Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
УХВАЛА
27 вересня 2023 року Справа № 520/24257/23
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Єгупенка В.В.,
розглянувши у приміщенні суду в м. Харкові у порядку спрощеного позовного провадження клопотання Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України (вул. Академіка Богомольця, б. 10, м. Київ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з вищевказаним позовом, в якому позивач просив визначити розмір відшкодування (середній заробіток) за шість місяців затримки виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні щорічної чергової оплачуваної відпустки за 2016 рік при його звільненні зі служби в Департаменті внутрішньої безпеки Національної поліції України. Зобов'язати Департамент внутрішньої безпеки Національної поліції України нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 визначений судом розмір відшкодування (середній заробіток) за шість місяців затримки виплати грошової компенсації за невикористані дні щорічної чергової оплачуваної відпустки за 2016 рік при його звільненні зі служби в Департаменті внутрішньої безпеки Національної поліції України.
Ухвалою судді Харківського окружного адміністративного суду від 11.09.2023 було відкрито спрощене провадження у справі.
14.09.2023 до суду надійшло клопотання відповідача, в якому він просив залишити позов ОСОБА_1 до Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України без розгляду.
В обґрунтування клопотання зазначено, що даний спір повинен розглядатися у межах звернення до адміністративного суду, тобто в межах місячного строку. Позивачем не надано доказів на підтвердження обставин, які перешкоджали звернутися йому до суду у строки, встановлені КАС України.
18.09.2023 до суду надійшло клопотання позивача, в якому він просив повернути відповідачу без розгляду його заву від 14.09.2023 про залишення адміністративного позову у справі № 520/24257/23 без розгляду.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивач проходив службу в органах внутрішніх справ з 14.08.1996 по 06.11.2015, наказом ГУМВС України в Харківській області від 06.11.2015 № 607 о/с позивача з 06.11.2015 було звільнено з органів внутрішніх справ. 07.11.2015 наказом голови Національної поліції України № 170 о/с від 11.11.2015 позивача було прийнято на службу до Національної поліції України та призначено на посаду старшого оперуповноваженого в ОВС управління захисту економіки в Харківській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України на який він перебував до 07.04.2016. У період з 08.04.2016 по 31.12.2016 позивач проходив службу на посаді заступника начальника управління внутрішньої безпеки в Полтавській області Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України. Наказом Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України №224 о/с від 30.12.2016, позивача було звільнено зі служби в поліції за пунктом 2 (через хворобу) частини 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію».
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 31.03.2023 по справі № 520/1691/23 було частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України (вул. Академіка Богомольця, буд. 10, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 40116086) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Визнано протиправною бездіяльність Департамента внутрішньої безпеки Національної поліції України, щодо невиплати ОСОБА_1 при звільненні грошової компенсації за невикористані 19 днів щорічної чергової оплачуваної відпустки за 2016 рік.
Зобов'язано Департамент внутрішньої безпеки Національної поліції України (вул. Академіка Богомольця, буд. 10, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 40116086) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) грошову компенсацію за невикористані 19 днів щорічної чергової оплачуваної відпустки за 2016 рік.
В адміністративному позові позивач посилається на те, що 11.08.2023, на виконання вищевказаного рішення суду, відповідач перерахував на банківський рахунок позивача грошові кошти у сумі 9538,66 грн., що підтверджується відповідною випискою АТ КБ «Приват Банк».
В адміністративному позові позивач просить суд визначити розмір відшкодування (середній заробіток) за шість місяців затримки виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні щорічної чергової оплачуваної відпустки за 2016 рік при його звільненні зі служби в Департаменті внутрішньої безпеки Національної поліції України. Зобов'язати Департамент внутрішньої безпеки Національної поліції України нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 визначений судом розмір відшкодування (середній заробіток) за шість місяців затримки виплати грошової компенсації за невикористані дні щорічної чергової оплачуваної відпустки за 2016 рік при його звільненні зі служби в Департаменті внутрішньої безпеки Національної поліції України.
Згідно з ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відповідно до ч.1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч.5 ст.122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Верховний Суд в постанові від 11 лютого 2021 року у справі №240/532/20 зробив правовий висновок, що строк звернення до суду за вирішенням публічно-правового спору щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні охоплюється спеціальною нормою частини п'ятої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України. При цьому, обмеження права позивача на звернення до суду з цим позовом місячним строком з дня проведення з ним остаточного розрахунку ґрунтується на правильному застосуванні судом статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України та не суперечить Рішенню Конституційного Суду України від 22 лютого 2012 року №4-рп/2012, яким розтлумачено статтю 233 КЗпП України у взаємозв'язку з положеннями статей 117, 237-1 цього Кодексу в аспекті неоднозначної судової практики розгляду трудових спорів у порядку цивільного судочинства.
У зв'язку з наведеним, Верховний Суд відступив від висновку щодо застосування частини першої статті 233 КЗпП України для обчислення строку звернення до адміністративного суду з вимогами про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, викладеному в постановах Верховного Суду від 30 січня 2019 року (справа №806/2164/16), від 11 лютого 2020 (справа №420/2934/19), від 13 березня 2019 року (справа №813/1001/17), одночасно погодившись з висновком щодо застосування частини п'ятої статті 122 КАС України у подібних правовідносинах, викладеному в постановах Верховного Суду від 04 грудня 2019 року (справа №815/2681/17) і від 22 січня 2020 року (справа №620/1982/19).
Верховний Суд у постанові від 30 січня 2019 року у справі №755/10947/17 зазначив, що незалежно від того чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата Верховного Суду, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.
Відповідно до змісту поданого позову, остаточний розрахунок з позивачем проведено 11.08.2023. До суду позивач звернувся 04.09.2023, тому суд приходить до висновку, що позивачем не пропущено строк на звернення до суду із зазначеним позовом.
Враховуючи викладене, клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду задоволенню не підлягає.
Щодо клопотання позивача повернути без розгляду заяву відповідача, подану 14.09.2023, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.3 ст.166 КАС України заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Згідно з приписами ч.1 ст.167 КАС України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити:
1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України;
2) найменування суду, до якого вона подається;
3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі;
4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника;
5) підстави заяви (клопотання, заперечення);
6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення);
7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.
Відповідно до ч.2 ст.167 КАС України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Підстави, передбачені положеннями вищезазначеної норми права для повернення відповідачу без розгляду його заяви від 14.09.2023 відсутні, а тому клопотання позивача слід залишити без задоволення.
Керуючись ст. 122, 167, 240, ст. 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України (вул. Академіка Богомольця, б. 10, м. Київ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про повернення без розгляду заяви відповідача від 14.09.2023 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Суддя В.В. Єгупенко