Справа № 420/8513/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 вересня 2023 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеської області, в якому просить:
- рішення Арцизького об'єднаного управління Пенсійного фонду України ГУ ПФУ в Одеській області №951320126965 від 21.02.2023 про перерахунок пенсії в частині застосування показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2007 рік, скасувати;
- зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести вірне призначення, нарахування та доплату ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсії за віком з 10.12.2022 року з урахуванням для обчислення пенсії середньої заробітної плати (доходу), з якої сплачено страхові внески у 2020, 2021, 2022 роки, з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказала на протиправну відмову відповідача у призначенні пенсії за віком із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком (2020, 2021 та 2022 роки), починаючи із 10.12.2022. Посилання відповідача на те, що у 2008 році позивачу призначалася пенсія за вислугу років, як на підставу застосованого перерахунку пенсії, позивач вважала безпідставним, оскільки пенсія у 2008 році була їй призначена за іншим законом.
Ухвалою від 17.05.2023 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі. Ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Відповідач подав до суду відзив на позов, в якому проти задоволення позовних вимог заперечував, вказуючи на правильність розрахунку пенсії позивача при переведенні на пенсію за віком, а тому відсутні правові підстави для задоволення позову.
Дослідивши в письмовому провадженні наявні в матеріалах справи докази, суд встановив такі обставини.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебувала на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеської області з 03.11.2008 року у зв'язку з призначенням їй пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення". Проте, у зв'язку з продовженням трудової діяльності у закладі освіти з 03.11.2008 року пенсія за вислугу років позивачу не виплачувалася.
Вказані обставини відповідачем не заперечуються та підтверджуються матеріалами пенсійної справи позивача та копією її трудової книжки.
09 грудня 2022 року позивач досягла пенсійного віку, передбаченого ч.1 ст.26 Закону №1058-IV.
13 лютого 2023 року ОСОБА_1 подала заяву про призначення пенсії за віком на загальних підставах відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV.
Рішенням Арцизького об'єднаного управління Пенсійного фонду України ГУ ПФУ в Одеській області № 951320126965 від 21.02.2023 року позивачу проведено перерахунок пенсії з 13.02.2023 року у зв'язку з переходом з одного виду пенсії на інший. Вказаним рішенням позивача переведено з пенсії за вислугу років за Законом № 1788-ХІІ на пенсію за віком за Законом №1058-ІV.
Вказаний перерахунок пенсії позивача здійснено відповідачем із застосуванням показника заробітної плати, що враховувався під час призначення попереднього виду пенсії за вислугою років в листопаді 2008 року, проіндексованого відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Таке рішення відповідача позивач вважає протиправним, що стало підставою звернення до суду з даним позовом.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
01.01.2004 набув чинності Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі за текстом - Закон № 1058-ІV), який врегулював принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Частиною першою статті 9 Закону № 1058-ІV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Статтею 40 Закону №1058-ІV регламентовано порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії.
Так, за приписами частини другої статті 40 Закону № 1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn ); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Відповідно до частини третьої статті 45 Закону № 1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", право на пенсію за вислугу років мають: працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років.
Статтею 7 Закону №1788 передбачено, що звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсії за віком та по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу особою на час звернення за пенсією чи ні. Пенсія за вислугу років призначається лише при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що частина третя статті 45 Закону № 1058-ІV регламентує порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший, визначаючи, що показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV.
Відповідна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 31.01.2019 у справі № 639/2751/17, від 11.07.2019 у справі №264/6292/16-а, від 17.01.2020 у справі №591/5266/16-а.
У випадку призначення особі пенсії за Законом, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно частини 3 статті 45 Закону № 1058-IV.
Подібний правовий підхід викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 876/5312/17.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд бере до уваги, що ОСОБА_1 03.11.2008 року призначалася пенсія за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" (Закон № 1788-ХІІ), який передбачав інші підстави та порядок призначення пенсії, у порівнянні із Законом №1058-IV.
Беручи до уваги те, що до призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV позивач не отримувала жодний з видів пенсії, передбачених Законом №1058-IV, призначення позивачу пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV у лютому 2023 року відбулося вперше.
У цьому разі при призначенні пенсії вперше за Законом №1058-IV для розрахунку пенсії має враховуватися показник середньої заробітної плати за три останні календарні роки, що передують року призначення пенсії вперше за цим Законом.
Тому в даному випадку відповідач мав призначити позивачу пенсію, виходячи із середньої заробітної плати (доходу) працівників, зайнятих в галузях економіки України, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за Законом №1058-IV.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків: 1) пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Як встановлено судом, позивач досягла пенсійного віку 09.12.2022 року та протягом трьох місяців (13.02.2023 року) звернулася за призначенням пенсії за віком.
Отже, звернення позивача за призначенням пенсії за віком відбулося у 2023 році, тому пенсія позивачу має бути призначена з урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020, 2021 та 2022 роки, тобто за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, як того вимагає Закон № 1058-IV.
У той же час позивач звернулася за призначенням пенсії протягом трьох місяців з дня досягнення пенсійного віку, передбаченого ч.1 ст.26 Закону №1058-IV, а тому пенсія за віком має бути призначена їй з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, тобто з 10.12.2022 року.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач, відмовляючи позивачу в обчисленні пенсії за віком згідно з частиною другою статті 40 Закону №1058-IV з урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020, 2021 та 2022 роки, та ухвалюючи рішення про перерахунок пенсії з підстави переведення з одного виду пенсії на інший, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2007 рік, діяв протиправно. Тому рішення органу ПФУ від 21.02.2023 року № №951320126965 слід визнати протиправним та скасувати.
При цьому, відповідно до приписів ч.2 ст.9 КАС України, з метою ефективного захисту порушених прав позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та скасувати спірне рішення не лише в частині застосування показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2007 рік, а скасувати його повністю, оскільки це рішення є рішенням про перерахунок пенсії через перехід з одного виду пенсії на інший, у той час як відповідач був зобов'язаний ухвалити рішення про призначення позивачу пенсії за віком, із застосуванням при цьому показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки - за 2020, 2021 та 2022 роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. До того ж, згідно цього рішення пенсію за віком позивач отримує з 13.02.2023 року, у той час як п.1 ч.1 ст.45 Закону № 1058-IV вимагає призначення позивачу пенсії за віком з 10.12.2022 року.
За таких обставин, слід зобов'язати відповідача призначити позивачу пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 10.12.2022 року із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії - за 2020, 2021 та 2022 роки, та здійснити відповідні виплати пенсії з урахуванням раніше виплачених сум.
Частиною першою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За викладених обставин, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 слід задовольнити повністю.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України суд стягує за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, на користь позивача понесені останні судові витрати у розмірі 1073,60 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, 241-246, 262, 293 КАС України, суд,
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (адреса: вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385) - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Арцизького об'єднаного управління Пенсійного фонду України ГУ ПФУ в Одеській області № 951320126965 від 21.02.2023 про перерахунок пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 10.12.2022 року із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії - за 2020, 2021 та 2022 роки, та здійснити відповідні виплати пенсії з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1073,60 грн (одна тисяча сімдесят три гривні шістдесят копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.В. Андрухів