УХВАЛА
27 вересня 2023 року Справа № 580/7604/23
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової розглянув матеріали адміністративної справи № 580/7604/23 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська 23, м. Черкаси, 18001, код ЄДРПОУ 21366538), про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, постановив ухвалу.
23.08.2023 вх.№33363/23 ОСОБА_1 звернулася до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2023 згідно з ч. 4 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням показника середньої заробітної плати 9118, 81 грн;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити з 01.07.2023 перерахунок пенсії ОСОБА_1 згідно з ч. 4 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням показника середньої заробітної плати 9118, 81 грн.
Додатково просить стягнути з відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1073,60 грн.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду 28.08.2023 позовна заява залишена без руху.
22.09.2023 вх. 40459/22 позивач надала до суду позовну заяву в редакції, де визначає відповідачем Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, проте з огляду на прийнятий індивідуальний акт про відмову гр. ОСОБА_1 у перерахунку пенсії іншим суб'єктом - Головним управлінням ПФУ в м. Києві, вимоги до належного відповідача у контексті п. 2 ч. 1 ст. 5 КАС України не формує.
Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам статті 160, 161 КАС України, тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, з огляду на таке.
Суд зобов'язаний з'ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб (висновки у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 у справі № 912/1856/16, від 14.05.2019 у справі № 910/11511/18, у справі №10/7164/19).
Велика Палата Верховного Суду в постановах від 29.05.2018 у справі № 800/341/17 (9991/944/12) і від 12.11.2019 у справі № 9901/21/19 зазначила, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до КАС України, у межах позовних вимог.
В обґрунтуванні позову позивач не зазначає про прийняте рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві - індивідуальний акт від 04.07.2023 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до ч. 4 статті 42 Закону №1058, статуту учасника справи не визначає, відповідні позовні вимоги не формує.
Згідно із частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право кожної особи в порядку, встановленому цим Кодексом, на звернення до адміністративного суду, якщо особа вважає, що суб'єктом владних повноважень порушені права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 01.04.2020 у справі № 821/1438/17.
Ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов'язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення. На цьому акцентувала увагу Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.01.2023 у справі № 9901/278/21.
Правовий акт індивідуальної дії виданий суб'єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов'язкових правил поведінки та стосується прав і обов'язків чітко визначеного суб'єкта (суб'єктів), якому він адресований.
Рішення, яке приймається суб'єктом владних повноважень у межах його дискреційних повноважень є правомірним лише за умови, що воно відповідає всім критеріям, що визначені частиною другою статті 2 КАС України (висновки ВС у справі №380/13558/21).
Позивач у позовній заяві визнає відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, проте не зазначає які саме права були порушені саме цим відповідем, з огляду на прийняте рішення (індивідуальний акт) іншим органом ПФУ - Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві від 04.07.2023 про відмову у перерахунку пенсії за результатом розгляду заяви позивача від 28.06.2023.
Відповідно до частини 4 статті 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Верховний Суд у справі №826/16958/17 ЄДРСР 77537724 зазначив: якщо від наявності доказу залежить визначення предмета спору та підтримання позивачем відповідних вимог, позивач не може перекладати на суд власний обов'язок визначитися з предметом спору. Позивач має врахувати, що за кожну вимогу немайнового характеру має бути сплачений судовий збір у сумі 1073.6 грн (щодо індивідуального акта - рішення від 04.07.203) та у разі обрання інших способів захисту - формування непохідних вимог (у контексті ст.5 КАС України з урахуванням п.19, п.23 ч.1 ст.4 КАС України).
Відповідно до частини 2 статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.2, 5, 121, 169, 241-243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Продовжити строк для усунення недоліків позовної заяви за позовом ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.
Надати позивачеві для усунення недоліків позовної заяви п'ять днів з дати отримання копії ухвали.
Позивачем недоліки можуть бути усунуті шляхом надання: позовної заяви в новій редакції оформленої з дотриманням вимог п.2, п.4 ч.1 статті 5 КАС України та з обгрунтуванням змісту і характеру порушеного права позивача/протиправного втручання обраним відповідачем; обгрунтування способу захисту з огляду на наявне рішення (індивідуальний акт), обранням належного відповідача/відповідачів у цій справі.
У разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде повернута позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з дати підписання та не оскаржується.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Суддя Лариса ТРОФІМОВА