ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
27.09.2023Справа № 910/11131/23
за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС"
до Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія"
про стягнення 54 038,74 грн
Суддя Зеленіна Н.І.
Без виклику представників сторін.
ВСТАНОВИВ:
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АРКС" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" про стягнення суми страхового відшкодування у розмірі 54 038,74 грн.
У позовній заяві позивачем заявлено клопотання про призначення будівельної судово-технічної експертизи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.07.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у матеріалах справи документами.
03.08.2023 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує проти позовних вимог.
04.08.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив.
Ухвалою суду від 28.08.2023 відмовлено у задоволенні клопотання Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" про призначення будівельної судово-технічної експертизи
Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
ВСТАНОВИВ:
07.04.2021 між ПрАТ Страхова компанія "АРКС" та ТОВ "Трансміл Юкрейн" було укладено договір добровільного страхування майна підприємств та підприємців від усіх ризиків №254ип21ц7, предметом якого є страхування майнових інтересів страхувальника, пов'язаних із володінням, користування та розпорядженням застрахованим майном, яке визначено у додатку №2 до договору, зокрема, універсальним складським комплексом, І пусковий комплекс, що складається, зокрема, з кабельної естакади.
30.08.2021 в с. Візирка на МТП "Южний" відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу Renault, днз НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , який скоїв наїзд на перешкоду - металеву кабельну естакаду.
Відповідно постанови Комінтернівського районного суду Одеської області від 14.09.2021 у справі №504/3108/21, вищевказана дорожньо-транспортна пригода відбулася внаслідок порушення ПДР водієм ОСОБА_1
ПрАТ Страхова компанія "АРКС" на підставі страхового акту №ARX3125449 від 30.12.2021 здійснило виплату страхового відшкодування власнику пошкодженого застрахованого майна у розмірі 85 000 грн, що підтверджується платіжним дорученням №857753 від 04.01.2022.
Відповідно до ст. 993 ЦК України, ст. 27 Закону України "Про страхування", до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля марки Renault, днз НОМЕР_1 , на момент вчинення ДТП була застрахована у ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія" згідно полісу №АР/8939028 та №АР/8939027.
Позивач звернувся до відповідача із заявою за вих. №0006281/ІНС.ЛОУ від 11.02.2022 про виплату страхового відшкодування у розмірі 85 000,00 грн.
Відповідач здійснив виплату страхового відшкодування частково на суму 30 961,26 грн.
У зв'язку з вищенаведеним, позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою до відповідача про стягнення 54 038,74 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Нормами ст. 5 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Згідно з ч. 1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
У відповідності до п. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
У зв'язку з виплатою страхового відшкодування за договором страхування, позивач набув право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, оскільки відповідно до статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таким чином, до позивача у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування перейшло право вимоги, яке страхувальник мав до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідач є відповідальною особою за завдані збитки відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" в межах, передбачених полісом, а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором страхування, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача, як особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до звіту №30667 про незалежну оцінку вартості матеріального збитку пошкодженого майна - кабельна естакада, вартість матеріального збитку з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу становить 33 561,26 грн.
Як вбачається із копії платіжного доручення №153753035 від 14.09.2022 на суму 30 961,26 грн, відповідачем було здійснено виплату відшкодування у розмірі вартості матеріального збитку за мінусом франшизи.
Позивачем належними та допустимими доказами не доведено понесення збитків у заявленому розмірі.
Згідно з ч. 1-3 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст. 76-77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Обов'язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Позивач не подав суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували позовні вимоги. За таких обставин, позовні вимоги є необґрунтованими, документально непідтвердженими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст. 86, 129, 236-240, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
ВИРІШИВ:
1. У задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" - відмовити.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня підписання повного тексту.
Рішення суду набирає законної сили у порядку та строки, передбачені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Н.І. Зеленіна