Справа № 739/2066/23
Провадження № 1-кс/739/786/23
про відмову в накладенні арешту на майно
27 вересня 2023 року м. Новгород-Сіверський
Слідчий суддя Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області ОСОБА_1 ,
за участі:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
власника майна - ОСОБА_3 ,
розглянувши в судовому засіданні погоджене з прокурором клопотання старшого дізнавача СДНовгород-Сіверського РВП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_4 про накладення арешту на майно, внесене у рамках кримінального провадження №12023275410000249,
Старший дізнавач СД Новгород-Сіверського РВП ГУНП в Чернігівській ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді з клопотанням, яке погоджено прокурором, про накладення у рамках кримінального провадження №12023275410000249 від 25 вересня 2023 року, розпочатого за ознаками кримінального проступку, передбаченого частиною четвертою статті 358 КК України, арешту на майно, належне ОСОБА_3 , а саме посвідчення водія серії НОМЕР_1 .
Своє клопотання мотивує тим, що 24 вересня 2023 року на блокпосту, розташовану на 167 км. траси Н27 було зупинено автомобіль ВАЗ 2121, д.н.з. НОМЕР_2 під керування ОСОБА_3 , який пред'явив посвідчення водія серії НОМЕР_1 . При перевірці даного посвідчення по базам поліції було встановлено, що інформація про дане посвідчення відсутня. 24 вересня 2023 року вказане посвідчення було вилучено в ході огляду місця події. 25 вересня 2023 року вилучене посвідчення водія визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
У зв'язку з цим дізнавач порушує питання про накладення арешту на вказане посвідчення водія із забороною його відчуження, розпорядження чи користування ним.
У судове засідання жоден із дізнавачів, що входять до групи дізнавачів у кримінальному провадженні не з'явився, хоча про час та місце судового розгляду вони були повідомлені належним чином відповідно до вимог статті 135 КПК України. Неявка дізнавача у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Власник майна, щодо якого внесено клопотання, у судовому засіданні висловився проти задоволення клопотання та пояснив, що вилучене в нього посвідчення водія він отримав після проходження навчання та здачі необхідних іспитів у Шосткинському МРЕВ, чому інформація про нього відсутня у базах поліції йому не відомо, при цьому згідно повідомлення сервісного центру №5945 вказане посвідчення дійсно видавалося.
Заслухавши власника майна, щодо якого внесено клопотання, дослідивши матеріали справи слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів справи у провадженні Новгород-Сіверського РВП ГУНП в Чернігівській області перебуває кримінальне провадження №12023275410000249 від 25 вересня 2023 року, розпочате за ознаками кримінального проступку, передбаченого частиною четвертою статті 358 КК України
Згідно обставин справи 24 вересня 2023 року на блокпосту, розташовану на 167 км. траси Н27 було зупинено автомобіль ВАЗ 2121, д.н.з. НОМЕР_2 під керування ОСОБА_3 , який пред'явив посвідчення водія серії НОМЕР_1 , відомості про яке відсутні в базі.
Того ж дня вказане посвідчення було вилучено в ході огляду місця події. У свої письмових поясненнях, наданих під час вилучення посвідчення, ОСОБА_3 вказав, що свого часу навчався водінню автомобіля та отримав посвідчення водія серії НОМЕР_1 категорії «С»., а потім і категорії «В».
При цьому, як вбачається, до клопотання не додано доказів того, що інформація про посвідчення водія НОМЕР_1 дійсно не значиться у відповідних базах даних поліції, а також, що після вилучення протоколом огляду місця події вказане посвідчення було визнано речовим доказом.
При цьому у судовому засіданні ОСОБА_3 надано повідомлення сервісного центру №5945 від 26 вересня 2023 року, з якого вбачається, що останній дійсно отримував посвідчення водія серії НОМЕР_1 від 15 березня 2001 року категорій «В» та «С» в Шосткинському МРЕВ ДАІ.
Також судом було досліджено надане ОСОБА_3 свідоцтво серії НОМЕР_3 про проходження ОСОБА_3 навчання за програмою водія автомобіля «Камаз» у 2000 році та талон до посвідчення водія.
Частиною першою статті 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно абзацу другого частини першої статті 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Частиною другою статті 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
За змісту клопотання посвідчення водія, видане на ім'я ОСОБА_3 , є предметом вчинення кримінального правопорушення і воно може зберігти на собі його сліди, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
При цьому будь-яких доказів того, що вилучене посвідчення водія визнано речовим доказом матеріали справи не містять, так само відсутні докази того, що зазначене посвідчення водія дійсно не значиться у відповідних інформаційних базах поліції.
Водночас, наданий ОСОБА_3 у судовому засіданні доказ, а саме повідомлення сервісного центру №5945 від 26 вересня 2023 року, оригінал якого було досліджено слідчим суддею, а копія приєднана до матеріалів справи, свідчить, що посвідчення водія серії НОМЕР_1 від 15 березня 2001 року дійсно видавалося на ім'я ОСОБА_3 .
Частиною першою статті 173 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Оскільки в ході судового розгляду матеріалами, доданими до клопотання, не підтверджується, що посвідчення водія серії НОМЕР_1 від 15 березня 2001 року на ім'я ОСОБА_3 не видавалося останньому та є підробленим, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для накладення арешту на вказане посвідчення водія.
За таких обставин у задоволенні клопотання необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 131, 132, 170-173, 175, 309 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
У задоволенні клопотання старшого дізнавача СДНовгород-Сіверського РВП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_4 про накладення арешту на майно, внесене у рамках кримінального провадження №12023275410000249 - відмовити.
Копії ухвали надіслати дізнавачу та власнику майна, щодо якого внесено клопотання про накладення арешту.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення, а власником майна, відносно якого внесено клопотання, у вказаний строк з моменту вручення йому копії, безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги.
Слідчий суддя ОСОБА_1