ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"14" вересня 2023 р. Справа № 911/1009/23
За позовом Дочірнього підприємства "ШРБУ № 100" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", 07335, Київська область, Вишгородський район, село Демидів
до Товариства з обмеженою відповідальністю "АМК РЕМ-БУД", 07351, Київська область, Вишгородський район, село Синяк, вулиця Київська, будинок 66
про стягнення 1 250 771,88 грн за договором оренди майна № 21/7/21-0-2 від 21.07.2021
суддя Н.Г. Шевчук
секретар судового засідання М.Г. Байдрелова
за участю представників сторін згідно протоколу
суть спору:
Дочірнє підприємство "ШРБУ № 100" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АМК РЕМ-БУД" про стягнення заборгованості за договором оренди майна № 21/7/21-0-2 від 21.07.2021, в редакції заяви про усунення недоліків, в розмірі 1 250 771,88 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов договору оренди в частині своєчасної оплати орендного майна, внаслідок чого за відповідачем виникла заборгованість в сумі 947 671,90 грн, що послугувало для нарахування пені в сумі 214 137,52 грн, 3% річних в сумі 17 026,20 грн та інфляційних втрат в сумі 71 936,26 грн.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 28.04.2023 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Сторонам установлено строки для вчинення процесуальних дій у справі.
Відповідач явку повноважного представника у судові засідання не забезпечив, відзив на позов, докази погашення зазначеної заборгованості на час розгляду справи у господарському суді не надав.
Про розгляд господарським судом справи № 911/1009/23 відповідач був повідомлений належним чином. Зокрема, шляхом направлення на його електронну адресу (amkrem-bud@i.ua) та юридичну адресу копій ухвал суду (р/п 0103283245083, 0600027820643). Із рекомендованих повідомлень вбачається, що представнику відповідача за довіреністю здійснювалось вручення судової кореспонденції.
Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів частини дев'ятої статті 165 та частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 29.06.2023 закрито підготовче провадження у справі та призначено до розгляду по суті.
Враховуючи те, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з'ясування обставин справи і прийняття судового рішення, в судовому засіданні 14.09.2023 судом прийнято рішення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані документи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
встановив:
21 липня 2021 року між Дочірнім підприємством "ШРБУ № 100" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АМК РЕМ-БУД" (орендар) був укладений договір оренди майна № 21/7/21-0-2, відповідно до умов якого, орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування майно:
- асфальтозмішувач ДС 158 інв № 221 за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н., с. Демидів, урочище Берізки, 3, що обліковується на балансі ДП "ШРБУ № 100 ВАТ "ДАК" Автомобільні дороги України", вартість якого визначена згідно з незалежною оцінкою і становить станом на 30.04.2021р. - 1131460,00 грн з ПДВ;
- адміністративна будівля з прибудовами інв. № 1708 за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н., с. Демидів, урочище Берізки, 3, що обліковується на балансі ДП "ШРБУ № 100" ВАТ "ДАК" Автомобільні дороги України", вартість якого визначена згідно з незалежною оцінкою і становить станом на 30.04.2021р. - 3907200,00 грн з ПДВ;
- вимощення ІІ інв. № 1711 адресою: Київська обл., Вишгородський р-н., с. Демидів, урочище, Берізки, 3, що обліковується на балансі ДП "ШРБУ № 100" ВАТ "ДАК" Автомобільні дороги України", вартість якого визначена згідно з незалежною оцінкою і становить станом на 30.04.2021р. - 102084,00 грн з ПДВ;
- пилозбірник 1 інв. № 1721 за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н., с. Демидів, урочище Берізки, 3, що обліковується на балансі ДП "ШРБУ № 100 ВАТ "ДАК" Автомобільні дороги України", вартість якого визначена згідно з незалежною оцінкою і становить станом на 30.04.2021р. - 38520,00 грн з ПДВ;
- пультова Е інв. № 1718 за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н., с. Демидів, урочище Берізки, 3, що обліковується на балансі ДП "ШРБУ № 100" ВАТ "ДАК" Автомобільні дороги України", вартість якого визначена згідно з незалежною оцінкою і становить станом на 30.04.2021р. - 25728,00 грн з ПДВ;
- щитова Є інв. № 1717 за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н., с. Демидів, урочище Берізки, 3, що обліковується на балансі ДП "ШРБУ № 100" ВАТ "ДАК" Автомобільні дороги України", вартість якого визначена згідно з незалежною оцінкою і становить станом на 30.04.2021р. - 2064,00 грн з ПДВ.
Майно передається в оренду з метою використання в виробничій діяльності для випуску асфальтобетонних сумішей, ремонту машин та механізмів.
Згідно із пунктом 2.1 Договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, який вказаний у даному договорі, але не раніше дати підписання сторонами договору, згідно з Актом приймання-передачі вказаного майна за вартістю, визначеною незалежною оцінкою.
Пунктом 3.1 Договору передбачено, що оренда плата визначається на підставі незалежної оцінки, із застосуванням річної орендної ставки в розмірі 23% і становить за базовий місяць розрахунку (місяць, на дату якого виконана незалежна оцінка, квітень 2021 р.) - 83 168,26 грн без ПДВ та без нарахування індексу інфляції і підлягає наступному коригуванню на індекс інфляції за квітень 2021р.
Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством. Орендна плата за перший місяць оренди визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за період з першого числа наступного за базовим місяця до першого місяця оренди та на індекс інфляції за перший місяць оренди. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць оренди визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць, відповідно до наданих орендодавцем розрахунків.
Орендна плата перераховується орендарем на розрахунковий рахунок орендодавця у розмірі 100% щомісяця не пізніше 20 числа місяця наступного за звітним, відповідно до наданих орендодавцем рахунків (пункт 3.2 Договору).
Відповідно до пункту 4.2 Договору орендар прийняв на себе зобов'язання своєчасно та в повному обсязі вносити на розрахунковий рахунок орендодавця, зокрема, орендну плату.
Пунктом 8.3 Договору передбачено, що у разі затримки внесення орендної плати, плати за утримання та інших платежів, обумовлених в т.ч. і додатковими угодами, орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від суми заборгованості за кожний день такої затримки (включаючи день оплати).
Відповідно до пункту 9.1 Договору в редакції додаткової угоди № 1 від 05.08.2022 до Договору, цей договір укладено строком на 1 рік 3 місяці, який діє з моменту його підписання обома сторонами по 21 жовтня 2022 року.
Позивач взяті на себе зобов'язання за договором оренди виконав, передавши відповідачу об'єкт оренди, що підтверджується доданою до матеріалів справи копією Акта приймання передачі майна (додаток № 1 до договору).
Як зазначає позивач, відповідно до рахунків, які ДП "ШРБУ № 100" ВАТ "ДАК" Автомобільні дороги України" надавало ТОВ "АМК РЕМ-БУД", розмір орендної плати за період з липня 2021 року по жовтень 2022 року склав 1 705 506,79 грн.
Згідно банківських виписок, ТОВ "АМК РЕМ-БУД" сплатило орендну плату за Договором на загальну суму 757 834,89 грн.
Таким чином, станом на дату звернення позивача з даним позовом, за ТОВ "АМК РЕМ-БУД" рахується заборгованість за Договором оренди у розмірі 947 671,90 грн, що виникла за період з лютого 2022 року (частково сплачено) по жовтень 2022 року.
В свою чергу, відповідач взяті на себе зобов'язання за договором оренди в повному обсязі не виконав та правом на подання відзиву не скористався, заперечень на позов не подав.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.
Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частинами першою, третьою, п'ятою статті 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
У відповідності до положень статті 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Так, згідно зі статтею 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
У відповідності до статті 760 Цивільного кодексу України, предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму. Предметом договору найму можуть бути майнові права.
Відповідно до частини першої статті 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Згідно зі статтею 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).
Частинами першою, четвертою статті 286 Господарського кодексу України визначено що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", вартістю об'єкта оренди для цілей визначення стартової орендної плати є його балансова вартість станом на останнє число місяця, який передує даті визначення стартової орендної плати.
Пунктом 1 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором.
Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Частина перша статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною другою статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Договір, відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Як було зазначено вище, відповідач прийняв в користування рухоме майно за актом приймання передачі, втім орендну плату за його користування сплатив частково.
З матеріалів справи вбачається, що за весь період орендних правовідносин з 21.07.2021 по 21.10.2022 у відповідача по сплаті орендної плати виникла заборгованість в розмірі 947 671,90 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями рахунків-фактур та банківських виписок.
Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її сплати не надано.
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно із статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до положень статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень статті 74 Господарського процесуального кодексу України.
З огляду на наведені вище норми, враховуючи доведення позивачем своїх позовних вимог, а відповідачем не спростовано їх, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення заборгованості у розмірі 947 671,90 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 214 137,52 грн пені, 17 026,20 грн 3% річних та 71 936,26 грн інфляційних втрат.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно із частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За приписами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до частини першої статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
За змістом частини третьої статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до частини шостої статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за поручення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Пунктом 8.3 Договору передбачено, що у разі затримки внесення орендної плати, плати за утримання та інших платежів, обумовлених в т.ч. і додатковими угодами, орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від суми заборгованості за кожний день такої затримки (включаючи день оплати).
Беручи до уваги вищевикладене, перевіривши розрахунок пені, долучений до позовної заяви (в новій редакції) судом встановлено, що при визначені періодів прострочення виконання грошового зобов'язання позивачем не враховано вихідні дні на які припало закінчення строку внесення чергового орендного платежу, а також не дотримано шестимісячного терміну нарахування пені, передбаченого вимогами частини шостої статті 232 Господарського кодексу України.
Так, статтею 253 Цивільного кодексу України та частиною п'ятою статті 254 Цивільного кодексу України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Таким чином, вірними періодами прострочення є:
- за зобов'язанням лютого 2022 року з 22.03.2022 по 21.09.2022 (за виключенням вихідних);
- за зобов'язанням березня 2022 року з 21.04.2022 по 20.10.2022 (в межах 6-ти місяців);
- за зобов'язанням квітня 2022 року з 21.05.2022 по 20.11.2022 (в межах 6-ти місяців);
- за зобов'язанням травня 2022 року з 21.06.2022 по 20.12.2022 (в межах 6-ти місяців);
- за зобов'язанням червня 2022 року з 21.07.2022 по 20.01.2023 (в межах 6-ти місяців);
- за зобов'язанням липня 2022 року з 23.08.2022 по 21.02.2023 (за виключенням вихідних);
- за зобов'язанням серпня 2022 року - визначено позивачем вірно;
- за зобов'язанням вересня 2022 року - визначено позивачем вірно;
- за зобов'язанням жовтня 2022 року з 22.11.2022 по 09.03.2023 (за виключенням вихідних).
Судом, за допомогою системи "Ліга Закон" здійснено перерахунок пені за визначені періоди, відповідно до якого сума пені склала 213 166,14 грн, у зв'язку із чим вимоги позивача в цій частині підлягають частковому задоволенню.
Частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України визначено обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунок 3% річних, суд зазначає, що до визначених позивачем періодів прострочення застосовуються вище встановлені судом обставини стосовно вірного початку періодів прострочення за зобов'язаннями лютого, липня та жовтня 2022 року. Таким чином, за перерахунком суду за допомогою системи "Ліга Закон", за періоди: із дат встановлених судом та визначених позивачем по 09.03.2023 (визначий позивачем) сума 3% річних становить 16 997,65 грн, у зв'язку із чим вимоги у цій частині суд задовольняє частково.
Водночас судом перевірено розрахунок позивача щодо нарахування втрат від інфляції та встановлено, що він є арифметично вірним, а отже 71 936,26 грн підлягають до стягнення з відповідача.
Відповідачем контрозрахунку заявлених позивачем до стягнення пені, 3% річних та інфляційних не надано.
Отже, суд дійшов висновків про часткове задоволення позовних вимог, а саме про стягнення з відповідача 947 671,90 грн орендної плати, 213 166,14 грн пені, 16 997,65 грн 3% річних та 71 936,26 грн втрат від інфляції.
Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.
Відтак, сторони, звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку статті 81 Господарського процесуального кодексу України сторонами доказів.
Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 129, 232, 233, 238 Господарського процесуального кодексу України суд
вирішив:
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АМК РЕМ-БУД" (07351, Київська область, Вишгородський район, село Синяк, вулиця Київська, будинок 66, код ЄДРПОУ 38256839) на користь Дочірнього підприємства "ШРБУ № 100" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (07335, Київська область, Вишгородський район, село Демидів, код ЄДРПОУ 05423018) 1 249 771 (один мільйон двісті сорок дев'ять тисяч сімсот сімдесят одну) грн 95 коп. заборгованості (з яких 947 671,90 грн заборгованість по орендній платі, 213 166,14 грн пеня, 16 997,65 грн 3% річних, 71 936,26 грн інфляційні) та 18 746 (вісімнадцять тисяч сімсот сорок шість) грн 58 коп. витрат по оплаті судового збору.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Дане рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Н.Г. Шевчук
Рішення складено та підписано: 25.09.2023