ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
27.09.2023 Справа № 908/2978/23
м.Запоріжжя Запорізької області
за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК», (юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д; фактична адреса: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50)
до відповідача Фізичної особи-підприємця Грибенка Леоніда Володимировича, ( АДРЕСА_1 )
про стягнення 3 181 289,74 грн.
Суддя Зінченко Н.Г.
Без виклику представників сторін
УСТАНОВИВ
25.09.2023 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна вих. № б/н від 15.09.2023 (вх. № 3241/08-07/23 від 25.09.2023) Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК», м. Київ до Фізичної особи-підприємця Грибенка Леоніда Володимировича, с. Калинівка Приазовського району запорізької області про стягнення 3 181 289,74 грн. заборгованості за кредитним договором № 2417110917-КД-2 від 29.12.2021, що складається з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 2 573 697,05 грн., та заборгованості за відсотками в розмірі 607 592,69 грн.
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.09.2023 справу № 908/2978/23 за вищевказаною позовною заявою розподілено судді Зінченко Н.Г.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 29.12.2021 між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та Фізичною особою підприємцем Грибенком Леонідом Володимировичем укладено кредитний договір № 2417110917-КД-2, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 2 573 697,06 грн. із терміном повернення 01.12.2024. Неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за кредитним договором № 2417110917-КД-2 від 29.12.2021 стало підставою для звернення позивача до суду з позовом у даній справі.
Разом з позовною заявою позивачем подано Заяву про забезпечення позову вих. № б/н від 15.09.2023 (вх. № 20341/08-08/23 від 25.09.2023).
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 25.09.2023 заяву про забезпечення позову у справі № 908/2978/23 передано на розгляд судді Зінченко Н.Г.
В заяві про забезпечення позову АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (позивач у справі) просить суд на підставі ст., ст. 136-139 ГПК України в якості забезпечення позову накласти арешт на наступне майно, яке належить Фізичній особі підприємцю Грибенку Леоніду Володимировичу:
- реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2109389023245, тип об'єкта: земельна ділянка, кадастровий номер: 2324585100:04:002:0008, площа (га): 31.5799;
- реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2072660323245, тип об'єкта: земельна ділянка, кадастровий номер: 2324585100:06:007:2 площа (га): 0.25;
- реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2072656623245, тип об'єкта: земельна ділянка, кадастровий номер: 2324585100:06:007:0001, площа (га): 0.35;
- реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1995710323245, тип об'єкта: земельна ділянка, кадастровий номер: 2324585100:04:003:0024, площа (га): 16.0648;
- реєстраційний номер майна: 17302922, тип майна: будинок, адреса нерухомого майна: Запорізька обл.., Приазовський р., с. Калинівка, вулиця Садова, будинок 4, загальна площа (кв.м.): 80,5, житлова площа (кв.м.): 54,8;
- реєстраційний номер майна: 17349709, тип майна: квартира, адреса нерухомого майна: Запорізька обл.., Приазовський р., смт. Приазовське, вулиця Пушкіна, будинок 27, квартира 2, загальна площа (кв.м.): 53,22, житлова площа (кв.м.): 28,97;
- транспортний засіб марка - УВН, модель - 810080, рік випуску - 2021, дата державної реєстрації: 21.06.2021.
В обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову позивач посилається на те, що відповідач тривалий час не виконує взяті на себе зобов'язання за кредитним договором № 2417110917-КД-2 від 29.12.2021 - не здійснює щомісячних погашень кредиту, внаслідок чого у нього виникла заборгованість в значному розмірі. У Банку відсутні підстави вважати, що відповідачем будуть припинені недобросовісні дії щодо виконання обов'язків перед кредитором.
Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
За змістом ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.
У відповідності до ч. 4 цієї ж статті заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Згідно зі ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Розглянувши заяву Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» про забезпечення позову, дослідивши та оцінивши, відповідно до ст. 86 ГПК України, матеріали справи № 908/2978/23 у їх сукупності, суд вважає подану заяву необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню судом, виходячи з наступного.
Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості є однією із основних засад судочинства.
Виходячи зі змісту чинного процесуального закону, забезпечення позову - це, по суті, обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.
Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).
Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Аналогічний висновок викладений в численних постановах Верховного Суду, зокрема від 21.02.2020 у справі № 910/9498/19, від 17.09.2020 у справі № 910/72/20, від 15.01.2021 у справі № 914/1939/20, від 16.02.2021 у справі № 910/16866/20, від 15.04.2021 у справі № 910/16370/20, від 24.06.2022 у справі № 904/3783/21, від 26.09.2022 у справі № 911/3208/21.
Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частини третя статті 13 ГПК України).
В постанові від 03.03.2023 у справі № 908/448/22 Верховний Суд зазначив, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.
Виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов'язане з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості. Заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову.
При цьому обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.
Можливість накладення арешту на майно, не обмежуючись грошовими коштами відповідача, в порядку забезпечення позову у спорі про стягнення грошових коштів є для позивача додатковою гарантією того, що рішення суду у разі задоволення позову буде реально виконане та позивач отримає задоволення своїх вимог.
Крім того, у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника.
Подібні висновки про те, що у справах, де предметом спору є стягнення грошових коштів, накладення арешту на нерухоме майно є належним видом забезпечення позову викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18, у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.06.2022 у справі № 908/2382/21.
Згідно зі статтею 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Однак частиною четвертою статті 137 ГПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків від заборони відповідачу/ іншим особам здійснювати певні дії. (постанова Верховного Суду від 22.07.2021 у справі №910/4669/21).
У вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарським судам необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами.
Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову. (Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 18.02.2022 у справі № 910/12404/21).
Верховний Суд неодноразово наголошував (у т.ч. в постановах від 09.12.2020 у справі № 910/9400/20, від 21.12.2020 у справі № 910/9627/20) на необхідності конкретизації заходів забезпечення позову в аспекті співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами.
Позивачем в заяві про забезпечення доказів не надано відомостей щодо вартості майна, належного Фізичній особі підприємцю Грибенку Леоніду Володимировичу, щодо якого позивачем заявлено вимогу про накладення арешту. В заяві також не вказано та до неї не додано доказів щодо співмірності заходу забезпечення позову шляхом накладення арешту на належне відповідачеві нерухоме і рухоме майно у співвідношенні до прав (інтересу) про захист яких просить заявник, з урахуванням ціни позову.
Суд зазначає, що обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що АТ КБ «ПРИВАТБАНК» не надано доказів для визначення співмірності заходу забезпечення позову, щодо якого позивачем подано відповідну заяву, змісту заявлених вимог, а тому наявні підстави для залишення заяви без задоволення.
Керуючись ст., ст. 73, 74, 86, 137, 140, 234, 235 ГПК України, господарський суд
УХВАЛИВ
В задоволенні заяви Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК», м. Київ про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 908/2978/23 відмовити.
Копію ухвали направити сторонам у справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею - 27.09.2023.
Електронна адреса господарського суду Запорізької області: inbох@zp.arbitr.gov.ua, телефон контакт-центру 0-800-501-492.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Центрального апеляційного господарського суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст. 261 цього Кодексу.
Суддя Н.Г. Зінченко