ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
26.09.2023Справа № 908/1709/23
за позовом Запорізького державного медико-фармацевтичного університету
до Приватного підприємства "Адванта"
про стягнення 142 756,87 грн
Суддя Зеленіна Н.І.
Без виклику представників сторін.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Запорізький державний медико-фармацевтичний університет звернувся до Господарського суду Запорізької області із позовом до Приватного підприємства "Адванта" про стягнення заборгованості за неналежне виконання зобов'язань за договором про навчання іноземних громадян №41/18 від 02.05.2018, яка складається з суми основного боргу у розмірі 67 651,91 грн (що еквівалентно 1 850 доларів США), інфляційних втрат у розмірі 50 370,32 грн (що еквівалентно 1 377,42 доларів США), 3% річних у розмірі 4 959,80 грн (що еквівалентно 135,63 доларів США) та пені у розмірі 19 774,84 грн (що еквівалентно 540,76 доларів США).
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 29.05.2023 передано матеріали позовної заяви за підсудністю на розгляд до Господарського суду міста Києва.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.07.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Разом із позовною заявою від позивача надійшла заява про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 .
Розглянувши подану заяву та дослідивши наявні у матеріалах справи документи, суд дійшов висновку про неможливість залучення даної особи до участі у справі у процесуальному статусі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору, оскільки ОСОБА_1 є громадянином Гани, та відповідно до п. 5 наказу Запорізького державного медичного університету від 22.02.2021 №167-с, посвідка на тимчасове проживання в Україні скасована; будь-яких анкетних даних або іншої інформації про зареєстроване місцеперебування ОСОБА_1 до матеріалів справи не додано, а вказана у заяві адреса (АДРЕСА_1) є адресою корпусу Запорізького державного медико-фармацевтичного університету, що підтверджується відомостями із офіційного сайту Університету, та враховуючи відрахування студента із Університету підстави для реєстрації за вказаною адресою у особи відпали. Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що подана заява не відповідає процесуальним вимоги, оскільки за відсутності доказів на підтвердження анкетних даних та місцеперебування особи, зазначені у заяві про залучення третьої особи відомості про таку особу не дають суду можливості належним чином ідентифікувати цю особу та повідомити її про розгляд даної справи.
Таким чином, заява про залучення до участі у справі третьої особи залишається судом без задоволення.
Як вбачається із рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0105494735357, копію ухвали про відкриття провадження у справі відповідач отримав 19.07.2023.
Таким чином, строк для подання відзиву на позовну заяву встановлено до 03.08.2023 включно.
03.08.2023 через відділ діловодства суду від відповідача надійшла заява про надання копії матеріалів справи.
Листом від 10.08.2023 суд повідомив відповідача про залишення без задоволення заяви відповідача від 03.08.2023.
24.08.2023 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.
31.08.2023 на електронну пошту суду від відповідача надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.
31.08.2023 представник відповідача ознайомився із матеріалами справи.
18.08.2023 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву разом із клопотанням про поновлення строку для подання відзиву на позовну заяву.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку для подання відзиву на позовну заяву відповідач зазначає, що позовну заяву з додатками підприємством отримано не було, та лише 31.08.2023 відповідач ознайомився із матеріалами справи. З огляду на викладене, відповідач вважає поважними причини пропуску процесуального строку.
Поновлення пропущеного процесуального строку відбувається виходячи із поважності причин пропуску строку. Поважними визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій.
У даному випадку, в матеріалах справи наявні докази направлення копій позовної заяви з додатками на офіційну адресу місцезнаходження відповідача, яка зазначена ним у відзиві на позовну заяву, а відтак, неотримання відповідачем поштового відправлення за вказаною ним самим адресою є свідомим діянням (бездіяльністю) самого відповідача, тому всі несприятливі наслідки такого неотримання покладаються на нього самого.
Більш того, ухвала суду про відкриття провадження у справі, яка була направлена на ту ж саму офіційну адресу місцезнаходження відповідача вручена йому 14.07.2023, а з клопотанням про ознайомлення з матеріалами справи відповідач звернувся лише 03.08.2023, в останній день встановленого ухвалою суду строку для подання відзиву на позовну заяву, будь-яких причин з яких відповідач був позбавлений можливості ознайомитись з матеріалами справи протягом встановленого судом строку для подання відзиву на позов суду не наведено.
Тобто, вказані обставини свідчать про те, що наведені відповідачем причини пропуску строку для звернення до суду із відзивом на позов не є поважними, оскільки, навіть у випадку існування об'єктивних причин неможливості отримання поштового відправлення із копіями позову та доданих до нього документів, відповідач не був позбавлений права на ознайомлення з матеріалами справи в суді починаючи з 14.07.2023 і не був позбавлений права подати клопотання про продовження процесуального строку.
Таким чином, на переконання суду, своєчасне подання відповідачем відзиву на позов залежало виключно від волевиявлення самого відповідача, будь-яких причин, які пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для звернення до суду із відзивом, які є об'єктивно непереборними, відповідачем не наведено, у зв'язку з чим підстави для поновлення пропущеного відповідачем строку для подання відзиву на позов відсутні та суд дійшов висновку про відмову в задоволенні такого клопотання.
Оскільки відповідачем пропущено строк для подання відзиву на позов, а в задоволенні клопотання про його поновлення відмовлено, то поданий відповідачем відзив на позов залишається судом без розгляду.
25.09.2023 на електронну пошту суду від позивача надійшла відповідь на відзив.
Розглянувши подану відповідь на відзив суд дійшов висновку про повернення документа без розгляду на підставі ч. 2 ст. 170 ГПК України, з огляду на наступне.
Як вбачається із тексту відповіді на відзив остання підписана В.о. ректора ЗДМФУ, професором Юрієм Колесником. Проте, як вбачається із протоколу створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису, документ скріплено електронним підписом Волошиної Є.В.
Відповідно до ч. 8 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника).
Згідно статті 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Таким чином, документи, які надсилаються електронною поштою мають бути скріплені електронним цифровим підписом підписанта. Подана відповідь на відзиву не скріплена електронним цифровим підписом В.о. ректора ЗДМФУ, професора Юрія Колесника, який зазначений підписантом відповіді на відзив, а відтак відповідь на відзив є такою, що не підписана.
Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
ВСТАНОВИВ:
02.05.2018 між Запорізьким державним медичним університетом (Університет) та Приватним підприємством "Адванта" (координатор набору) було укладено договір про навчання іноземних громадян, відповідно до умов якого предметом договору є виконання зобов'язань координатора набору з набору іноземців-кандидатів на навчання в Університеті.
У відповідності до п. 3.1.1 договору, університет зобов'язується укласти індивідуальні договори про навчання між університетом та іноземними громадянами, відібраними для навчання.
Згідно п. 3.2.4 договору, університет має право відраховувати особу, яка навчається, в установленому чинним законодавством та даним договором порядку із наступних підстав: академічна неуспішність; пропуски занять без поважних причин більше 30 днів за семестр; медичні протипоказання, підтверджені належним офіційним документом; власне бажання особи, яка навчається; несплата за навчання в порядку, передбаченому цією угодою; порушення законів України чи Правил внутрішнього розпорядку університету або невиконання інших суттєвих умов цієї угоди; виявлена фіктивність документів, які послужили підставою для зарахування на навчання.
Відповідно до п. 4.1.6 контракту, координатор набору зобов'язується, зокрема, забезпечити укладення індивідуальних договорів про навчання між координатором набору та іноземними громадянами, відібраними для навчання; та забезпечити відшкодування університету у повному обсязі витрат, які поніс останній у результаті вимушеного виконання дій, котрі є обов'язком координатора набора за даним контрактом.
Координатор набору зобов'язується завчасно та без затримки письмово повідомити університет про обставини, що зумовлюють неможливість виконання чи належного виконання зобов'язань за цією угодою та прийняти всі можливі та залежні від координатору набору заходи щодо виконання своїх зобов'язань та мінімізації збитків для університету (п. 4.1.7 контракту).
Пунктом 5.2 договору в редакції додаткової угоди №1 від 21.06.2018 передбачено, що вартість навчання одного іноземного громадянина (у разі загального набору 40 та більше осіб) становить на рік, зокрема, на міжнародному факультеті №2 за спеціальністю "медицина", "лікувальна справа", (для студентів, які отримають кваліфікацію спеціаліст) - 3 700 доларів США - І-ІІІ курс.
Відповідно до п. 5.13 договору в редакції додаткової угоди №1 від 21.06.2018, оплата навчання іноземних громадян здійснюється у валюті США або в національній валюті України (по курсу Національного банку України на дату оплати) в безготівковому порядку, на указаний Університетом банківський рахунок, окремо по кожній особі, яка навчається. При цьому, в платіжному документі обов'язково належить указувати всі реквізити, що персоніфікують кожний платіж, відповідно до додатків 2, 3 і 4.
Оплата за навчання здійснюється в безготівковому порядку на указаний розрахунковий рахунок Університету: координатором набору, студентом або іншою третьої особою в національній валюті України по курсу НБУ, який діє на момент оплати; студентом або іншою третьої особою (нерезидентом) на валютний рахунок в іноземній валюті; в наступному порядку: кожного семестру згідно п. 5.15 договору. (п. 5.14 договору в редакції додаткової угоди №1 від 21.06.2018).
У відповідності до п. 5.15 договору, оплата проводиться в терміни: а) для студентів І курсу: за перший семестр - на момент прийняття до університету, за другий семестр - до 15.02 відповідного року; б) для студентів ІІ-IV курсу: за непарні семестри - до 05.10 відповідного навчального року; за парні семестри - до 15.02 відповідного навчального року. При порушенні строків оплати, передбачених цією угодою, координатор набору (студент) зобов'язаний сплатити заборгованість та пеню у розмірі 0,1 відсотка від суми простроченого зобов'язання за кожен день прострочення, включаючи день фактичного погашення заборгованості або день відрахування студента. При простроченні оплати більше ніж на 30 календарних днів Університету має право на відрахування студента, за якого не надійшла оплата. При цьому договір про навчання, укладений між Університетом та таким студентом, підлягає достроковому розірванню. Датою розірвання договору про навчання студента та відрахування студента є дата, зазначена у відповідному наказі Університету. При цьому координатор набору (студент) зобов'язаний відшкодувати Університету вартість фактично отриманої освітньої послуги, за яку не надійшла оплата, а також сплатити пеню за прострочення виконання грошових зобов'язань, нараховану на момент відрахування, на підставі рахунку Університету у триденний строк з дня дострокового розірвання договору про навчання та відрахування студента.
Відповідно до п. 7.1 договору, останній набирає чинності від дати подання координатором набору Університету установленого Свідоцтва про право відбору іноземних громадян на навчання.
У відповідності до п. 7.2 договору, строк дії даного договору з 02.05.2018 до 02.05.2024.
13.02.2019 між Запорізьким державним медичним університетом (виконавець, правонаступником якого є Запорізький державний медико-фармацевтичний університет), Приватним підприємством "Адванта" (координатор набору) та ОСОБА_1 (студент) було укладено договір про надання освідніх послуги іноземним громадянам №19-086.
Пунктом 1.1 договору визначено, що предметом цього договору є надання освітніх послуг. Виконавець бере на себе зобов'язання за рахунок коштів студента або координатора набору або третьої особи здійснити надання освітніх послуг студенту з формою навчання денна, англійською мовою, освітньо-кваліфікаційний рівень - магістр, за спеціальністю "медицина", І та ІІ міжнародні факультети, строк надання освітніх послуг: 01.03.2019-01.03.2025.
Відповідно до п. 3.1, 3.2 договору №19-086, координатор набору зобов'язаний: за бажанням студента своєчасно вносити плату за освітні послуги в розмірі, згідно строків та порядку відповідно до умов цього договору; своєчасно інформувати виконавця про причини пропуску строків оплати з студентом або координатором набору за цим договором та надавати документальне підтвердження поважних причин їх пропуску.
Вартість освітньої послуги встановлюється відповідно до умов договору №41/18 від 02.05.2018, зі змінами та доповненнями до нього (п. 5.2 договору №19-086).
Згідно п. 5.3 договору №19-086, оплата за навчання студента за цим договором здійснюється: - студентом в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок виконавця, в національній валюті України (по курсу Національного банку України на дату оплати), або в іноземній валюті (USD, EUR); - за бажанням студента оплата за навчання може бути здійснена координатором набору, або третьою особою на розрахунковий рахунок виконавця: нерезидентом в національній валюті України (по курсу Національного банку України на дату оплати), або в іноземній валюті (USD, EUR); резидентом в національній валюті України (по курсу Національного банку України на дату оплати). Оплата здійснюється кожного семестру.
Відповідно до п. 5.4 договору №19-086, оплата за перший рік навчання здійснюється в розмірах, передбачених п. 5.2 цього договору в наступні терміни: за перший семестр: до 23.02.2019; за другий семестр: до 05 жовтня поточного року.
Згідно п. 5.5 договору №19-086, оплата за навчання на наступних курсах здійснюється в розмірах, передбачених п. 5.2 договору, в наступні терміни: за непарні семестри: до 15 лютого поточного року; за парні семестри: до 05 жовтня поточного року.
Відповідно до п. 6.2 договору №19-086, при порушенні строків оплати, передбачених цим договором, студент або координатор набору зобов'язаний сплатити заборгованість та пеню у розмірі 0,1 відсотка суми простроченого зобов'язання за кожен день прострочення, включаючи день фактичного погашення заборгованості або день відрахування студента. При простроченні оплати більше ніж 30 (тридцяти) календарних днів виконавець має право на дострокове розірвання цього договору без укладення додаткової угоди до цього договору та відрахування студента. Датою розірвання цього договору та відрахування студента є дата, зазначена у відповідному наказі виконавця. При цьому студент/координатор набору зобов'язаний відшкодувати виконавцю вартість фактично отриманих освітніх послуг за цим договором, а також сплатити вищезазначену пеню за прострочення виконання грошових зобов'язань, нараховану на момент відрахування, на підставі рахунку виконавця у триденний строк з дня дострокового розірвання цього договору та відрахування студента.
Пунктом 6.4 договору передбачено, що при достроковому розірванні цього договору студент зобов'язаний відшкодувати виконавцю вартість фактично отриманих освітніх послуг за цим договором.
Цей договір набуває чинності від дати його підписання сторонами та діє протягом строку, зазначеному в п. 1.1. цього договору, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його невиконання (п. 8.1 договору №19-086).
Наказом Запорізького державного медичного університету №167-с від 22.02.2021 "Про відрахування іноземних студентів із ЗДМУ", враховуючи порушення студентом 3 курсу (спеціальність - медицина) ІІ міжнародного факультету ОСОБА_1 (договір №19-086 від 13.02.2019) умов договору про навчання (несплата за навчання), останнього відраховано з 22.02.2021 та припинено дію договору №19-086 від 13.02.2019 з 22.02.2021.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за студентом обліковується заборгованість за навчання у розмірі 1 850 доларів США, яку позивач просить стягнути з координатора набору. Окрім суми основного боргу позивачем заявлено до стягнення 3% річних, інфляційні втрати та пеню.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд дійшов наступних висновків.
Укладеним між сторонами договір про навчання іноземних громадян від 02.05.2018 є договором про надання послуг.
Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
За умовами ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Згідно поданого розрахунку заборгованості, за навчання студента ОСОБА_1 у відповідності до п. 5.2 договору №41/18 від 02.05.2018 у редакції додаткової угоди №1 від 21.06.2018, за перші два курси (чотири семестри) має бути сплачена сума у розмірі 7 400 доларів США.
Разом з тим, за навчання студента було сплачено 5 550 доларів США, що підтверджується заявами про зарахування коштів та випискам по рахунку, копії яких наявні в матеріалах справи.
Відповідно ч. 1-4 ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За приписами ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Як зазначалося судом, відповідно до п. 6.2 договору №19-086, при порушенні строків оплати, передбачених цим договором, студент або координатор набору зобов'язаний сплатити заборгованість та пеню у розмірі 0,1 відсотка суми простроченого зобов'язання за кожен день прострочення, включаючи день фактичного погашення заборгованості або день відрахування студента. Означеними положеннями договору №19-086 встановлено певну альтернативу у виборі боржника, який маж виконати зобов'язання щодо оплати послуг.
Відповідач, як координатор набору, доказів погашення суми заборгованості не подав, наявність заборгованості належними та допустимими доказами не спростував.
Враховуючи наведене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за навчання у розмірі 67 651,91 грн (що еквівалентно 1 850 доларів США).
Позивачем також заявлено 3% річних за період з 05.10.2020 по 16.03.2023 у розмірі 4 959,80 грн, що еквівалентно 135,63 доларів США та інфляційні втрати за період з жовтня 2020 року по лютий 2023 року у розмірі 50 370,32 грн, що еквівалентно 1 377,42 доларів США.
Відповідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно висновку Великої Палати Верховного Суду, який викладено у постанові від 07.04.2020 у справі №910/4590/19, зобов'язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов'язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги.
Відповідно до умов п. 5.5 договору №19-086, вартість за навчання за мало бути сплачено до 05.10.2020.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, суд встановив правильність проведеного розрахунку, а відтак вимоги про стягнення 3% річних підлягають задоволенню.
У постанові Верховного Суду від 03.03.2021 у справі №130/2604/18 викладено правовий висновок, згідно якого за змістом статті 1 Закону "Про індексацію грошових доходів населення", індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.
Офіційний індекс інфляції, що розраховується Держкомстатом, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто купівельної спроможності гривні, а не іноземної валюти.
Отже, індексації внаслідок знецінення підлягає лише грошова одиниця України - гривня, іноземна валюта індексації не підлягає.
Норми частини другої статті 625 ЦК щодо сплати боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції поширюються лише на випадки прострочення грошового зобов'язання, визначеного у гривнях.
Разом із тим у випадку порушення грошового зобов'язання, предметом якого є грошові кошти, виражені в гривнях з визначенням еквіваленту в іноземній валюті, передбачені частиною другою статті 625 ЦК інфляційні втрати стягненню не підлягають, оскільки втрати від знецінення національної валюти внаслідок інфляції відновлені еквівалентом іноземної валюти.
Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постанові від 07.07.2020 у справі №296/10217/15-ц.
Таким чином, вимоги про стягнення інфляційних витрат задоволенню не підлягають.
Окрім того, позивачем заявлено до стягнення пеню у загальному розмірі 19 774,84 грн, що еквівалентно 540,76 доларів США, згідно долученого до позовної заяви розрахунку.
Сторонами у п. 6.2 договору №19-086 передбачено, що пеню у розмірі 0,1 відсотка суми простроченого зобов'язання нараховується за кожен день прострочення, включаючи день фактичного погашення заборгованості або день відрахування студента.
Відповідно ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок суд дійшов висновку, що розрахунок містить арифметичні помилки, оскільки у періоди прострочення включено день фактичної оплати та нарахування пені не обмежується подвійною обліковою ставкою Національного банку України, що діяла у період, за який розраховується пеня.
Судом здійснено власний розрахунок пені у межах визначеного позивачем періоду та з урахуванням обмеження подвійною обліковою ставкою НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, та часткових оплат: за період з 23.02.2019 по 11.03.2019 включно розмір пені становить 17,01 долари США; за період з 12.03.2019 по 19.03.2019 включно розмір пені становить 8,01 долари США; за період з 20.03.2019 по 04.04.2019 включно розмір пені становить 6,54 долари США; за період з 05.10.2019 по 14.11.2019 включно розмір пені становить 66,45 долари США; за період з 15.02.2020 по 04.06.2020 включно розмір пені становить 77,68 долари США; за період з 05.06.2020 по 14.06.2020 включно розмір пені становить 3,64 долари США; за період з 15.06.2020 по 29.06.2020 включно розмір пені становить 2,95 долари США; за період з 05.10.2020 по 22.01.2021 включно розмір пені становить 85,61 долари США. За розрахунком суду обґрунтований розмір пені, що підлягає стягнення складає 267,89 грн.
Разом з тим, у тексті відзиву на позов відповідачем заявлено заяву про застосування наслідків пропуску строку позовної давності для вимог про стягнення пені.
Відповідно до ст. 258 ЦК України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог, зокрема, про стягнення неустойки (штрафу, пені)
Згідно з частиною 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Відповідно до ст. 263 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності зупиняється: якщо пред'явленню позову перешкоджала надзвичайна або невідворотна за даних умов подія (непереборна сила); у разі відстрочення виконання зобов'язання (мораторій) на підставах, встановлених законом; у разі зупинення дії закону або іншого нормативно-правового акта, який регулює відповідні відносини; якщо позивач або відповідач перебуває у складі Збройних Сил України або в інших створених відповідно до закону військових формуваннях, що переведені на воєнний стан. У разі виникнення обставин, встановлених частиною першою цієї статті, перебіг позовної давності зупиняється на весь час існування цих обставин. Від дня припинення обставин, що були підставою для зупинення перебігу позовної давності, перебіг позовної давності продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин, строк якого неодноразово продовжувався.
Згідно із Законом України від 30 березня 2020 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктом 12, яким під час карантину строки, визначені, зокрема, статтями 257, 258 Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
На момент звернення до суду з даним позовом, карантинні обмеження, введені означеною постановою продовжували діяти.
За вказаних обставин, позивачем пропущений строк для звернення до суду із вимогами про стягнення пені виключено у період з 23.02.2019 по 11.03.2019, а відтак вимоги про стягнення пені за вказаний період задоволенню не підлягають.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що пені, який підлягає стягненню становить 250,88 доларів США, що еквівалентно 9 174,33 грн.
Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За приписами ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими, такими, що відповідають фактичним обставинам справи і не спростовані належним чином у встановленому законом порядку відповідачем, а відтак підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст. 86, 129, 233, 236-240, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги Запорізького державного медико-фармацевтичного університету - задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного підприємства "Адванта" (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 21 літера "А", офіс 107/4, код ЄДРПОУ - 34268353) на користь Запорізького державного медико-фармацевтичного університету (69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, буд. 26, код ЄДРПОУ - 45030873) 67 651 (шістдесят сім тисяч шістсот п'ятдесят одна) грн 91 коп. - суми основного боргу, 4 959 (чотири тисячі дев'ятсот п'ятдесят дев'ять) грн 80 коп. - 3% річних, 9 174 (дев'ять тисяч сто сімдесят чотири) грн 33 коп. - пені та 1 537 (одна тисяча п'ятсот тридцять сім) грн 68 коп. - витрат по сплаті судового збору.
3. У задоволенні іншої частини позову - відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня підписання повного тексту.
Рішення суду набирає законної сили у порядку та строки, передбачені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Н.І. Зеленіна