КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
_________________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 вересня 2023 року м.Кропивницький Справа № 340/6651/23
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пасічника Ю.П., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Обласної МСЕК №2, (Вул.Академіка Корольова, 34/19, каб.9, м.Кропивницький, Кіровоградська область, 25030) про скасування рішення та зобов'язати вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулась до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Обласної МСЕК №2 в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення обласної медико-соціальної експертної комісії №2 від 28 березня 2023 року про невизнання мене - ОСОБА_1 , інвалідом;
- зобов'язати відповідача постановити нове рішення, яким встановити групу інвалідності ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 17.08.2023р. відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін (а.с.19).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у зв'язку з наслідками тяжкої травми в дитинстві, має ряд хвороб та не може в повній мірі повернутись до звичайного життя. 08.12.2021 року. Олександрійським МСЕК їй було присвоєно III групу інвалідності - загальне захворювання. Отже, на переконання позивача, під час прийняття відповідачем рішення щодо невизнання її інвалідом, не були враховані всі діагнози та хвороби, на підставі яких є можливим встановити групу інвалідності, що підтверджується відповідними медичними документами з діагнозами позивача.
Не погоджуючись з вказаним рішенням позивач звернулась до суду з даним позовом.
11.09.2023р. відповідачем надано відзив на позов вимоги якого не визнаються та вказується, що дійсно 08.12.2021 року. Олександрійською районною МСЕК їй було присвоєно III групу інвалідності - загальне захворювання, терміном на 1 рік. Повторно позивач була оглянута 23.01.2023 обласною МСЕК №2 за направленням КП «ЦПМСД м. Олександрія» Олександрійської міської ради». За результатами огляду та вивчення медичної документації рішення тимчасово не винесено та направлено позивача до неврологічного експертно-реабілітаційного відділення Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України" де вона знаходилася на обстеженні з 01.02.2023 по 10.02.2023 (консультативний висновок №647).
Враховуючи консультативний висновок №647, 28.03.2023 обласною МСЕК №2 винесено рішення про не встановлення ОСОБА_1 групи інвалідності, про що їй надано листа № 220 від 28.03.2023, в якому також роз'яснено порядок оскарження рішення МСЕК (а.с.22-29).
Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
Спірні правовідносини врегульовані Законами України «Основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991р. №875-XII, «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» від 06.10.2005р. №2961-IV, Положенням про медико-соціальну експертизу (надалі - Положення про МСЕ) та Положенням про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності (надалі - Положення про критерії), затверджені Постановою КМУ від 03.12.2009 р. № 1317 «Питання медико-соціальної експертизи», Інструкцією про встановлення груп інвалідності, затверджену Наказом МОЗ України від 05.09.2011р. №561 (надалі - Інструкція).
Відповідно до ст. 3 Закону України «Основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» інвалідність як міра втрати здоров'я визначається шляхом експертного обстеження в органах медико-соціальної експертизи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.
Положення про медико-соціальну експертизу затверджується Кабінетом Міністрів України з урахуванням думок громадських організацій осіб з інвалідністю.
Відповідно до абз 8 ст. 1 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» медико-соціальна експертиза - визначення на основі комплексного обстеження усіх систем організму конкретної особи міри втрати здоров'я, ступеня обмеження її життєдіяльності, викликаного стійким розладом функцій організму, групи інвалідності, причини і часу її настання, а також рекомендацій щодо можливих для особи за станом здоров'я видів трудової діяльності та умов праці, потреби у сторонньому догляді, відповідних видів санаторно-курортного лікування і соціального захисту для найповнішого відновлення усіх функцій життєдіяльності особи.
Відповідно до п. 1.9. Інструкції огляд осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, проводиться згідно з Положенням про медико-соціальну експертизу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 року № 1317.
Відповідно до п. 3 Положення про МСЕ медико-соціальна експертиза проводиться особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.
Відповідно до п.п. 1 п. 11 Положення про МСЕ міські, міжрайонні, районні комісії визначають ступінь обмеження життєдіяльності осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, потребу в сторонньому нагляді, догляді або допомозі, реабілітації, реабілітаційний потенціал, групу інвалідності, причину і час її настання, професію, з якою пов'язане ушкодження здоров'я, а також ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках) працівників, які одержали ушкодження здоров'я, пов'язане з виконанням ними трудових обов'язків.
Пунктом 12 Положення про МСЕ передбачено, що кримська республіканська, обласні, центральні міські комісії повторно оглядають осіб, що звертаються для встановлення інвалідності і оскаржили рішення районних, міжрайонних, міських комісій, перевіряють якість розроблення індивідуальних програм реабілітації, здійснюють контроль за повнотою і якістю їх виконання.
Пунктом 14 Положення про МСЕ передбачено, що комісії мають право направляти осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, до лікувально-профілактичних закладів для проведення огляду з метою уточнення діагнозу і призначення відповідного лікування.
Відповідно до п. 19 Положення про МСЕ комісія проводить засідання у повному складі і колегіально приймає рішення. Відомості щодо результатів експертного огляду і прийнятих рішень вносяться до акта огляду та протоколу засідання комісії, що підписуються головою комісії та її членами і засвідчуються печаткою.
Згідно п. 24 Положення про МСЕ форма документів, що використовується у роботі комісій, затверджується МОЗ України.
Наказом МОЗ України від 30.07.2012р. №577 затверджено форми первинної облікової документації, що використовується в медико-соціальних експертних комісіях. Зокрема, вказаним наказом визначено форми акту огляду медико-соціальною експертною комісією (№157/о), виписка з акта огляду медико-соціальною експертною комісією (№ 157-1/о), довідка про невизнання інвалідом (№167/о).
Відповідно до п. 3 Положення про критерії медико-соціальна експертиза проводиться з метою встановлення інвалідності хворим, що досягли повноліття, потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, особам з інвалідністю (далі - особи, що звертаються для встановлення інвалідності) за направленням відповідного лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності документів, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлене захворюваннями, наслідками травм або вродженими вадами, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності особи.
Згідно пунктів 22, 23, 25 Положення про критерії повторний огляд осіб з інвалідністю з нестійкими, оборотними змінами та порушеннями функцій організму з метою визначення ефективності реабілітаційних заходів, стану здоров'я і ступеня соціальної адаптації проводиться раз на один - три роки.
У разі незгоди з рішенням районної, міжрайонної, міської комісії хворий, потерпілий від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання або особа з інвалідністю має право подати протягом місяця після одержання висновку комісії письмову заяву до Кримської республіканської, обласної, Київської та Севастопольської центральних міських комісій або до комісії, в якій він проходив огляд, чи до відповідного управління охорони здоров'я. Комісія, що проводила огляд, або управління охорони здоров'я надсилає у триденний строк після надходження відповідного запиту всі наявні документи на розгляд Кримської республіканської, обласної, центральної міської комісії, яка протягом місяця з дня подання зазначених документів проводить повторний огляд заявника і приймає відповідне рішення.
Рішення комісії може бути оскаржене до суду в установленому законодавством порядку.
З матеріалів справи вбачається, що згідно акту огляду медико-соціальної експертною комісією Олександрійського міжрайонного МСЕК від 08.12.2022р. №23/4 позивачеві встановлено 3 групу інвалідності, причина інвалідності - загальне захворювання, а згідно довідки до вказаного акту МСЕК інвалідність встановлена на строк до 01.01.2023 (а.с.58-60).
У зв'язку із закінченням терміну інвалідності, комунальним підприємством Олександрійської міської ради «Центр первинної медико-соціальної допомоги» видано позивачеві направлення на МСЕК від 13.12.2022р. (а.с.61).
За результатами огляду та вивчення медичної документації відповідачем рішення тимчасово не винесено та направлено позивача до неврологічного експертно-реабілітаційного відділення Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України" де вона знаходилася на обстеженні з 01.02.2023 по 10.02.2023.
Після обстеження в ДУ "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України" складено консультативний висновок №647 яким, зокрема, встановлено наступні ступені обмеження життєдіяльності: до трудової діяльності - 0 ст., до самообслуговування - 0 ст., до самостійного пересування - 0 ст., до орієнтації - 0 ст., до спілкування - 0 ст., до контролю за своєю поведінкою - 0 ст. (а.с.78,79).
З урахуванням консультативного висновку №647 відповідачем складено Акт огляду МСЕК №184/7 від 28.03.2023, яким відмовлено у встановлені позивачеві групи інвалідності (а.с.31,32).
При прийняте рішення позивача повідомлено листом від 28.03.2023 №220 (а.с.77).
Суд зазначає, що згідно Акту огляду МСЕК №184/7 від 28.03.2023 на підставі консультативного висновку №647, ступінь функціональних порушень в даний час не дає підстав для встановлення групи інвалідності. Група інвалідності не встановлена.
При цьому рішення МСЕК прийнято після повного медичного обстеження позивача і проведення досліджень в ДУ "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України", на підставі медичних документів та за результатами об'єктивного обстеження особи членами комісії.
Суд звертає увагу на те, що вирішення питань щодо визначення міри втрати здоров'я та ступеня обмеження життєдіяльності особи є дискреційним повноваженням відповідних МСЕК, яке суд не може перебирати на себе, оскільки це, з поміж іншого, вимагає наявності медичної освіти та спеціальної підготовки. Така ж правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.04.2021 у справі №160/12235/19.
Верховний Суд у постанові від 12.10.2021 у справі №280/4820/19 зазначив, що Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що при розгляді по суті спору у справах, у яких оспорюються рішення МСЕК, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку МСЕК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.
Визначення конкретного ступеню розладу функцій органів і систем організму та обмеження життєдіяльності людини як критеріїв встановлення інвалідності є дискреційними повноваженнями МСЕК, а тому, суд не вправі втручатися у такі повноваження відповідача.
За нормами частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Наведене свідчить про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Оскільки позивач був звільнений від сплати судового збору, підстави для вирішення питання щодо судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду Ю.П. ПАСІЧНИК