МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 вересня 2023 р. № 400/8032/23
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ярощука В.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом:Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, вул. Потьомкінська, 17, м. Миколаїв, 54001,
до відповідача:Державного підприємство "Підприємство державної кримінально- виконавчої служби України (№ 93)", с. Новоданилівка, Баштанський район, Миколаївська область, 56022,
про:стягнення заборгованості в сумі 29139,04 грн,
ВСТАНОВИВ:
30 червня 2023 року Миколаївське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (далі - позивач) звернулося з позовом до Державного підприємства «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№ 93)» (далі - відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2022 році: загальна сума заборгованості 29139,04 грн, з яких адміністративно-господарська санкція 27698,64 грн та пеня за порушення термінів сплати адміністративно-господарської санкції в сумі 1440,40 гривні.
Позов обґрунтовано позивачем тим, що середньооблікова чисельність штатних працівників з інвалідністю у відповідача є меншою ніж встановлено нормативом згідно з частиною першою статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» та не сплатив самостійно адміністративно-господарську санкцію. Загальна сума заборгованості за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2022 рік складає 29139,04 грн, з яких адміністративно-господарська санкція 27698,64 грн та пеня за порушення термінів сплати адміністративно-господарської санкції в сумі 1440,40 гривні.
У відзиві на позовну заяву від 14.07.2023 № 93/12-188/км відповідач заперечив проти позову, просив суд у задоволені позовних вимог відмовити. Відзив умотивовано тим, що при обрахунку середньооблікової чисельності працівників відповідача позивач протиправно врахував двох працівників, які працювали у 2022 році за сумісництвом з інших підприємств. На переконання відповідача, його середньооблікова чисельність працівників у 2022 році становила 7 осіб, а тому правових підстав для застосування до нього адміністративно-господарських санкцій за недотримання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю нема.
У відповіді на відзив на позовну заяву позивач заперечив проти тверджень відповідача, наведених у відзиві, зазначивши, що за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування за середньооблікової кількості штатних працівників 9 осіб відсутні дані про працевлаштування у 2022 році у відповідача осіб з інвалідністю. У зв'язку з чим розрахунок адміністративно-господарських санкцій був сформований автоматично, а позивач мав всі підстави для звернення до суду. Також позивач вказав на те, що протягом 2022 року відповідач не подавав до центру зайнятості звітність за формою № 3-ПН.
Відповідач правом на подання заперечень не скористався.
05.07.2023 Миколаївський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі та розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Розглянувши заяви по суті справи, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.
Згідно з наказом відповідача від 02.03.2021 № 4/ос-21 «Про особовий склад» та від 28.09.2021 № 15/ос-21 «Про особовий склад» за сумісництвом призначено відповідно з 03.03.2021 ОСОБА_1 і з 01.10.2021 ОСОБА_2 .
Зазначені працівники увесь 2022 рік працювали неповний робочий час у відповідача, що підтверджується відомостями про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам, поданих відповідачем до Головного управління ДПС у Миколаївській області, за звітні періоди 1-12 місяців 2022 року.
За розрахунком позивача, виходячи з середньооблікової кількості штатних працівників у 2022 році 9 осіб, відповідач повинен був працевлаштувати 1 особу з інвалідністю. Натомість середньооблікова чисельність штатних працівників з інвалідністю у відповідача в 2022 році становила 0 осіб. За невиконання вказаного нормативу позивач нарахував 29139,04 грн, з яких адміністративно-господарська санкція 27698,64 грн та пеня за порушення термінів сплати адміністративно-господарської санкції в сумі 1440,40 гривні.
17.04.2023 розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв'язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2022 рік було розміщено в електронному кабінеті відповідача на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України.
З метою стягнення з відповідача адміністративно-господарської санкції та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарської санкцій, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з такого.
Згідно з частиною першою статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Порядок обчислення середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік встановлений Інструкцією зі статистики кількості працівників, затвердженого наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 № 286, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.11.2005 за № 1442/11722 (далі - Інструкція № 286).
Пунктом 2.1 Інструкції № 286 встановлено, що в облікову кількість штатних працівників включаються усі наймані працівники, які уклали письмово трудовий договір (контракт) і виконували постійну, тимчасову або сезонну роботу один день і більше, а також власники підприємства, якщо, крім доходу, вони отримували заробітну плату на цьому підприємстві.
Відповідно до абзацу першого підпункту 2.6.1 пункту 2.6 Інструкції № 286 не включаються до облікової кількості штатних працівників такі категорії: прийняті на роботу за сумісництвом з інших підприємств.
Суд встановив, що у відповідача за сумісництвом працювали з 03.03.2021 ОСОБА_1 і з 01.10.2021 ОСОБА_2 , що підтверджується наказами відповідача відповідно від 02.03.2021 № 4/ос-21 «Про особовий склад» та від 28.09.2021 № 15/ос-21 «Про особовий склад».
Згідно з відомостями про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам, поданих відповідачем до Головного управління ДПС у Миколаївській області, за звітні періоди 1-12 місяців 2022 року:
1) вищевказані два працівника працювали у відповідача на умовах неповного робочого часу всі місяці 2022 року;
2) в січні-жовтні 2022 року на умовах трудового договору у відповідача працювало 7 осіб ( ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 );
3) в листопаді та грудні 2022 року на умовах трудового договору у відповідача працювало 6 осіб ( ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ).
З наведеного слідує, що два працівниця відповідача, які в 2022 році працювали на умовах неповного робочого часу за сумісництвом, підлягали виключенню з облікової кількості працівників відповідача у всіх місяцях 2022 року на підставі підпункту 2.6.1 пункту 2.6 Інструкції № 286.
Відтак розрахунок середньооблікової кількості штатних працівників відповідача складає: (7+7+7+7+7+7+7+7+7+7+6+6)/12=6,83?7.
Отже, середньооблікова кількість штатних працівників відповідача у 2022 році становила 7 осіб, а тому згідно з частиною першою статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» відповідач не зобов'язаний був працевлаштовувати осіб з інвалідністю, і, як наслідок, підстави для застосування до нього адміністративно-господарських санкцій відсутні.
Відповідно до частини першої статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю.
З наведеної норми слідує, що Законом України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» юридична відповідальність у виді адміністративно-господарської санкції встановлена саме за фактичне недотримання роботодавцем нормативів, передбачених статтею 19 цього Закону, а не за відсутність незалежно з чиєї вини у Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування достовірних відомостей про працевлаштування осіб з інвалідністю у відповідного роботодавця.
Таким чином, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
З огляду на те, що позивачу відмовлено у задоволенні позову, відсутні підстави для вирішення питання розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України.
Керуючись статтями 9, 22, 139, 241-246, 255, 295, 297 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ:
1. У задоволенні позову Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (вул. Потьомкінська, 17, м. Миколаїв, 54005, код ЄДРПОУ: 20917114) до Державного підприємства «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№ 93)» (с. Новоданилівка, Баштанський район, Миколаївська область, 56022; код ЄДРПОУ: 08680543) про стягнення з відповідача на користь позивача суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2022 році: загальна сума заборгованості 29139 (Двадцять дев'ять тисяч сто тридцять дев'ять) гривень 04 копійки, з яких адміністративно-господарська санкція 27698 (Двадцять сім тисяч шістсот дев'яносто вісім) гривень 64 копійки та пеня за порушення термінів сплати адміністративно-господарської санкції в сумі 1440 (Одна тисяча чотириста сорок) гривень 40 копійок - відмовити повністю.
2. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
3. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
4. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.Г.Ярощук
Рішення складено в повному обсязі 27 вересня 2023 року