Справа № 420/9307/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 вересня 2023 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши в письмовому провадженні у порядку загального позовного провадження справу за адміністративним позовом Науково-технічної виробничої фірми «ПРОМСЕРВІС» (вул.Старорізнична,16/18, м.Одеса, 65007) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул.Семінарська,5, м.Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166) про визнання протиправною та скасування податкової вимоги №0000761-1305-1532 від 31.03.2023 року,-
ВСТАНОВИВ:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов Науково-технічної виробничої фірми «ПРОМСЕРВІС» до Головного управління ДПС в Одеській області за результатом якого позивач просить (з урахуванням заяви про зміну предмету позову):
визнати протиправними дії Головного управління ДПС в Одеській області стосовно відмови погасити податковий борг НТВФ «ПРОМСЕРВІС» з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), який визначений у Податковій вимозі від 31.03.2023 №0000761-1305-1532, а саме основне податкове зобов'язання з податку на додану вартість, яке становить 1 324 251,51 грн. за рахунок залишку коштів на рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у розмірі 1 476 91,00 грн.;
зобов'язати Головне управління ДПС в Одеській області надіслати центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у якому відкриті рахунки НТВФ «ПРОМСЕРВІС» У системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр, з метою погашення податкового боргу НТВФ «ПРОМСЕРВІС» з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), який визначений у Податковій вимозі від 31.03.2023 №0000761-1305-1532, а саме основне податкове зобов'язання з податку на додану вартість, яке становить 1 324 251,51 грн. за рахунок залишку коштів на рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у розмірі 147691,00 грн.;
визнати протиправними дії Головного управління ДПС в Одеській області стосовно нарахування НТВФ «ПРОМСЕРВІС» пені з податку на прибуток у розмірі 1 631 929,68 грн. та пені з податку на додану вартість у розмірі 1697 345,33 грн. та зобов'язати головного управління ДПС в Одеській області провести коригування інтегрованої картки НТВФ «ПРОМСЕРВІС», виключивши інформацію про нарахування пені з податку на прибуток у розмірі 1 631 929,68 грн. та пені з податку на додану вартість у розмірі 1 697 345,33 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що станом на день складання Податкової вимоги відповідно до даних з системи електронного адміністрування ПДВ у платника податку НТВФ «Промсервіс» обліковується залишок коштів у розмірі 1 476 91,00 грн., який згідно норм ПК України може бути джерелом погашення податкового боргу. Проте Відповідач не виконує обов'язок зарахувати кошти, що сплачує платник податків, в рахунок погашення податкового боргу. Згідно з абз. 7 пп. 87.1 ПКУ, не можуть бути джерелом погашення податкового боргу, крім погашення податкового боргу з податку на додану вартість (крім податкового боргу, що виник до 1 липня 2015 року), кошти на рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Для погашення такого податкового боргу за рахунок коштів на рахунку платника податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість центральний орган виконавчої влади, що реалізує податкову політику, за умови наявності підстав, передбачених статтею 95 цього Кодексу, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр, у якому зазначаються найменування платника податків, податковий та індивідуальний податковий номер платника податків та сума податкового боргу, що підлягає перерахуванню до бюджету (крім сум податкового боргу за податковими зобов'язаннями з податку на додану вартість, що підлягали сплаті до державного бюджету та за якими сформовано реєстр для перерахування коштів до державного бюджету з рахунка у системі електронного адміністрування відповідно до пункту 200.2 статті 200 цього Кодексу). Порядок формування та надсилання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, такого реєстру визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Позивач вважає, що з урахуванням положень п. 87.9 ст. 87 ПК України, Відповідач мав самостійно здійснити передбачені законом дії для зарахування коштів Позивача у розмірі 1 476 91,00 грн. з рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість в рахунок погашення податкового боргу у розмірі 1 324 251,51 грн. згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Крім того позивач вважає протиправними дії Головного управління ДПС в Одеській області стосовно нарахування НТВФ «ПРОМСЕРВІС» пені з податку на прибуток у розмірі 1 631 929,68 грн. та пені з податку на додану вартість у розмірі 1 697 345,33 грн.
Ухвалою суду від 02.05.2023 року відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 30.08.2023 року закрито підготовче провадження у справі. Призначено адміністративну справу до судового розгляду.
В судовому засіданні у справі №420/9307/23 призначеному на 19 вересня 2023 року вирішено продовжити розгляд справи у письмовому провадженні та визначено, що рішення по справі буде прийнято 27 вересня 2023 року.
У відзиві на позовну заяву відповідач заперечував проти задоволення позову зазначивши, що діями відповідача права та законні інтереси позивача не порушено.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позовну заяву, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79 КАС України, судом встановлено наступні факти та обставини.
Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеські області було проведено документальну перевірку НТВФ «ПРОМСЕРВІС», за результатами якої було складено Акт перевірки №2484/15-53-22-04/30542824 від 09.04.2015 та прийнято податкові повідомлення рішення:
- №0001092204 від 30.04.2015, збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 3 427 023 грн., у тому числі: 2284682,00 грн. - за основним платежем, 1142341,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;
- №0001102204 від 30.04.2015, збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 3 370 259 грн., у тому числі: 2246839,00 грн. - за основним платежем, 1123420,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями
Вказані рішення позивачем оскаржувалися в судовому порядку.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду пвід 07.12.2015 у справі №815/2594/15 ППР ДПІ у Приморському районі м. Одесі ГУ ДФС в Одеській області від 30.04.2015 №0001092204 та №0001102204 визнано протиправними та скасовано.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.08.2016 постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07.12.2015 скасовано, позов Товариства задоволено частково,
- податкові повідомлення рішення:
№0001092204 від 30.04.2015 скасовано частково на суму податку на прибуток в розмірі 1 795 333 грн. (в тому числі: за основним платежем - 979330,00 грн, за штрафними санкціями 816003,00 грн.);
№0001102204 від 30.04.2015 скасовано частково на суму податку на додану вартість в розмірі 1 715 796 грн. (в тому числі: за основним платежем 923269,00 грн., за штрафними санкціями - 792527,00 грн.).
Постановою Верховного Суду від 31.10.2019 вирішено постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.08.2016 залишити без змін.
Рішення у справі №815/2594/15 набрало законної сили 26.08.2016 (відповідно до відомостей з Єдиного державний реєстр судових рішень). Відповідно податковий борг є узгодженими з 26.08.2016 (відповідно до норм п. 56.18 ст. 56 ПКУ).
Товариству збільшено суму грошового зобов'язання наступним чином:
1) податок на прибуток на 1 631 690 грн., з яких 1 305 352,00 грн. за основним платежем та 326 338,00 грн, за штрафними санкціями.
2) податок на додану вартість на 1 654 463 грн., з яких 1 323 570,00 грн. за основним платежем та 330 893,00 грн. за штрафними санкціями.
09.09.2016 року, на виконання рішення суду у справі №815/2594/15, Позивач здійснив самостійне погашення узгодженого податкового зобов'язання, сплатив на користь УДКСУ у м. Одеса Одеської області:
1) 1 631 690 грн. з призначенням платежу: «*;131; оплата грошових зобов'язань, за актом перевірки від 09.04.2015 р. №2484/15-53-22-04/30542824 код платежу 11021000 Постанова ОдАпелАдмінСуду спр.№815/2594/15» - платіжна інструкція №1845 від 09.09.2016;
2) 1 654 463 грн. з призначенням платежу: «*;131; оплата грошових зобов'язань, за актом перевірки від 09.04.2015 р. №2484/15-53-22-04/30542824 код платежу 14010100 Постанова ОдАпелАдмінСуду спр. №815/2594/15» - платіжна інструкція № 1844 від 09.09.2016.
ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області, на підставі акту перевірки №2484/15-53-22-04/30542824 від 09.04.2015 та з урахуванням постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.08.2016 у справі №815/2594/15, були прийняті податкові повідомлення- рішення на узгоджені суми:
№0003371401 від 20.10.2016, збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток на 1 631 690,00 грн. (у тому числі: 1305352,00 грн. санкціями). - за податковим зобов'язанням, 326338,00 грн. за штрафними (фінансовими)
№0003381401 від 20.10.2016, збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на 1 654 463,00 грн. (у тому числі: 1323570,00 грн. за податковим зобов'язанням, 330893,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями).
09.09.2016 було зараховано сплату грошового зобов'язання, визначеного за результатами перевірки. Платіжне доручення №1844 від 09.09.2016 на суму 1 654 463,00 грн. Відповідно було збільшено суму у графі «переплата».
Таким чином, здійснені Позивачем 09.09.2016 оплати не були зараховані в оплату податкового боргу.
06.12.2016 вказані суми було донараховано Позивачу за актом перевірки від 09.04.2015 (ППР №0003381401 від 06.12.2016 (справжня дата ППР: 20.10.2016) та відповідно було зменшено переплату за платіжним дорученням №1844 від 09.09.2016 на суму 1 654 463,00 грн.
09.09.2016 було зараховано сплату грошового зобов'язання, визначеного за результатами перевірки. Платіжне доручення №1845 від 09.09.2016 на суму 1 631 690,00 грн. Відповідно було збільшено суму у графі «переплата».
Таким чином, здійснені Позивачем 09.09.2016 оплати не були зараховані в оплату податкового боргу.
06.12.2016 вказані суми було донараховано Позивачу за актом перевірки від 09.04.2015 (ППР №0003371401 від 06.12.2016 (справжня дата ППР: 20.10.2016) та відповідно було зменшено переплату за платіжним дорученням №1845 від 09.09.2016 на суму 1 631 690,00 грн.
Вказані рішення позивачем оскаржувалися в судовому порядку.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 30.11.2016 у справі №815/5702/16, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2017, адміністративний позов задоволено, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Інспекції №0003371401, №0003381401 вiд 20.10.2016.
Постановою Верховного Суду від 31.01.2023 у цій справі вирішено Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30.11.2016 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2017 скасувати і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Верховний Суд у цій справі дійшов висновку, що суди попередніх інстанцій, приймаючи судові рішення у даній справі, фактично повторно розглянули порушення податкового законодавства, встановлені актом перевірки від 09.04.2015 №2484/15-53- 22-04/30542824, які вже були предметом судового дослідження у справі №815/2594/15, за результатами розгляду якої ухвалені судові рішення, які набрали законної сили, що порушує процесуальний принцип преюдиції та принцип правової визначеності, оскільки факти і обставини щодо установлених правопорушень не підлягали доказуванню при розгляді цієї справи (№815/5702/16).
Спірні податкові повідомлення-рішення прийняті в результаті судового оскарження попереднього (відкликаного) податкового повідомлення-рішення, що є заключним етапом процедури оскарження запровадженої процедури, встановленої ПК України, та не може розглядатися окремо від усієї процедури, включаючи результати судового оскарження.
Таким чином, податкове повідомлення-рішення, направлене платнику податків за результатами узгодження сум грошових зобов'язань в судовому порядку, не може бути оскаржене до суду щодо суми грошових зобов'язань, яка є узгодженою з дня набрання судовим рішенням законної сили.
Науково-технічна виробнича фірма «ПРОМСЕРВІС» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю ЄДРПОУ 30542824 17.04.2023 року засобами поштового зв'язку отримало податкову вимогу Головного управління ДПС в Одеській області ЄДРПОУ 44069166, в якій зазначено, що станом на 30 березня 2023 року сума податкового боргу позивача становить 6615952,04 гривень.
Відповідно до доданого розрахунку сум податкового боргу він складається з наступних складових:
- податок на прибуток підприємств, який сплачують інші підприємства у розмірі 1631532,52 гривень та пеня щодо цього податку у розмірі 1631929,68 гривень;
- податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 1324251,51 гривень;
- пеня щодо цього податку у розмірі 1697345,33 гривень.
Судом встановлено, що заборгованість сформовано на підставі податкових повідомлень-рішень від 20.10.2016 №0003371401, №0003381401 яка відбувалось за окремої процедури, що передбачена в разі відкликання раніше прийнятих податкових повідомлень-рішень від 30.04.2015 №0001102204, №0001092204.
Позивач вважає, що з урахуванням положень п. 87.9 ст. 87 ПК України, Відповідач мав самостійно здійснити передбачені законом дії для зарахування коштів Позивача у розмірі 1 476 91,00 грн. з рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість в рахунок погашення податкового боргу у розмірі 1 324 251,51 грн. згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків проте його бездіяльність сприяла зростанню заборгованості за рахунок нарахування пені, що і стало підставою звернення до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює ПК України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом.
Грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Статтею 36 ПК України визначено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом. Підставами для припинення податкового обов'язку є його виконання, скасування податкового обов'язку у передбачений законодавством спосіб. Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (стаття 37 ПК України).
Строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою. Строк сплати податку та збору обчислюється роками, кварталами, місяцями, декадами, тижнями, днями або вказівкою на подію, що повинна настати або відбутися (стаття 31 ПК України).
Відповідно до статті 32 ПК України зміна строку сплати податку та збору здійснюється шляхом перенесення встановленого податковим законодавством строку сплати податку та збору або його частини на більш пізній строк. Зміна строку сплати податку здійснюється у формі: відстрочки, розстрочки. Зміна строку сплати податку не скасовує діючого і не створює нового податкового обов'язку.
За вимогами пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У період з 07.04.2016 по 05.04.2021 ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування здійснювалось відповідно до Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422, (далі Порядок 422).
Згідно пункту 1 частини першої розділу 2 цього Порядку, з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.
ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.
Облікові та звітні показники включаються до еталонних довідників з подальшим обов'язковим внесенням відповідних змін до реєстрів операцій та показників, які формуються ДФС за погодженням Міністерства фінансів України. Зміни до реєстрів операцій та показників вносяться не пізніше 15 числа місяця, наступного за місяцем впровадження нових операцій та/або показників.
Облік нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску відображається в ІКП окремими обліковими операціями в хронологічному порядку. При цьому кожна операція фіксується в окремому рядку із зазначенням виду операції та дати її проведення.
Інформаційна система органів ДФС після відображення облікової операції забезпечує автоматичне проведення в ІКП розрахункових операцій.
В ІКП на дату проведення кожної облікової операції підбиваються підсумки за всіма її графами.
Частиною сьомою розділу 4 Порядку № 422 встановлено Правила нарахування та погашення пені за несвоєчасно сплачені суми платежів, що контролюються органами ДФС.
сплата податкових/грошових зобов'язань відображається в ІДП у відповідності до призначення платежу, зазначеного платником податків, і після його зарахування не має механізму зміни цільового призначення цих коштів податковим органом.
Разом з тим, на етапі надходження коштів допускається зміна призначення платежу у випадках, встановлених п.п.87.9 ст. 87 ПК України.
Згідно з пунктом 87.9 статті 87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. При погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов'язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховується у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені (пункт 131.2 статті 131 ПК України).
Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі чи визначає з порушенням зазначеного порядку, контролюючий орган зобов'язаний самостійно здійснити такий розподіл у порядку, визначеному цим пунктом.
Таким чином, наведеною нормою встановлено черговість зарахування сплачених коштів в погашення податкового боргу в залежності від дати його виникнення, а пунктом 131.2 статті 131 цього Кодексу уточнено її в залежності від виду податкового боргу (податкове зобов'язання, штрафна санкція, пеня, тощо).
Отже, податковий борг повинен сплачуватись першочергово у спосіб встановлений ПК України, в тому числі в порядку, встановленому п.п.87.9 ст. 87 цього Кодексу, а контролюючий орган зобов'язаний зарахувати кошти, що сплачує платник податків в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків, але з урахуванням виду податкового боргу (податкове зобов'язання, штрафна санкція, пеня, тощо).
Судом встановлено, що ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області, на підставі акту перевірки №2484/15-53-22-04/30542824 від 09.04.2015 та з урахуванням постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.08.2016 у справі №815/2594/15, були прийняті податкові повідомлення- рішення на узгоджені суми:
№0003371401 від 20.10.2016, збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток на 1 631 690,00 грн. (у тому числі: 1305352,00 грн. санкціями). - за податковим зобов'язанням, 326338,00 грн. за штрафними (фінансовими)
№0003381401 від 20.10.2016, збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на 1 654 463,00 грн. (у тому числі: 1323570,00 грн. за податковим зобов'язанням, 330893,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями).
09.09.2016 було зараховано сплату грошового зобов'язання, визначеного за результатами перевірки. Платіжне доручення №1844 від 09.09.2016 на суму 1 654 463,00 грн. Відповідно було збільшено суму у графі «переплата».
Таким чином, здійснені Позивачем 09.09.2016 оплати не були зараховані в оплату податкового боргу.
06.12.2016 вказані суми було донараховано Позивачу за актом перевірки від 09.04.2015 (ППР №0003381401 від 06.12.2016 (справжня дата ППР: 20.10.2016) та відповідно було зменшено переплату за платіжним дорученням №1844 від 09.09.2016 на суму 1 654 463,00 грн.
09.09.2016 було зараховано сплату грошового зобов'язання, визначеного за результатами перевірки. Платіжне доручення №1845 від 09.09.2016 на суму 1 631 690,00 грн. Відповідно було збільшено суму у графі «переплата».
Таким чином, здійснені Позивачем 09.09.2016 оплати не були зараховані в оплату податкового боргу.
Згідно з абз. 7 пп. 87.1 ПКУ, не можуть бути джерелом погашення податкового боргу, крім погашення податкового боргу з податку на додану вартість (крім податкового боргу, що виник до 1 липня 2015 року), кошти на рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Для погашення такого податкового боргу за рахунок коштів на рахунку платника податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість центральний орган виконавчої влади, що реалізує податкову політику, за умови наявності підстав, передбачених статтею 95 цього Кодексу, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр, у якому зазначаються найменування платника податків, податковий та індивідуальний податковий номер платника податків та сума податкового боргу, що підлягає перерахуванню до бюджету (крім сум податкового боргу за податковими зобов'язаннями з податку на додану вартість, що підлягали сплаті до державного бюджету та за якими сформовано реєстр для перерахування коштів до державного бюджету з рахунка у системі електронного адміністрування відповідно до пункту 200.2 статті 200 цього Кодексу). Порядок формування та надсилання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, такого реєстру визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Отже, податковий борг повинен сплачуватись першочергово у спосіб встановлений ПК України, в тому числі в порядку, встановленому п.п.87.9 ст. 87 цього Кодексу, а контролюючий орган зобов'язаний зарахувати кошти, що сплачує платник податків в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків, але з урахуванням виду податкового боргу (податкове зобов'язання, штрафна санкція, пеня, тощо).
Таким чином з урахуванням положень п. 87.9 ст. 87 ПК України, Відповідач мав самостійно здійснити передбачені законом дії для зарахування коштів Позивача у розмірі 1 476 91,00 грн. з рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість в рахунок погашення податкового боргу у розмірі 1 324 251,51 грн. згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.
З огляду на викладене позовні вимоги щодо визнання протиправними дії Головного управління ДПС в Одеській області стосовно відмови погасити податковий борг НТВФ «ПРОМСЕРВІС» з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), який визначений у Податковій вимозі від 31.03.2023 №0000761-1305-1532, а саме основне податкове зобов'язання з податку на додану вартість, яке становить 1 324 251,51 грн. за рахунок залишку коштів на рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у розмірі 1 476 91,00 грн. та зобов'язання Головне управління ДПС в Одеській області надіслати центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у якому відкриті рахунки НТВФ «ПРОМСЕРВІС» У системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр, з метою погашення податкового боргу НТВФ «ПРОМСЕРВІС» з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), який визначений у Податковій вимозі від 31.03.2023 №0000761-1305-1532, а саме основне податкове зобов'язання з податку на додану вартість, яке становить 1 324 251,51 грн. за рахунок залишку коштів на рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у розмірі 147691,00 грн. підлягають задоволенню.
Щодо нарахування пені суд зазначає наступне.
За приписами статті 129 ПК України, після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається: а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом; б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні - рішенні згідно із цим Кодексом; за підпунктом 129.1.2 у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження); у підпункті 129.3.1 нарахування пені закінчується: у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань; за пунктом 129.4 пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті. Пеня, визначена підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті, нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день заниження.
Відповідно до п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України (в редакції, чинній станом на 09.04.2015 р., - дата, з якої розпочато нарахування пені Відповідачем) пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Нарахування пені розпочинається:
а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом;
б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні рішенні згідно із - цим Кодексом.
Згідно з п.п. 129.3.1 п.129.3 ст.129 ПК України нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань.
Відповідно до відомостей з ІКП Позивачу з моменту збільшення сум грошового зобов'язання на підставі Акту перевірки №2484/15-53-22-04/30542824 від 09.04.2015 було нараховано пеню в такі періоди:
Податок на прибуток:
05.06.2015 - нараховано пені у розмірі 409 686,17 грн.
28.07.2015 - виключено з обліку нараховану пеню у розмірі 409 686,17 грн у зв'язку із надходженням рішення суду по справі №815/2594/15.
06.12.2016 донараховано пені у розмірі 335040,38 грн.
04.01.2018 - виключено з обліку нараховану пеню у розмірі 335 040,38 грн. у зв'язку із надходженням рішення суду по справі №815/5702/16.
17.02.2023 нараховано пені з 06.12.2016 по 09.04.2015 у розмірі 1 631929,68 грн.
Податок на додану вартість:
05.06.2015 - нараховано пені у розмірі 459516,92 грн.
26.06.2015 - нараховано пені у розмірі 190,03 грн.
28.07.2015 - нараховано пені у розмірі 1 175,92 грн.
28.07.2015 - виключено з обліку нараховану пеню у розмірі 459516,92 грн. у зв'язку із надходженням рішення суду по справі №815/2594/15.
06.12.2016 - донараховано пені у розмірі 393 175,3 грн.
23.02.2017 - зменшено боргу по пені у розмірі 270 605,00 грн.
24.11.2017 - зменшено боргу по пені у розмірі 5 996,00 грн.
04.01.2018 - виключено з обліку нараховану пеню у розмірі 393 175,3 грн. у зв'язку із надходженням рішення суду по справі №815/5702/16.
17.02.2023 - нараховано пені з 06.12.2016 по 09.04.2015 у розмірі 1 697 345,33 грн.
З викладеного вбачається, що контролюючим органом весь час, починаючи з 05.06.2015 року, застосовувалось право нарахування пені на первинно визначене Актом податкове зобов'язання.
В свою чергу, 23.05.2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16 січня 2020 року № 466-ІХ, яким до ст. 129 ПК України включено пункт 129.9.
Згідно з п.п. 129.9.1 ПК України пеня не нараховується, а нарахована пеня підлягає анулюванню в таких випадках: закінчення 1095 дня, що настає за днем, коли у контролюючого органу відповідно до цього Кодексу виникло право нарахувати пеню платнику податків.
Положення ПК України, у тому числі статті 129 ПК України, не містять прямої вказівки на те, коли у контролюючого органу виникає право нарахувати пеню платнику податків. Такі норми визначають лише момент коли розпочинається нарахування пені і закінчується. Відтак, вислів за днем, коли у контролюючого органу відповідно до цього Кодексу виникло право нарахувати пеню платнику податків вжитий у підпункті 129.9.1 пункту 129.9 статті 129 ПК України необхідно розуміти як початок строку, визначеного ПК України для нарахування пені, який у спірному випадку визначається від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання.
З 01.01.2021 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16 січня 2020 року № 466-IX, яким до ст. 129 ПК України включено пункт 129.9, згідно з п.п.129.9.1 якого пеня не нараховується, а нарахована пеня підлягає анулюванню в таких випадках: закінчення 1095 дня, що настає за днем, коли у контролюючого органу відповідно до цього Кодексу виникло право нарахувати пеню платнику податків.
Отже, з 01.01.2021 пеня не нараховується, а нарахована підлягає анулюванню, зокрема, у разі закінчення 1095 дня, що настає за днем, коли у контролюючого органу відповідно до цього Кодексу виникло право нарахувати пеню платнику податків.
Положення ПК України, у тому числі статті 129 ПК України, не містять прямої вказівки на те, коли у контролюючого органу виникає право нарахувати пеню платнику податків. Такі норми визначають лише момент, коли розпочинається нарахування пені і закінчується. Відтак, «вислів за днем, коли у контролюючого органу відповідно до цього Кодексу виникло право нарахувати пеню платнику податків», вжитий у підпункті 129.9.1 пункту 129.9 статті 129 ПК України, необхідно розуміти як початок строку, визначеного ПК України для нарахування пені, який у спірному випадку визначається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).
Таким чином у контролюючого органу право нарахувати Позивачу пеню на податковий борг, що виник на підставі податкових повідомлень-рішень, прийнятих на підставі Акту перевірки №2484/15-53-22-04/30542824 від 09.04.2015, згідно з приписами п.п. 129.1.1 п.129.1 ст.129 ПК України виникло саме 06.09.2016 (першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати узгодженого податкового боргу).
Станом на день складання Податкової вимоги від 31.03.2023 р. минуло більше 1095 днів, що настають за днем, коли у контролюючого органу відповідно до цього Кодексу виникло право нарахувати пеню платнику податків.
З огляду на викладене позовні вимоги про визнання протиправними дії Головного управління ДПС в Одеській області стосовно нарахування НТВФ «ПРОМСЕРВІС» пені з податку на прибуток у розмірі 1 631 929,68 грн. та пені з податку на додану вартість у розмірі 1697 345,33 грн. та зобов'язання головного управління ДПС в Одеській області провести коригування інтегрованої картки НТВФ «ПРОМСЕРВІС», виключивши інформацію про нарахування пені з податку на прибуток у розмірі 1 631 929,68 грн. та пені з податку на додану вартість у розмірі 1 697 345,33 грн. підлягають задоволенню.
Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, які слід задовольнити.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов Науково-технічної виробничої фірми «ПРОМСЕРВІС» (вул.Старорізнична,16/18, м.Одеса, 65007) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул.Семінарська,5, м.Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166) про визнання протиправною та скасування податкової вимоги №0000761-1305-1532 від 31.03.2023 року - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління ДПС в Одеській області стосовно відмови погасити податковий борг НТВФ «ПРОМСЕРВІС» з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), який визначений у Податковій вимозі від 31.03.2023 №0000761-1305-1532, а саме основне податкове зобов'язання з податку на додану вартість, яке становить 1 324 251,51 грн. за рахунок залишку коштів на рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у розмірі 1 476 91,00 грн.
Зобов'язати Головне управління ДПС в Одеській області надіслати центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у якому відкриті рахунки НТВФ «ПРОМСЕРВІС» У системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр, з метою погашення податкового боргу НТВФ «ПРОМСЕРВІС» з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), який визначений у Податковій вимозі від 31.03.2023 №0000761-1305-1532, а саме основне податкове зобов'язання з податку на додану вартість, яке становить 1 324 251,51 грн. за рахунок залишку коштів на рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у розмірі 147691,00 грн.
Визнати протиправними дії Головного управління ДПС в Одеській області стосовно нарахування НТВФ «ПРОМСЕРВІС» пені з податку на прибуток у розмірі 1 631 929,68 грн. та пені з податку на додану вартість у розмірі 1697 345,33 грн.
Зобов'язати головного управління ДПС в Одеській області провести коригування інтегрованої картки НТВФ «ПРОМСЕРВІС», виключивши інформацію про нарахування пені з податку на прибуток у розмірі 1 631 929,68 грн. та пені з податку на додану вартість у розмірі 1 697 345,33 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (вул.Семінарська,5, м.Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166) на користь Науково-технічної виробничої фірми «ПРОМСЕРВІС» (вул.Старорізнична,16/18, м.Одеса, 65007, РНОКПП 30542824) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 26840,00 грн.
Рішення суду може бути оскаржено до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в місячний строк з дня отримання повного тексту судового рішення, в порядку п.15.5 Перехідних положень КАС України.
Суддя К.С. Єфіменко