ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
25.09.2023Справа № 910/11625/23
Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" до Фізичної особи - підприємця Подвисоцького Олександра Станіславовича про стягнення 118 300,45 грн,
без виклику представників сторін (без проведення судового засідання)
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
У липні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" (далі - Товариство) звернулося до Господарського суду міста Києва з вказаним позовом про стягнення з Фізичної особи - підприємця Подвисоцького Олександра Станіславовича (далі - Підприємець) 118 300,45 грн, з яких: 88 377,59 грн - основна заборгованість, 25 036,98 грн - інфляційні втрати, 4 885,88 грн - три проценти річних.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань з оплати спожитих ним послуг з централізованого опалення за період з 1 грудня 2018 року по 30 квітня 2023 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25 липня 2023 року вищенаведену позовну заяву Товариства прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/11625/23 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання).
Крім того, цією ухвалою відповідачу було визначено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, у порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини 4 статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до частини 11 статті 242 ГПК України, у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі, судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
За змістом статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" місцезнаходження юридичної особи визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
В силу положень статті 10 наведеного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи та про його право подати відзив на позовну заяву, копія ухвали суду від 25 липня 2023 року про відкриття провадження у справі № 910/11625/23 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 02092, місто Київ, вулиця Волхівська, будинок 10, квартира 11.
Відповідно до частини 3 статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Приписами пункту 1 частини 6 статті 242 ГПК України встановлено, що днем вручення судового рішення є день вручення судового рішення під розписку.
З матеріалів справи вбачається, що копія вищенаведеної ухвали Господарського суду міста Києва від 25 липня 2023 року була отримана відповідачем 28 липня 2023 року, про що свідчить наявне у матеріалах справи відповідне повідомлення про вручення поштового відправлення № 0105494915371.
Проте, відповідач у встановлений судом строк відзив на позов не подав та не скористався наданими йому процесуальними правами.
Положеннями частини 9 статті 165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Приймаючи до уваги те, що Підприємець належним чином був повідомлений про розгляд даного спору, а також враховуючи наявність у матеріалах справи достатньої кількості документів для її розгляду по суті, суд дійшов висновку про розгляд цієї справи за наявними матеріалами.
Жодних інших заяв чи клопотань від сторін справи не надходило.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до положень Закону України "Про внесення змін до деяких Законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії" від 10 квітня 2014 року № 1198-VІІ, з 1 липня 2014 року виконавцем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води для об'єктів усіх форм власності є суб'єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація).
Надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води до будинку № 107/2 по вулиці Алма-Атинській у місті Києві (далі - будинок) здійснюється Товариством на підставі ліцензії від 1 червня 2012 року № 198 (переоформленої рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 21 червня 2016 року № 1159).
1 лютого 2021 року між Підприємцем та Товариством було укладено договір № 440168/3юр про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, за умовами якого останнє зобов'язалося своєчасно надавати відповідачу відповідної якості послуги з централізованого опалення, постачання гарячої води, а останній - своєчасно оплачувати такі послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені даним правочином.
Вказаний договір підписаний уповноваженими представниками його сторін.
Відповідно до пунктів 2, 3 даного правочину об'єктом надання послуг є нежитлове приміщення, площею 128,3 м2, розташоване за адресою: місто Київ, вулиця Алма-Атинська, будинок 107/2.
Згідно з пунктом 4 договору договірна величина теплового навантаження ЦО становить 0,0095 Гкал/год.
Пунктом 7 договору визначено, що плата за надані послуги, за наявності засобів обліку води і теплової енергії, справляється за їх показаннями згідно з пунктами 10 - 13 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630.
За умовами пунктів 9, 10 - 11 договору розрахунковим періодом є календарний місяць. У разі застосування щомісячної системи оплати послуг платежі вносяться не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим. Послуги оплачуються готівкою або в безготівковій формі. За наявності у квартирі засобів обліку води і теплової енергії справляння плати за нормативами (нормами) споживання не допускається, крім випадків, передбачених договором на встановлення засобів обліку.
Відповідно до пункту 20 договору споживач несе відповідальність згідно із законодавством і цим договором за: недотримання вимог нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг; втручання у роботу засобів обліку води і теплової енергії; порушення зобов'язань, установлених законодавством і цим договором.
У разі неналежного надання або ненадання послуг Товариством, Підприємець повідомляє про це позивача в усній формі за допомогою телефонного зв'язку чи у письмовій формі за адресами, зазначеними в цьому договорі (пункт 23 укладеного між сторонами правочину).
Договір укладається на строк до 1 лютого 2022 року і набирає чинності з дня його укладення. Договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення строку його дії однією із сторін не буде письмово заявлено про його розірвання або необхідність перегляду (пункт 31 вказаного правочину).
У пункті 32 договору сторони передбачили, що його дія поширюється на взаємовідносини, які виникли між ними до моменту укладання цього правочину відповідно до статті 631 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), а саме - з 30 травня 2005 року.
Надання позивачем послуг з опалення Підприємцю в межах опалювальних періодів з 2019 року по 2023 рік підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином засвідченими копіями: акту постановки на облік приладу комерційного обліку теплової енергії споживача № 1084; актів про готовність вузла комерційного обліку до роботи в опалювальний період № 1084: від 22 квітня 2019 року, від 15 жовтня 2020 року, від 26 грудня 2022 року та від 11 жовтня 2023 року; звітів про добові параметри теплопостачання за періоди: з 28 грудня 2020 року по 21 грудня 2020 року, з 23 жовтня 2021 року по 1 листопада 2021 року, з 1 листопада 2021 року по 30 листопада 2021 року, з 1 грудня 2021 року по 29 грудня 2021 року, з 1 січня 2022 року по 27 січня 2022 року, з 1 березня 2022 року по 31 березня 2022 року, з 1 січня 2023 року по 21 січня 2023 року, з 1 лютого 2023 року по 23 лютого 2023 року, з 1 березня 2023 року по 28 березня 2023 року, з 1 квітня 2023 року по 17 квітня 2023 року; довідки щодо підключення та відключення централізованого опалення у будинку в зв'язку з початком та закінченням опалювальних сезонів за період з 2014 року по 2023 рік.
Вказані послуги були прийнятті відповідачем без жодних зауважень (незгоди) щодо їх кількості та вартості.
Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за вказаним правочином також свідчить відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення постачальником умов вищевказаної угоди.
Проте, всупереч положенням вищенаведеного договору, Підприємець не сплатив вартість спожитої теплової енергії за період: з грудня 2018 року по квітень 2023 року, внаслідок чого в останнього утворилась заборгованість у розмірі 88 377,59 грн.
Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Статтею 714 ЦК України визначено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Згідно з положеннями статті 1 Закону України "Про теплопостачання" балансоутримувач (будинку, групи будинків, житлового комплексу) - це власник відповідного майна або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно і уклала договір купівлі-продажу теплової енергії з теплогенеруючою або теплопостачальною організацією, а також договори на надання житлово-комунальних послуг з кінцевими споживачами; постачання теплової енергії (теплопостачання) - це господарська діяльність, пов'язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору; споживач теплової енергії - це фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору; суб'єкти відносин у сфері теплопостачання - це фізичні та юридичні особи незалежно від організаційно-правових форм та форми власності, які здійснюють виробництво, транспортування, постачання теплової енергії, теплосервісні організації, споживачі, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Пунктом 1 частини 1 статті 20 Закону України "Про теплопостачання" передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Враховуючи те, що сума боргу Підприємця, яка складає 88 377,59 грн, підтверджена належними доказами, наявними в матеріалах справи, та не оспорюється відповідачем, і останній на момент прийняття рішення не надав належних документів, які свідчать про відсутність вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимоги Товариства про стягнення з відповідача вказаної суми боргу, а тому позов у цій частині підлягає задоволенню.
Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем покладеного на нього обов'язку щодо своєчасної оплати наданих йому послуг, позивач просив суд стягнути з Підприємця три проценти річних у розмірі 4 885,88 грн, нараховані у період з 1 лютого 2019 року по 5 липня 2023 року на відповідні суми основного боргу по кожному спірному місяцю згідно наданого позивачем розрахунку, а також 25 036,98 грн інфляційних втрат, нарахованих на зазначені суми боргу протягом вказаного періоду.
За умовами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки заявлений Товариством до стягнення з відповідача розмір інфляційних втрат та трьох процентів річних відповідає вимогам чинного законодавства та положенням договору, позовна вимога про стягнення з Підприємця вказаних сум компенсаційних виплат також підлягає задоволенню.
Приписами частини 1 статті 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За таких обставин, позов Товариства підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 86, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця Подвисоцького Олександра Станіславовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" (02094, місто Київ, вулиця Гната Хоткевича, будинок 20; ідентифікаційний код 37739041) 88 377 (вісімдесят вісім тисяч триста сімдесят сім) грн 59 коп. основної заборгованості, 25 036 (двадцять п'ять тисяч тридцять шість) грн 98 коп. інфляційних втрат, 4 885 (чотири тисячі вісімсот вісімдесят п'ять) грн 88 коп. трьох процентів річних, а також 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Дата підписання: 25 вересня 2023 року.
СуддяЄ.В. Павленко