РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 вересня 2023 року справа № 580/7441/23
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Каліновської А.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про відмову у призначенні пенсії від 14.11.2022 №2285505734 в частині не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 25.07.1979 по 31.12.1998, згідно трудової книжки серія НОМЕР_1 від 13.03.1980;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди роботи з 25.07.1979 по 31.12.1998 згідно трудової книжки серія НОМЕР_1 від 13.03.1980.
Також позивач просить стягнути з відповідача судові витрати.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 23.08.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області із заявою про призначення пенсії за віком. За результатами розгляду поданої заяви про призначення пенсії отримав рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 14.11.2022 №2285505734, яким відмовлено у призначенні за віком, у зв'язку з відсутністю необхідного стажу роботи, який дає право на пенсію за віком. Позивач вважає, що прийняте рішення порушує її право на соціальний захист та на державне пенсійне забезпечення, суперечить чинному законодавству та є протиправним, а тому підлягає скасуванню.
Відповідач у визначений судом строк відзив на позов не подав.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
З матеріалів справи судом встановлено, що 08.11.2022 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області із заявою про призначення пенсії за віком.
За принципом екстериторіальності Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області рішенням від 14.11.2022 №2285505734 відмовило позивачу у призначенні пенсії за віком, у зв'язку з відсутністю необхідного стажу роботи, який дає право на пенсію за віком.
Не погоджуючись із рішенням щодо відмови в призначенні пенсії, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05.11.1991 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон 1788-XII) та Законом України від 09.07.2003 1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Періоди, з яких складається страховий стаж, визначені в статті 24 Закону ?1058-IV, відповідно до якої страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (частина перша статті 24).
Відповідно до частини першої статті 24 Закону 1058-IV період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності), допомогу по частковому безробіттю, допомогу по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (частина друга статті 24 Закону 1058-IV).
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (частина четверта статті 24 Закону 1058-IV).
Відповідно ст. 26 Закону 1058-IV починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років.
Як встановлено статтею 62 Закону 1788-XII, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Відповідно до статті 62 Закону 1788-XII постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (надалі Порядок 637).
Пунктами 1, 2 Порядку 637 визначено основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про стаж роботи не збереглися, підтвердження стажу роботи здійснюється органами Пенсійного фонду України на підставі показань свідків.
Відповідно до пункту 3 Порядку 637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Пунктом 17 Порядку 637 визначено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливість їх одержання у зв'язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.
За відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника (пункт 18 Порядку 637).
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються додаткові докази, зазначені у пункті 3 Порядку 637: довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи, а за відсутності документів про наявний стаж або відсутності архівних даних, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, пов'язаних з заявником спільною роботою.
Судом досліджено копію трудової книжки ОСОБА_1 НОМЕР_2 , дата заповнення трудової книжки 13.03.1980. Записи титульного листа трудової книжки засвідчені підписом власника трудової крижки та особи, відповідальної за видачу трудових книжок, яка містить наступні записи про його трудову діяльність у спірний період:
- з 25.07.1979 по 17.09.1979 працював слюсарем-будівельником по 3 розрядку будівельного управління «Торгстрой»;
- з 03.01.1980 по 26.01.1980 працював слюсарем інструментальником по 3 розрядку будівельного управління «Торгстрой»;
- з 26.01.1980 по 25.07.1980 слюсарем інструментальником 3 розрядку на госпрозрахункову дільницю малої механізації управління будівництвом;
- з 01.09.1980 по 21.03.1983 навчався в Криворізькому авіаційно-технічному училищі цивільної авіації;
- з 22.04.1983 по 01.06.1983 працював на посаді авіамеханіка 3 розряду про приладним устаткуванням літаків в АТБ;
- з 01.06.1983 по 10.10.1986 працював на посаді авіатехніка 4 розряду по експлуатації електронного устаткування літаків в ЦОО АТБ;
- з 03.11.1986 по 07.08.1987 працював старшим черговим електромонтером по обслуговуванню ГТУ;
- з 01.09.1987 по 22.06.1988 працював на посаді електрика/старшого електрика ДОК №3;
- з 09.09.1988 по 01.06.1991 працював електромонтером 4 розряду Кримського територіального агентства повітряних сполучень;
- з 01.06.1991 по 01.10.1996 працював електромеханіком 4 розряду бюро АПД інформаційно-обрахункового центру;
- з 26.08.1998 по 01.08.2000 працював авіатехніком на Авіакомпанії «Таврія-Мак».
У рішенні Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області рішенням від 14.11.2022 №2285505734 про відмову у призначенні пенсії за віком зазначено, що до страхового стажу позивача не зараховано періоди з 25.07.1979 по 31.12.1998 згідно трудової книжки НОМЕР_1 , оскільки записи про стаж роботи розпочинається з 1979 року, а дата заповнення трудової книжки 13.03.1980. печатка не відповідає назві організації, в якій працював заявник на дату запевнення трудової книжки. Необхідно надати довідку про перейменування.
Разом з тим суд зазначає, що станом на дату першого заповнення трудової книжки позивача - 25.07.1979, порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях визначався Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, яка була затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.1974 №162, яка містила приписи, що внесення достовірних та правильних записів до трудової книжки працівника покладається саме на роботодавця, який зобов'язаний здійснити виправлення у трудовій книжці у разі виявлення неправильного або неточного запису.
Водночас суд звертає увагу, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, а неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки чи іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на загальних підставах.
Наведене цілком узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 21.02.2018 у справі №687/975/17, висновки якого мають враховувати суди відповідно до положень частини п'ятої статті 242 КАС України.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для не врахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Отже, недоліки заповнення титульної сторінки трудової книжки позивача, при дотриманні усіх вимог щодо порядку оформлення записів, що містять відомості про роботу (прийняття на роботу, переведення, звільнення з роботи тощо), не є підставою для не зарахування спірних періодів до стажу його роботи.
З огляду на те, що трудова книжка є основним документом, що підтверджує трудовий стаж, тому суд вважає, що трудова книжка ОСОБА_1 НОМЕР_2 оформлена належним чином, тому суд дійшов висновку визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про відмову у призначенні пенсії від 14.11.2022 №2285505734 та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати періоди роботи позивача до його страхового стажу, зокрема, з 25.07.1979 по 17.09.1979, з 03.01.1980 по 26.01.1980, з 26.01.1980 по 25.07.1980, з 01.09.1980 по 21.03.1983, з 22.04.1983 по 01.06.1983, з 01.06.1983 по 10.10.1986, з 03.11.1986 по 07.08.1987, з 01.09.1987 по 22.06.1988, з 09.09.1988 по 01.06.1991, з 01.06.1991 по 01.10.1996, з 26.08.1998 по 01.08.2000.
Відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Так порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку), поновлення пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок №22-1).
Відповідно до пункту 4.1 Порядку №22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3). Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.
Пунктом 4.3 Порядку №22-1 визначено, що не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Статтею 58 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії (переводить ) та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд України має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.
Таким чином, суд, з метою ефективного захисту прав позивача від порушень з боку суб'єкта владних повноважень, дійшов висновку вийти за межі позовних вимог на підставі ст. 9 КАС України та відповідача повторно розглянути заяву позивача від 08.11.2022 про призначення пенсії за віком та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду, зазначених у цьому рішенні.
Враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини 1 статті 139 вказаного Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Зважаючи на те, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, то судові витрати зі сплати судового збору стягуються за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно задоволених вимог.
Інших доказів понесених судових витрат, станом на час прийняття рішення, матеріали справи не містять.
Керуючись ст.ст. 2, 72-78, 132-139, 242-245, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 14.11.2022 №2285505734 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40030, м. Суми, вул. Пушкіна, 1, код ЄДРПОУ 21108013) зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) період його роботи з 25.07.1979 по 17.09.1979, з 03.01.1980 по 26.01.1980, з 26.01.1980 по 25.07.1980, з 22.04.1983 по 01.06.1983, з 01.06.1983 по 10.10.1986, з 03.11.1986 по 07.08.1987, з 01.09.1987 по 22.06.1988, з 09.09.1988 по 01.06.1991, з 01.06.1991 по 01.10.1996, з 26.08.1998 по 01.08.2000, а також період навчання з 01.09.1980 по 21.03.1983.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40030, м. Суми, вул. Пушкіна, 1, код ЄДРПОУ 21108013) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) від 08.11.2022 про призначення пенсії за віком та прийняти рішення по суті, з урахуванням правової оцінки суду, наданої у цьому рішенні.
У задоволенні інших вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40030, м. Суми, вул. Пушкіна, 1, код ЄДРПОУ 21108013) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 536 (п'ятсот тридцять шість) грн 80 коп.
Копію рішення направити учасникам справи.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Альона КАЛІНОВСЬКА