Справа № 560/15393/23
РІШЕННЯ
іменем України
27 вересня 2023 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Шевчука О.П. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області , Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
Позивачка звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №968060145867 від 23.05.2023 року та рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області №968060145867 від 10.08.2023 року щодо відмови у перерахунку ОСОБА_1 пенсії за нормами Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року №3723-ХХІІ. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до стажу державної служби періоди роботи ОСОБА_1 в органах місцевого самоврядування, а саме на посаді секретаря виконавчого комітету Дунаєвецької селищної ради з 01.08.1982 по 22.03.2006 роки. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 10.08.2023 року пенсії державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ "Про державну службу" в розмірі 60 відсотків суми заробітної плати, врахувавши при перерахунку пенсії довідки про складові заробітної плати виданих Новодунаєвецькою селищною радою Хмельницької області за №248 та №249 від 08.08.2023.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що 16.05.2023 звернулася до відповідача із заявою про переведення на пенсію за віком відповідно до закону України "Про державну службу". Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області рішенням №968060145867 від 23.05.2023 року та листом за №2200-0304-8/57794 від 03.07.2023р. відмовило позивачці в її заяві №1367 від 16.05.2023р. про переведення її на пенсію за віком згідно із Законом України "Про державну службу" та перерахунку пенсії згідно довідки, оскільки в неї немає законних підстав. Не погоджуючись з отриманим рішенням і листом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області позивачка повторно 08.08.2023 звернулась із заявою №2146 до територіального пенсійного органу про переведення її на пенсію за віком згідно із Законом України "Про державну службу", однак 10.08.2023 року відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області рішенням №968060145867 відмовив позивачці в її заяві.
Не погоджуючись з такими рішеннями позивачка звернулась до суду з цим позовом.
Ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Від Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на адресу суду надійшов відзив, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Вказує, що рішенням від 10.08.2023 позивачці відмовлено в проведенні перерахунку пенсії з урахуванням довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця № 249 від 8.08.2023. Уповноваженим органом для призначення (перерахунку) пенсії є Пенсійний фонд, до компетенції якого і входить розгляд документів, в тому числі і поданих вперше. Суд не може перебирати компетенцію суб'єктів владних повноважень та досліджувати нові документи, яким не надавалась оцінка, та встановлювати на їх основі наявність чи відсутність права на призначення пенсії. Таким чином, відповідач діяв у відповідності до діючого законодавства.
З'ясувавши обставини, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог, так і заперечень, та оцінивши докази, суд прийшов до таких висновків, враховуючи наступне.
Суд встановив, що згідно матеріалів пенсійної справи, позивачка з 31.08.2005 отримувала пенсію за віком згідно Закону України “Про державну службу” від 16.12.1993 №3723-ХІІ (далі Закон №3723-ХІІ ).
З 01.03.2021 року ОСОБА_1 автоматично переведена на пенсію за віком згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
16.05.2023 року позивачка подала заяву до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з проханням переведення її на пенсію згідно Закону України «Про державну службу» №3723-XII від 16.12.1993 року, відповідно до ст.37-1 та перерахунку її пенсії державного службовця з врахуванням виданої Новодунаєвецькою (раніше Дунаєвецька) селищною радою в Хмельницькій області довідки - за №156 від 11.05.2023 року про складові заробітної плати державного службовця яка (який) працював(ла) за останньою прирівняною посадою.
Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області рішенням №968060145867 від 23.05.2023 року відмовило позивачці в переведенні її на пенсію за віком згідно із Законом України "Про державну службу", оскільки розмір пенсії після такого переведення буде меншим, а тому доцільності для переведення немає.
08.08.2023 позивачка звернулась до з заявою про переведення з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону №1058, на пенсію державного службовця на підставі пунктів 10 і 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VІII, ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723- ХІІ.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 10.08.2023 № 968060145867 позивачці відмовлено в проведенні перерахунку пенсії з урахуванням довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
До 01.01.2016 суспільні відносини, які охоплюють діяльність держави щодо створення правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу регулювались Законом України від 16.12.1993 № 3723 "Про державну службу" (далі Закон №3723).
З 01.05.2016 набрав чинності Закон України "Про державну службу" № 889-VIII від 10.12.2015 (далі-Закон № 889-VIII), в Прикінцевих та Перехідних положеннях якого закріплено, що Закон № 3723-ХІІ (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу XI Закону № 889-VIII втратив чинність.
Пунктом 10 розділу XI Прикінцевих та Перехідних положень Закону № 889-VIII визначено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Крім того, пунктом 12 розділу XI Прикінцевих та Перехідних положень Закону № 889-VIII передбачено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст.25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Частиною 1 ст. 37 Закону № 3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз. ч.1 ст.28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року-страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями,-у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Аналіз вищезазначених правових норм дає підстави для висновку, що за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), за останньою зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII.
Вказане узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою в постанові від 13 лютого 2019 року за результатами апеляційного перегляду рішення Верховного Суду 04 квітня 2018 року у зразковій справі № 822/524/18 (Пз/9901/23/18).
Отже, не зважаючи на те, що з 01.05.2016 Закон України від 16.12.1993 № 3723 "Про державну службу" втратив чинність, після вказаної дати особи, що працювали на державній службі за наявності передбачених ст.37 цього закону підстав, мають право на пенсію державного службовця.
Суд встановив, що відповідач не зарахував період роботи з 01.08.1982 - 22.03.2006 в органах місцевого самоврядування, а саме на посаді секретаря виконавчого комітету Дунаєвецької селищної ради.
Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 46 Закону №889-VІІІ час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування", входить до стажу державної служби.
Згідно з пунктом 6 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №229 від 25.03.2016, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про державну службу» №889-VІІІ від 10.12.2015.
Відповідно до пункту 8 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону №889- VIII, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством. Отже, в даному випадку належить керуватися Порядком обчислення стажу держаної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 травня 1994 року за №283.
Абзацом 13 пункту 2 Порядку № 283 передбачено, що до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема: на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених статтею 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.
Згідно п. 4 Порядку №283, до стажу державної служби зараховуються, зокрема, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування».
Відповідно до пункту 2 Порядку №283 до стажу державної служби зараховується (служба), зокрема, робота на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених статті 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.
Відповідно до частини третьої статті 46 Закону України "Про державну службу", Кабінет Міністрів України постановою від 25 березня 2016 року № 229 затвердив "Порядок обчислення стажу державної служби", (постанова набрала чинності з дня набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII "Про державну службу" - з 1 травня 2016 року).
Частиною 2 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 року № 229, визнано такою, що втратила чинність постанова Кабінету Міністрів України від 3 травня 1994 року № 283 "Порядок обчислення стажу державної служби".
Постанова Кабінету Міністрів України від 3 травня 1994 року № 283 "Порядок обчислення стажу державної служби" (далі Порядок № 283), була прийнята на виконання постанови Верховної Ради України від 16 грудня 1993 року "Про введення в дію Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723-XII. Відповідно до пункту 2 Порядку № 283, до стажу державної служби зараховується робота (служба) на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування. Пункт 2 "Порядку обчислення стажу державної служби", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1994 року № 283, доповнено абзацом вищенаведеного змісту постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2001 року № 1435. Згідно із статтею 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" від 7 червня 2001 року № 2493-III (в редакції на дату його прийняття, далі Закон № 2493-III), в органах місцевого самоврядування встановлюються такі категорії посад: - п'ята категорія-посади сільських голів; - шоста категорія-посади секретарів сільських рад.
Згідно правової позиції, викладеної Верховним Судом у постанові від 10.05.2018 по справі №351/1792/17, Суд дійшов висновку, що після набрання чинності Законом України «Про державну службу» №889 положення законодавства в частині механізму обрахунку стажу державної служби не змінилися. Відповідно до статті 46 Закону України «Про державну службу» №889 та пункту 4 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 №229, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування» зараховується до стажу державної служби. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом і у постанові від 26 червня 2018 року по справі № 735/939/17.
Враховуючи викладене, суд вважає протиправною бездіяльність відповідачів, щодо неврахування стажу державної служби позивачки на посаді секретаря виконавчого комітету Дунаєвецької селищної ради з 01.08.1982 - 22.03.2006, а тому суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до стажу державної служби періоди роботи ОСОБА_1 в органах місцевого самоврядування, на посаді секретаря виконавчого комітету Дунаєвецької селищної ради з 01.08.1982 по 22.03.2006 роки.
Суд встановив, що позивач має стаж на посаді державної служби понад 20 років, що підтверджується копією трудової книжки, яка міститься в матеріалах справи, перед зверненням за призначенням пенсії працювала на посаді, віднесеній до посад державних службовців, а тому набула право на пенсію державного службовця, яка і була їй призначена з 2005 року.
З 01.03.2021 року ОСОБА_1 автоматично переведена на пенсію за віком згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Суд звертає увагу відповідача, що право позивача на обчислення пенсії згідно Закону України "Про державну службу" та право вимагати такого обчислення встановлено законом, і воно не залежить від позиції відповідача щодо доцільності такого обчислення. Особа має право на перехід на інший вид пенсії і може ним скористатись, якщо, на її думку, це буде для неї бажаним.
Вказане узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою у постанові від 12 травня 2021 року у справі № 520/1972/19.
При цьому, суд вказує на те, що постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622 "Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб" затверджено Порядок призначення пенсій згідно з Законом №889-VIII, яким визначено право на пенсійне забезпечення державних службовців відповідно до статті 37 Закону №3723-XII (далі Порядок).
Пунктом 4 вказаного Порядку передбачено, що пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, -заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. При цьому: посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби); розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні; у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 року, середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 року на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як п37 ухвало
За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому-п'ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016 року, за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.
Пунктами 5 та 6 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб №622 передбачено, що форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики. У разі ліквідації державного органу довідку видає орган, який є правонаступником, а в разі його відсутності чи перейменування (відсутності) посад, у тому числі відсутності відповідних посад державної служби, довідка видається у порядку, встановленому Мінсоцполітики за погодженням із Нацдержслужбою.
На дату звернення позивача з заявою про переведення її на пенсію відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ (08.08.2023), вимоги до форми довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям встановлені постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 №1-3 "Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям", зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 08.02.2017 за № 180/30048.
Зміст Довідок №156 від 11.05.2023 та №248 від 08.08.2023, №249 від 08.08.2023, вказує на те, що останні видані селищним головою Новодунаєвецькою селищною радою станом на травень 2023 року, серпень 2023 року.
При цьому, у довідках зазначено, що на всі види оплати праці, включені в довідки, нараховано єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Між тим, суд зауважує, що позивач у даній справі звільнена з посади державного службовця ще 22.03.2006, а відтак застосування при розрахунку пенсії державного службовця зі складових заробітної плати, з яких остання не сплачувала страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, суперечитиме нормам ч. 1 ст. 37 Закону № 3723-XII.
Варто вказати і на те, що при первинному зверненні позивача за призначенням пенсії, нею було обрано пенсію державного службовця, передбачену ч.1 ст.37 №3723-XII, а тому відсутні підстави вважати, що в цьому випадку йдеться про призначення пенсії, відповідно до Закону України "Про державну службу", вперше.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позивачка має право на отримання пенсії відповідно до Закону №3723-XII, однак без урахування Довідок про складові заробітної плати виданих Новодунаєвецькою селищною радою Хмельницької області за №156 від 11.05.2023 та №248, №249 від 08.08.2023, оскільки ці довідки не стосується позивачки, якій пенсія вже призначалась за Законом №3723-XII з 2005 року.
За таких обставин наявні підставі для визнання протиправними та скасування рішень Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №968060145867 від 23.05.2023 та Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області №968060145867 від 10.08.2023, якими позивачці відмовлено в переведенні з пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію державного службовця, відповідно до Закону України "Про державну службу" та зобов'язання перевести на таку пенсію. Тобто, фактично може бути реалізовано право позивачки на переведення на пенсію за Законом №3723-XII, а не нове призначення пенсії за цим Законом на підставі виданих довідок, без законних для цього підстав, тому пенсійний орган не може враховувати зазначені довідки.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Таким чином, суд дійшов висновку, що суб'єкти владних повноважень не довели, що діяли у межах та у спосіб передбачений законом, що підтверджено належними та допустимими доказами, тому позов задовольняється частково.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №968060145867 від 23.05.2023 та рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області №968060145867 від 10.08.2023 року щодо відмови у переведенні ОСОБА_1 на пенсію за нормами Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року №3723-ХІІ.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до стажу державної служби періоди роботи ОСОБА_1 в органах місцевого самоврядування, на посаді секретаря виконавчого комітету Дунаєвецької селищної ради з 01.08.1982 по 22.03.2006 роки.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області перевести ОСОБА_1 з 08.08.2023 року на пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ "Про державну службу", без урахування Довідок про складові заробітної плати виданих Новодунаєвецькою селищною радою Хмельницької області за №248 та №249 від 08.08.2023.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 429 (чотириста двадцять дев'ять) грн 44 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 429 (чотириста двадцять дев'ять) грн 44 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Відповідачі:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10,Хмельницький,Хмельницька область,29001 , код ЄДРПОУ - 21318350) Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 158-Б,Запоріжжя,Запорізька область,69005 , код ЄДРПОУ - 20490012)
Головуючий суддя О.П. Шевчук