІV) встановлено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
За приписами частини другої статті 40 Закону №1058-ІV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск: К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки.
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 +... + Кз n);
К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Водночас, частиною третьою статті 45 Закону №1058-ІV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший у пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
З аналізу зазначених вище норм законодавства слідує, що частиною третьою статті 45 Закону № 1058-IV установлюється порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-IV.
Однак у даному випадку має місце питання призначення іншої пенсії за іншим законом, а тому, слід враховувати показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії (пенсії за віком).
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 02.06.2022 року позивача переведено з пенсії за вислугу років по Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідач призначив позивачу пенсію за віком та здійснює виплату з 02.06.2023 по даний час, з урахуванням 42 роки 5 місяців 19 днів страхового стажу (а.с.22).
Статтею 7 Закону №1788-ХІІ передбачено, що звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсії за віком призначається незалежно від того, припинено роботу особою на час звернення за пенсією чи ні. Пенсія за вислугу років призначається лише при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.
Згідно з пунктом 11 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, пенсія за вислугу років призначається у разі звільнення з роботи, що дає право на цей вид пенсії. У разі зарахування після призначення пенсії за вислугу років на роботу, яка дає право на цей вид пенсії, виплата пенсії припиняється і поновлюється з дня, що слідує за днем звільнення з роботи.
Суд зазначає, що позивачу призначено пенсію з 10.10.2010 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону №1058-IV позивач звернулася вперше, а тому у відповідача були наявні підстави для призначення пенсії із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Верховний Суд України у постанові від 29.11.2016 року у справі №133/476/15-а зазначив, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону №1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому, при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення з одного виду пенсії на інший згідно частини 3 статті 45 Закону №1058-IV.
Аналогічна правова позиція викладена і в постановах Верховного Суду від 15 березня 2018 року по справі №521/4655/17, від 02 березня 2020 року у справі №175/4084/16-а, від 27.02.2020 у справі №513/298/17.
Разом з цим, відповідно до правової позиції Верховного Суду висловленій зокрема у постановах від 29 листопада 2016 року у справі № 133/476/15-а, від 14 лютого 2018 року по справі №465/5246/17, від 23 жовтня 2018 у справі № 334/2653/17, від 13 грудня 2018 у справі №185/860/17, від 06 лютого 2019 року у справі №333/1856/17 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі №876/5312/17, якщо особа отримувала пенсію за іншим Законом, звертається за призначенням пенсії згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», показник середньої заробітної плати має враховуватись за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії за Законом №1058-IV.
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області під час призначення позивачу пенсії згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» протиправно враховано показник середньої заробітної плати за 2014-2016 роки (три роки, що передували року призначення пенсії за вислугу років).
Відтак, належним способом захисту порушених прав позивача є зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком з 02.06.2023 із застосуванням показника середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, відповідно до положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за 2020-2022.
Згідно приписів частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього кодексу, проте згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності своїх дій.
На підставі вищевикладеного, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Тому, на користь позивача підлягає стягненню, сплачений ним при поданні позовної заяви, судовий збір в розмірі 1073,60 грн.
Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо застосування при призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком, середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014 - 2016 роки.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити ОСОБА_1 з 02.06.2023 перерахунок та виплату пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три роки, що передують року розрахунку пенсії за віком, за 2020-2022 роки.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1073,60 грн (одна тисяча сімдесят три гривні 60 коп), сплачений відповідно до квитанції від 30.07.2023.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 АДРЕСА_1 рнокпп НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області вул.П'ятницька, 83-А,м.Чернігів,Чернігівська область,14005 код ЄДРПОУ 21390940.
Повний текст рішення виготовлено 26 вересня 2023 року.
Суддя І.І. Соломко