Справа № 420/18656/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 вересня 2023 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Самойлюк Г.П., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, в якому позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції щодо не здійснення ОСОБА_1 перерахунку і виплати грошового забезпечення (в частині надбавки за вислугу років, компенсації за невикористану додаткову відпустку), із врахуванням до стажу служби в ДПП наявну вислугу років служби в Державній кримінально-виконавчій службі України та навчанні в Чернігівському юридичному коледжі Державної пенітенціарної служби України з 14 серпня 2010 року по 24 травня 2018 року та з 11 серпня 2020 року по 14 липня 2021 року, що в календарному обчисленні становить 8 (вісім) років 8 (вісім) місяців 13 (тринадцять) днів, що в пільговому обчисленні становить 10 (десять) років 03 (три) місяці 10 (десять) днів за період служби в ДПП з 01.09.2021 по 15.05.2023 р.;
- зобов'язати Департамент патрульної поліції здійснити перерахунок і виплату грошового забезпечення (в частині надбавки за вислугу років, компенсації за невикористану додаткову відпустку), із врахуванням до стажу служби в ДПП наявну вислугу років служби в Державній кримінально-виконавчій службі України та навчанні в Чернігівському юридичному коледжі Державної пенітенціарної служби України з 14 серпня 2010 року по 24 травня 2018 року та з 11 серпня 2020 року по 14 липня 2021 року, що в календарному обчисленні становить 8 (вісім) років 8 (вісім) місяців 13 (тринадцять) днів, що в пільговому обчисленні становить 10 (десять) років 03 (три) місяці 10 (десять) днів за період служби в ДПП з 01.09.2021 по 15.05.2023 р. у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" №988 від 11.11.2015 року.
В обґрунтування правової позиції зазначено, що 18.05.2023 року позивач звернувся до Департаменту патрульної поліції з рапортом від 18.05.2023 року з проханням здійснити перерахунок надбавки за вислугу років з 01.09.2021 по 15.05.2023 року з урахуванням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09.01.2023 року у справі №420/12256/22. Листом Департаменту патрульної поліції №10958/41/5/05/-2023 від 21.06.2023 року позивачу відмовлено провести перерахунок і виплату грошового забезпечення (в частині надбавки за вислугу років, компенсації за невикористану додаткову відпустку), із врахуванням до стажу служби в ДПП наявну вислугу років за період служби в Державній кримінально-виконавчій службі України та навчанні в Чернігівському юридичному коледжі Державної пенітенціарної служби України.
Вважаючи вказану бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою від 26.07.2023 року відкрито провадження в адміністративній справі та визначено, що розгляд справи буде проводитись за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи на підставі ст. 262 КАС України у межах строків, визначених ст. 258 КАС України та з урахуванням встановлених сторонам строків для подання заяв по суті.
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №26791/23 від 07.08.2023 року), в якому в обґрунтування правової позиції зазначено, що відповідно до ч. 10 ст. 93 Закону України «Про Національну поліцію», за невикористану в році звільнення відпустку поліцейським, які звільняються з поліції, виплачується грошова компенсація відповідно до закону.
Тобто грошова компенсація за невикористану в році звільнення відпустку поліцейського здійснюється тільки при звільненні.
Відповідно до ст. 93 Закону України «Про Національну поліцію», за бажанням поліцейського невикористана частина відпустки може бути приєднана до чергової відпустки на наступний рік. Відповідно до абз. 7 п. 8 розділу III Порядку № 260, за невикористану в році звільнення відпустку поліцейським, які звільняються з поліції, виплачується грошова компенсація відповідно до чинного законодавства.
Оскільки відповідно до Довідки № 223 позивач є діючим працівником поліції, в частині позовних вимог щодо зобов'язання Департаменту патрульної поліції виплатити грошову компенсацію ОСОБА_1 за не використану додаткову відпустку необхідно відмовити. Крім того, відповідач зазначає, що ОСОБА_1 не звертався з рапортом про отримання додаткової відпустки за стаж служби в поліції за 2022 рік та доказів про відмову в отриманні даної відпустки до суду не надав. При цьому останній навіть не використав всю основну щорічну чергову оплачувану відпустку за 2022 рік.
Крім того відповідач зазначає, що позивачу здійснено перерахунок грошового забезпечення з урахування раніше не відомого та не врахованого періоду служби, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років, з 15 травня 2023 року, а саме надбавку за стаж служби в поліції - 25 % до посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням.
З 15 травня 2023 року здійснено перерахунок грошового забезпечення позивача з урахуванням раніше не врахованого періоду служби, а саме надбавку за стаж служби в поліції - 25 % до посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням.
Отже, вимоги позивача здійснити перерахунок і виплату грошового забезпечення в частині компенсації за невикористану додаткову відпустку та в частині здійснення перерахунку і виплати грошового забезпечення в частині надбавки за вислугу років задоволенню не підлягають.
Від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. №ЕС/8809/23 від 11.08.2023 року).
Від відповідача надійшли заперечення (вх. №27961/23 від 16.08.2023 року).
За приписами ч.5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до п.10 ч.1 ст.4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відтак, справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 проходить службу в управлінні патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції на посаді поліцейського взводу №1 роти №1 батальйону №1 полку з 01.09.2021 року, що підтверджується службовим посвідченням НОМЕР_1 від 03.09.2021 року та довідкою № 200 від 06.07.2023 року.
Позивач звернувся до Департаменту патрульної поліції з рапортом, в якому просив на підставі п. 5 Прикінцевих положень Кримінально - виконавчого кодексу України зарахувати до стажу служби в Департаменті патрульної поліції наявну вислугу років в Державній кримінально - виконавчій службі з 14.08.2010 по 24.05.2018 року та з 11.08.2020 по 14.07.2021 року, що в календарному обчисленні становить 8 (вісім) років 8 (вісім) місяців 13(тринадцять) днів.
Листом від 21.07.2022 №9482/41/4/03-2022 Департамент патрульної поліції повідомив позивача про відсутність законних підставх для зарахування до стажу служби в поліції вислуги років у Державній кримінально-виконавчій службі України.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09.01.2023 року, яке залишено без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 08.05.2023 року, адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції щодо не зарахування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , до стажу служби в Департаменті патрульної поліції наявну вислугу років за період служби в Державній кримінально-виконавчій службі України та навчанні в Чернігівському юридичному коледжі Державної пенітенціарної служби України з 14.08.2010 року по 24.05.2018 року та з 11.08.2020 року по 14.07.2021 року, що в календарному обчисленні становить 8 (вісім) років 8 (вісім) місяців 13 (тринадцять) днів, що в пільговому обчисленні становить 10 (десять) років 03 (три) місяці 10 (десять) днів.
Зобов'язано Департамент патрульної поліції зарахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , до стажу служби в Департаменті патрульної поліції наявну вислугу років за період служби в Державній кримінально-виконавчій службі України та навчанні в Чернігівському юридичному коледжі Державної пенітенціарної служби України з 14.08.2010 року по 24.05.2018 року та з 11.08.2020 року по 14.07.2021 року, що в календарному обчисленні становить 8 (вісім) років 8 (вісім) місяців 13 (тринадцять) днів, що в пільговому обчисленні становить 10 (десять) років 03 (три) місяці 10 (десять) днів.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
18.05.2023 року позивач звернувся до Департаменту патрульної поліції з рапортом від 18.05.2023 року про здійснення перерахунку та виплати грошового забезпечення (в частині надбавки за вислугу років, компенсації за невикористану додаткову відпустку), із врахуванням до стажу служби в ДПП наявну вислугу років служби в Державній кримінально-виконавчій службі України та навчанні в Чернігівському юридичному коледжі Державної пенітенціарної служби України з 14 серпня 2010 року по 24 травня 2018 року та з 11 серпня 2020 року по 14 липня 2021 року, що в календарному обчисленні становить 8 (вісім) років 8 (вісім) місяців 13 (тринадцять) днів, що в пільговому обчисленні становить 10 (десять) років 03 (три) місяці 10 (десять) днів за період служби в ДПП з 01.09.2021 по 15.05.2023 р.
Листом Департаменту патрульної поліції №10958/41/5/05/-2023 від 21.06.2023 року повідомлено позивача, що відповідно до наказу ДПП від 15.05.2023 №577 о/с, на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09.01.2023 року у справі №420/12256/22, статті 78 Закону України «Про національну поліцію» станом на 15 травня 2023 року позивачу установлено стаж служби в поліції, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки - 10 років 04 місяці 27 днів, у пільговому обчисленні 10 років 03 місяці 10 днів.
У пункті 19 розділу І Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ від 06 квітня 2016 року № 260, визначено, що у випадках, коли будуть підтверджені раніше не відомі та не враховані в особових справах періоди служби, грошове забезпечення, яке буде встановлено в нових розмірах, виплачується з дня видання наказу органу поліції про підтвердження раніше не врахованого стажу служби.
Вказаним листом також повідомлено позивача, що останньому здійснено перерахунок грошового забезпечення з урахуванням раніше не відомого та не врахованого періоду служби, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років з 15 травня 2023 року, а саме встановлено надбавку за стаж служби в поліції - 25 % до посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням.
Вважаючи бездіяльність відповідача щодо не здійснення перерахунку та виплати грошового забезпечення (в частині надбавки за вислугу років, компенсації за невикористану додаткову відпустку) за період служби в ДПП протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Цією ж статтею передбачено, що право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до статті 45 Конституції України кожен, хто працює, має право на відпочинок. Це право забезпечується наданням днів щотижневого відпочинку, а також оплачуваної щорічної відпустки, встановленням скороченого робочого дня щодо окремих професій і виробництв, скороченої тривалості роботи у нічний час. Максимальна тривалість робочого часу, мінімальна тривалість відпочинку та оплачуваної щорічної відпустки, вихідні та святкові дні, а також інші умови здійснення цього права визначаються законом.
Закон України "Про відпустки" №504/96-ВР від 05.11.1996 №504/96-ВР установлює державні гарантії права на відпустки, визначає умови, тривалість і порядок надання їх працівникам для відновлення працездатності, зміцнення здоров'я, а також для виховання дітей, задоволення власних життєво важливих потреб та інтересів, всебічного розвитку особи.
Згідно зі статтею 4 Закону №504/96-ВР установлюються такі види відпусток: 1) щорічні відпустки: основна відпустка (стаття 6 цього Закону); додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці (стаття 7 цього Закону); додаткова відпустка за особливий характер праці (стаття 8 цього Закону); інші додаткові відпустки, передбачені законодавством; 2) додаткові відпустки у зв'язку з навчанням (статті 13, 14 і 15 цього Закону); 3) творча відпустка (стаття 16 цього Закону); 3-1) відпустка для підготовки та участі в змаганнях (стаття 16-1 цього Закону); 4) соціальні відпустки: відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами (стаття 17 цього Закону); відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (стаття 18 цього Закону); відпустка у зв'язку з усиновленням дитини (стаття 18-1 цього Закону); додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину-особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи (стаття 19 цього Закону); 5) відпустки без збереження заробітної плати (статті 25, 26 цього Закону). Законодавством, колективним договором, угодою та трудовим договором можуть установлюватись інші види відпусток.
У разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину-особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи (частина перша статті 24 Закону №504/96-ВР).
Аналогічні положення містяться в частині першій статті 83 КЗпП України.
Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580- VIII визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.
Відповідно до частин першої та третьої статті 59 Закону №580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Рішення з питань проходження служби оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік і форма яких установлюються Міністерством внутрішніх справ України.
Проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (стаття 60 Закону №580-VIII).
Згідно з частинами першою та другою статті 92 Закону №580-VIII поліцейським надаються щорічні чергові оплачувані відпустки в порядку та тривалістю, визначених цим Законом. Поліцейському надаються також додаткові відпустки у зв'язку з навчанням, творчі відпустки, соціальні відпустки, відпустки без збереження заробітної плати (грошового забезпечення) та інші види відпусток відповідно до законодавства про відпустки.
Частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 93 Закону №580-VIII передбачено, що тривалість відпусток поліцейського обчислюється подобово. Святкові та неробочі дні до тривалості відпусток не включаються. Тривалість щорічної основної оплачуваної відпустки поліцейського становить тридцять календарних днів, якщо законом не визначено більшої тривалості відпустки. За кожний повний календарний рік служби в поліції після досягнення п'ятирічного стажу служби поліцейському надається один календарний день додаткової оплачуваної відпустки, але не більш як п'ятнадцять календарних днів. Тривалість чергової відпустки у році вступу на службу в поліції обчислюється пропорційно з дня вступу до кінця року з розрахунку однієї дванадцятої частини відпустки за кожен повний місяць служби.
Частинами першою та другою статті 94 Закону №580-VIII обумовлено, що поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.
За приписами ст. 78 Закону України «Про Національну поліцію» стаж служби в поліції дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» установлено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Положення Порядку №260 визначають критерії виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - ВНЗ МВС із специфічними умовами навчання).
Пунктом 3 розділу І Порядку №260 передбачено, що грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не здійснення ОСОБА_1 перерахунку і виплати грошового забезпечення в частині надбавки за вислугу років та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату вказаної надбавки, суд зазначає наступне.
Відповідач, посилаючись на приписи п. 19 Порядку № 260, зазначив, що з 15.05.2023 у ДПП в Одеській області, тобто з дати видання наказу №577о/с від 15.05.2023 року, виник обов'язок здійснити виплату надбавки за перерахований стаж служби позивача .
Пунктом 19 Порядку № 260 передбачено, що у випадках, коли будуть підтверджені раніше не відомі та не враховані в особових справах періоди служби, грошове забезпечення, яке буде встановлено в нових розмірах, виплачується з дня видання наказу органу поліції про підтвердження раніше не врахованого стажу служби.
Отже, вказана норма застосовується до раніше не відомих періодів служби з боку ДПП в Одеській області.
Як було встановлено в рішенні Одеського окружного адміністративного суду від 09.01.2023 року у справі № 420/12256/22, позивач проходив службу в Державній кримінально-виконавчій службі.
З записів трудової книжки вбачається наявна вислугу років в Державній кримінально-виконавчій службі з 14 серпня 2010 року по 24 травня 2018 року та з 11 серпня 2020 року по 14 липня 2021 року, що в календарному обчисленні становить 8 (вісім) років 8 (вісім) місяців 13 (тринадцять) днів.
Наказом ДПП №940о/с від 01 вересня 2021 року ОСОБА_1 прийнято на службу в поліцію за конкурсом та призначено з 01 вересня 2021 року поліцейським взводу №1 роти №1 батальйону №1 полку.
Таким чином, позивач станом на 01.09.2021 року мав право на зарахування до стажу служби в поліції, що дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової відпустки, термін перебування на службі в Державній кримінально-виконавчій службі України та навчанні в Чернігівському юридичному коледжі Державної пенітенціарної служби України з 14 серпня 2010 року по 24 травня 2018 року та з 11 серпня 2020 року по 14 липня 2021 року, що в календарному обчисленні становить 8 (вісім) років 8 (вісім) місяців 13 (тринадцять) днів, що в пільговому обчисленні становить 10 (десять) років 03 (три) місяці 10 (десять) днів.
В даному випадку право позивача на перерахунок грошового забезпечення обумовлено визнанням в судовому порядку неправомірним визначення ДПП в Одеській області стажу служби позивача, тобто пов'язано саме з неправомірними діями відповідача.
При цьому, періоди служби позивача були відомі відповідачу на момент прийняття наказу ДПП №940о/с від 01 вересня 2021 року про прийняття позивача на службу.
Отже, приписи пункту 19 Порядку № 260 у даних спірних правовідносинах в частині визначення дати, з якої має бути здійснений перерахунок грошового забезпечення, застосуванню не підлягають.
За таких обставин, вищевказані посилання відповідача є необґрунтованими.
Враховуючи викладене, позивач має право на перерахунок грошового забезпечення, яке виплачувалось йому у меншому розмірі, ніж належало, саме з вини відповідача, а також має право на виплату різниці між розміром грошового забезпечення, яке належало до виплати згідно чинного законодавства та розміром грошового забезпечення, яке він отримував за такий час.
Постановою КМУ від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» визначено, що надано право керівникам органів, закладів та установ Національної поліції в межах затверджених для них асигнувань на грошове забезпечення, здійснювати преміювання поліцейських відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби.
Пунктом 12 Порядку № 260 передбачено, що керівники органів поліції мають право преміювати поліцейських відповідно до особливостей проходження служби та особистого внеску поліцейського в загальні результати служби з урахуванням специфіки і особливостей виконання покладених на нього завдань та в межах асигнувань, затверджених на грошове забезпечення для утримання Національної поліції України.
Розміри премії встановлюються за рішенням керівників органів поліції відповідно до затверджених ними положень про преміювання та наявного фонду грошового забезпечення.
При цьому, нарахування премії проводиться у відсотках до грошового забезпечення, яке складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер).
З огляду на викладене, розмір премії безпосередньо залежить від розміру грошового забезпечення поліцейського, оскільки розраховується у відсотках від його розміру, а тому збільшення надбавки за стаж служби призводить і до збільшення розміру грошового забезпечення, з якого обраховується премія.
Таким чином, у зв'язку із наявністю правових підстав для перерахунку грошового забезпечення позивача у зв'язку із збільшенням стажу служби позивача, що впливає на розмір надбавки за стаж служби, перерахунку підлягає і розмір премії, який залежить від розміру грошового забезпечення позивача.
Крім того, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09.01.2023 року у справі № 420/12256/22, зокрема, зобов'язано ДПП зарахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , до стажу служби в ДПП наявну вислугу років за період служби в Державній кримінально-виконавчій службі України та навчанні в Чернігівському юридичному коледжі Державної пенітенціарної служби України з 14 серпня 2010 року по 24 травня 2018 року та з 11 серпня 2020 року по 14 липня 2021 року, що в календарному обчисленні становить 8 (вісім) років 8 (вісім) місяців 13 (тринадцять) днів, що в пільговому обчисленні становить 10 (десять) років 03 (три) місяці 10 (десять) дні до стажу служби в поліції, що дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової відпустки.
Законом України «Про Національну поліцію» вругульовані правовідносини щодо виплати поліцейському компенсації за не використану відпустку.
Відповідно до ч. 10 ст. 93 Закону України «Про Національну поліцію», за невикористану в році звільнення відпустку поліцейським, які звільняються з поліції, виплачується грошова компенсація відповідно до закону.
Тобто грошова компенсація за невикористану в році звільнення відпустку поліцейського здійснюється при звільненні.
Відповідно до ст. 93 Закону України «Про Національну поліцію», за бажанням поліцейського невикористана частина відпустки може бути приєднана до чергової відпустки на наступний рік. Відповідно до абз. 7 п. 8 розділу III Порядку № 260, за невикористану в році звільнення відпустку поліцейським, які звільняються з поліції, виплачується грошова компенсація відповідно до чинного законодавства.
Отже суд погоджується з доводами відповідача, що позивач є діючим працівником поліції, що свідчить про відсутність підстав для зобов'язання Департаменту патрульної поліції нарахувати та виплатити грошову компенсацію ОСОБА_1 за не використану додаткову відпустку.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправною бездіяльності Департаменту патрульної поліції щодо не проведення перерахунку та виплати грошового забезпечення в частині виплати надбавки за вислугу років ОСОБА_1 із врахуванням до стажу служби в ДПП наявну вислугу років служби в Державній кримінально-виконавчій службі України та навчанні в Чернігівському юридичному коледжі Державної пенітенціарної служби України з 14 серпня 2010 року по 24 травня 2018 року та з 11 серпня 2020 року по 14 липня 2021 року, що в календарному обчисленні становить 8 (вісім) років 8 (вісім) місяців 13 (тринадцять) днів, що в пільговому обчисленні становить 10 (десять) років 03 (три) місяці 10 (десять) днів за період служби в ДПП з 01.09.2021 по 15.05.2023 року включно, з урахуванням раніше виплачених сум та зобов'язання Департаменту патрульної поліції провести перерахунок і виплату грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум, в частині виплати надбавки за вислугу років ОСОБА_1 із врахуванням до стажу служби в ДПП наявну вислугу років служби в Державній кримінально-виконавчій службі України та навчанні в Чернігівському юридичному коледжі Державної пенітенціарної служби України з 14 серпня 2010 року по 24 травня 2018 року та з 11 серпня 2020 року по 14 липня 2021 року, що в календарному обчисленні становить 8 (вісім) років 8 (вісім) місяців 13 (тринадцять) днів, що в пільговому обчисленні становить 10 (десять) років 03 (три) місяці 10 (десять) днів за період служби в ДПП з 01.09.2021 по 15.05.2023 року включно, з урахуванням висновків суду у даній справі.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З урахуванням висновку суду про часткове задоволення позову, наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судового збору у розмірі 1073,60 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 8, 9, 10, 77, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Департаменту патрульної поліції (вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, 03048, код ЄДРПОУ 40108646) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції щодо не проведення перерахунку та виплати грошового забезпечення в частині виплати надбавки за вислугу років ОСОБА_1 із врахуванням до стажу служби в ДПП наявну вислугу років служби в Державній кримінально-виконавчій службі України та навчанні в Чернігівському юридичному коледжі Державної пенітенціарної служби України з 14 серпня 2010 року по 24 травня 2018 року та з 11 серпня 2020 року по 14 липня 2021 року, що в календарному обчисленні становить 8 (вісім) років 8 (вісім) місяців 13 (тринадцять) днів, що в пільговому обчисленні становить 10 (десять) років 03 (три) місяці 10 (десять) днів за період служби в ДПП з 01.09.2021 по 15.05.2023 року включно, з урахуванням раніше виплачених сум.
Зобов'язати Департамент патрульної поліції провести перерахунок і виплату грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум, в частині виплати надбавки за вислугу років ОСОБА_1 із врахуванням до стажу служби в ДПП наявну вислугу років служби в Державній кримінально-виконавчій службі України та навчанні в Чернігівському юридичному коледжі Державної пенітенціарної служби України з 14 серпня 2010 року по 24 травня 2018 року та з 11 серпня 2020 року по 14 липня 2021 року, що в календарному обчисленні становить 8 (вісім) років 8 (вісім) місяців 13 (тринадцять) днів, що в пільговому обчисленні становить 10 (десять) років 03 (три) місяці 10 (десять) днів за період служби в ДПП з 01.09.2021 по 15.05.2023 року включно, з урахуванням висновків суду у даній справі.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції (вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, 03048, код ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 1073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні шістдесят копійок).
Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.
Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.
Суддя Самойлюк Г.П.