Справа № 747/416/23
Провадження№ 3/747/252/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.09.2023 року смт Талалаївка
Талалаївський районний суд Чернігівської області в складі:
головуючої судді Тіщенко Л.В.
секретаря Зірки В.П.
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Талалаївка матеріали, що надійшли з Прилуцького РВП ГУНП України в Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , на момент скоєння правопорушення - водія 15 ДПРП м Батурин, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст 130 КУпАП-
ВСТАНОВИВ:
26 червня 2023 року в 07 год 12 хв на 7 км автошляху Талалаївка - Харкове водій ОСОБА_1 керував автомобілем AUDI 90 д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння згідно показів газоаналізатора «Драгер» з результатом 0, 51 проміле, чим порушив вимоги п.2.9 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у скоєному не визнав і суду показав, що напередодні у його матері був день народження і він увечері випив дві чарки, так як наступного дня нікуди їхати не збирався. Але вранці 26 червня йому зателефонував його начальник і повідомив, що йому необхідно терміново виходити на зміну, яка розпочиналась о 8.00 год, оскільки інший водій захворів і йому необхідно вийти на заміну. По дорозі до м Батурин його зупинили працівники поліції і запропонували пройти тест на алкоголь, він погодився, так як був впевнений в тому, що вчора випив небагато і на той час вже був тверезий, почував себе нормально. Прилад показав 0, 51 проміле, водій не погодився, попросив огляд в лікарні, йому відмовили, оскільки там такий самий прилад і так само покаже. Якби не така ситуація, то він би нікуди не їхав, так як був вихідний два дні, але оскільки склалась така ситуація і неможливо було залишити пожежну частину без водія, тому він вимушений був їхати зранку на роботу.
Допитаний в судовому засіданні в якості свідка начальник ДПРП 15 м Батурин ОСОБА_2 в судовому засіданні показав, що вранці 26 червня 2023 року в 6.00 год йому зателефонував водій, який повинен був заступати на зміну в 8.00 год і повідомив, що захворів. Інший водій закінчував зміну і він не мав права його знову ставити у зміну на роботу, всього у штаті ДПРП 15 налічується 3 водія, тому він зателефонував ОСОБА_1 , який був вихідний і повідомив, що йому необхідно терміново їхати і заступати на зміну о 8.00 год., в іншому випадку пожежна частина була би не боєздатною. Також він, як начальник, не мав права ставити водієм у зміну будь-яку особу, оскільки для цього необхідний спеціальний допуск до керування спецавтомобілем, іншої можливості, ніж викликати ОСОБА_1 на роботу у нього, як начальника, не було, тим більше що під час війни у них посилений варіант несення служби, всі караули повністю укомплектовані.
Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_3 в судовому засіданні показала, що 25 червня вони приїхали в смт Талалаївку до батьків чоловіка на день народження. Її чоловік увечері випив дві чарки. Вранці наступного дня йому зателефонував його начальник і повідомив, що один з водіїв хворий і йому необхідно терміново їхати на роботу на зміну на 8.00 год., тому вони так рано поїхали в Батурин. По дорозі їх зупинили працівники поліції і запропонували її чоловіку пройти тест на алкоголь, він погодився, пройшов, прилад показав стан алкогольного сп'яніння. Чоловік не погодився і просив, щоб поїхати у лікарню, йому відмовили працівники поліції, сказавши, що в лікарні такий самий прилад і так само покаже.
Захисник Антоненко І.Є. в судовому засіданні просив суд закрити справу відносно ОСОБА_1 за ознакою того, що він діяв в стані крайньої необхідності. Крім того, працівники поліції при освідуванні ОСОБА_1 , складанні протоколу відносно нього та при веденні відеозйомки, яка не є безперервною, допустили ряд порушень законодавства, що тягне за собою визнання доказів недопустимим.
Працівник Прилуцького РВП, яка складала протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , на виклик суду в судове засідання для надання пояснень не з'явилась.
Суд, заслухав пояснення ОСОБА_1 , захисника, свідків, повно та всебічно дослідив матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Згідно п. 2.9 а ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ст. 18 КУпАП не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода. У разі вчинення особою діяння у стані крайньої необхідності така особа не лише звільняється від адміністративної відповідальності, а такі дії взагалі не розглядаються як адміністративне правопорушення, оскільки в діянні немає ознаки вини. Про це зазначено в Постанова Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного суду від 21 грудня 2018 року в справі № 686/5225/17.
Інститут крайньої необхідності покликаний сприяти підвищенню соціальної активності учасників суспільних відносин, є гарантією правового захисту людини, що бере участь у запобіганні шкоди правам громадян, інтересам держави й суспільства. Стан крайньої необхідності виникає, коли є дійсна, реальна, а не уявна загроза зазначеним інтересам. Якщо загроза охоронюваним інтересам може виникнути в майбутньому, діяння не може вважатися таким, що вчинено у стані крайньої необхідності. Однією з найважливіших умов правомірності акта крайньої необхідності є те, що за таких обставин небезпека не може бути усунута іншими засобами, тобто засобами, не пов'язаними із заподіянням шкоди іншим охоронюваним законом інтересам.
В ході розгляду справи було встановлено, що ОСОБА_1 у свій вихідний день як водій пожежної частини, змушений був терміново виїхати на роботу за викликом його начальника у зв'язку із обставинами, що склалися, а саме - хворобою водія, який повинен заступати на зміну з 8.00 год 26 червня 2023 року. Залучити іншого водія на зміну не було можливості, в даному випадку пожежна частина в умовах війни залишилась би небоєздатною. Саме на необхідність термінового виходу на роботу, усвідомлюючи можливість настання негативних наслідків через його неприбуття на роботу до початку зміни в 8.00 год і зумовило ОСОБА_1 через 12 годин після вживання незначної кількості алкоголю сісти за кермо і їхати на роботу за викликом начальника.
Аналізуючи наведені обставини та твердження правопорушника щодо наявності крайньої необхідності, суд виходить з того, що згідно з ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності. За змістом статей 10, 11 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити. За законом, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов'язковими елементами якого є: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона (вина). Відсутність хоча б одного із вказаних елементів виключає склад правопорушення.
В ході розгляду справи, суд має дати оцінку не тільки даним, що додані до протоколу про адміністративне правопорушення, але й доказам, які представлені особою в порядку захисту. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 було вчинено дії, які хоч і містять склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, проте на нього не може бути накладене адміністративне стягнення, оскільки правопорушення було вчинено в стані крайньої необхідності, тобто своїми діями він відвертав настання більшої можливої шкоди у вигляді відвернення надзвичайної ситуації, яка могла статися будь-якої миті, а саме - забезпечення вчасного виїзду спеціального пожежного автомобіля за викликом у разі необхідності, аніж суспільна небезпека від порушення ним Правил дорожнього руху України, з огляду на виявлений у нього незначний стан алкогольного сп'яніння. Суд також враховує ту обставину, що внаслідок ситуації, що склалася, начальник ДПРП 15 був позбавлений можливості залучити до роботи на зміну іншого водія.
Відповідно до положень ст. 17 КУпАП особа, яка діяла в стані крайньої необхідності, необхідної оборони або яка була в стані неосудності, не підлягає адміністративній відповідальності. Відповідно до ст. 18 КУпАП не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода. За приписами ч. 1 п. 4 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин - вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони.
Тому суд приходить до висновку, що водій ОСОБА_1 вчинив дії, відповідальність за які передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП в стані крайньої необхідності, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 247 КУпАП виключає провадження по справі. Тому суд приходить до висновку про звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності на підставі статей 17, 18 КУпАП у зв'язку із перебуванням його у стані крайньої необхідності, а провадження у справі підлягає закриттю з підстав, передбачених п.4 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст 17, 18, 247, 284 КУпАП, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст 130 КУпАП, закрити на підставі п. 4 ч.1 ст. 247 КУпАП, за обставин вчинення дії в стані крайньої необхідності.
На постанову може бути подана апеляція в Чернігівський апеляційний суд протягом десяти днів з дня проголошення.
Суддя: Л.В.Тіщенко