ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"14" вересня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/2072/23
Господарський суд Одеської області у складі судді Цісельського О.В.
за участю секретаря судового засідання Лінник І.А.,
за участю представників:
від позивача: адвокат Бут І.В. - ордер,
від відповідача: адвокат Зуєва І.І. - ордер,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 916/2072/23
за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Чкаловський» (Французький бульвар, № 85, м. Одеса, 65058, код ЄДРПОУ 32224885)
про визнання недійсним рішення загальних зборів,
ВСТАНОВИВ:
1. Суть спору.
17.05.2023 за вх.№2142/23 ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Чкаловський», в якому просить суд визнати недійсним рішення зборів учасників ТОВ «Чкаловський» від 18.04.2023, викладені в протоколі від 18.04.2023.
02.08.2023 позивач надав до суду заяву (вх. № 26360/23) про зміну предмету позову, відповідно до якої просив викласти предмет позову (прохальну) частину в наступній редакції: « 1. Визнати недійсними рішення Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Чкаловський» (код ЄДРПОУ 32224885) від 18 квітня 2023 року, викладені в Протоколі №04/23 від 18 квітня 2023 р. (питання 1-4 порядку денного) щодо припинення повноважень директора Товариства ОСОБА_2 ; щодо припинення повноважень представника, який може вчиняти дії від імені Товариства ОСОБА_2 ; про призначення на посаду Директора Товариства ОСОБА_4; про уповноваження ОСОБА_3 на проведення державної реєстрації змін до відомостей про Товариство у ЄДРПОУ».
2. Короткий зміст аргументів учасників справи.
2.1. Аргументи Позивача.
Як вказує позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Чкаловський» засноване на підставі об'єднання майна його учасників: ОСОБА_1 (частка 20%); ОСОБА_4 (частка 40%); ОСОБА_5 (частка 40%).
З Витягу з ЄДРПОУ від 01.05.2023 №30311336 позивачу стало відомо про надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та про формування витягу про юридичну особу від 18.04.2023 13:08:58 №30538805 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Носенко Олександром Володимировичем, а 20.04.2023 відбулася державна реєстрація Юридичним департаментом Одеської міської ради змін до відомостей про юридичну особу, зокрема, 20.04.2023 № 1005561070020012429 (зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи. Зміна фізичних осіб або зміна відомостей про фізичних осіб - платників податків, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо). Окрім того, як випливає з Витягу, замість директора Товариства ОСОБА_2 було призначено співзасновника Товариства ОСОБА_4 .
При цьому, позивач зауважує, що до компетенції загальних зборів учасників належать питання обрання одноосібного виконавчого органу товариства. Статутом Товариства, затвердженим Протоколом №01-04/20 від 22.04.2020 Загальних зборів учасників ТОВ «Чкаловський» у п. 3.1.1., 3.1.2. передбачено, що кожен учасник Товариства має право бути присутнім на Загальних зборах, брати участь в обговоренні питань порядку денного і голосувати з питань порядку денного Загальних зборів, кожен учасник Товариства на Загальних зборах має кількість голосів, пропорційну до розміру його частки у статутному капіталі Товариства.
З огляду на те, що таке рішення про зміну керівника Товариства приймається виключно Загальними зборами, на думку позивача, необхідним є дотримання процедури їх скликання та проведення. Проте, за ствердженням позивача, виконавчим органом Товариства збори не скликалися, а наглядова рада або рада директорів товариства - відсутня. Отже, єдиним способом скликання Загальних зборів є скликання їх на вимогу учасника або учасників товариства, які на день подання вимоги в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу товариства.
ОСОБА_1 зазначає, що внаслідок неповідомлення його про факт скликання Загальних зборів було порушено право позивача на участь в управлінні Товариством, вирішення питань щодо його діяльності, а також було позбавлено можливості включити питання у порядок денний Загальних зборів, оскільки з врахуванням розміру частки (понад 10%) питання автоматично вносяться до порядку денного. У зв'язку зі зміною директора Товариства позивачу було унеможливлено внести альтернативну кандидатуру на посаду директора чи запропонувати власну кандидатуру.
Оскільки позивач не зміг ані належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, адже вплив учасника на прийняття загальними зборами рішень не вичерпується лише голосуванням, ані переконати інших учасників щодо визначення персонального складу виконавчого органу Товариства, порушення внаслідок недотримання вимог закону під час скликання загальних зборів, на переконання позивача, є підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів, прийнятих за їх результатами.
Додатково позивач наголошує, що у вирішенні спорів, пов'язаних з визнанням недійсним рішень керівних органів товариства (у тому числі з приводу прийняття рішення про зміну директора Товариства ), відповідачем виступає саме Товариство, як юридична особа, рішення керівних органів якої оскаржується, а не члени цього товариства, як учасники загальних зборів.
Заперечуючи проти посилань відповідача стосовно підстав для прийняття та скликання позачергових зборів, позивач наголосив, що відповідачем жодним належним і допустимим доказом не підтверджено обставини, на які він посилається. Крім того, правового значення в обставинах розгляду даної справи, на його думку, причини скликання загальних зборів значення не мають.
Щодо позиції відповідача про те, що про заборгованість Товариства перед ОСОБА_1 засновнику Товариства стало відомо 17.04.2023, а 18 квітня 2023 року були проведені позачергові збори Товариства, позивач звертає увагу, що цим самим відповідач визнав порушення порядку скликання і проведення загальних зборів учасників, адже вимога про скликання загальних зборів учасників подається виконавчому органу товариства в письмовій формі із зазначенням запропонованого порядку денного. У разі скликання загальних зборів учасників з ініціативи учасників товариства така вимога повинна містити інформацію про розмір часток у статутному капіталі товариства, що належать таким учасникам.
Так, за висновком позивача, відповідачем не доведено, що учасниками Товариства ставилося питання перед виконавчим органом Товариства про скликання позачергових зборів учасників, не доведено факту інформування всіх учасників про дату та місце проведення позачергових зборів, а визнані відповідачем обставини свідчать про порушення строків скликання зборів учасників, адже вони були призначені на наступний день після того, як один із засновників довідався про наявність судового рішення у цивільній справі.
Стосовно тверджень відповідача, що рішення на позачергових зборах від 18.04.2023 щодо звільнення директора було прийнято більшістю голосів, позивач наголошу, що внаслідок неповідомлення позивача про факт скликання Загальних зборів було порушено його право на участь в управлінні Товариством, вирішення питань щодо його діяльності, а питання щодо скликання та проведення загальних зборів учасників Товариства від 12 червня 2023 року не відносяться до предмету позову у даній справі.
2.2. Аргументи Відповідача.
У відзиві на позов (вх. № 22787/23 від 10.07.2023) ТОВ «Чкаловський» заявлений позов вважає таким, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Щодо суті скликання та прийняття оспорюваного протоколу відповідач зауважив, що рішення про звільнення директора ОСОБА_2 та обрання нового директора ОСОБА_4 було прийнято більшістю голосів а саме: ОСОБА_6 , є засновником ТОВ «Чкаловський» з уставною часткою в розмірі 80 000 грн, що становить 40% статутного капіталу та ОСОБА_5 є засновником ТОВ «Чкаловський» з уставною часткою в розмірі 80 000 грн., що становить 40% статутного капіталу.
Відповідач пояснює, що підставою для прийняття та скликання позачергових зборів стали наступні обставини.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 15 липня 2023 року задоволені позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «Чкаловський» та стягнено на користь позивача 729 798,92 грн., штраф у розмірі 239,85 грн. та судові витрати, про що ОСОБА_5 стало відомо 17.04.2023 випадково через відкриті дані ДП «СЕТАМ», яке оголосило аукціон з продажу майна, яке належить ТОВ «Чкаловський» на підставі виконавчого провадження № 69939532 від 26.09.2022.
З метою встановлення обставин виникнення заборгованості та можливих шляхів її погашення ОСОБА_4 неодноразово намагався зв'язатись і з позивачем і на той час директором Товариства ОСОБА_2 проте жоден з них не виходив на зв'язок. За місцем реєстрації та проведення господарської діяльності директор Товариства ОСОБА_2 не знаходився, а отже отримати будь - яку кореспонденцію чи вимогу від ОСОБА_4 не міг.
В подальшому, з метою не допущення порушення права власності на майно Товариства, засновником якого є ОСОБА_4 та не допущення безпідставного та фіктивного вибуття частки ТОВ «Чкаловський» в статутному капіталі іншого підприємства, ОСОБА_4 , не отримавши жодної відповіді від тодішнього директора, був вимушений сплатити самостійно суму боргу.
18 квітня 2023 року були проведені позачергові збори Товариства щодо визначення складу виконавчого органу з метою не допустити шахрайських дій з боку колишнього керівника Товариства ОСОБА_2 , оскільки в його діях вбачалась попередня змова з іншими учасниками Товариства щодо доведення Товариства до стану неплатоспроможності. Рішення на вказаних позачергових зборах від 18.04.2023 щодо звільнення директора було прийнято більшістю голосів, а саме 80 % у статутному капіталі.
При цьому, як наголошує відповідач, відсутність позивача на загальних зборах учасників TOB «Чкаловський» з врахуванням його частки в статутному капіталі товариства (20%) не могла істотно вплинути на прийняття оскаржуваного рішення, оскільки вони прийняті у відповідності до ст. 34 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».
Додатково відповідач зауважує, що 12.06.2023 були проведені загальні збори учасників Товариства, на порядку денному яких були ті самі питання, що і порядку денного на зборах учасників Товариства 18 квітня 2023 року. Позивач був запрошений належним чином, про що свідчить поштове відправлення № 6503000244612, проте позивач на запрошення не з'явився, будь яких письмових пояснень або пропозицій не надсилав, про причини не з'явлення не повідомив.
За ствердженням відповідача, на підставі діючого Статуту Товариства та ст.34 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» було прийнято рішення по всім питанням порядку денного сукупністю голосів - 80 % статутного капіталу, а позивач, в свою чергу, мав можливість подати свою кандидатуру на посаду директора або висловити свою думку щодо доцільності зміни директора, проте не скористався своїм правом.
Таким чином, відповідач вважає, що позивачу були надані всі можливості та забезпечені права, як учасника Товариства для прийняття рішення щодо персонального складу виконавчого органу Товариства.
3. Процесуальні питання вирішені судом.
17.05.2023 до канцелярії Господарського суду надійшла позовна заява вх. № 2142/23, яка відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.05.2023 була передана на розгляд судді Цісельському О.В.
18.05.2023 до Господарського суду Одеської області від ОСОБА_1 надійшло клопотання (вх. № 16564/23) про витребування доказів, відповідно до якого позивач просив: витребувати у ТОВ «Чкаловський» протокол Загальних зборів учасників, що відбулись 18.04.2023, протокол реєстрації учасників вказаних Загальних зборів, відомості, що підтверджують сповіщення учасників товариства про проведення Загальних зборів, порядок денний, копію документів, що підтверджують повноваження учасників зборів та їх представників, копію Статуту; витребувати у приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Носенка О.В. копію матеріалів нотаріальних дій щодо посвідчення 18.04.2023 протоколу Загальних зборів учасників ТОВ «Чкаловський» та копії довіреності від імені ОСОБА_5 від 18.04.2023, зареєстрованої в реєстрі № 264; витребувати у Юридичного департаменту Одеської міської ради реєстраційну справу щодо реєстрації 20.04.2023 змін стосовно ТОВ «Чкаловський».
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.05.2023 позовну заяву ОСОБА_1 (вх. № 2142/23 від 17.05.2023) залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків протягом семи днів з дня вручення ухвали суду.
24.05.2023 від ОСОБА_1 надійшло клопотання про усунення недоліків позовної заяви із додатками до неї (вх.№17120/23), із змісту якої вбачається усунення недоліків, встановлених ухвалою суду від 22.05.2023.
26.05.2023 ухвалою Господарського суду Одеської області прийнято позовну заяву (вх.№2142/23 від 17.05.2023) до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/2072/23. Справу № 916/2072/23 постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на "15" червня 2023 року об 11:20 год.
15.06.2023 відповідач надав суду клопотання (вх. № 19695/23) про відкладення підготовчого засідання у зв'язку з необхідністю ознайомлення з матеріалами справи. Разом з тим відповідачем також надано суду клопотання (вх. № 19698/23 від 15.06.2023) про ознайомлення з матеріалами справи № 916/2072/23.
15.06.2023 у підготовчому засіданні по справі № 916/2350/23 судом проголошено протокольну ухвалу про перерву до "29" червня 2023 року о 14:00 год.
16.06.2023 представник ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» подав заяву (вх. № 19915/23), де просив внести його дані до додаткових відомостей про учасника справи для доступу до електронної справи № 916/2072/23 та перевести в електронну форму процесуальні документи та інші документи по справі, що надійшли до суду в паперовому вигляді. Вказана заява була задоволена судом та 20.06.2023 представнику надано доступ до електронної справи № 916/2072/23.
29.06.2023 представник відповідача через систему «Електронний суд» звернулась до суду із заявою (вх. № 24495/23), відповідно до якої просила надати можливість ознайомитись з матеріалами справи в електронному вигляді та перенести розгляд справи на іншу дату.
Того ж дня, представник ТОВ «Чкаловський» через систему «Електронний суд» подав заяву (вх. № 21503/23), де просив внести його дані до додаткових відомостей про учасника справи для доступу до електронної справи № 916/2072/23 та перевести в електронну форму процесуальні документи та інші документи по справі, що надійшли до суду в паперовому вигляді. Вказана заява була задоволена судом та 29.06.2023 представнику надано доступ до електронної справи № 916/2072/23
29.06.2023 у підготовчому засіданні по справі № 916/2072/23 судом проголошено протокольну ухвалу про перерву до "11" липня 2023 року о 10:20 год., та того ж дня повідомлено відповідача про дату та час наступного підготовчого засідання ухвалою суду від 29.06.2023, постановленою в порядку ст. 120 ГПК України.
10.07.2023 відповідачем надано до суду відзив (вх. № 22787/23) на позовну заяву, який судом був прийнятий до розгляду та долучений до матеріалів справи разом із доданими до нього документами.
Також, від відповідача до суду надійшло клопотання (вх. № 22792/23 від 10.07.2023) про відкладення підготовчого засідання на іншу дату через участь представника у судових засіданнях в інших судах.
11.07.2023 у підготовчому засіданні судом проголошено протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів за ініціативою суду та, задля надання можливості учасникам справи реалізувати свої процесуальні права, проголошено протокольну ухвалу про перерву в підготовчому засіданні до 03.08.2023 об 11:00 год., про що відповідач був повідомлений ухвалою суду від 12.07.2023 у відповідності до приписів ст. 120 ГПК України.
25.07.2023 позивач надав до суду відповідь (вх. № 25280/23) на відзив відповідача, яка судом була прийнята до розгляду та долучена до матеріалів справи.
Разом з тим, 25.07.2023 за вх.№ 25286/23 до суду від представника ОСОБА_1 надійшла заява про участь представника у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів, яка судом була задоволена повністю ухвалою суду від 31.07.2023.
31.07.2023 позивач звернувся до суду із клопотанням (вх. № 25989/23) про витребування у Адміністрації державної прикордонної служби України інформації щодо фактів перетинання державного кордону України громадянки України ОСОБА_5 за період з 01.01.2023 по 31.07.2023.
02.08.2023 позивач звернувся до суду із заявою (вх. № 26360/23) про зміну предмету позову, відповідно до якої просив викласти предмет позову (прохальну) частину в наступній редакції: « 1. Визнати недійсними рішення Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Чкаловський» (код ЄДРПОУ 32224885) від 18 квітня 2023 року, викладені в Протоколі №04/23 від 18 квітня 2023 р. (питання 1-4 порядку денного) щодо припинення повноважень директора Товариства ОСОБА_2 ; щодо припинення повноважень представника, який може вчиняти дії від імені Товариства ОСОБА_2 ; про призначення на посаду Директора Товариства ОСОБА_4; про уповноваження ОСОБА_3 на проведення державної реєстрації змін до відомостей про Товариство у ЄДРПОУ».
03.08.2023 у підготовчому засіданні, за результатами розгляду поданої позивачем заяви, судом проголошено протокольну ухвалу про прийняття до розгляду заяви про зміну предмету позову, яку суд приймає як заяву про уточнення позовних вимог, а також проголошено протокольну ухвалу про перерву в підготовчому засіданні до 10.08.2023 о 14:30 год.
10.08.2023 відповідачем надано до суду заяву (вх. № 27327/23), до якої на вимогу суду додані додаткові документи, зокрема довіреності на уповноваження Михайлюка О.С. представляти інтереси ОСОБА_5 , які судом були долучені до матеріалів справи.
Того ж дня, в підготовчому засіданні Господарським судом, після вирішення всіх питань, передбачених ст. 182 ГПК України, судом була проголошена протокольна ухвала про закриття підготовчого провадження та призначення справи № 916/2072/23 до судового розгляду по суті на 24.08.2023 о 14:40 год., а також призначено резервну дату судового засідання по суті на 05.09.2023 об 11:20 год., про що було відображено в протоколі судового засідання.
24.08.2023 в судовому засіданні, у зв'язку із неможливістю завершити розгляд справи по суті, була постановлена протокольна ухвала про оголошення перерви, відповідно до раніше визначеної резервної дати, до 05.09.2023 об 11:20 год.
31 серпня 2023 року за вх.№ 29897/23 до суду від представника ОСОБА_1 надійшла заява про участь представника у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів, яка судом була задоволена відповідною ухвалою від 01.09.2023.
05.09.2023 від відповідача до суду надійшла заява (вх. № 30398/23), де він просить відкласти розгляд справи у зв'язку з хворобою представника.
05.09.2023 судом постановлено протокольну у хвалу про перерву в судовому засіданні з розгляду справи № 916/2072/23 по суті до 14.09.2021 об 11:00 год. Відповідача про дату, місце та час судового засідання по суті у справі № 916/2072/23 повідомлено ухвалою суду від 05.09.2023, постановленою у відповідності до приписів ст. 120 ГПК України.
В процесі розгляду справи подані учасниками справи всі клопотання та заяви були судом розглянуті та вирішенні відповідно до приписів Господарського процесуального кодексу України, про що відзначено у протоколах підготовчих та судових засідань.
Під час розгляду справи по суті сторони виступили із вступними промовами, судом були досліджені всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, учасники справи виступили у судових дебатах.
В процесі розгляду справи по суті представник позивача заявлений позов підтримав повністю, просив суд його задовольнити з підстав, викладених у заявах по суті.
Представники відповідача - ТОВ «Чкаловський», проти позову заперечувала у повному обсязі, просили в його задоволені відмовити з підстав, викладених у відзиві на позов.
Відповідно до ст.ст.209, 210 ГПК України Судом були з'ясовані всі обставини, на які учасники справи посилалися під час судового розгляду як на підставу своїх вимог і заперечень, а також судом були безпосередньо досліджені всі докази, наявні в матеріалах справи.
14.09.2023 в судовому засіданні Господарським судом був закінчений розгляд справи по суті та відповідно до ч.1 ст.240 ГПК України після виходу з нарадчої кімнаті проголошена вступна та резолютивна частини рішення.
4. Фактичні обставини справи встановлені судом.
З Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що засновниками ТОВ «Чкаловський» є ОСОБА_1 (розмір частки засновника 20%), ОСОБА_4 (розмір частки засновника 40%) та ОСОБА_5 (розмір частки засновника 40%).
За редакцією статуту Товариства з обмеженою відповідальності «Чкаловський», затвердженого протоколом № 01-04/20 від 11.06.2020, яка була чинна на час прийняття оскаржуваного протоколу від 18.04.2023, пунктом 3.1. передбачено, що Загальні збори учасників (надалі іменуються «Загальні збори») є вищим органом Товариства. Кожен учасник Товариства має право бути присутнім на Загальних зборах, брати участь в обговоренні питань порядку денного і голосувати з питань порядку денного Загальних зборів. Кожен учасник Товариства на Загальних зборах має кількість голосів, пропорційну до розміру його частки у статутному капіталі Товариства. Загальні збори можуть вирішувати будь-які питання діяльності Товариства, внесеного до порядку денного Загальних зборів, згідно з цим Статутом та законодавством.
Відповідно до пункту 3.2. Статуту, до виключної компетенції Загальних зборів, серед іншого, належать обрання одоноосібного виконавчого органу Товариства або членів колегіального виконавчого органу (всіх чи окремо одного або декількох з них), встановлення розміру винагороди членам виконавчого органу Товариства (п/п 3.2.6.).
Законодавством та цим Статутом передбачено наступні види Загальних зборів: чергові Загальні збори; позачергові Загальні збори; річні Загальні збори.
Загальні збори скликаються у випадках, передбачених законодавством та цим Статутом. Чергові Загальні збори скликаються не рідше ніж один раз на рік. Позачергові Загальні збори скликаються: з ініціативи виконавчого органу Товариства; на вимогу учасника або учасників Товариства, які на день подання вимоги в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу Товариства (п.п. 3.3 - 3.6. Статуту).
Пунктом 3.9 Статуту встановлено, що вимога про скликання Загальних органів подається виконавчому органу Товариства в письмовій формі із зазначенням запропонованого порядку денного. Уразі скликання Загальних зборів з ініціативи учасників Товариства така вимога повинна містити інформацію про розмір часток у статутному капіталі Товариства, що належить таким учасникам.
Згідно п.п. 3.12. - 3.14. Статуту виконавчий орган Товариства зобов'язаний вчинити всі необхідні дії для скликання таких Загальних зборів у строк не пізніше 20 (двадцяти) днів з дня отримання вимоги про проведення таких зборів. У разі якщо протягом 20 (двадцяти) днів з дня, коли Товариство отримало чи мало отримати вимогу про скликання Загальних зборів, учасник не отримали повідомлення про скликання Загальних зборів, особи, які ініціювали їх проведення, можуть скликати Загальні збори самостійно. В разі скликання Загальних зборів в порядку визначеному п.п.3.13 Статуту, обов'язок щодо скликання та підготовки проведення Загальних зборів покладається на учасників Товариства, які ініціювали скликання таких Загальних зборів.
Загальні збори можуть прийняти рішення з будь-якого питання без дотримання вимог, встановлених законодавством та Статутом Товариства щодо порядку скликання Загальних зборів та щодо повідомлень, якщо в таких Загальних зборах взяли участь всі учасники Товариства та всі вони надали згоду на розгляд таких питань.
В пункті 3.15. Статуту встановлено, серед іншого, що Загальні збори скликаються виконавчим органом Товариства. Виконавчий орган Товариства скликає Загальні збори шляхом надсилання повідомлення або персонально про це кожного учасника Товариства. Виконавчий орган товариства зобов'язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 (тридцяти) днів до запланованої дати проведення Загальних зборів. У разі якщо учасника Товариства повідомляють письмово, то повідомлення про скликання Загальних зборів надсилається поштовим відправленням з описом вкладення на адресу учасника Товариства, яка на момент надсилання була відома виконавчому органу. У повідомленні про скликання Загальних зборів зазначаються час, місце проведення, порядок денний. Якщо до порядку денного включено питання про внесення змін до Статуту Товариства, до повідомлення додається проект запропонованих змін.
Відповідно до п.п. 4.1., 4.4. Статуту виконавчим органом Товариства, що здійснює управління його поточною діяльністю, є Директор (одноособовий орган). Директор обирається Загальними зборами учасників Товариства. Загальні збори учасників мають право у будь-який час припинити повноваження Директора. У разі утворення Наглядової ради, повноваження щодо обрання та припинення повноважень Директора за рішенням Загальних зборів можуть бути передані Наглядовій раді Товариства.
18.04.2023 відбулися загальні збори учасників ТОВ «Чкаловський», на яких були присутні: гр. ОСОБА_4 , частка дольової участі в статутному капіталі 40%; гр. ОСОБА_5 , в особі представника ОСОБА_3 , який діє на підставі довіреності від 18.04.2023 № 264, частка дольової участі в статутному капіталі 40%. В порядку денному були наступні питання: про припинення повноважень директора Товариства ОСОБА_2 ; про припинення повноважень представника, який може вчиняти дії від імені Товариства ОСОБА_2 ; про розгляд заяви ОСОБА_4 про призначення на посаду директора Товариства та призначення нового директора Товариства; про організацію виконання рішень, які прийняті Загальними зборами учасників.
За результатами голосування, було вирішено: з « 18» квітня 2023 року припинити повноваження директора Товариства ОСОБА_2 ; з « 18» квітня 2023 року припинити повноваження представника, який може вчиняти дії від імені Товариства ОСОБА_2 ; призначити на посаду директора Товариства ОСОБА_4 з « 19» квітня 2023 року з окладом відповідно до штатного розкладу на підставі його заяви від « 17» квітня 2023 року; уповноважити цим рішенням ОСОБА_3 для проведення державної реєстрації змін до відомостей про Товариство, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо зміни директора Товариства.
За результатами проведення загальних зборів було складено відповідний протокол № 04/23 від 18 квітня 2023, із якого вбачається, що на зборах були присутні та приймали участь в голосуванні учасники Товариства у кількості 2 осіб, що становить 80% від загальної кількості голосів учасників Товариства. Збори визнали повноважними приймати рішення по всіх питаннях діяльності Товариства, окрім тих, які можуть прийматись виключно одностайно всіма учасниками Товариства.
Протокол загальних зборів від 18.04.2023 підписано учасниками ОСОБА_4 особисто та ОСОБА_5 в особі представника ОСОБА_3 на підставі довіреності. Справжність підписів учасників засвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Носенком О.В., реєстровий номер 272,273.
ОСОБА_1 (позивач) звернувся до господарського суду із позовом про визнання недійсними рішень зборів учасників ТОВ «Чкаловський» від 18.04.2023, викладених в протоколі Загальних зборів учасників № 04/23 від 18.04.2023, які порушують його права як учасника Товариства на участь в господарській діяльності та його управлінні, з огляду на порушення порядку скликання та проведення загальних зборів учасників ТОВ «Чкаловський».
5. Норми права, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення.
Відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Реалізуючи передбачене ст. 64 Конституції України, право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
Відповідно до ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. За положеннями ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Частиною 2 ст. 20 Господарського кодексу України встановлено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом, зокрема, визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; іншими способами, передбаченими законом.
В частині 2 статті 55 Господарського кодексу України визначено, що суб'єктами господарювання є господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.
За визначенням ч. 1 та ч. 3 ст. 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.
Особа здійснює свої права вільно на власний розсуд (ст. 12 Цивільного кодексу України).
Стаття 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною 2 наведеної статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів, серед яких визнання правочину недійсним, відновлення становища, яке існувало до порушення. Згідно частини 2 статті 16 ЦК України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Статтею 116 Цивільного кодексу України встановлено право учасника господарського товариства брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з ч. 1 ст. 140 ЦК України товариством з обмеженою відповідальністю є засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом.
Спеціальним законом, що регулює діяльність товариств з обмеженою відповідальністю, права та обов'язки їх учасників є Закон України від 06.02.2018 №2275-VIII «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (далі - Закон №2275-VIII).
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» учасники товариства, зокрема, мають право брати участь в управлінні товариством у порядку, передбаченому цим Законом та статутом товариства.
Відповідно до ст. 12 Закону №2275-VIII розмір статутного капіталу товариства складається з номінальної вартості часток його учасників, виражених у національній валюті України. Розмір частки учасника товариства у статутному капіталі товариства може додатково визначатися у відсотках. Розмір частки учасника товариства у відсотках повинен відповідати співвідношенню номінальної вартості його частки та статутного капіталу товариства. Статутом товариства можуть бути передбачені обмеження щодо зміни співвідношення часток учасників. Відповідні положення можуть бути внесені до статуту, змінені або виключені з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства.
Згідно зі ст. 13 Закону №2275-VIII вкладом учасника товариства можуть бути гроші, цінні папери, інше майно, якщо інше не встановлено законом. Товариство не може надавати позику для оплати вкладу учасника або поруку за позиками, кредитами, наданими третьою особою для оплати його вкладу. Вклад у негрошовій формі повинен мати грошову оцінку, що затверджується одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства. При створенні товариства така оцінка визначається рішенням засновників про створення товариства.
Відповідно до ст. 28 Закону №2275-VIII органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган.
Згідно зі ст. 29 Закону №2275-VIII загальні збори учасників є вищим органом товариства. Кожен учасник товариства має право бути присутнім на загальних зборах учасників, брати участь в обговоренні питань порядку денного і голосувати з питань порядку денного загальних зборів учасників. Кожен учасник товариства на загальних зборах учасників має кількість голосів, пропорційну до розміру його частки у статутному капіталі товариства, якщо інше не передбачено статутом.
У відповідності до ст. 30 Закону №2275-VIII загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства, крім питань, віднесених до виключної компетенції інших органів товариства законом або статутом товариства.
До компетенції загальних зборів учасників належать: 1) визначення основних напрямів діяльності товариства; 2) внесення змін до статуту товариства, прийняття рішення про здійснення діяльності товариством на підставі модельного статуту; 3) зміна розміру статутного капіталу товариства; 4) затвердження грошової оцінки негрошового вкладу учасника; 5) перерозподіл часток між учасниками товариства у випадках, передбачених цим Законом; 6) обрання та припинення повноважень наглядової ради товариства або окремих членів наглядової ради, встановлення розміру винагороди членам наглядової ради товариства; 7) обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу (всіх чи окремо одного або декількох з них), встановлення розміру винагороди членам виконавчого органу товариства; 8) визначення форм контролю та нагляду за діяльністю виконавчого органу товариства; 9) створення інших органів товариства, визначення порядку їх діяльності; 10) прийняття рішення про придбання товариством частки (частини частки) учасника; 11) затвердження результатів діяльності товариства за рік або інший період; 12) розподіл чистого прибутку товариства, прийняття рішення про виплату дивідендів; 13) прийняття рішень про виділ, злиття, поділ, приєднання, ліквідацію та перетворення товариства, обрання комісії з припинення (ліквідаційної комісії), затвердження порядку припинення товариства, порядку розподілу між учасниками товариства у разі його ліквідації майна, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, затвердження ліквідаційного балансу товариства; 14) прийняття рішення щодо обліку або припинення обліку часток товариства в обліковій системі часток; 15) прийняття інших рішень, віднесених законом до компетенції загальних зборів учасників.
Питання, передбачені частиною другою цієї статті, та інші питання, віднесені законом до компетенції вищого органу товариства, не можуть бути віднесені до компетенції інших органів товариства, якщо інше не випливає з цього Закону. До виключної компетенції загальних зборів учасників статутом товариства також може бути віднесено вирішення інших питань.
Згідно з ч. 1, 5 ст. 31 Закону №2275-VIII загальні збори учасників скликаються у випадках, передбачених цим Законом або статутом товариства, а також: 1) з ініціативи виконавчого органу товариства; 2) на вимогу наглядової ради або ради директорів товариства; 3) на вимогу учасника або учасників товариства, які на день подання вимоги в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу товариства.
Вимога про скликання загальних зборів учасників подається виконавчому органу товариства в письмовій формі із зазначенням запропонованого порядку денного. У разі скликання загальних зборів учасників з ініціативи учасників товариства така вимога повинна містити інформацію про розмір часток у статутному капіталі товариства, що належать таким учасникам.
Відповідно до ч. 1-5 ст. 32 Закону №2275-VIII загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства. Статутом товариства може бути визначений інший орган, уповноважений на скликання загальних зборів учасників. Виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов'язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства. Повідомлення, передбачене частиною третьою цієї статті, надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. Статутом товариства може бути встановлений інший спосіб повідомлення. У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний. Якщо до порядку денного включено питання про внесення змін до статуту товариства, до повідомлення додається проект запропонованих змін.
Відповідно до ст. 33 Закону №2275-VIII загальні збори учасників проводяться в порядку, встановленому законом та статутом товариства. Учасники товариства беруть участь у загальних зборах учасників особисто або через своїх представників. Загальні збори учасників передбачають спільну присутність учасників товариства в одному місці для обговорення питань порядку денного або можуть проводитися у режимі відеоконференції, що дозволяє бачити та чути всіх учасників загальних зборів учасників одночасно, чи із застосовуванням інших засобів електронної ідентифікації.
На загальних зборах учасників ведеться протокол, у якому фіксуються перебіг загальних зборів учасників та прийняті рішення. Протокол підписує голова загальних зборів учасників або інша уповноважена зборами особа з числа учасників товариства або їх представників, якщо інше не передбачено статутом товариства. Протокол, що містить відомості про рішення про зміну керівника товариства, у разі якщо для прийняття такого рішення достатньо голосів не більше 10 осіб, підписується учасниками (їх представниками), які голосували за таке рішення та кількості голосів яких достатньо для прийняття рішення, якщо інше не передбачено статутом товариства. Кожен учасник товариства, який взяв участь у загальних зборах учасників, може підписати протокол.
Рішення з питань, не включених до порядку денного загальних зборів учасників, приймається лише за умови, що у них беруть участь всі учасники товариства, які одностайно надали згоду на розгляд таких питань. Повноваження представника за довіреністю щодо надання такої згоди мають бути спеціально обумовлені довіреністю.
Усі витрати на підготовку та проведення загальних зборів учасників несе товариство. Якщо загальні збори учасників ініційовані учасником товариства, витрати на підготовку та проведення таких загальних зборів учасників несе учасник товариства, який ініціює їх проведення, якщо інше рішення не прийнято загальними зборами учасників.
Загальні збори учасників проводяться за місцезнаходженням товариства, якщо інше не встановлено статутом товариства. Проведення загальних зборів за межами території України допускається лише за одностайною письмовою згодою всіх учасників товариства.
Згідно зі ст. 34 Закону №2275-VIII рішення загальних зборів учасників приймаються відкритим голосуванням, якщо інше не передбачено статутом товариства. Рішення з питань, передбачених пунктами 2, 3, 13 частини другої статті 30 цього Закону, приймаються трьома чвертями голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань. Рішення загальних зборів учасників з питань, передбачених пунктами 4, 5, 9, 10, 14 частини другої статті 30 цього Закону, приймаються одностайно всіма учасниками товариства, які мають право голосу з відповідних питань. Рішення загальних зборів учасників з усіх інших питань приймаються більшістю голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань.
Статутом товариства може встановлюватися інша кількість голосів учасників товариства (але не менше, ніж більшість голосів), необхідна для прийняття рішень з питань порядку денного загальних зборів учасників, крім рішень, які відповідно до цього Закону приймаються одностайно. Відповідні положення можуть бути внесені до статуту, змінені або виключені з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства.
6. Оцінка аргументів учасників справи та мотиви й висновки господарського суду за результатами вирішення спору.
Відповідно до ч. 1, 3 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Частиною 1 ст. 76 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Отже, належність доказів - спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, які входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини.
Належність доказів - це міра, що визначає залучення до процесу в конкретній справі тільки потрібних і достатніх доказів. Під належністю доказу розуміється наявність об'єктивного зв'язку між змістом судових доказів (відомості, що містяться в засобах доказування) і самими фактами, що є об'єктом судового пізнання.
У той же час, ч. 1 ст. 77 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Так, допустимість доказів має загальний і спеціальний характер. Загальний характер полягає в тому, що незалежно від категорії справ слід дотримуватися вимоги щодо отримання інформації з визначених законом засобів доказування з додержанням порядку збирання, подання і дослідження доказів. Спеціальний характер полягає в обов'язковості певних засобів доказування для окремих категорій справ чи заборона використання деяких з них для підтвердження конкретних обставин справи (аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.02.2019 р. у справі № 909/327/18).
Згідно з ч.1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Крім того, суд застосовує норми законодавства України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.
Згідно з положеннями статей 2, 4 Господарського процесуального кодексу України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) зазначеного права відповідачем з урахуванням належності обраного способу судового захисту.
Спірні правовідносини є господарськими та пов'язані з реалізацією позивачем своїх корпоративних прав.
Судом встановлено, що позивач - гр. ОСОБА_1 є учасником ТОВ «Чкаловський» (розмір частки у статутному капіталі товариства - 20%).
Водночас, як встановлено судом та не спростовано відповідачем, позивач не брав участі у загальних зборах ТОВ «Чкаловський», що відбулися 18.04.2023.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач не вжив заходів до повідомлення позивача про заплановані у вказану дату збори.
При цьому, право брати участь в управлінні товариством може бути реалізовано учасником товариства при прийнятті участі у загальних зборах товариства, на яких вирішують ті чи інші питання діяльності товариства.
Так, у п. 45 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі №923/876/16 викладено правовий висновок, відповідно до якого своєчасне і належне повідомлення учасника товариства про скликання загальних зборів є важливим для формування волі при прийнятті рішень загальними зборами, аби кожен з учасників міг належним чином підготуватися і сформувати своє бачення щодо питань, які розглядаються на зборах, та повноцінно взяти участь у їх обговоренні. Для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника товариства та з'ясувати дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема щодо належного повідомлення позивача про такі збори, а також щодо відповідності питань порядку денного зборів питанням порядку денного, які перелічені в отриманому учасником запрошенні на загальні збори учасників товариства.
Обраний особою, що скликає загальні збори учасників товариства, спосіб повідомлення про їх проведення повинен забезпечити реальне персональне повідомлення учасника і не бути лише формальним направленням такого повідомлення. У разі заперечення учасником факту повідомлення його з боку товариства про проведення загальних зборів обов'язок доказування обставин повідомлення позивача про проведення загальних зборів покладається на відповідача як особу, рішення органу управління якої оспорюється.
Відповідно до наведеного висновку Великої Палати Верховного Суду, відсутність доказів належного повідомлення учасника товариства про скликання й проведення загальних зборів свідчить про порушення прав позивача - учасника товариства, передбачених статтею 10 Закону України «Про господарські товариства», та є достатньою підставою для визнання цих рішень недійсними.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 03 грудня 2019 року у справі № 904/10956/16 зазначила, що недотримання порядку скликання загальних зборів учасників товариства в частині повідомлення позивача про проведення зборів, прийняття ними рішень за відсутності позивача, не повідомленого про їх проведення, є порушенням вимог закону та статуту товариства, порушує права позивача як учасника на участь в управлінні справами товариства.
Неповідомлення позивача про дату проведення загальних зборів учасників товариства є порушенням вимог статті 32 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», а тому прийняті рішення порушують права позивача на участь в управлінні товариством, зокрема, шляхом участі в загальних зборах, що є однією зі складових корпоративних прав.
Обов'язковою умовою повідомлення про скликання загальних зборів юридичної особи є одночасна наявність у такому повідомленні інформації про час, місце проведення зборів та інформації про питання, що будуть винесені на розгляд зборів (порядок денний) (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12 квітня 2018 року у справі № 914/1968/16).
Виконавчий орган товариства зобов'язаний надати учасникам товариства можливість ознайомитися з документами та інформацією, необхідними для розгляду питань порядку денного на загальних зборах учасників. Виконавчий орган товариства забезпечує належні умови для ознайомлення з такими документами та інформацією за місцезнаходженням товариства у робочий час, якщо інший порядок не передбачений статутом товариства.
Разом з тим, в матеріалах справи відсутні будь-які відомості щодо дотримання відповідачем встановленого ст. 32 Закону №2275-VIII обов'язку повідомлення учасників товариства про скликання загальних зборів не менше, ніж за 30 днів до запланованої дати проведення таких зборів та доказів направлення на адресу ОСОБА_1 персонального повідомлення про скликання та проведення загальних зборів у порядку, визначеному статутом товариства та відповідачем не надано.
Отже, всупереч приписам ч. 1-5 ст. 32 Закону №2275-VIII відповідач не повідомив позивача про скликання загальних зборів та провів вказані збори без його участі.
Доказів протилежного Товариством до суду не надано, а у матеріалах справи відсутні вірогідні та допустимі докази, що свідчили б про вжиття всіх належних заходів щодо повідомлення позивача про час та місце проведення загальних зборів учасників Товариства.
Для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів) товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства.
Права учасника (акціонера, члена) юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо. Неповідомлення учасника товариства про проведення загальних зборів в установленому законом та статутом порядку також порушує його права, зокрема право на участь у загальних зборах товариства та, відповідно, на участь в управлінні товариством, що може бути підставою для визнання рішень загальних зборів господарського товариства недійсними.
Отже у справах з позовною вимогою про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства, заявленою з підстав неповідомлення позивача як учасника товариства про проведення зборів, на яких прийняті спірні рішення, судам при вирішенні питання щодо порушення прав учасника товариства спірним рішенням необхідно з'ясовувати дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема щодо належного повідомлення позивача про такі збори, яке є складовою скликання зборів, а також щодо відповідності змісту повідомлення вимогам закону та статуту товариства, оскільки своєчасне і належне повідомлення учасника товариства про скликання загальних зборів, що містить вичерпну інформацію щодо проведення зборів, є важливим для формування волі при прийнятті рішень загальними зборами, аби кожен з учасників міг належним чином підготуватися і сформувати своє бачення щодо питань, які розглядаються на зборах, та повноцінно взяти участь у їх обговоренні. Якщо учасник (або його представник) узяв участь у загальних зборах і голосував на них, то ця обставина сама собою не обов'язково свідчить про те, що учасник був належним чином повідомлений про збори і мав змогу підготуватися до розгляду питань порядку денного.
Необхідність дослідження обставин щодо дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема, щодо належного повідомлення позивача про такі збори, відповідності змісту повідомлення вимогам закону та статуту товариства у подібних правовідносинах (про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства з підстав неповідомлення позивача як учасника товариства про проведення зборів) при вирішенні питання про порушення прав позивача як учасника товариства на участь у загальних зборах та на участь в управлінні товариством підтверджена сталою судовою практикою, зокрема висновками Верховного Суду, що містяться у постановах від 02.05.2018 у справі №910/807/17 та від 27.11.2018 у справі №916/58/18.
Суд зазначає, що позивач є учасником товариства, та, відповідно, тією особою, яка наділена правом участі у загальних зборах учасників товариства та прийняття ними рішень з питань порядку денного разом з іншими учасниками товариства, зокрема, в частині вирішення питання про звільнення з посади директора товариства та призначення нового директора.
З наведеного слідує, що відповідачем порушено порядок скликання та проведення загальних зборів учасників товариства 18.04.2023.
Відповідно до протоколу від 18.04.2023 на зборах учасників ТОВ «Чкаловський» були присутні двоє із трьох учасників, а саме: гр. ОСОБА_4 , що володіє 40% статутного капіталу товариства; гр. ОСОБА_3 , що діяв як представник за довіреністю від імені ОСОБА_5 , що володіє 40% статутного капіталу товариства.
Тобто, учасник гр. ОСОБА_1 участі у зборах не приймав.
З огляду на положення ст. 167 ГК України вбачається, що надання учасникам товариства можливості ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів, спрямоване на забезпечення його можливості належним чином підготуватися до розгляду відповідних питань порядку денного, а відтак і реалізувати свою правомочність на участь в управлінні товариством.
Отже, невиконання зазначеної вимоги закону може бути підставою для висновку про недотримання порядку скликання і проведення загальних зборів та порушення корпоративних прав учасників.
Положення чинного на час скликання та проведення зборів законодавства не регламентують процедуру ознайомлення учасників товариства з обмеженою відповідальністю з відповідними документами. Однак відсутність визначеного способу ознайомлення, не звільняє особу, яка скликає загальні збори товариства з обмеженою відповідальністю, від необхідності вжити всіх розумних заходів для виконання відповідної вимоги закону.
Отже відповідачем не було вжито будь-яких організаційних заходів, спрямованих на реальне забезпечення можливості учасників Товариства ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів, та повідомлення учасників про такі заходи (висновки Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2019 року у справа №924/156/18).
Суд також зазначає, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02.11.2021 у справі №917/1338/17 вказала, що підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах. Зокрема, рішення загальних зборів юридичної особи можуть бути визнані недійсними в судовому порядку в разі недотримання процедури їх скликання.
Тобто, порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів може бути підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи.
Зважаючи на відсутність у матеріалах справи доказів належного повідомлення позивача про дату, час і місце проведення загальних зборів 18.04.2023, а також про порядок денний цих зборів, яке було б здійснено шляхом надсилання позивачу рекомендованого листа з описом вкладення, суд дійшов висновку, що позивач не був повідомлений про дату, час та місце проведення загальних зборів у встановленому законодавством порядку. Протилежне не доведено відповідачем.
За умовами статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
Стандарт доказування «вірогідності доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Слід зауважити, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі «Дж.К. та інші проти Швеції» («J.K. AND OTHERS v. SWEDEN») Європейський суд з прав людини наголосив, що цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей», тобто суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри.
На підставі вищенаведеного, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у зв'язку з недотриманням порядку скликання зборів учасників товариства в частині повідомлення позивача про проведення зборів, прийняття зборами рішень за відсутності позивача, належним чином не повідомленого про проведення загальних зборів учасників товариства, що є порушенням вимог закону та порушує права позивача, як учасника кооперативу на участь в управлінні справами кооперативу.
Відповідно до п.3 ч.4 ст.238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019 Верховного Суду по справах №910/13407/17 та №915/370/16.
З огляду на вищевикладене, всі інші заяви, клопотання, доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не спростовують висновків суду щодо задоволення позову.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ст. 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, змагальність сторін та диспозитивність.
Хоча ГПК України і не містить визначення вказаних понять, їх зміст розкривається у відповідних статтях Кодексу через встановлення певних прав та обов'язків, а також меж поведінки учасників справи та суду, який, відповідно до ч.5 ст.13 ГПК України, повинен зберігати об'єктивність та неупередженість.
Відповідно до ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Зважаючи на те, що за наслідками оцінки фактичних обставин справи судом встановлена незаконність оскаржуваного рішення, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 по суті є обґрунтованими та підлягають задоволенню, шляхом визнання Визнати недійсними рішень Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Чкаловський» від 18 квітня 2023 року, оформлених протоколом № 04/23 від 18.04.2023.
Згідно зі ст. 129 ГПК України, приймаючи до уваги висновок суду про наявність підстав для задоволення позовних вимог, судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст. 2, 13, 76, 79, 86, 129, 233, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов - задовольнити повністю.
2. Визнати недійсними рішення Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Чкаловський» (Французький бульвар, № 85, м. Одеса, 65058, код ЄДРПОУ 32224885) від 18 квітня 2023 року, оформлені протоколом № 04/23 від 18.04.2023 (питання 1-4 порядку денного): щодо припинення повноважень директора товариства ОСОБА_2 ; щодо припинення повноважень представника, який може вчиняти дії від імені товариства ОСОБА_2 ; про призначення на посаду директора товариства ОСОБА_4 ; про уповноваження ОСОБА_3 на проведення державної реєстрації змін до відомостей про товариство у ЄДРПОУ.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Чкаловський» (Французький бульвар, № 85, м. Одеса, 65058, код ЄДРПОУ 32224885) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.241 ГПК України.
Наказ видати відповідно до ст.327 ГПК України.
Повний текст рішення складено 25 вересня 2023 р.
Суддя О.В. Цісельський