ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
======================================================================
УХВАЛА
про повернення заяви про відкриття провадження
у справі про неплатоспроможність
25 вересня 2023 року Справа № 915/1358/23
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Давченко Т.М.,
розглянувши матеріали заяви
боржника: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ; ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 )
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Миколаївської області із заявою про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, сформованою у системі «Електронний суд» 31.08.2023 (вх. № 11394/23) в порядку Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства. Заявник, посилаючись на п. 2 та 4 ч. 2 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства, просить відкрити провадження у справі про його неплатоспроможність, призначити керуючим реструктуризацією боргів арбітражного керуючого Белінську Наталію Олександрівну, оприлюднити оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність на офіційному сайті ВГСУ, винести постанову. В обґрунтування заявник указує, що станом на дату звернення до суду має заборгованість у сумі 138770,57 грн. перед АТ КБ «Приват Банк», АТ «Перший Український Міжнародний Банк», АТ «Сенс Банк», яку не може погасити з причини недостатності коштів.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.08.2023 справі присвоєно єдиний унікальний номер 915/1358/23 та визначено головуючим у справі суддю Давченко Т.М.
У зв'язку з недоліками заяви ухвалою суду від 05.09.2023 заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність залишено без руху та встановлено заявнику строк для усунення недоліків заяви. Також судом було роз?яснено заявнику, що в разі не усунення всіх недоліків у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається заявникові згідно з ч.4 ст.174 Господарського процесуального кодексу України та ст. 38 КУзПБ.
Залишаючи без руху заяву суд указав про такі недоліки заяви щодо дотримання приписів законодавства, зазначених у пунктах 3, 4, 11, 12 ч. 3 ст. 116 КУзПБ,
Відповідно до п. 17 розділу ІІІ Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Ухвала суду від 05.09.2023 доставлена до Електронного кабінету заявника 11.09.2023, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа. Ураховуючи зазначене та положення ч. 4 ст. 116 ГПК України, у заявника була наявна можливість усунути недоліки у строк до 21.09.2023 (включно).
19.09.2023 в особистому кабінеті системи «Електронний суд» ОСОБА_1. сформовано заяву про усунення недоліків, яка зареєстрована в суді 20.09.2023 (вх. 12329/23).
Дослідивши подані заявником пояснення, суд дійшов висновку про повернення заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 без розгляду з огляду на наступне.
Із усього переліку недолікві заявником усунуто усі недоліки заяви, окрім виконання припису п.12 ч. 3 ст. 116 КУзПБ щодо надання доказів авансування винагороди керуючому реструктуризацією у належному порядку та розмірі.
Так, суд в ухвалі про залишення заяви без руху указав, що не приймає як належний доказ виконання обов'язку щодо авансування основної винагороди керуючому реструктуризацією надану заявником копію договору про оплату праці, винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого від 30.08.2023, укладеного між заявником та арбітражним керуючим Белінською Н.О.
Проте, заявник посилаючись на абз. 7 п. 1-6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу вважає належним виконання вимог п.12 ч. 3 ст. 116 КУзПБ, попри те, що суд в ухвалі від 05.09.2023 указав, що указаний договір є неналежним доказом.
На переконання суду, укладений боржником договір про оплату праці, винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого із конкретним арбітражним керуючим не може ототожнюватися з вимогами ст.116 Кодексу України з процедур банкрутства про авансування винагороди, оскільки цей договір не є гарантією справедливого проведення реструктуризації боргів боржника. Крім того, укладення договору з арбітражним керуючим не є безумовною підставою для суду для його призначення керуючим реструктуризацією
Також суд важає, шо абз. 7 п. 1-6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу має диспозитивний характер,а саме передбачає можливість а не обов'язок суду відкрити стосовно боржника справу про неплатоспроможність без здійснення авансування передбаченої цим Кодексом винагороди арбітражному керуючому на депозитний рахунок суду.
Таким чином, у визначений судом строк заявником усунуто не всі недоліки заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність .
За змістом ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом.
Приписами ч. 1 ст. 38 КУзПБ передбачено, що господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви про відкриття провадження у справі або закінчення строку на усунення недоліків заяви повертає її та додані до неї документи без розгляду.
З урахуванням наведеного, заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність разом з додатками підлягає поверненню заявнику, оскільки заявник не усунув всі недоліки заяви у строк, встановлений судом.
Згідно ст. 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов?язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Крім того, судом взято до уваги численну позицію Європейського Суду з прав людини. Так, у справах "Осман проти Сполученого Королівства", "Креуз проти Польщі", «Пелевін проти України», «Наталія Михайленко проти України» зазначено, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Якщо законом визначений порядок для вчинення певних дій, такий порядок в силу вимог вітчизняного та Європейського законодавства повинен дисциплінувати осіб, що звертаються до суду та не допустити судовий процес у безладний рух, так як право на суд не є абсолютним.
Згідно ч. 3 ст. 38 КУзПБ повернення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до господарського суду у встановленому порядку.
Враховуючи, що заява ОСОБА_1 від 31.08.2023 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та додані матеріали сформовані в системі «Електронний суд» та надані до суду лише в електронному вигляді, відповідно паперові варіанти вказаної заяви з додатками не повертаються боржнику (заявнику) у зв'язку з їх відсутністю.
На підставі викладеного та керуючись ч. 1 ст. 38 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 174, 232, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) від 31.08.2023 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та додані матеріали повернути заявнику без розгляду.
Ухвалу надіслано Електронного кабінету заявника в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалу підписано 25.09.2023.
Суддя Т.М. Давченко