РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 вересня 2023 року справа № 580/6377/23
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гаврилюка В.О.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) подав позов до Військової частини НОМЕР_1 (далі - ВЧ НОМЕР_1 , відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", у розмірі 30000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на військовій службі у період дії воєнного стану, за лютий, березень, квітень, травень 2023 року з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", у розмірі 30000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на військовій службі у період дії воєнного стану, лютий, березень, квітень, травень 2023 року з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що проходить військову службу у ВЧ НОМЕР_1 , тому на період дії воєнного стану набув право на отримання додаткової винагороди у розмірі до 30000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на військовій службі. У зв'язку з тим, що відповідач не здійснював у повному обсязі виплату позивачу додаткової грошової винагороди відповідно до Постанови № 168 представник останнього звернувся до ВЧ НОМЕР_1 із заявою щодо виплати зазначеної винагороди. Однак, листом від 08.06.2023 № 182/1/33 відповідач повідомив про виплату вказаної винагороди за вересень 2022 року - січень 2023 року, за березень та квітень 2023 року у відповідних розмірах. При цьому, відповідач не надав інформації щодо виплати позивачу додаткової винагороди у розмірі до 30000 за лютий та травень 2023 року та не зазначив підстав не нарахування та не виплати такої винагороди.
Ухвалою від 26.07.2023 суддя Черкаського окружного адміністративного суду прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у адміністративній справі, вирішив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
15.08.2023 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову, зазначивши, що позивач перебував на стаціонарному лікуванні в періоди: з 20.02.2023 по 17.03.2023 в Черкаському обласному психоневрологічному диспансері Черкаської обласної ради; з 14.04.2023 по 21.04.2023 в КП "Дніпропетровський обласний клінічний центр кардіології і кардіохірургії" Дніпропетровської обласної ради та з 21.04.2023 по 05.08.2023 в кардіологічному відділенні військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України у зв'язку з чим не мав права на нарахування та виплату спірної додаткової винагороди за лютий-травень 2023 року. Звернув увагу, що виплата спірної додаткової винагороди здійснюється у період дії воєнного стану у порядку та на умовах, визначених керівниками відповідних міністерств та державних органів, за наявності наказу командира. Вказав, що згідно з пунктом 2 розділу XXХIV Порядку № 260, 30000 гривень виплачується військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань), при цьому підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у виконанні бойового (спеціального) завдання бути відповідним чином оформлено належними документами: рапортами командира підрозділу, журналом бойових дій, бойовим наказом (бойовим розпорядженням). Вказав, що на підставі рапорту від 05.05.2023 № 16860 позивачеві нараховано та виплачено спірну додаткову винагороду в розрахунку на місяць пропорційно часу проходження служби за період з 1 квітня по 08 квітня 2023 року (8 днів) в розмірі 8000 грн. При цьому в рапортах на виплату додаткової винагороди за лютий, березень, травень 2023 року командування батальйону морської піхоти військової частини № НОМЕР_1 не подавало відомості щодо участі позивача в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації під час перебування в районах ведення воєнних (бойових) дій (проведення заходів) в період дії воєнного стану.
Розгляд справи по суті відповідно до частини 3 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розпочато через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд зазначає таке.
Суд встановив, що відповідно до витягу з наказу командира ВЧ НОМЕР_1 від 20.10.2022 № 278 позивача зараховано до списків особового складу ВЧ НОМЕР_1 та на всі види забезпечення.
Згідно витягу з наказу командира ВЧ НОМЕР_1 від 28.01.2023 № 28 позивача залучено до складу сил, які залучаються та беруть безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф з метою виконання службових (бойових) завдань у складі оперативного ОТУ " ІНФОРМАЦІЯ_1 ".
Відповідно до витягів з наказів ВЧ НОМЕР_1 (а.с. 65-66, 68-69), виписного епікризу, довідки (а.с. 85-87) позивача направлено на стаціонарне лікування в періоди: з 20.02.2023 по 17.03.2023 в Черкаському обласному психоневрологічному диспансері Черкаської обласної ради; з 14.04.2023 по 21.04.2023 позивач перебував на стаціонарному лікуванні в КП "Дніпропетровський обласний клінічний центр кардіології і кардіохірургії" Дніпропетровської обласної ради та з 21.04.2023 по 05.08.2023 в кардіологічному відділенні військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України.
На адвокатський запит представника позивача листом від 08.06.2023 № 182/1/33 (а.с.29) ВЧ НОМЕР_1 повідомила, що додаткова винагорода за березень 2023 року була виплачена 14.04.2023 у сумі 23529 грн; додаткова винагорода за квітень 2023 року була виплачена 23.05.2023 у сумі 7880 грн.
Бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати додаткової винагороди у розмірі 30000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на військовій службі за лютий-травень 2023 року позивач вважає протиправною, а тому за захистом своїх прав, свобод та інтересів звернувся до суду з цим позовом.
Під час вирішення спору по суті суд зазначає таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII) Держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам затверджений наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260 (далі - Порядок № 260), відповідно до п. 2 якого грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту), а також додаткова винагорода на період дії воєнного стану; допомоги.
Зміст вказаних норм дає підстави для висновку про те, що військовослужбовці Збройних Сил України за рахунок коштів державного бюджету отримують грошове забезпечення, яке складається із основних виплат, додаткових та одноразових виплат. При цьому, розмір грошового забезпечення встановлюється Кабінетом Міністрів України, а Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69 "Про загальну мобілізацію" Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", в пункті 1 якої (у редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) установив, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям, зокрема, Збройних Сил, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Наказом Міністерства оборони № 44 від 25.01.2023 Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам доповнено новим розділом ХХХIV (Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану).
Відповідно до п. 2 розділу ХХХIV Порядку № 260 на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" виплачується в таких розмірах: 30000 гривень - військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань): у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, резерву Головнокомандувача Збройних Сил України Сил оборони держави, розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України, які здійснюють управління діючими угрупованнями військ (сил) (далі - завдання у складі угруповань військ (сил), резерву, пунктів управління); з протиповітряного прикриття та наземної оборони об'єктів критичної інфраструктури згідно з бойовими розпорядженнями; із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій згідно з бойовими (логістичними) розпорядженнями.
Військовослужбовцям, які в установленому законодавством порядку відряджені до складу військових адміністрацій у районах ведення воєнних (бойових) дій для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, виплата додаткової винагороди здійснюється у розмірі 30000 гривень.
Відповідно до п. п. 4, 5, 8, 9 розділу ХХХIV Порядку № 260 підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи) у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів: бойовий наказ (бойове розпорядження); журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад); рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Про підтвердження безпосередньої участі відряджених до військових частин (установ, організацій) військовослужбовців (далі - відряджені військовослужбовці) у бойових діях або заходах, командири військової частини (установи, організації), до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець, повідомляють органи військового управління, військові частини (установи, організації) за місцем штатної служби військовослужбовців.
Виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів: командирів (начальників) військових частин - особовому складу військової частини; керівника органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин.
Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видаються до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів.
Аналіз вказаних приписів постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 вказує на право військовослужбовців Збройних Сил України на отримання додаткової винагороди в розмірі 30000 грн пропорційно в розрахунку на місяць до днів служби. Разом з тим, приписи Порядку № 260 пов'язують виплату додаткової винагороди в розмірі 30000 грн до обставин виконання військовослужбовцями бойових (спеціальних) завдань згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань.
Суд зазначає, що виходячи з приписів частини третьої статті 7 КАС України, при визначенні права позивача на отримання додаткової винагороди пункт 2 розділу ХХХIV Порядку № 260, на застосуванні якого наполягає ВЧ НОМЕР_1 , не належить до застосування, оскільки за імперативною нормою частини четвертої статті 9 Закону № 2011-XII розмір грошового забезпечення військовослужбовців встановлюється Кабінетом Міністрів України, тоді як Міністром оборони України визначається виключно Порядок виплати грошового забезпечення.
Так само пунктом 2-1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 (у редакції чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин), на виконання якого внесено зміни до Порядку № 260, уповноважено керівників відповідних міністерств та державних органів визначати порядок і умови виплати додаткової винагороди, передбаченої цією постановою.
У зв'язку з цим визначення в пункті 2 розділу ХХХIV Порядку № 260 розмірів додаткової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України за певними критеріями виходить за межі наданих Міністерству оборони України повноважень.
Вказані висновки суду відповідають правовій позиції Верховного Суду, висловленій у постанові від 06 квітня 2023 року у справі № 260/3564/22.
З урахуванням зазначеного, доводи відповідача щодо відсутності у позивача права на отримання додаткової винагороди у лютому, березні, травні 2023 року з підстав не участі позивача в бойових діях, суд вважає необґрунтованими.
Із наявних у матеріалах справи витягів із наказів командира ВЧ НОМЕР_1 від 28.01.2023 № 28, від 12.02.2023 № 43, від 06.04.2023 № 98, від 15.04.2023 № 107, від 06.08.2023 № 220 (а.с. 64-69) суд встановив, що позивач у період з лютого по травень 2023 року (спірний період) проходив військову службу у ВЧ НОМЕР_1 , перебував у складі сил, які залучаються та беруть безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф з метою виконання службових (бойових) завдань у складі оперативного ОТУ " ІНФОРМАЦІЯ_1 ". За спірний період був відряджений на лікування з 13.02.2023 по 16.03.2023 включно, з 14.04.2023 по 05.08.2023 включно.
Таким чином, позивач має право на отримання додаткової винагороди у лютому-травні 2023 року в розмірі 30000 грн пропорційно в розрахунку на місяць до днів служби.
Стосовно доводів відповідача щодо відсутності у позивача права на додаткову винагороду у зв'язку із службовим розслідуванням стосовно обставинам несвоєчасного прибуття позивача до лікувального закладу у лютому 2023 року, суд зазначає таке.
Пунктом 14 розділу ХХХIV Порядку № 260 встановлено перелік умов, за наявності яких військовослужбовці не включаються до наказів про виплату додаткової винагороди, зокрема, які самовільно залишили військові частини, місця служби (дезертирували),- за місяць, у якому здійснено порушення, та за весь період самовільного залишення військової частини або місця служби (дезертирства), включаючи місяць повернення, оголошеного наказом командира (начальника).
Суд встановив, що наказом командира ВЧ НОМЕР_1 від 07.08.2023 № 1387 (а.с. 70) призначене службове розслідування за фактом нез'явлення вчасно без поважних причин до лікувального закладу позивача.
Разом з тим, суд зазначає про відсутність у матеріалах справи Акту службового розслідування та жодних доказів притягнення позивача до відповідальності за самовільне залишення військової частини, у зв'язку із чим суд вважає необґрунтованими посилання відповідача у вказаній частині.
Щодо обставин перебування позивача на стаціонарному лікуванні у періоди з 13.02.2023 по 16.03.2023 включно, з 14.04.2023 по 05.08.2023 включно, суд зазначає, що стаціонарне лікування позивача зумовлене отриманою ним травмою, пов'язаною із захистом Батьківщини, що підтверджується епікризами (а.с. 75-77, 85-86), у зв'язку із чим вказані періоди стаціонарного лікування, на переконання суду, мають бути враховані під час нарахування спірної додаткової грошової винагороди.
З урахуванням встановлених обставин, суд доходить висновку, що у лютому, березні, травні 2023 року, грошова винагорода згідно Постанови КМУ № 168 у розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, на яку позивач має право згідно вищевказаних висновків суду, протиправно не була нарахована та виплачена.
Суд врахував, що згідно витягу із наказу ВЧ НОМЕР_1 від 05.05.2023 № 742 (а.с. 105, 106), позивачу нараховано спірну грошову винагороду лише за 8 днів (з 01.04.2023 по 08.04.2023) у розмірі 8000 грн. Разом з тим, з підстав зазначених вище, суд доходить висновку, що відповідач здійснив нарахування спірної винагороди за квітень 2023 не у повному обсязі.
Підсумовуючи наведене, враховуючи не прийняття відповідачем наказу про нарахування позивачеві щомісячної додаткової винагороди та її невиплату за лютий, березень, травень 2023 року, а також неповну виплату за квітень 2023 року, суд вважає, що відповідач у спірних правовідносинах допустив протиправну бездіяльність.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.
Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до частини 1 статті 139 вказаного Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Зважаючи на те, що позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до Закону України "Про судовий збір" та не надав доказів понесення інших судових витрат, то підстави для їх розподілу відсутні.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 - 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", у розмірі 30000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на військовій службі у період дії воєнного стану, за лютий, березень, квітень, травень 2023 року.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", у розмірі 30000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на військовій службі у період дії воєнного стану, лютий, березень, квітень, травень 2023 року з урахуванням раніше виплачених сум.
Розподіл судових витрат не здійснювати.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Учасники справи:
1) позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 );
2) відповідач - Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ).
Рішення складене у повному обсязі та підписане 25.09.2023.
Суддя Василь ГАВРИЛЮК