ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21
E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.09.2023 Справа № 917/1675/22
Господарський суд Полтавської області у складі судді Безрук Т. М., за участю секретаря судового засідання Сілаєвої О.Ф., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАФ Гарант»
до Приватного унітарного підприємства "Емин-Агро"
про стягнення грошових коштів
представники сторін не з'явилися
встановив:
До Господарського суду Полтавської області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю " ПАФ Гарант " з позовом до Приватного унітарного підприємства "Емін-Агро" про стягнення 59 900,00 євро основного боргу по договору № 16/11/2021 від 16.11.2021 в редакції додаткової угоди № 1 від 23.12.2021 (контракт № 16/11/2021 від 16.11.2021).
Позовну заяву обґрунтовано тим, що відповідач не повернув попередню оплату, здійснену позивачем за товар, не поставлений відповідачем на умовах та в строки, встановлені умовами укладеного договору № 16/11/2021 від 16.11.2021 в редакції додаткової угоди № 1 від 23.12.2021 (контракту № 16/11/2021 від 16.11.2021).
Відповідач відзив на позов не надав. Строк для подання відзиву закінчився.
Суд враховує, що у п. 11.1 Контракту № 16/11/2021 від 16.11.2021 визначено, що усі спори, розбіжності чи вимоги, які виникають із цього Договору/Контракту або у зв'язку з ним, у тому числі щодо його укладення, тлумачення, виконання, порушення, припинення чи недійсності, підлягають вирішенню у господарському суді Полтавської області відповідно до Господарського процесуального кодексу України, а також Гаазької Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965 року.
У цій справі суд вчинив такі процесуальні дії.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.12.2022 позов був переданий на розгляд судді Іванко Л. А.
Суд ухвалою від 27.12.2022 (а.с. 53-57) відкрив провадження у справі № 917/1675/22, призначив справу у порядку загального позовного провадження, зупинив провадження у справі до надходження від компетентного органу Республіки Білорусь судового доручення про вручення відповідачеві документів.
На підставі розпорядження щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ від 13.06.2023 (а.с. 127) та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.06.2023 (а.с. 128-129) справа передана на розгляд судді Безрук Т. М.
Ухвалою від 19.06.2023 (а.с. 131) господарський суд прийняв справу до провадження, поновив провадження у справі № 917/1675/22 за цим позовом, призначив справу до розгляду у підготовче засідання 11.07.2023 на 09:40 год.
Ухвалою від 11.07.2023 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 26.09.2023 о 10:00 год. (а.с. 141-142).
При повідомленні про розгляд справи відповідача, місцезнаходженням якого є республіка білорусь, суд врахував наступне.
До повномасштабної військової агресії російської федерації проти України порядок передачі судових та позасудових документів для вручення на території республіки білорусь регулювався Угодою про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, до якої Україна приєдналася 19.12.1992, прийнявши відповідний нормативний акт - постанову Верховної Ради України "Про ратифікацію Угоди про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності" від 19.12.1992 шляхом направлення доручення компетентному суду або іншому органу республіки білорусь.
У зв'язку з Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні", за зверненням Мін'юсту, Міністерство закордонних справ України повідомило депозитаріїв конвенцій Ради Європи, Гаазької конференції з міжнародного приватного права та ООН, а також сторони двосторонніх міжнародних договорів України про повномасштабну триваючу збройну агресією росії проти України та неможливість у зв'язку з цим гарантувати у повному обсязі виконання українською стороною зобов'язань за відповідними міжнародними договорами та конвенціями на весь період воєнного стану.
Згідно з листом Міністерства юстиції України № 25814/12.1.1/32-22 від 21.03.2022 "Щодо забезпечення виконання міжнародних договорів України у період воєнного стану" з урахуванням норм звичаєвого права щодо припинення застосування міжнародних договорів державами у період військового конфлікту між ними, рекомендується не здійснювати будь-яке листування, що стосується співробітництва з установами республіки білорусь на підставі міжнародних договорів України з питань міжнародно-правових відносин та правового співробітництва у цивільних справах та у галузі міжнародного приватного права.
Крім того, на сайті АТ "Укрпошта" розміщене повідомлення про припинення приймання міжнародних відправлень до Республіки Білорусь, а згідно з повідомленням Міністерства закордонних справ України через повномасштабну агресію росії проти України дипломатичні відносини між Україною та росією розірвано.
Суд ухвалою від 27.12.2022 та листом від 19.01.2023 через Міністерство юстиції України звернувся компетентного органу Республіки Білорусь - до Центрального органу Республіки Білорусь - Ministry of Foreign Affairs of the Republic of Belarus Legal and Treaties Department, який знаходиться за адресою: Ul. Lenina, 19, Minsk, 220030, Belarus з проханням про вручення відповідачу за кордоном судових або позасудових документів, відповідно до Гаазької Конвенції про вручення за кордоном судових або позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965 (далі - Конвенція).
До суду від Міністерства юстиції України повернулося прохання про вручення документів для передачі дипломатичними каналами компетентним органам Республіки Білорусь для вручення Приватному унітарному підприємству "Емин-Агро" без виконання (а.с. 87).
Статтею 15 Конвенції, зокрема, встановлено, що кожна договірна Держава може заявити, що суддя незалежно від положень частини першої цієї статті може постановити рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку, у разі, якщо виконані всі наступні умови:
a) документ було передано одним із способів, передбачених цією Конвенцією,
b) з дати направлення документа сплинув термін, який суддя визначив як достатній для даної справи і який становить щонайменше шість місяців,
c) не було отримано будь-якого підтвердження, незважаючи на всі розумні зусилля для отримання його через компетентні органи запитуваної Держави.
Ухвали від 19.06.2023 та від 11.07.2023 надсилалися на електронну пошту сторін (а.с. 133, 144, 146).
Також, на офіційному сайті Судової влади України 19.06.2023 і 13.07.2023 були розміщені відповідні оголошення для відповідача про розгляд цієї справи (а.с. 132, 145).
З огляду на викладене суд вважає, що належним повідомленням відповідача про дату, час та місце розгляду справи є розміщення на сайті Господарського суду Полтавської області відповідного оголошення-повідомлення.
Суд вчинив всі можливі дії для належного та своєчасного повідомлення відповідача про розгляд цієї справи.
У судовому засіданні 26.09.2023 суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення згідно з ч. 6 ст. 233, ст. 240 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
Між Приватним унітарним підприємством «Емин-Агро», як Продавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПАФ ГАРАНТ», як Покупцем, укладено Додаткову угоду № 1 від 23.12.2021, якою договір № 16/11/2021 від 16.11.2021 викладено в новій редакції (надалі - Контракт 16/11/2021, а.с. 9-18).
У відповідності до Контракту 16/11/2021 Продавець постачає та продає, а Покупець приймає та оплачує насіння соняшника врожаю 2020 року (далі - Товар).
За п. 2.2, п. 4.1 Контракту 16/11/2021 кількість Товару становить 5000,0 +/-10% МТ за ціною 480,0 євро (метрична тонна - 1000 кг, п. 2.1. Контракту 16/11/2021).
Згідно п. 5.1, 5.3 Контракту 16/11/2021 Продавець здійснює постачання Товару на умовах FСА - Республіка Білорусь, Брестська область, місто Дрогичин, вулиця Шосейна, 7 - для вантажного транспорту згідно Incoterms 2020 в строк до 10 січня 2022 року.
Відповідно до п. 6.1 Контракту 16/11/2021 оплата Товару здійснюється наступним чином:
- впродовж 5 (п'яти) банківських днів з моменту підписання Контракту Покупець сплачує Продавцеві 63 000,00 (шістдесят три тисячі) євро 00 євроцентів за банківськими реквізитами, зазначеними в розділі 13 Контракту на підставі виставленого рахунку/інвойсу;
- остаточний розрахунок здійснюється впродовж 5 (п'яти) банківських днів з моменту надання реєстрів завантаження вагонів, а також документів, передбачених п. 5.4. Контракту.
На підставі виставленого відповідачем рахунку № 1611/21 від 16.11.2021 року (а.с. 18) позивач 19.11.2021 перерахував на рахунок Продавця авансовий платіж в сумі 63 000,00 євро, що підтверджується банківською випискою від 15.12.2022 (а.с. 19).
У встановлені Контрактом 16/11/2021 строки відповідач поставку Товару не здійснив.
Як зазначає позивач в позовній заяві, Продавець повідомив Покупцю про неможливість здійснити поставку Товару в обумовлені строки, в зв'язку з чим зобов'язується повернути отримані кошти в сумі 63 000,00 євро до 10 січня 2022 року.
23.12.2021 відповідач частково повернув попередню оплату в розмірі 3 100,00 євро, що підтверджується випискою банку від 15.12.2022 (а.с. 20).
В акті звірки взаєморозрахунків станом на 31.12.2021, підписаному представниками сторін та скріпленому печатками, підтверджена наявність заборгованості відповідача в сумі 59 900,00 євро (а.с. 21).
В термін, передбачений пунктом 5.3 Контракту 16/11/2021, відповідач не поставив позивачу Товар, попередньо сплачений авансовий платіж повернув частково, наявність заборгованості перед позивачем підтверджена відповідачем в акті звірки розрахунків станом на 31.12.2021.
У п. 11.1 Контракту № 16/11/2021 від 16.11.2021 визначено, що усі спори, розбіжності чи вимоги, які виникають із цього Договору/Контракту або у зв'язку з ним, у тому числі щодо його укладення, тлумачення, виконання, порушення, припинення чи недійсності, підлягають вирішенню у господарському суді Полтавської області відповідно до Господарського процесуального кодексу України, а також Гаазької Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965 року.
При вирішенні спору суд зазначає наступне.
Згідно ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Стаття 205 ЦК України визначає, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій. а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Згідно п. 5 ст. 16 ЦК України одним із засобів захисту цивільних прав є примусове виконання обов'язку в натурі, яке в даному випадку полягає у виконанні відповідачем зобов'язань із повернення передоплати за Товар, не поставлений відповідачем в строк, передбачений умовами Договору.
Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно зі статтею 629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Суд при вирішенні спору враховує, що правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються нормами про договір поставки.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК).
Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до п. 6.1 Контракту 16/11/2021 оплата Товару здійснюється наступним чином:
- впродовж 5 (п'яти) банківських днів з моменту підписання Контракту Покупець сплачує Продавцеві 63 000,00 (шістдесят три тисячі) євро 00 євроцентів за банківськими реквізитами, зазначеними в розділі 13 Контракту на підставі виставленого рахунку/інвойсу;
- остаточний розрахунок здійснюється впродовж 5 (п'яти) банківських днів з моменту надання реєстрів завантаження вагонів, а також документів, передбачених п. 5.4. Контракту.
Матеріалами справи встановлено, що позивач 19.11.2021 сплатив відповідачу авансовий платіж (передоплату) за Товар в сумі 63 000,00 євро (копія банківської виписки від 15.12.2022 долучена до матеріалів справи, а.с. 19), а відповідач повернув позивачу грошові кошти в сумі 3 100,00 євро (копія банківської виписки від 15.12.2022 долучена до матеріалів справи, а.с. 20).
Згідно з ч. 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За п. 5.3 Контракту 16/11/2021 поставка Товару має бути здійснена до 10 січня 2022 року (дати включно).
В передбачений п. 5.3 Контракту 16/11/2021 термін відповідач не поставив позивачу продукцію на суму 59 900,00 євро (63 000,00 - 3 100,00).
Судом встановлено, що сторонами було складено Акт звірки взаємних розрахунків (а.с. 21), який погоджений та підписаний сторонами без зауважень, згідно якого сума заборгованості відповідача на користь позивача станом на 31.12.2021 становить 59 900,00 євро.
В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.03.2019 у справі № 910/1389/18 викладено наступну позицію:
"Касаційний господарський суд зазначає, що відповідно до вимог чинного законодавства акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.
Разом з цим, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб'єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Як правило, акти звірок розрахунків (чи заборгованості) складаються та підписуються бухгалтерами контрагентів і підтверджують остаточні розрахунки сторін на певну дату. Відсутність в акті звірки підписів перших керівників сторін або інших уповноважених осіб, які мають право представляти інтереси сторін, у тому числі здійснювати дії, направлені на визнання заборгованості підприємства перед іншими суб'єктами господарювання, означає відсутність в акті звірки юридичної сили документа, яким суб'єкт господарської діяльності визнає суму заборгованості. Слід також зазначити, що чинне законодавство не містить вимоги про те, що у акті звірки розрахунків повинно зазначатись формулювання про визнання боргу відповідачем. Підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу."
Частиною другою статті 693 ЦК України встановлено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Таким чином, матеріалами справи підтверджено факт попередньої оплати товару позивачем, факт не виконання зобов'язання з поставки відповідачем, визнання відповідачем наявності заборгованості в акті звірки розрахунків, тому позовні вимоги в частині повернення попередньої оплати в сумі 59 900,00 євро є обґрунтованими та задовольняються судом повністю.
Відповідно до ст.ст.13, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказів в спростування вищевикладеного чи інших заперечень по суті спору відповідач суду не надав.
Подані суду договір та інші первісні бухгалтерські документи сторонами не оспорюються, доказів визнання їх недійсними сторони суду не подали і на них під час розгляду справи не посилалися.
В ст. 76 ГПК України вказано, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
У ч. 1 ст. 79 ГПК України зазначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Таким чином, наявність обставин, на яку позивач посилається як на підставу своїх вимог у позові, суд вважає доведеними, оскільки докази, надані на підтвердження цих обставин, є більш вірогідними, а доказів на її спростування відповідач суду не надав.
Позивач у позові прохає також покласти на відповідача судові витрати, понесені ним у цій справі.
Суд встановив, що за подачу цього позову позивач сплатив 34 910,42 грн судового збору за платіжним дорученням № 1858 від 16.12.2022 (а.с. 5). Надходження судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України підтверджено випискою від 20.12.2023 (а.с. 52).
Відповідно до ч.1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача у розмірі 34 910,42 грн.
Суд роз'яснює, що в разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Сторони також мають право укласти мирову угоду у процесі виконання судового рішення.
Керуючись ст. 252, 232, 233 -241 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного унітарного підприємства "Емин-Агро" (с/с Дрогичинський, оф. 57, Дрогичинський р-н, Брестська обл., Республіка Білорусь, 225831, УПН 291632408) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАФ Гарант" (вул. Ради Європи, буд. 15, смт. Гоголеве, Миргородський р-н, Полтавська обл., 38310, ідентифікаційний код 32478714) 59900Євро - повернення коштів попередньої оплати, 34910 грн 42 коп. - відшкодування витрат з оплати судового збору.
Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Східного апеляційного господарського суду.
Дата складення повного судового рішення: 27.09.2023.
Суддя Т. М. Безрук