ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21
E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.09.2023 Справа № 917/870/23
Господарський суд Полтавської області у складі судді Ківшик О.В., після виходу з відпустки, розглянувши справу
за позовною заявою Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго", вул. Кирилівська, 85, м. Київ, 04080
до відповідача Зіньківської міської ради, вул. Воздвиженська, буд. 67, м. Зіньків, Зіньківський р-н, Полтавська обл., 38100
про стягнення 229 075,35 грн.,
Секретар судового засідання Ісенко М.В.
Без виклику учасників справи,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог та заперечень.
Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" просить суд стягнути з Зіньківської міської ради 229 075,35 грн. заборгованості, що виникла внаслідок не належного виконання останнім умов укладеного 01.01.2021 між сторонами Договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", з яких 123 880,31 грн заборгованість за січень 2021, 39 098,66 грн 15% річних за період з 24.03.2021 по 30.04.2023, 18 789,08 грн пеня за період з 24.03.2021 по 23.02.2022, 47 307,30 грн інфляційні втрати за період з 24.03.2021 по 30.04.2023.
На підтвердження обґрунтованості позовних вимог позивач надав наступні докази в копіях : постанову НКРЕКП про видачу ліцензії ДПЗД "Укрінтеренерго" на постачання електричної енергії від 06.11.2018 № 1344; Договору про постачання електричної енергії від 01.01.2021; комерційну пропозицію від 07.06.2019 № 3 з додатками; Повідомлення ОСР про переведення від 30.12.2020 № 04-32/24392; Повідомлення про постачання ДПЗД "Укрінтеренерго" від 01.01.2021 № 44/09-0003445/пон; супровідний лист ДПЗД "Укрінтеренерго" з доказом відправлення; Рахунок від 19.02.2021 № 000013955982/14/001/12374; Акт купівлі-продажу електроенергії за січень 2021 від 31.01.2021 №006558; Доказ направлення рахунку та акту на поштову адресу Відповідача; Звіт ОСР АТ "Полтаваобленерго" за січень 2021; Претензія - Вимога від 22.08.2021 № 44/11-003347; Доказ направлення Претензії - Вимоги на офіційну електронну адресу Відповідача; лист - відповідь від 18.10.2022 № 08-24/2580; Розрахунок заборгованості, пені, 15% річних та інфляційних втрат; Роздруківка Виписки Відповідача з ЄДР станом на 18.05.2023.
12.06.2023 відповідачем до Господарського суду Полтавської області надано відзив вх. № 7348 на позовну заяву, за мотивами якого відповідач позов не визнає та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с. 73-74). В обґрунтування заперечень проти позовних вимог відповідач зазначає, що рішенням першої сесії восьмого скликання Зіньківської міської ради від 26.11.2020 року було утворено виконавчий комітет Зіньківської міської ради, як юридичну особу, вказаним рішенням виконавчий комітет визначено балансоутримувачем майна Зіньківської міської ради, виготовлено печатки та відкрито рахунки ДКСУ. Рішенням сьомої сесії восьмого скликання Зіньківської міської ради від 06.05.2021 року змінено юридичну адресу виконавчого комітету та затверджено в зв'язку із цим нову редакцію Положення про виконавчий комітет. Так відповідно до пункту 1,18. Положення виконавчий комітет є головним розпорядником бюджетних коштів.
Відповідач наголошує, що новоутвореним виконавчим комітетом Зіньківської міської ради для забезпечення безперебійного електропостачання на території Зіньківської ОТГ була розпочата процедура закупівлі електричної енергії (відкриті торги ідентифікатор закупівлі UА-2020-12-09-006973-с), але 27.12.2020 року було автоматично відмінені відкриті торги електронною системою закупівель через відсутність пропозицій учасників для участі в них. Виконавчий комітет Зіньківської міської ради повторно - 28.12.2020 року розпочав процедуру відкритих торгів для закупівлі електричної енергії (кінцевий строк подачі тендерних пропозицій - 15.01.2021 року, ідентифікатор закупівлі UА-2020-12-28-006834-с), тому станом на 01.01.2021 року укладений договір на постачання електричної енергії відсутній.
Враховуючи вищевикладене відповідач вважає, що він є неналежним відповідачем по справі, оскільки фактичним споживачем електроенергії є виконавчий комітет Зіньківської міської ради на балансі якого перебувають об'єкти та точки обліку електроенергії.
На підтвердження заперечень проти позовних вимог відповідач надав наступні докази: Копія виписки з ЄДРПОУ по Зіньківській міській раді; Копія виписки з ЄДРПОУ по виконавчому комітету Зіньківської міської ради; Копія рішення першої сесії восьмого скликання від 26.11.2020 року "Про початок повноважень Зіньківського міського голови"; Копія рішення першої сесії восьмого скликання від 26.11.2020 року "Про утворення юридичної особи-виконавчого комітету Зіньківськської міської ради"; Копія рішення сьомої сесії восьмого скликання від 06.05.2021 року "Про зміну юридичної адреси виконавчого комітету Зіньківської міської ради"; Копія положення про виконавчий комітет; Копія довідки про балансову вартість №02-28/1599 від 30.12.2020 р.
10.07.2023 від позивача до суду надійшли заперечення на відзив вх. № 8501.
2. Процесуальні питання, вирішені судом.
29.05.2023 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" до відповідача Зіньківської міської ради про стягнення 229 075,35 грн. заборгованості, що виникла внаслідок не належного виконання останнім умов укладеного 01.01.2021 між сторонами Договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", з яких 123 880,31 грн заборгованість за січень 2021, 39 098,66 грн 15% річних за період з 24.03.2021 по 30.04.2023, 18 789,08 грн пеня за період з 24.03.2021 по 23.02.2022, 47 307,30 грн інфляційні втрати за період з 24.03.2021 по 30.04.2023.
За текстом позовної заяви позивач просив суд розглянути справу як малозначну за правилами спрощеного позовного провадження.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.05.2023 справу № 917/870/23 розподілено судді Ківшик О.В.
Суд ухвалою від 30.05.2023 прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі, ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання); встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов - 15 днів з дня вручення ухвали.
Відповідач клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін згідно з ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) сторони суду не надав.
Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 ГПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 233 ГПК України дане рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.
3. Обставини, встановлені судом під час розгляду справи.
Між Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго", яке виконує функції постачальника "останньої надії" (далі - ДПЗД "Укрінтеренерго" Постачальник), діє на підставі ліцензії на постачання електричної енергії споживачу, виданої постановою НКРЕКП від 06.11.2018 № 1344, відповідно до ст. 64 Закону України "Про ринок електричної енергії", Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 та Зіньківською міською радою (далі - Споживач) укладений Договір про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" від 01.01.2021 (далі - Договір) на умовах публічного договору постачання електричної енергії постачальника "останньої надії" та комерційної пропозиції, розробленої з урахуванням вимог Цивільного кодексу України та у відповідності до вимог Закону України "Про ринок електричної енергії", Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312.
На виконання вимог ч.11 ст.64 Закону України "Про ринок електричної енергії" в мережі Інтернет за адресою: www.uie.Kiev.ua ДПЗД "Укрінтеренерго" розміщено: порядок приєднання до умов договору; договір про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії"; комерційну пропозицію № 3 до договору; додаток до комерційної пропозиції № 3 Ціни, за якими здійснюється постачання електричної енергії споживачам постачальником "останньої надії".
Відповідно до ст. 64 Закону України "Про ринок електричної енергії", яка кореспондується з умовами, що зазначені в Додатку 1 "Комерційна пропозиція № 3" до Договору, Договір вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, та діє в частині здійснення розрахунків між Сторонами до повного їх здійснення, а в частині постачання електричної енергії його дія не може перевищувати 90 календарних днів.
У п. 2.1. Договору визначено, що Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору, що зазначені в Додатку 1 до Договору (комерційна пропозиція).
Згідно із п. 5.8. Договору розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.
Умовами комерційної пропозиції № 3 від 07.06.2019 визначено, що споживач сплачує 100% від орієнтованої вартості прогнозованого обсягу споживання електричної енергії за розрахунковий період протягом 5 банківських (робочих) днів з моменту отримання Споживачем рахунку.
Орієнтована вартість розраховується шляхом множення прогнозованого обсягу споживання електричної енергії на ціну, за якою здійснюється постачання електричної енергії Постачальником. Прогнозований обсяг споживання електричної енергії визначається на підставі даних, отриманих Постачальником від Оператора системи розподілу (передачі).
Відповідно до Додатку 1 "Комерційна пропозиція № 3" до Договору - остаточний розрахунок за спожиту електричну енергію в розрахунковому місяці здійснюється Споживачем на підставі виставленого Постачальником рахунку до 14-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим, розмір якого визначається як різниця між вартістю купованої Споживачем електричної енергії, зазначеної в Акті купівлі-продажу, та сумарною оплатою Споживачем за розрахунковий період з урахуванням ПДВ. Акт купівлі-продажу складається на підставі даних про фактичне споживання Споживача, отриманих від ОСР. У разі наявності зауважень до Акту купівлі-продажу, Споживач оформлює протокол розбіжностей, в якому вказує обсяг електричної енергії, по якому є розбіжності.
Пунктом 5.10 Договору про постачання електричної енергії з постачальником "останньої надії" та умовами комерційної пропозиції № 3 від 07.06.2019 визначено, що оплата виставленого Постачальником рахунка за цим договором має бути здійснена Споживачем в терміни, визначені в рахунку, але не менш 5 робочих днів з дати отримання Споживачем цього рахунку, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного у комерційній пропозиції, прийнятої Споживачем. Остаточний розрахунок за спожиту електричну енергію в розрахунковому місяці здійснюється Споживачем на підставі виставленого Постачальником рахунку, розмір якого визначається як різниця між вартістю купованої Споживачем електричної енергії, зазначеної в Акті купівлі-продажу, та сумарною оплатою Споживачем за розрахунковий період з урахуванням ПДВ.
Відповідач відноситься до території ліцензованої діяльності оператора системи розподілу (передачі) АТ "Полтаваобленерго".
30.12.2020 АТ "Полтаваобленерго" направив на адресу ДПЗД "Укрінтеренерго" повідомлення № 04-32/24392 про переведення Відповідача з 01.01.2021 на постачання електричної енергії Постачальником "останньої надії" (копія наявна у матеріалах справи, а.с. 28).
01.01.2021 Позивач на адресу Відповідача направив Повідомлення № 44/09-0003 445/ПОН про постачання електричної енергії Постачальником "останньої надії" (копія наявна у матеріалах справи, а.с. 34).
12.03.2023 Позивач супровідним листом № 44/092214/ПОН направив на адресу Відповідача для підписання Договір, Комерційну пропозицію з додатками для підписання. Відповідач вказані документи отримав 16.03.2021 (що підтверджується наявною у матеріалах справи копією поштового повідомлення про вручення поштового відправлення, а.с. 37).
За даними оператора системи розподілу (ОСР) - АТ "Полтаваобленерго" за спожиту Відповідачем електричну енергію у січні 2021, Позивачем сформовані наступні рахунки та акти : рахунок № 000013955982/14/001/12374 від 19.02.2021 у відповідності до даних оператора системи розподілу про обсяги споживання електричної енергії 29 228,00 кВт. год. за січень 2021 на суму 123 880,31грн та Акт купівлі-продажу електроенергії від 31.01.2021 № 006558 (а.с. 38-39). Відповідачем вищевказані документи було направлено поштовим відправлення та отримано Відповідачем 16.03.2021 (копії підтвердження направлення та отримання Відповідачем наявні у матеріалах справи, а.с. 40).
Дані про обсяг спожитої електричної енергії Відповідачем підтверджуються також звітом ОСР АТ "Полтаваобленерго" щодо фактичного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку (площадками вимірювання) споживачів постачальника "останньої надії" ДПЗД "Укрінтеренерго" за січень 2021 (копія звіту додається наявна у матеріалах справи, а.с. 41-44).
За даними Позивача заборгованість Відповідача за отриману електричну енергію в січні 2021 становить 123 880,31грн.
З метою досудового врегулювання спору, 22.08.2021 Позивачем на офіційну електронну адресу Відповідача було направлено Претензію-Вимогу № 44/11-003347 з вимогою у семиденний термін з моменту її отримання виконати свої зобов'язання з оплати заборгованості, пені, інфляційних нарахувань та процентів (копія претензії, докази надсилання та отримання відповідачем даної претензії наявні у матеріалах справи, а.с. 45-48).
Відповідач надіслав Позивачу відповідь на претензію № 08-24/2580 від 18.10.2022, у якій зазначив, що суму боргу не визнає (копія листа наявна у матеріалах справи, а.с. 49).
За даними Позивача Відповідач умов Договору щодо оплати отриманої електричної енергії не виконав, заборгованість останнього перед Позивачем складає 123 880,31 грн.
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
4. Норми права, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення, та висновки господарського суду за результатами вирішення спору.
За загальними положеннями цивільного законодавства цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (стаття 11 ЦК України). При цьому, стаття 12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
У відповідності зі статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), зі змістом якої кореспондуються і приписи статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 ГК України).
Частиною третьою статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно статті 193 ГК України та статті 526 ЦК України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Крім того, за змістом статті 193 ГК України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом. Аналогічні застереження містить стаття 525 ЦК України.
Частиною першою статті 530 ЦК України також встановлено: якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина перша статті 193 ГК України).
Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ними, останні (правовідносини) стосуються сфери електроенергетики та регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України, а також укладеним між ними Договором, який за своєю правовою природою є договором електропостачання та підпадає під правове регулювання норм статті 712, 714 Цивільного кодексу України та статей 264-271, 275, 276 Господарського кодексу України. До договору постачання енергетичними ресурсами застосовуються також загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Частиною першою статті 275 ГК України визначено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".
Відповідно до частини другої статті 2 Закону України "Про ринок електричної енергії" основні умови діяльності учасників ринку електричної енергії та взаємовідносин між ними визначаються нормативно-правовими актами, що регулюють впровадження цього Закону, зокрема, кодексом системи передачі, кодексом систем розподілу; правилами роздрібного ринку; іншими нормативно-правовими актами. Кодекс систем розподілу та правила роздрібного ринку затверджуються Регулятором (Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг).
Згідно з частиною п'ятою статті 2 Закону України "Про ринок електричної енергії" правила роздрібного ринку передбачають, зокрема, загальні умови постачання електричної енергії споживачам, систему договірних відносин між учасниками роздрібного ринку, права та обов'язки учасників ринку, процедуру заміни споживачем постачальника електричної енергії, умови та порядок припинення та відновлення постачання електричної енергії споживачу, процедуру розгляду скарг споживачів, особливості постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги, постачальником "останньої надії".
За приписами статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, і договори про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії".
В силу вимог статті 56 Закону України "Про ринок електричної енергії", постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами. У разі покладення на електропостачальника зобов'язань з надання універсальних послуг або виконання функцій постачальника "останньої надії" ціни (тарифи) на послуги постачальника універсальних послуг, постачальника "останньої надії" визначаються відповідно до цього Закону. Покладення зобов'язань з надання універсальних послуг та/або постачання "останньої надії" не обмежує права електропостачальника здійснювати постачання електричної енергії за вільними цінами. Постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням правил роздрібного ринку.
Положеннями статті 64 Закону України "Про ринок електричної енергії" встановлено, що постачальник "останньої надії" зобов'язаний постачати електричну енергію споживачам за ціною, що формується ним відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, та включає, зокрема, ціну купівлі електричної енергії на ринку електричної енергії, ціну (тариф) на послуги постачальника "останньої надії" та ціну (тариф) на послуги оператора системи передачі.
Постачальник "останньої надії" здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, на умовах типового договору постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", що затверджується Регулятором, та є публічним договором приєднання. Постачальник "останньої надії" оприлюднює відповідний договір на своєму офіційному веб-сайті.
Постачальник "останньої надії" здійснює постачання з моменту припинення постачання електричної енергії попереднім електропостачальником. Договір постачання електричної енергії між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу.
Відповідно до частин першої, другої статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов'язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору (частина п'ята статті 633 ЦК України).
За визначенням, наведеним у частині першій статті 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Отже, аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що у разі настання обставин, визначених у частині першій статті 64 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачальник "останньої надії" надає послуги з постачання електричної енергії та відповідно до пункту 66 частини першої статті 1 цього Закону не має права відмовити споживачу в укладенні договору постачання електричної енергії на обмежений період часу, а факт приєднання до публічного договору постачання електричної енергії від постачальника "останньої надії" відбувається по факту споживання електричної енергії без укладення договору з іншим електропостачальником.
Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.12.2018 №1023-р Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" визначено постачальником "останньої надії". Матеріалами справи підтверджується та не спростовано відповідачем, що у січні 2021 року Відповідач не мав підписаного договору на постачання електричної енергії з енергоспочальником, тому відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії здійснювалось постачальником "останньої надії", яким є Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" на умовах публічного договору.
Звітом про фактичне споживання електричної енергії за січень 2021 року, наданого листом від 09.02.2021 за № 01-1\3035 підтверджено обсяг споживання відповідачем електричної енергії у січні 2021 року за точками комерційного обліку споживачів постачальника "останньої надії".
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 57 Закону України "Про ринок електричної енергії" електропостачальник має право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію та послуги з постачання електричної енергії відповідно до укладених договорів.
Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" споживач зобов'язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.
Зважаючи на встановлені обставини та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи те, що Відповідач в установленому Господарським процесуальним кодексом України порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, жодних доказів оплати електричної енергії не надав, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" в частині примусового стягнення з відповідача 123 880,31 грн основного боргу за Договором про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами і підлягають задоволенню.
Також згідно пункту 3 частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки.
Статтею 549 ЦК України визначено, що, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.
Пунктом 5.11. Договору встановлено, що разі порушення споживачем строків оплати за цим договором, постачальник має право вимагати сплати пені. Пеня нараховується за кожен прострочений день оплати за цим договором. Споживач має сплатити за вимогою постачальника пеню у розмірі, яка зазначається в комерційній пропозиції.
У пункті 6.1. Комерційної пропозиції № 3 сторони погодили, що за внесення платежів, передбачених умовами договору, з порушенням термінів, визначених цією комерційною пропозицією, постачальник має право нарахувати споживачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день простроченого платежу, враховуючи день фактичної оплати. Споживач зобов'язується сплатити пеню на підстав рахунку постачальника.
Враховуючи неналежне виконання Відповідачем зобов'язань з оплати електричної енергії, господарський суд доходить висновку про правомірність позовних вимог в частині застосування неустойки.
Крім того, згідно частини другої статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням інфляційних витрат на суму боргу та процентів річних виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки за порушення виконання зобов'язання.
Отже, в даному випадку, за порушення виконання грошового зобов'язання на відповідача покладається відповідальність відповідно до статті 625 ЦК України, яка полягає у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового обов'язку у вигляді відшкодування матеріальних втрат позивача від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми.
За умовами пункту 7.4. Комерційної пропозиції № 3 споживач, який прострочив виконання грошового зобов'язання з оплати електроенергії, на вимогу постачальника зобов'язаний, крім оплати штрафних санкцій та збитків, сплатити суму боргу за електроенергію з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення зобов'язання, а також п'ятнадцять процентів річних від простроченої суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов'язання.
Перевіривши надані позивачем до матеріалів справи розрахунки, суд встановив, що нарахування п'ятнадцяти процентів річних в розмірі 39 098,66 грн та інфляційних втрат в розмірі 47 307,30 грн не суперечить вимогам чинного законодавства та є арифметично правильним, а отже позовні вимоги Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" цій в частині також підлягають задоволенню.
Разом з тим, нарахування пені здійснено позивачем без застосування припису частини шостої статті 232ГК України. Даним приписом передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.
Водночас, з урахуванням конкретних обставин справи суд самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.
Так, здійснивши розрахунок неустойки за період у шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову в цій частині та стягнення з відповідача пені в розмірі 9 530,28 грн за період з 24.03.2021 по 24.09.2021. В решті позову ДПЗД "Укрінтеренерго" - в частині заявлених до стягнення 9 258,80 грн пені, суд відмовляє у зв'язку із безпідставністю відповідних нарахувань.
Згідно із ч. 2-3 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до частини 5 статті 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Обов'язок суду мотивувати прийняття або відхилення доводів сторін по суті спору полягає у відображенні в судовому рішенні висновків суду про те, що саме дало йому підстави прийняти та/чи відхилити аргументи сторін щодо суті спору, з посиланням на з'ясовані у справі обставини та норми матеріального чи процесуального права, що підлягають застосуванню до правовідносин, що склались.
Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України" від 28.10.2010 №4241/03 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.
Відповідно до частини 23 рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України" за заявою №63566/00 суд нагадує, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.
Суд вважає обсяг вмотивування судового рішення є достатнім для його прийняття.
Судом досліджено всі докази, наявні у матеріалах справи.
Заперечення відповідача проти позову з посиланням на неналежність його як відповідача судом як правомірні не оцінюються.
Відповідно до ч. 2 ст. 48 ГПК України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.
З матеріалів справи вбачається, що контрагентом позивача за укладеним між сторонами 01.01.2021 між сторонами Договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" є Зіньківська міська рада, заміна особи у спірних правовідносинах не відбулася, доказів на підтвердження протилежного суду не надано, в такому випадку суд не вбачає підстав для заміни первісного відповідача.
Допустимих доказів в спростування зазначеного чи будь-яких інших обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.
При цьому суд вважає за необхідне роз'яснити, що ст. 52 ГПК України врегульовано підстави та порядок процесуального правонаступництва, яке можливе за наявності документального підтвердження підстав такого на будь-якій стадії судового процесу.
Отже, з аналізу наведених норм права та поданих доказів, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 123 880,31 грн боргу, 39 098,66 грн 15% річних за період з 24.03.2021 по 30.04.2023, 9 530,28 грн пені за період з 24.03.2021 по 24.09.2021, 47 307,30 грн інфляційних втрат за період з 24.03.2021 по 30.04.2023 підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому в цій частині підлягають задоволенню. В частині стягнення з відповідача 9 258,80 грн пені задоволенню не підлягають.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходить із наступного: враховуючи вищевикладене та приписи п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України витрати на професійну правничу допомогу підлягають стягненню з відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 3 297,25 грн.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 232-233, 237-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ :
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Зіньківської міської ради (вул. Воздвиженська, буд. 67, м. Зіньків, Зіньківський р-н, Полтавська обл., 38100, код ЄДРПОУ 13955982) на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (вул. Кирилівська, 85, м. Київ, 04080, код ЄДРПОУ 19480600) заборгованість за поставлену електричну в розмірі 123 880,31грн на ІВАN НОМЕР_1 в АТ "Ощадбанк".
3. Стягнути з Зіньківської міської ради (вул. Воздвиженська, буд. 67, м. Зіньків, Зіньківський р-н, Полтавська обл., 38100, код ЄДРПОУ 13955982) на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (вул. Кирилівська, 85, м. Київ, 04080, код ЄДРПОУ 19480600) заборгованість по сплаті штрафних санкцій: 15% річних - 39 098,66грн., пені - 9 530,28 грн та інфляційні втрати - 47 307,30 грн. на ІВАN UА498201720355399169800710783 в ГУ ДКСУ у Київській області в ГУ ДКСУ у Київській області.
4. Стягнути з Зіньківської міської ради (вул. Воздвиженська, буд. 67, м. Зіньків, Зіньківський р-н, Полтавська обл., 38100, код ЄДРПОУ 13955982) на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (вул. Кирилівська, 85, м. Київ, 04080, код ЄДРПОУ 19480600) витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 297,25 грн на ІВАN UА458201720355340299019480600 в ГУ ДКСУ у Київській області.
Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.
5. В частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 9 258,80 грн пені відмовити.
6. Копію рішення направити учасникам (сторонам) справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.
Рішення підписане 26.09.2023 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).
Суддя О.В.Ківшик