КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про відкриття спрощеного позовного провадження
в адміністративній справі
27 вересня 2023 року справа № 320/31044/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Кушнова А.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не здійснення відображення/коригування у особовій картці позивача дійсного стану зобов'язань із сплати ЄСВ;
- зобов'язати Головне управління Державної податкової служби у м. Києві (місцезнаходження: Україна, 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ ВП 44116011) внести зміни до інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 (інд.код НОМЕР_1 , прож.: АДРЕСА_1 ), виключивши суму недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 15819,54 грн. та 21030,90 грн. на загальну суму 36850,44 грн.
До позовної заяви позивачем додано клопотання про відстрочення сплати судового збору до винесення рішення по справі, з урахуванням того, що позивач є пенсіонером; на момент звернення відповідача до державного виконавця Голосіївського відділу ДВС у м. Києві та накладення останнім арешту на кошти позивача; знаходилась в Словаччині та вимушена була тимчасово повернутися для вирішення спірного питання, у зв'язку з чим понесла витрати; на території Словаччини позивач визнана опікуном неповнолітньої онуки, батьки якої є військовими; відповідачем не виконані рішення у справах №№640/3968/19 та 640/10407/19 щодо відшкодування судових витрат; на початок навчального року необхідно повернутися до Словаччини, у зв'язку з чим знову понесе витрати; наразі майновий стан позивача перешкоджає сплаті судового збору за поданий адміністративний позов у встановленому законом порядку.
На підтвердження вказаних обставин до клопотання про відстрочення сплати судового збору позивачем додано ксерокопії відміток в її паспорті щодо перетину кордону; рішення суду Словаччини щодо визнання позивача опікуном неповнолітньої онуки та пенсійного посвідчення.
Розглянувши вказане клопотання, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини другої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом “Про судовий збір” №3674-VI від 08.07.2011 (далі - Закон № 3674-VI) .
Частиною першою статті 4 Закону №3674-VI передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з пунктом 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Положеннями статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" від 03.11.2022 № 2710-IX установлено у 2023 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2023 року - 2684 гривні.
Абзацом 2 частини 3 статті 6 Закону України “Про судовий збір” визначено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
При цьому, суд звертає увагу позивача на те, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.
Така правова позиція викладена, зокрема в Довідці про аналіз практики застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI “Про судовий збір” у редакції Закону України від 22.05.2015 № 484-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору”, затвердженій Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05.02.2016 №2.
При цьому, суд вбачає за доцільне зауважити про те, що такі вимоги мають бути пов'язані одна з одною.
Позивач у позовній заяві просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не здійснення відображення/коригування у особовій картці позивача дійсного стану зобов'язань із сплати ЄСВ та зобов'язати Головне управління Державної податкової служби у м. Києві внести зміни до інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 , виключивши суму недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 15819,54 грн. та 21030,90 грн. на загальну суму 36850,44 грн.
Отже, при зверненні до суду з даним адміністративним позовом, позивачу слід було сплатити судовий збір за одну вимогу немайнового характеру у розмірі 1073,60 грн.
Відповідно до частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно з частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Вказані норми встановлюють можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку. Положення статей спрямовані на те, щоб судові витрати не були перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб, і слугують гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану.
Таким чином, за обґрунтованим клопотанням, вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суд може звільнити позивача від сплати судового збору, зменшити його розмір, відстрочити або розстрочити його сплату.
Враховуючи те, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є непрацюючим пенсіонером, а також є опікуном неповнолітньої онуки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьки якої є військовими, що підтверджується рішенням Словацької Республіки від 18.10.2022, суд вважає, що заява позивача про відстрочення сплати судового збору є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Спір виник із публічно-правових відносин та відповідно до статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України належить до юрисдикції адміністративних судів і підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.
Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 та 172 Кодексу адміністративного судочинства України, та подана з дотриманням правил підсудності особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність.
Підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України, немає.
Відповідно до положень статей 257, 261 Кодексу адміністративного судочинства України справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Відповідно до п.12 ч.9 ст.171 КАС України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються: у разі розгляду справи за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень - повідомлення про наявні в суді матеріали, які підлягають врученню суб'єкту владних повноважень як стороні, та про можливість їх отримання лише безпосередньо у суді.
Визнавши подані матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, керуючись статтями 171, 195, 243, 248, 257, 259-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
УХВАЛИВ:
1. Відстрочити ОСОБА_1 сплату судового збору за звернення до суду з даним позовом до ухвалення судового рішення у цій справі.
2. Відкрити провадження в адміністративній справі. Справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
3. Призначити судове засідання у справі на 02 листопада 2023 року об 11:00 год.
4. Викликати для участі у судовому засіданні учасників справи (їх представників).
5. Витребувати докази у справі від відповідача:
- зворотній бік інтегрованої картки платника з єдиного соціального внеску ОСОБА_1 за весь період ведення такої картки;
- копії всіх вимог про сплату боргу (недоїмки) щодо ОСОБА_1 разом із доказами направлення та отримання;
- докази оскарження вимог про сплату боргу (недоїмки) в адміністративному та/або судовому порядку;
- докази виконання судових рішень Окружного адміністративного суду м. Києва у справах №640/3968/19 та №640/10407/19.
Витребувані докази надати суду у строк, передбачений для надання відзиву на позовну заву із доказами завчасного направлення іншому учаснику справи.
6. Запропонувати відповідачу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву.
Роз'яснити відповідачу, що відповідно до частин 3, 4 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України до відзиву мають бути додані документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин справа буде вирішена за наявними матеріалами.
7. Запропонувати позивачу протягом п'яти днів з дня отримання відзиву на позовну заяву подати до суду відповідь на відзив.
8. Запропонувати відповідачу подати до суду заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив.
9. Роз'яснити учасникам справи про можливість отримання інформації по справі, що розглядається, на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/.
10. Копію ухвали суду надіслати (надати) учасникам справи (їх представникам), шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
11. Повідомити відповідачу про наявні в суді матеріали, які підлягають врученню йому як стороні, та про можливість їх отримання лише безпосередньо у суді (копія позовної заяви із додатками).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Кушнова А.О.