ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"19" вересня 2023 р., м. Київ,
Справа № 911/1316/23
Суддя Черногуз А.Ф., за участю секретаря Кудінової В.О., розглянувши в порядку загального позовного провадження
позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до Громадської організації садівницьке товариство "Дніпровець" (08344, Київська обл., Бориспільський р-н, село Проців, код ЄДРПОУ 20578735)
та Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (01001, місто Київ, провулок Музейний, будинок 2-Д, код ЄДРПОУ 43315602)
про визнання недійсними рішень загальних зборів членів громадської організації та скасування державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу,
за участю представників:
позивача - ОСОБА_2 ,
відповідача-1 - Швидченко Тетяна Миколаївна , Золотов Олександр Михайлович ,
відповідача-2 - не з'явились,
ВСТАНОВИВ:
І. Історія розгляду справи
До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява за позовом ОСОБА_1 до Громадської організації садівницьке товариство «Дніпровець» та Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання недійсними рішень загальних зборів членів громадської організації та скасування державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу.
Господарський суд ухвалою від 05.05.2023 відкрив провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено проведення підготовчого засідання у справі на 29.05.2023. Судом встановлено відповідачам строк для подання відзиву на позовну заяву - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали суду про відкриття провадження.
У судовому засіданні 29.05.2023 були присутні представники позивача та відповідачів.
З огляду на відсутність у матеріалах справи реєстраційної справи особи відповідача щодо якої судом розглядається спір про скасування реєстраційних дій, суд вважав за необхідне з власної ініціативи у порядку частини 4 статті 74 ГПК України витребувати реєстраційну справу, оскільки вказані докази можуть бути фундаментальними для всебічного з'ясування обставин справи. Суд витребував матеріали реєстраційної справи за даними їх місцезнаходження з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України - у Бориспільської районної державної адміністрації Київської області та встановив строк для їх надання.
Між тим. у цьому ж засіданні суд за клопотанням позивача витребував докази, які сторона не могла отримати самостійно. Судом витребувано у Державної прикордонної служби України інформацію з бази даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України, в'їхали на тимчасово окуповану територію України або виїхали з такої території» про дати перетинів Державного кордону України (із зазначенням в'їзд - виїзд) у період із 01.01.2022 по 28.08.2022 включно, а також про дату виїзду за межі території України до 01.01.2022, якщо зазначений громадянин після цього не повернувся в Україну до 28.08.2022 року щодо наступних громадян: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 .
Також, суд встановив строк для подання відповіді на відзив до 13.06.2023 та для надання заперечень до 23.06.2023. З цих підстав, суд в порядку ч. 2 ст. 183 ГПК України відклав підготовче засідання на 17.07.2023 на 14:00.
До суду 16.06.2023 надійшла відповідь на відзив, що датована 13.06.2023, яка відповідно до доданих документів була направлена до суду та відповідачам 13.06.2023, тобто в строк, що встановлений судом. Представником відповідача-1 було подано заперечення на відповідь на відзив, що датовані 14.07.2023. У запереченнях представник вказав, що ним було отримано відповідь на відзив 29.06.2023 - тож представник просив поновити строк для подання заперечень.
Суд у судовому засіданні 17.07.2023 відклав вирішення питання про прийняття наданих заперечень з огляду на те, що до заперечень не додано доказів отримання відповіді на відзив у строк вказаний в останніх, що унеможливило підготувати заяву по суті спору вчасно. У зв'язку з наведеним суд зобов'язав відповідача-1 надати докази отримання відповіді на відзив у строк вказаний у запереченнях.
Також, суд вказує, що матеріали реєстраційної справи не надійшли до суду на виконання ухвали про витребування доказів. Тож суд повторно витребував матеріали реєстраційної справи за даними їх місцезнаходження.
У наступному судовому засіданні 31.07.2023, в якому брали участь представники позивача та відповідача-1, було з'ясовано, що реєстраційна справа Громадської організації Садівницьке товариство "Дніпровець" знаходиться у розпорядженні Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) . Відтак, витребування таких документів у Бориспільської районної державної адміністрації Київської області не є можливим. Вказана обставина зумовила необхідність витребування належним чином завіреної копії матеріалів реєстраційної справи відповідача-1 у відповідача-2. Тож суд, вважав за необхідне з власної ініціативи у порядку частини 4 статті 74 ГПК України витребувати у Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) належним чином завірену копію матеріалів реєстраційної справи Громадської організації садівницьке товариство "Дніпровець". Строк для виконання вимог суду - десять днів з моменту отримання ухвали суду.
Також суд в порядку п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 29.08.2023 на 14:00.
До суду 29.08.2023 з'явився представник позивача ОСОБА_2 . Від відповідачів надійшли заяви про відкладення розгляду справи, а також клопотання на вимогу суду про долучення витребуваних доказів, а від позивача - пояснення. Ухвалою від 29.08.2023 суд повідомив учасників справи, що провести розгляд справи у визначений час не видалось за можливе з огляду на тимчасову відсутність електроенергії у частині приміщення господарського суду, в тому числі у залі судового засідання, обраному для проведення слухання у справі. Тож суд констатував неможливість фіксування протоколу судового засідання та здійснення звукозапису судового засідання у визначеному ГПК України порядку через відсутність живлення для відповідної електронної апаратури суду та відклав розгляд справи на 19.09.2023 на 14:00.
До суду 13.09.2023 надійшла відповідь відповідача-2 на пояснення позивача. Відповідачем подано клопотання про долучення доказів.
У судове засідання 19.09.2023 з'явився представник позивача та представники відповідача-1. До суду напередодні судового засідання було подано клопотання відповідача-2 про вікладення розгляду справи, яке обгрунтовувалось неможливістю забезпечити явку представників на судове засідання, враховуючи те, що вони в цей день представлятимуть сторону у інших справах.
Суд зазначає, що явка представників сторін судом обов'язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони. Суд зважає на закріплений статтею 2 ГПК України принцип розумності строків розгляду справи судом. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів. Суд констатує, що відкладення розгляду справи призведе до затягування розгляду справи та вважає, що сторонам за час слухання справи надано достатньо можливостей реалізувати своє право на участь у розгляді справи.
Окрім іншого судом взято до уваги всі заяви по суті спору, що подавалися представниками відповідача-2. Суд зважає на те, що у попереднє судове засідання сторона також не забезпечила явку уповноваженого представника та подавала заяву про відкладення.
Враховуючи, що під час воєнного стану суди не припинили свою діяльність та продовжують здійснювати правосуддя, з урахуванням принципу розумності строків розгляду справи судом, з метою забезпечення права на доступ до правосуддя, передбаченого Конституцією України і гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у судовому засіданні.
Таким чином, заслухавши виступи присутніх у засідані представників, дослідивши наявні у справі докази, зясувавши обставини у розрізі вимог національного законодавства, судом прийнято рішення у справі.
ІІ. Зміст позовних вимог та обставини спірних правовідносин
Судом розглядаються вимоги позивача про визнання недійсними у повному обсязі рішень загальних зборів членів ГО СТ «Дніпровець», що оформлені протоколом від 27.08.2022 та про скасування державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу ГО СТ «Дніпровець», проведену 21.09.2022 державним реєстратором Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на підставі рішень загальних зборів членів ГО СТ «Дніпровець».
У процесі розгляду справи, на підставі зібраних доказів судом було з'ясовано, що ГО СТ "Дніпровець" 27.08.2022 було проведено загальні збори.
З наявних у справі копій протоколу загальних зборів від 27.08.2022 вбачається, що станом на день проведення загальних зборів організація налічувала 391 член (померлі - 23 особи). У протоколі вказано, що до участі у загальних зборах членів організації зареєстровано 193 члени, таким чином збори правомочні. До протоколу додано реєстр присутніх, які брали участь у зборах.
Порядок денний зборів включав в себе наступні питання:
(1) обрання Голови та секретаря загальних зборів членів ГО СТ "Дніпровець";
(2) звіт голови правління ГО СТ "Дніпровець" ОСОБА_1 та члена ревізійної комісії ОСОБА_9 ;
(3) вибори нового складу правління ГО СТ "Дніпровець";
(4) вибори нового голови правління ГО СТ "Дніпровець";
(5) вибори нового складу ревізійної комісії ГО СТ "Дніпровець";
(6) різне - пропозиції, зауваження.
По першому питанню порядку денного вирішено обрати головою зборів ОСОБА_10 , а секретарем зборів - ОСОБА_11 . Результати голосування вказані як 193 особи "за", тобто одноголосно.
По другому питанню порядку денного одноголосним рішенням визнано роботу голови правління та члена ревізійної комісії незадовільною та виражено їм недовіру. В протоколі вказано, що рішення прийнято 193 голосами "за". Також у протоколі зазначено, що звіт голови правління за 2017-2022 роки та звіт члена ревізійної комісії не надано, причиною чого стала відмова звітувати перед загальними зборами членів організації.
Щодо питання три порядку денного - обрано склад правління та секретаря правління одноголосним рішенням. По питанню чотири порядку денного 192 голосами "за" вирішено обрати голову правління Золотова О.М . В результаті розгляду питання 5 порядку денного обрано склад ревізійної комісії, а за наслідками розгляду інших пропозицій, рішенням 6 порядку денного доручено новообраному голові правління провести державну реєстрацію змін до відомостей ГО СТ "Дніпровець" та виключити ОСОБА_12 зі складу осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи.
Протокол підписано головою загальних зборів членів ОСОБА_10 та секретарем загальних зборів ОСОБА_11 .
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 21.09.2022 о 15:17 була здійснена державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу ОСОБА_13 , головним спеціалістом відділу державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та громадських формувань у Київській області Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), за реєстраційним номером 1003541070003006835: Зміна інформації для здійснення зв'язку з юридичною особою. Зміна відомостей про членів керівних органів громадського формування. Зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи. Зміна фізичних осіб або зміна відомостей про фізичних осіб-платників податків, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо.
ІІІ. Узагальнена позиція позивача ОСОБА_1
Звертаючись до суду, позивач вказав, що він, ОСОБА_1 , є членом ГО СТ "Дніпровець" з 1989 року, а із 2011 року обіймав виборну посаду голови правління організації. На підтвердження цього ним подано копії членської книжки та списку членів відповідача станом на 27.08.2022.
Позивач повідомив суд, що у вересні 2022 року він дізнався, що рішенням загальних зборів ГО СТ "Дніпровець" було обрано новий склад правління організації, ревізійної комісії та нового голову правління, а 21.09.2022 проведено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу.
Оскільки на державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу відповідача були подані документи, які позивач вважає недостовірними, позивач звернувся до Бориспільського районного управління поліції ГУНП в Київській області із заявою про злочин, на підставі якої 29.09.2022 до ЄРДР року було внесено запис №12022111100001190 про початок досудового розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України.
Також 04.10.2022 позивач звернувся із скаргою до Міністерства юстиції України на рішення державного реєстратора відділу державної реєстрації друкованих ЗМІ та ГФ у Київській області Управління державної реєстрації ЦМУ МЮ (м. Київ) Куцмиди В.В. та просив, зокрема, скасувати державну реєстрацію змін щодо відповідача в адміністративному порядку. Однак, наказом Міністерства юстиції України №200/7 від 16.01.2023 позивачу було відмовлено у задоволенні скарги з тих підстав, що державному реєстратору був наданий необхідний для проведення реєстраційної дії пакет документів, державний реєстратор не уповноважений перевіряти достовірність наданих документів, за це відповідає заявник.
Таким чином, позивач був змушений звернутися до суду з вимогою визнати недійсними у повному обсязі рішення загальних зборів членів ГО СТ «Дніпровець», що оформлені протоколом від 27.08.2022 та скасувати державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу ГО СТ «Дніпровець», проведену 21.09.2022 державним реєстратором Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на підставі рішень загальних зборів членів ГО СТ «Дніпровець».
Підставами своїх позовних вимог позивач вказував те, що рішення загальних зборів від 27.08.2022 були прийняті з грубим порушенням статуту організації, порядку скликання загальних зборів, за відсутності кворуму, що суперечить законодавству України та порушує права позивача.
IV. Узагальнені заперечення відповідача-1 ГО СТ "Дніпровець"
Відповідач-1 категорично заперечив проти позову, вважав вимоги позивача такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, незаконними та протиправними.
ГО СТ "Дніпровець" запевняла суд, що загальні збори скликались та відбулись у повній відповідності до статуту та законодавства України. Проведення зборів було погоджено з Воронківською сільською радою Бориспільського району Київської області. Так, Воронківська сільська рада Бориспільського району Київської області своїм листом № 1792/02-17 від 16.08.22 повідомила, що не заперечує проти проведення зборів, які заплановані на 10:00 27.08.2022.
Оголошення про загальні збори садівничого товариства заздалегідь до проведення зборів було розміщено на дошці об'яв та крім того було оголошення в месенджері "Вайбер", в якому здійснюється переписка з членами ГО СТ «Дніпровець», - вказує відповідач.
Зібрати на загальні збори всіх членів товариства, за словами відповідача, надто складно з огляду на їх кількість, а тому у зборах приймали участь в тому числі уповноваженні особи від декількох членів. Повноваження осіб підтверджуються відповідними заявами інших членів товариства. Відповідач вказав, що статутом товариства не встановлено порядку обрання уповноважених представників, а тому до участі у зборах допускалися особи з членськими книжками садовода ГО СТ «Дніпровець», а також приймалися до уваги заяви осіб, які не з'явились, але уповноважили на участь у зборах інших осіб.
До відзиву на позовну заяву відповідачем долучено копії листа ГО СТ "Дніпровець" за підписом ОСОБА_1 , що адресований Вороньківській сільській раді, яким повідомлялося, що організацією планується провести збори 27.08.2022, з проханням надати рекомендації та роз'яснення з цього питання враховуючи воєнний стан. Також відповідачем подано копію відповіді ради на лист організації.
Відповідач вказував, що про збори було відомо всім членам організації, що достовірно підтверджується, що 193 члени організації брали участь у зборах. Відповідач зазначив, що доводи про відсутність кворуму є лише припущеннями позивача та належним чином не доведені.
Відповідач також долучив до справи копію колективного звернення щодо призначення зборів, копії заяв членів організації, які інформували, що брали участь у загальних зборах 27.08.2023 та голосували за недовіру діючому голові правління, знімки екрану чатів у месенжері "Вайбер" щодо призначення загальних зборів та копію оголошення щодо проведення загальних зборів.
V. Узагальнена позиція відповідача-2 - Центрального міжрегіонального управління МЮ України
Передусім, відповідач-2 стверджував, що він є неналежним відповідачем у справі, оскільки за його переконанням він ніяким чином не порушував права позивача, а позивач не конкретизував якими саме діями Управління порушило його права чи законні інтереси.
Посилаючись на положення статей 25 та 28 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", відповідач вказав, що законом не передбачено обов'язку та можливостей державного реєстратора у визначенні законності документів, поданих для проведення державної реєстрації. Тож за переконанням відповідача-2 реєстраційна дія № 1003541070003006835 проведена згідно вимог чинного законодавства.
Тож відповідач-2 просив суд відмовити у задоволенні позову у частині вимог до Управління.
VI. Висновки господарського суду
В силу статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Право на доступ до правосуддя закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною.
Як визначено статтею 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.
За положеннями статті 96-1 ЦК України права учасників юридичних осіб (корпоративні права) - це сукупність правомочностей, що належать особі як учаснику (засновнику, акціонеру, пайовику) юридичної особи відповідно до закону та статуту товариства. В частині 6 цієї статті ЦК України визначено, що корпоративними відносинами є відносини між учасниками (засновниками, акціонерами, пайовиками) юридичних осіб, у тому числі які виникають між ними до державної реєстрації юридичної особи, а також відносини між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, пайовиками) щодо виникнення, здійснення, зміни і припинення корпоративних прав.
Враховуючи, що позивачем заявлено вимоги, що безпосередньо пов'язані з можливістю здійснення управління юридичною особою, цей спір є спором, що виник із правовідносин з управління організації та реалізацією прав осіб у правовідносинах, що мають ознаки найбільш наближених до корпоративних правовідносин - то такий спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
Одразу ж слід зазначити, що відповідно до пункту 13 частини 1 статті 20 ГПК України вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами.
Таким чином вимога про скасування реєстраційної дії від 21.09.2022 підлягає розгляду разом з первісною вимогою та може бути задоволена лише у випадку задоволення первісної вимоги про визнання недійсними рішень загальних зборів.
При вирішенні корпоративного спору господарський суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з'ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання. При цьому, обов'язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивач на підтвердження факту членства подав копію членської книжки садовода, що видана 26.12.2021, де вказано, що він прийнятий до членів товариства у вересні 1989 року. Також позивач вказував, що він був керівником ГО СТ "Дніпровець", що підтверджується копією виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо юридичною особи з кодом 20578735, що датована 24.05.2017, де керівником ГО СТ "Дніпровець" зазначено ОСОБА_1 . Ряд інших доказів у справі, що датовані раніше оскаржуваного рішення загальних зборів, свідчать, що інтереси відповідача, як керівник, представляв саме позивач.
Cуд констатує наявність у позивача прав члена організації станом на дату проведення спірних загальних зборів і такі права, у разі їх порушення та у випадку доведення такого порушення підлягають захисту судом. Відповідачі не піддавали сумніву обставину наявності у позивача статусу члена організації. Крім того, реєстраційна справа містить список членів організації від 08.04.2017, де за номером 156 вказано ОСОБА_1 . Відомостей про позбавлення позивача статусу члена у організації матеріали реєстраційної справи не містять, про таку обставину також не повідомляли сторони.
За статтею 80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована в установленому законом порядку.
За приписами статті 81 ЦК України юридична особа може бути створена шляхом об'єднання осіб та (або) майна. Юридичні особи, залежно від порядку їх створення, поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права. Юридична особа приватного права створюється на підставі установчих документів відповідно до статті 87 цього Кодексу.
З огляду на положення статті 85 ЦК України, непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками.
Слід зауважити, що частинами 1 та 2 ст. 87 ЦК України визначено, що для створення юридичної особи її учасники (засновники) розробляють установчі документи, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками), якщо законом не встановлений інший порядок їх затвердження. Установчим документом товариства є затверджений учасниками статут або засновницький договір між учасниками, якщо інше не встановлено законом.
В силу частини 1 статті 88 ЦК України у статуті товариства вказуються найменування юридичної особи, органи управління товариством, їх компетенція, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до товариства та виходу з нього, якщо додаткові вимоги щодо змісту статуту не встановлені цим Кодексом або іншим законом.
У матеріалах справи, у копії реєстраційної справи відповідача, яка подана до суду на виконання ухвали про витребування доказів, міститься копія статуту ГО СТ "Дніпровець" в редакції 2017 року.
Відповідно до пункту 1.1 статуту відповідача організаційно-правовою формою Садівницького товариства "Дніпровець" є громадська організація.
Відповідно до частин 2 та 3 статті 1 Закону України "Про громадські об'єднання" громадське об'єднання за організаційно-правовою формою утворюється як громадська організація або громадська спілка. Громадська організація - це громадське об'єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи.
Відповідно до положень статті 11 Закону України "Про громадські об'єднання" статут громадського об'єднання, зокрема, має містити відомості про: найменування громадського об'єднання та за наявності - скорочене найменування; мету (цілі) та напрями його діяльності; порядок набуття і припинення членства (участі) у громадському об'єднанні, права та обов'язки його членів (учасників); повноваження керівника, вищого органу управління, інших органів управління (керівних органів) громадського об'єднання, порядок їх формування та зміни складу, термін повноважень, а також порядок визначення особи, уповноваженої представляти громадське об'єднання, та її заміни (для громадських об'єднань, що не мають статусу юридичної особи); періодичність засідань і процедуру прийняття рішень керівними органами громадського об'єднання, у тому числі шляхом використання засобів зв'язку; порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності керівних органів громадського об'єднання та розгляду скарг; порядок створення, діяльності та припинення діяльності відокремлених підрозділів громадського об'єднання (у разі їх створення громадським об'єднанням, яке має намір здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи); порядок внесення змін до статуту.
Пунктом 2.1 статуту ГО СТ "Дніпровець" закріплено, що метою діяльності товариства є задоволення та захист спільних інтересів його членів та їх сімей, пов'язаних із садівництвом. Головним завданням товариства відповідно до пункту 2.2 цього статуту є організація садівництва, ефективне використання земельних ділянок, створення умов відпочинку членів товариства та їх сімей.
Членами товариства в силу пункту 3.1 статуту відповідача можуть бути громадяни України, що досягли 18-ти річного віку та підтримують мету і завдання товариства і визнають його статут.
Пунктом 3.3 статуту відповідача до прав членів товариства віднесено:
- можливість брати участь у діяльності товариства та управлінні його справами, обирати та бути обраним до органів управління і контролю, вносити пропозиції щодо покращення та усунення недоліків в роботі товариства і посадових осіб;
- користуватися майном товариства в установленому порядку;
- отримувати від посадових осіб товариства інформацію з будь-яких питань роботи товариства;
- користуватись іншими правами, що випливають із статуту товариства і законодавства України.
Розділом 5 статуту товариства визначено положення щодо управління товариством. Пунктом 5.1 закріплено, що товариство діє на основі демократичного самоврядування. Вищим органом товариства є загальні збори членів товариства.
В силу пункту 5.2 до повноважень загальних зборів віднесено:
- затвердження статуту товариства та внесення до нього змін і доповнень
- обрання правління у складі не менше ніж 7 осіб і голову правління терміном на три роки, а також ревізійну комісію у складі з трьох осіб на три роки;
- вирішення питань про прийняття в члени товариства, виключення з нього, а також питань, які пов'язані з виходом із товариства;
- затвердження кошторису, правил внутрішнього розпорядку;
- заслуховування звітів голови правління, ревізійної комісії про їх діяльність, затвердження річних звітів і актів ревізії;
- розгляд скарг членів товариства на рішення правління і ревізійної комісії.
Відповідно до пункту 5.3.5 статуту відповідача-1 правління товариства розглядає питання про прийняття в члени товариства, виключення з нього, а також питання пов'язані з діяльністю товариства.
Загальні збори членів товариства у відповідності до вимог пункту 5.2.9 статуту збираються правлінням не менш ніж один раз на рік або на вимогу не менш ніж 10% членів товариства та на вимогу ревізійної комісії.
З наданої відповідачем разом з відзивом копії колективного звернення вбачається, що ініціативна група в складі членів правління СТ "Дніпровець" згідно пункту 5.2.9 статуту на вимогу членів товариства запропонувала провести загальні звітно-виборчі збори товариства 27.08.2022 о 10 годині.
Статутом відповідача не визначено порядку повідомлення та способу повідомлення членів про загальні збори, а тому, суд приймає твердження відповідача та всі надані ним докази того, що ініціативною групою вживалися всі необхідні дії для повідомлення членів товариства про проведення зборів, розміщувалися оголошення та надсилалися повідомлення у месенджері, де здійснюється комунікація між членами товариства.
Суд звертає увагу на правову позицію щодо розглядів корпоративних спорів, яка стало висловлюється Верховним Судом. Зокрема, у постанові від 12.02.2020 у справі № 916/1253/19 вказано, що під час розгляду корпоративних спорів про визнання недійсними рішень загальних зборів юридичної особи, господарські суди мають враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень. Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення акціонера (учасника) можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) рішенням загальних зборів.
Верховним Судом вказано, що безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства; прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації. При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.
Для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.
Відтак, досліджуючи питання про дотримання кворуму загальних зборів, слід відмітити, що відповідно до пункту 5.2.8 статуту відповідача загальні збори товариства правомірні вирішувати питання, якщо на зборах присутня понад половина усіх членів товариства, або уповноважених 1-на особа від 4-х членів товариства.
Суд відмовляє у прийнятті до уваги долучених до позову на електронному накопичувачі відеозаписів проведення спірних загальних зборів в силу недотримання вимог ГПК України - такі докази не оформлені як електронні докази, відсутнє засвідчення відеозаписів електронним цифровим підписом та відомостей про походження таких доказів для перевірки їх автентичності. Суд наголошує, що частиною 2 статті 96 ГПК України визначено, що електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги". Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.
Як вже зазначалось вище судом, у спірному протоколі зазначено, що до участі у загальних зборах зареєстровано 193 члени організації. Також протокол містить зазначення, що всього у ГО СТ "Дніпровець" 391 член, а померлих 23 особи. Суд вважає за необхідне детальніше з'ясувати реально можливу кількість учасників, що могли брати участь у спірних зборах, враховуючи що позивач, як особа, що намагалася доводити перед судом недотримання зборами вимог статуту, наполягав на тому, що докази у справі свідчать про недотримання кворуму.
Суд вважає, що надана позивачем до позову копія списку членів організації станом на 27.08.2022 за підписом ОСОБА_1 в кількості 393 особи та надана відповідачем копія списку членів організації станом на 01.01.2022 за підписом ОСОБА_1 в кількості 394 особи є суперечливими між собою. Тож, з'ясовуючи реально можливу кількість членів товариства станом на дату проведення зборів, суд бере за основу останню наявну інформацію з попереднього, долученого до реєстраційної справи, списку членів товариства, для розуміння відповідності відомостей протоколу іншим документам товариства, що є у розпорядження суду, що є не скасованими та дійсними. Таким списком є список членів ГО СТ "Дніпровець" присутніх на загальних зборах 08.04.2017, що є додатком до протоколу № 1 загальних зборів об'єднання від 08.04.2017 та міститься у реєстраційні справі.
Суд додатково звертає увагу, що наведений список присутніх на загальних зборах 08.04.2017 містить особисті підписи осіб, що брали участь у зборах на відміну від реєстру присутніх, що доданий до протоколу зборів від 27.08.2023, що є простим переліком присутніх, без підтверджень дійсної присутності особи підписом (або іншим способом засвідчення) чи підрахунку волевиявлень кожного з присутніх членів щодо окремих питань загальних зборів, що були на розгляді зборів.
Попри це, неможливо заперечити те, що збори 27.08.2023 дійсно відбувалися, на них була присутня певна кількість членів товариства, про що в сукупності свідчать слова позивача і відповідача-1 та надані до відзиву відповідача-1 заяви окремих членів товариства, незважаючи на відсутність фіксації кількості голосів тих, хто підтримував чи відхиляв пропозиції, що були надані на розгляд зборам.
Відтак, у списку членів ГО СТ "Дніпровець" від 08.04.2017 наведено перелік з 389 осіб, що були членами організації на той момент, відомості про їх ділянки, дату народження, а також особисті підписи присутніх. Суд зосереджує увагу учасників справи на тому, що до цього переліку членів товариства були включені особи з відмітками про їх смерть. Серед них 18 осіб: ОСОБА_14 (46-й номер у списку), ОСОБА_15 (59), ОСОБА_16 (90), ОСОБА_17 (131), ОСОБА_18 (142), ОСОБА_19 (143), ОСОБА_20 (167), ОСОБА_21 (175), ОСОБА_22 (224), ОСОБА_23 (226), ОСОБА_24 (232), ОСОБА_25 (276), ОСОБА_26 (288), ОСОБА_27 (329), ОСОБА_28 (346), ОСОБА_29 (348), ОСОБА_30 (349), ОСОБА_31 (371).
До наведеного переліку членів також увійшла ОСОБА_32 з порядковим номером 299, щодо якої міститься відмітка про її виключення. Також до списку включено с/т "Дніпровець" з порядковим номером 287, що в силу свого статусу не може бути членом громадської організації оскільки не є фізичною особою та по суті не може входити в перелік своїх членів, адже таке включення в членство суперечить суті поняття членства та не відповідає логіці.
Тож за розрахунком суду кількість дійсних членів організації, які мають враховуватись під час визначенні кворуму, мала б становити 369 осіб. Сторонами не надано до суду відомостей, які б підтвердили прийняття у цей період до складу учасників нових членів чи виключення колишніх членів загальними зборами - рішень /протоколів/ правління та загальних зборів. З приводу наданих відповідачем до клопотання вх. № 17574/23 від 15.09.2023 про долучення доказів копій заяв про вступ до громадської організації, слід відзначити, що такі заяви самі по собі не створюють за цими особами правового статусу членів організації до моменту розгляду правлінням питання про їх прийняття, враховуючи положення наведеного вище пункту 5.3.5 статуту організації та вирішення питання про прийняття нових членів загальними зборами у відповідності до пункту 5.2 статуту (повноваження загальних зборів).
Суд відмічає, що аналізуючи положення наведених пунктів статуту щодо повноважень загальних зборів та правління слід враховувати, що правлінням розглядається питання щодо членства у організації, а загальними зборами вирішуються такі питання, що має суттєву різницю. З цього слідує, що рішення правління не є остаточним та має бути передано на розгляд загальних зборів, і лише за наявності рішень загальних зборів про прийняття в члени особа набуває правомочностей члена організації.
Таким чином половина учасників товариства становить 184,5. Тож для дотримання кворуму необхідна присутність як мінімум 185 осіб, що є більшістю та відповідає вимогам пункту 5.2.8 статуту відповідача-1.
Шляхом співставлення списків членів організації від 08.04.2017 та реєстру присутніх на зборах 27.08.2022 судом з'ясовано, що у списку членів від 08.04.2017 відсутні відомості про наступних осіб з реєстру присутніх на зборах 27.08.2022: ОСОБА_33 (пункт 36 реєстру), ОСОБА_34 (81), ОСОБА_10 (82), ОСОБА_35 (87), ОСОБА_36 (128), ОСОБА_37 (130), ОСОБА_38 (147), ОСОБА_11 (160), ОСОБА_39 (170), ОСОБА_40 (189), ОСОБА_41 (193). Слід відзначити, що ОСОБА_32 (пункт 137 реєстру) відповідно до списку 2017 року була виключена з членів товариства, що додатково підтверджується надано до суду копією протоколу загальних зборів організації від 17.07.2004. Доказів повторного прийняття такої особи в члени організації до суду не надано.
Вказана обставина створює для суду ґрунтовні підстави вважати, що наведені особи в дійсності не були членами товариства та підстави не враховувати їх при визначенні кворуму, оскільки відомостей про їх прийняття в члени організації рішенянм правління чи загальних зборів до суду не подано. Виключенням у цьому випадку є ОСОБА_10 , який брав участь у зборах на підставі довіреності від 06.07.2017 від імені ОСОБА_42 . Копія такої довіреності долучена відповідачем до відзиву.
Суд відхиляє твердження позивача, що базуються на наданій до суду копії договору дарування земельної ділянки ОСОБА_43 (у реєстрі за номером 39) до ОСОБА_44 , про те, що вказана особа не була членом організації станом на момент проведення зборів, оскільки відчужила свою земельну ділянку. Суд зазначає, що як у законі так і у статуті відповідача-1 не міститься імперативних положень про виключення особи з членів у разі відчуження нею земельної ділянки у межах товариства. Виключення членів має відбуватися у відповідності до статуту товариства, про що мають бути сформовані відповідні документи саме товариством, яких до суду не надано.
Разом з тим, відповідно до інформації, що надана представнику позивача у відповідь на адвокатський запит у вигляді листа № 12629/8.4-23 від 14.04.2023, а також до інформації що наявна у копіях свідоцтв про смерть - станом на момент проведення зборів ІНФОРМАЦІЯ_1 померлими були ОСОБА_45 (пункт 10 реєстру присутніх на зборах 27.08.2022), ОСОБА_46 (14), ОСОБА_47 (165), ОСОБА_48 (89).
З листа від 19.06.2023 Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України, що поданий на виконання вимог ухвали суду про витребування доказів від 29.05.2023, вбачається, що ОСОБА_7 , що внесена до реєстру присутніх на оскаржуваних зборів під номером 104 та ОСОБА_5 , що внесений до реєстру за номером 177, перебували за кордоном в момент проведення таких зборів. Про перебування ОСОБА_7 за кордоном також свідчить копія закордонного паспорту, що долучена до позову. Відповідачем до відзиву подано копію довіреності ОСОБА_5 , складеної 24.08.2022, якою ОСОБА_5 довірив ОСОБА_49 представляти його інтереси на загальних зборах. Вказана довіреність датована 24.08.2022. Суд вказує, що ані в реєстрі присутніх на загальних зборах не вказано про те, що від імені ОСОБА_5 виступала інша особа на підставі довіреності, незважаючи на те, що у письмовій таблиці відведено колонку "Довіреність, що дає право голосу на загальних зборах", а тому фіксувалася саме присутність такої особи. Про це не було вказано ані в протоколі, ані в списку, також такого документу не було подано реєстратору. Також наведена довіреність без номеру, складена 24.08.2022, належним чином не оформлена - ніяк не посвідчена. Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до частини 5 статті 245 ЦК України довіреність на право участі та голосування на загальних зборах, видана фізичною особою, посвідчується у порядку, визначеному законодавством.
Суд також враховує факт перебування за кордоном громадянина України ОСОБА_6 про що свідчить надані позивачем копії закордонного паспорту цієї особи та посвідки на проживання у Німеччині від 04-03-2022 (біженець від війни), який у реєстрі присутніх на оскаржуваних зборах зазначений за номером 106.
Таким чином на зборах могли бути присутніми та голосувати у відповідності до статуту організації 175 осіб, що внесені до реєстру присутніх. В той же час, оскільки кворум згідно наведених вище судом висновків становив 185 осіб, суд приходить до висновку про недотримання пункту 5.2.8 статуту ГО СТ "Дніпровець", а загальні збори були не правомочні приймати рішення з питань порядку денного за таких обставин.
Суд наголошує про неприпустимість внесення до реєстру присутніх на зборах померлих осіб та осіб, які перебували за кордоном та зазначає, що вказана обставина може породжувати за собою і інші сумніви щодо присутності всіх інших осіб, що внесені до реєстру зборів 27.08.2022.
В силу статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином суд приходить до висновку про відсутність кворуму на оскаржуваних зборах, про неможливість перевірки результатів голосування всіх присутніх на зборах, оскільки до протоколу не долучено ані єдиного списку голосування, ані окремих листів опитування з варіантами відповідей та особистими підписами осіб чи іншого документального підтвердження факту присутності та голосування усього переліку осіб, що внесені до реєстру присутніх. Тож суд не має документально засвідчених відомостей про те, яким чином відбувався підрахунок присутніх як при визначенні їх загальної кількості так і для підрахунку голосів щодо кожного окремого питання.
При цьому суд не вважає такими, що впливають на вищевикладені висновки долучені відповідачем витяг з протоколу загальних зборів від 12.08.2023 та списку співвласників ділянок щодо яких відсутні відомості про вступ в члени товариства на загальних зборах з 2008 по 2022 р, що складений за підписом новообраного голови правління Золотова О.М., оскільки такі докази складені вже задовго після проведення зборів та не могли впливати на перебіг проведення оскаржуваних загальних зборів.
З огляду на це, суд приходить до висновку про те, що прийняття загальними зборами рішень за відсутності кворуму призвели до порушення прав позивача, якого таким рішенням було позбавлено можливості брати участь в управлінні організацією, можливості виступити на зборах, враховуючи також те, що позивач на момент проведення зборів був головою правління та мав би звітувати перед зборами. Тож поновленню підлягають такі порушені права позивача, як можливість брати участь у діяльності товариства та управлінні його справами, обирати та бути обраним до органів управління і контролю, вносити пропозиції щодо покращення та усунення недоліків в роботі товариства і посадових осіб, що відповідають переліку прав члена організації закріпленому у статуті.
Зважаючи на викладене суд задовольняє первісну позовну вимогу про визнання недійсними рішень загальних зборів від 27.08.2023.
Суд вказує, що відповідно до частини 1 статті 173 ГПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Тож для ефективного захисту прав позивача, суд переходить до розгляду похідної вимоги про скасування запису про державну реєстрацію.
Оскільки реєстраційна дія, яку просить скасувати відповідач була проведена саме Центральним міжрегіональним управлінням Міністерства Юстиції (м. Київ), позивач визначив таку особу як відповідача-2 у справі, що є його правом. Разом з тим, позивач навів у позові правовий висновок Верховного Суду про те, що територіальний орган Міністерства юстиції, який здійснив державну реєстрацію змін щодо громадської організації, має бути залучений до участі у справі як співвідповідач та про те, що позовна вимога до такого співвідповідача про скасування державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу не змінює сутності корпоративного спору (постанова від 23.03.2023 у справі №911/196/21, постанова від 04.09.2018 року у справі № 904/5857/17).
В силу пункту 2 частини 1 статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі: судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" щодо: визнання повністю або частково недійсними рішень засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу; визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи; заборони (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій; накладення/зняття арешту корпоративних прав; зобов'язання вчинення реєстраційних дій; скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі.
Таким чином, при прийнятті до реєстрації документів, що подала особа, що уповноважена оскаржуваним рішенням загальних зборів, Центральне міжрегіональне управління Міністерства Юстиції (м. Київ) не переконалося у достатності та достовірності наданих документів. Матеріали реєстраційної справи не містили відомостей про обставини зміни кількості учасників (померлих, вибулих, нових учасників). На підтвердження зафіксованих у протоколі відомостей про загальну кількість учасників, про кількість тих хто реально приймав участь у голосуванні на загальних зборах не було подано таких документів, що б переконливо дали змогу реєстратору зрозуміти про можливість приймати позитивне рішення про внесення змін до реєстру. Тож те, що реєстратор належним чином не переконався у достатності наданих уповноваженою організацією особою документів, призвело до виключення позивача з реєстру, як особи, що є керівником та має право представляти інтереси відповідача-1. Тож таке право позивача зазнало негативного впливу не лише від дій осіб, що проводили збори, а також від представника реєстраційного органу держави, відповідача-2, і воно має бути поновлено шляхом скасування запису 1003541070003006835, щодо юридичної особи ГО СТ "Дніпровець": Зміна інформації для здійснення зв'язку з юридичною особою. Зміна відомостей про членів керівних органів громадського формування. Зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи. Зміна фізичних осіб або зміна відомостей про фізичних осіб-платників податків, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За положеннями статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до пункту 5 частини 4 ст. 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
Щодо інших аргументів сторін, що не наводяться у цьому рішенні, суд зазначає, що вони були досліджені та не включені до мотивувальної частини, позаяк не покладаються в його основу та не впливають на висновок суду, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони грунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10.02.2010). Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
У пунктах 8, 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року № 14 "Про судове рішення у цивільній справі" судам роз'яснено, що ухвалене у справі рішення має бути гранично повним, ясним, чітким, викладеним у послідовності, встановленій статтею 215 ЦПК України, і обов'язково містити вступну, описову, мотивувальну та резолютивну частини. Разом з тим рішення не повинно містити зайвої деталізації, яка не має правового значення в даній справі, а також незрозумілих словосполучень, занадто довгих речень, через які викладення фактичних обставин важко сприймається.
Пунктом 12 частини 3 статті 2 ГПК України закріплено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Судові витрати відповідно до статті 123 ГПК України складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи на професійну правничу допомогу та інших витрат, що пов'язані з вчиненням сторонами необхідних процесуальних дій. За змістом статті 129 ГПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позов задоволено у повному обсязі, то витрати зі сплати судового збору покладаються судом на відповідачів повністю по 2684 грн за окремо пред'явлену позовну вимогу до кожного з відповідачів.
Керуючись ст.ст. 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Визнати недійсними рішення загальних зборів членів Громадської організації садівницьке товариство «Дніпровець» (08344, Київська обл., Бориспільський р-н, село Проців, код ЄДРПОУ 20578735), оформлені протоколом від 27.08.2022 року.
Скасувати державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу Громадську організацію садівницьке товариство «Дніпровець» (08344, Київська обл., Бориспільський р-н, село Проців, код ЄДРПОУ 20578735), проведену 21.09.2022 року державним реєстратором Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на підставі рішень загальних зборів членів Громадської організації садівницьке товариство «Дніпровець», оформлених протоколом від 27.08.2022 року.
Стягнути з Громадської організації садівницьке товариство "Дніпровець" (08344, Київська обл., Бориспільський р-н, село Проців, код ЄДРПОУ 20578735) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 2684 грн витрат зі сплати судового збору.
Стягнути з Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (01001, місто Київ, провулок Музейний, будинок 2-Д, код ЄДРПОУ 43315602) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 2684 грн витрат зі сплати судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України.
Рішення підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 254-256 ГПК України.
Повний текст рішення підписано 27.09.2023.
Суддя А.Ф. Черногуз